ГАРЯЧА ЛІНІЯ050 447 70 63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Подай скаргу

Як закон регулює використання інформації про померлу людину

06.12.2021, 10:14
Алі Сафаров
Фото – tsn.ua
Фото – tsn.ua

У засобах масової інформації досить багато матеріалів присвячено різноманітним аваріям, катастрофам, злочинам тощо. Часом такі матеріали супроводжуються згадкою імені загиблого, обставин його життя, фотографіями тіл. Журналісти розміщують таку інформацію, зважаючи що це підвищує перегляди й рейтинги. Але водночас не звертається увага на можливі правові наслідки внаслідок такого розміщення. 

ІМІ вже писав про використання фото загиблих у журналістських матеріалах. Але тема залишається актуальною і вимагає детальнішого розгляду.

Варто нагадати, що за загальним правилом інформація про особу належить до інформації з обмеженим доступом. З цього правила є винятки, зокрема для політиків, посадових осіб, правопорушників тощо. Але стаття 32 Конституції України, стаття 11 Закону України "Про інформацію", Закон України "Про захист персональних даних", Цивільний кодекс України (ЦКУ) та інші нормативні акти визначають, що не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім певних визначених законом випадків. 

Це обмеження стосується як живої особи, так і особи, що померла. Тобто обставини смерті особи, стан її здоров’я на момент смерті та інші подібні відомості за загальним правилом є інформацією з обмеженим доступом, і журналіст, розголошуючи таку інформацію щодо померлої людини, повинен мати обґрунтування такого розголошення.

Загальні положення законодавства України вимагають поваги до особи, що померла. Зокрема, стаття 298 ЦКУ визначає:

"Стаття 298. Повага до людини, яка померла

  1. Кожен зобов'язаний шанобливо ставитися до тіла людини, яка померла.
  2. Кожен зобов'язаний шанобливо ставитися до місця поховання людини.
  3. У разі глуму над тілом людини, яка померла, або над місцем її поховання члени її сім'ї, близькі родичі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди".

Ця норма не визначає чіткого переліку дій, які є нешанобливими щодо тіла померлої людини. Тому журналістам варто розуміти, що навіть фотографування тіла померлої людини може вважатися виявом неповаги до її родичів. 

У разі поширення інформації щодо особи, яка померла, право захищати її інтереси надається певному колу осіб, причому для різних дій це коло може змінюватися. 

Так, зокрема, відповідно до частини другої статті 277 ЦКУ, право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації щодо особи, яка померла, належить членам її сім'ї, близьким родичам та іншим зацікавленим особам – тобто дуже широкому колу осіб, не тільки спорідненим особам. У судовій практиці є випадки, коли вимогу про спростування інформації про померлу особу подавали колеги по роботі, друзі померлого тощо. 

На відміну від спростування недостовірної інформації інше використання інформації про померлу особу може обмежуватися вужчим колом осіб. Так, стаття 296 ЦКУ визначає, що використання імені фізичної особи в літературних та інших творах, крім творів документального характеру, як персонажа (дійової особи) допускається після її смерті за згодою її дітей, вдови (вдівця), а якщо їх немає, – батьків, братів та сестер. Таке саме коло осіб, відповідно до статті 308 ЦКУ, має право надавати згоду на використання фотографій, інших художніх творів, на яких зображена фізична особа, а відповідно до статті 303 ЦКУ, – на використання особистих паперів (документів, фотографій, щоденників, інших записів, особистих архівних матеріалів тощо) померлої особи.

Варто пам’ятати, що згода, яку дала фізична особа, зображена на фотографії, іншому художньому творі, може бути після її смерті відкликана дітьми, вдовою (вдівцем), а якщо їх немає, – батьками, братами та сестрами. Це стосується, зокрема, зображень особи в соціальних мережах, в засобах масової інформації тощо. 

Отже, у разі, якщо журналістська діяльність вимагає висвітлення інформації про померлу особу, використання фотографії тіла померлої особи тощо, заради запобігання негативним правовим наслідкам журналісту варто проаналізувати, чи є суспільний інтерес у згадуванні імені фізичної особи, що померла, використання зображення фізичної особи? Нагадаємо, що, відповідно до частини другої статті 29 Закону України "Про інформацію", предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов'язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.

Відповідно до частини сьомої статті 296 ЦКУ, використання початкової літери прізвища фізичної особи в засобах масової інформації, літературних творах не є порушенням її права. Також у разі заблюрення обличчя особи на фотографії та прибирання іншої інформації, яка дозволяє її ідентифікувати, тобто деперсоніфікації інформації, повідомлення про подію не визнається поширенням інформації про цю людину. Це стосується також і померлої особи.

Нагадаємо, в ІМІ працює правова гаряча лінія, на якій надають консультації досвідчені медіаюристи Роман Головенко та Алі Сафаров за телефоном 050-44-77-063. Запитання можна також надіслати на електронну пошту ІМІ info@imi.org.ua. 

ІМІ хоче зробити матеріали ще більш цікавими, змістовними та ґрунтовнішими, тому просимо пройти невелике опитування щодо роботи "гарячої лінії".

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" у межах проєкту "Мобілізація зусиль для вирішення викликів у медіасфері України". Матеріал відбиває позицію авторів і необов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду "Відродження".

Liked the article?
Help us be even more cool!