Як українські медіа маневрують між негативом і нейтральністю у висвітленні мобілізації. Моніторинг ІМІ

Ілюстрація ІМІ

Онлайн-медіа України стали емоційніше висвітлювати мобілізацію. Насамперед зросла частка негативних матеріалів. Меншою мірою, але зросла й частка позитивних. Водночас більшість публікацій усе ж залишаються нейтральними. Такими є результати моніторингового дослідження* Інституту масової інформації, проведеного в жовтні 2024 року в 10 провідних онлайн-медіа України.

Українські журналісти відповідно до професійних стандартів тяжіють до нейтрального тону. Втім, регулярні повідомлення від правоохоронних органів про викриття корупційних оборудок у мобілізаційній системі значно ускладнюють це завдання для медіа. Сам контекст таких подій є негативним, тому подати таку інформацію повністю нейтрально просто неможливо. До того ж негативу в інформаційне поле підливають регулярні публічні сутички представників ТЦК з цивільними громадянами. Очевидно, що така ситуація може шкодити моральному стану населення країни в стані війни.

Результати дослідження ІМІ знову свідчать, що державні органи нехтують позитивною комунікацією на тему мобілізаційних процесів. Якщо атмосферу тиску на ухилянтів створено, то вияви позитивної мотивації щодо вступу до Сил оборони якщо і є, то лише як винятки. 

Крім того, владі наразі не вдалося переконати українців в існуванні справедливої мобілізації. Кількість повідомлень про корупцію в системі що далі, то глибше запевняє суспільство у зворотному. 

Навіть у тих випадках, коли посадовці намагаються нівелювати резонанс корупційних скандалів критикою на адресу хабарників та обіцянками викорінити ганебне явище, результату вони досягають зрідка. Найчастіше контекст таких заяв залишається негативним.

Утім, з боку медіа також трапляються проколи. Редакції не завжди досить ретельно працюють над формулюваннями в матеріалах, зокрема в заголовках. Моніторинг зафіксував випадки, коли в різних виданнях публікувалися новини про один і той самий факт, але з протилежно відмінним емоційним навантаженням. Тобто або однією з редакцій інформація не була опрацьована на достатньому рівні, або на емоційний контекст вплинуло особисте ставлення журналіста чи редактора. В обох випадках може йтися про недотримання стандартів якісної журналістики.

Крім того, на загальну емоційну складову висвітлення мобілізаційних процесів негативно вплинули маніпулятивні матеріали, що мали на меті лобіювати зміни в порядку бронювання від мобілізації. Не позбавлені емоцій і матеріали з ознаками замовних, що спрямовані на покращення репутації окремих комерційних структур та експлуатують тему благодійності. Тут зайве нагадувати про професійні стандарти, адже видається, що такі публікації виникли внаслідок свідомого рішення ці стандарти обійти. Втім, подібних матеріалів зафіксовано лише кілька і навряд чи вони відіграють вирішальну роль.

Загалом стан висвітлення тем, пов’язаних з мобілізацією в державі, що воює, свідчить про відсутність ініціативи влади щодо створення єдиної інформаційної політики, яка сприяла б формуванню позитивного іміджу мобілізації і була б узгодженою та скоординованою. 

Пересвідчитись у цьому можна, просто придивившись, у яких контекстах подаються ключові слова. Такими словами в темі мобілізації експерти ІМІ визначили: “мобілізація”, “ТЦК”, “військовозобов’язаний”, “ухилянт” та “демобілізація”. Кожен випадок використання цих лексем у моніторинговий період був досліджений щодо емоційного забарвлення.

Як медіа пишуть про мобілізацію

Як медіа змінюють тональність щодо мобілізації

Моніторинг зафіксував 371 публікацію, що містила слово “мобілізація”. Понад половину з них – 54,2% – наводять цю лексему в нейтральному контексті. Частка таких матеріалів помітно зросла, адже моніторинг ІМІ у квітні 2024 року фіксував цей показник на рівні 45,5%.

Водночас стало менше матеріалів з негативними згадками про мобілізацію. Нині їхня частка становить 35,3%, тоді як пів року тому вона дорівнювала 41,9%.

Позитивну конотацію щодо мобілізації мають 10,5% публікацій, притому що попереднє дослідження виявило 12,6% таких матеріалів. Тобто їхня частка скоротилася.

У моніторинговий період публікації, що дають позитиву мобілізації, виникли, зокрема, як результат вдалої державної  комунікації. 

• “Мобілізація в Україні: кого саме беруть керувати дронами і які навички потрібні” (ТCН)
• “Міноборони України напрацювало модель цифрової реформи ВЛК – Черногоренко” (NV)

Вписати мобілізацію в позитивний контекст також вдалося завдяки комунікації з боку окремих армійських підрозділів, спрямованій на рекрутинг добровольців.

• “Мобілізація в Україні: чи можуть чоловіки приєднатися до “Азову” після отримання повістки” (Фокус)
• “Навчатимуть бойові інструктори”. Мобілізація у 93 бригаду “Холодний Яр” без звернення до ТЦК в Дніпрі” (Суспільне)

Решту згадок мобілізації в позитивному контексті можна вважати спорадичними. Серед них матеріали з ознаками замовних, зокрема спрямованих на покращення репутації комерційних структур завдяки експлуатації теми благодійності.

• “У “Метінвесті” робота з ветеранами починається з моменту мобілізації, – Логачов” (РБК-Україна)

Також до переліку випадкових виявів позитиву стосовно мобілізації можна зарахувати матеріали на основі інтерв’ю з військовослужбовцями, більше чи менше відомими аудиторії. 

• “Ексбранець Кремля Сенцов пояснив, як мотивувати людей до мобілізації” (Новини Live)

Позитивний контекст щодо мобілізації в таких матеріалах можна вважати випадковістю через те, що така конотація стала наслідком редакційної роботи, конкретних формулювань, зокрема винесених у заголовок публікації. Сказане героєм інтерв’ю виявилося вторинним фактором. Адже в першоджерелі матеріал на основі того ж інтерв’ю наводить лексему “мобілізація” в негативному контексті, коли вона в тексті розташована поряд зі словом “змусити”. 

• “Чи можна людину змусити воювати: Сенцов розповів, які умови необхідно створити в Україні” (ТСН)

Моніторинг зафіксував й інші випадки, коли формулювання, а не суть інформації визначили емоційне забарвлення тексту на тему мобілізації. Тобто це відбулося за вибором редакції. Як, наприклад, коли “мобілізація” опиняється в одному заголовку зі словом “загрожує”.

• “Деяким українцям загрожує втрата бронювання та мобілізація, – адвокат” (УНІАН)

Отже, у низці негативних матеріалів вирішальним став спосіб подання інформації редакцією. Водночас залишається питання, чи це результат неуважності до теми, чи це усвідомлена практика.

Скриншот ІМІ із сайту УНІАН

Негативу слову “мобілізація” додають не лише невдалі формулювання новинарів. Більша частина публікацій, де вжито цю лексему, виявилися негативними через контекст описаних подій. Насамперед ідеться про корупційні скандали та їхні наслідки.

• “Вигадували чоловікам діагнози: ДБР викрило в Одеському обласному МСЕК багатомільйонну схему” (Obozrevatel) 
• “Заробляли на фіктивних інвалідностях: ДБР викрило багатомільйонну схему в Одеській МСЕК” (24 канал) 
• “Реальна реформа чи зміна вивіски? Що сталося із МСЕК та чи можна там здолати корупцію” (Апостроф)
• “Талони на пальне в обмін на відстрочку від мобілізації: ДБР викрило на хабарі начальника Тернопільського РТЦК” (Цензор.Нет) 
• “Мільйон доларів та дорогі автівки – на хабарях спіймали працівників ТЦК у Києві” (Новини Live)

Водночас навіть спроби армійського командування пом’якшити інформаційний ефект від повідомлень про викриття корупційних оборудок не додають мобілізації позитивного контексту.

• “Як боротися з корупцією у ТЦК – відповідь генерал-лейтенанта ЗСУ” (Новини Live)
• “У Сухопутних військах ЗСУ відреагували на скандали з корупцією під час мобілізації” (УНІАН)

Ще одним джерелом негативу щодо мобілізації стала інформаційна хвиля, спрямована на лобіювання бронювання від мобілізації співробітників державних та приватних підприємств. 

• “Паузи у бронюванні загрожують підприємствам втратою критичних співробітників” (УНІАН)
• “Оборонні компанії скаржаться на відсутність бронювання для співробітників” (NV)
• “Держава має відновити бронювання, адже від цього залежить обороноздатність країни, – експерт” (РБК-Україна)

Також значну кількість публікацій у досліджених медіа присвячено негативним оцінкам перебігу процесу мобілізації в Україні та його наслідків. 

Скриншот ІМІ із сайту ТСН

Такі матеріали створюються переважно на основі коментарів військових та ветеранів. Тут вирішальними щодо емоційного забарвлення є саме формулювання героїв. Водночас лише редакції лишаються відповідальними за те, що такі оцінки найчастіше подаються без жодного балансу. До того ж деякі з цих матеріалів мають ознаки замовних.

• “Мобілізація в Україні неефективна”: військовий пояснив, що треба змінити вже зараз” (ТСН)
• “Хаотичний набір і насильницьке залучення до служби: військовий розповів, до чого це призведе” (УНІАН)
• “Треба вчитись в Ізраїлю. Через застарілу систему військово-облікових спеціальностей айтішники в Україні потрапляють у піхоту – Дикий” (NV)
• “Податки, рейди ТЦК та інші “катаклізми”. Війна вбиває ресторани” (УНІАН)

Водночас кількість матеріалів з негативними згадками про мобілізацію примножують і об’єктивні обставини. Оскільки ухилення від мобілізації є карною дією, а Україна не позбавлена цього явища, то в медіа очікувано присутні повідомлення про відповідні покарання. Звісно, коли до таких матеріалів внесено лексему “мобілізація”, то вона потрапляє в негативний контекст.

• “Мобілізація. У Києві з'явилися перші вироки судів для чоловіків-ухилянтів – є й тюремні строки” (Liga.net)
• “Від початку року в Києві за ухилення від мобілізації засудили сімох чоловіків” (Бабель)
• “Українець відмовився від мобілізації до ЗСУ через релігію і був засуджений до трьох років в’язниці: справа отримала продовження” (Obozrevatel) 

Крім того, моніторинг зафіксував поодинокі публікації, в яких мобілізація змальовується як покарання.

• “Власника собаки, що загризла лебедя в Івано-Франківську, мобілізували до ЗСУ: деталі” (РБК-Україна)

Переважна більшість нейтральних матеріалів, де вжито слово “мобілізація”, стосуються відповідних норм законодавства. 

Скриншот ІМІ із сайту “Суспільне”

Так, насамперед ідеться про повідомлення щодо продовження воєнного стану в Україні.

• “Зеленський пропонує Раді продовжити воєнний стан і мобілізацію” (Суспільне)
• “Верховна Рада вже в тринадцяте проголосувала за продовження мобілізації та воєнного стану” (Рубрика)
• “В РНБО розповіли, скільки ще чоловіків планують мобілізувати в Україні” (Апостроф)

Серед нейтральних матеріалів моніторинг зафіксував присвячені роз’ясненням окремих норм законодавства, що стосуються порядку мобілізації.

• “Мобілізація в листопаді 2024 року: чи буде посилена та кого можуть призвати” (Еспресо)
• “Мобілізація в Україні: хто і в яких місцях має право вручати повістку” (Фокус)
• “У ТЦК звернулись з важливим нагадуванням до тих, хто живе не за пропискою” (РБК-Україна)

Також досліджені медіа вживають лексему “мобілізація” в нейтральній тональності, коли йдеться про матеріали, присвячені нормам законодавства, що дозволяють уникати обов’язків та обмежень, пов’язаних з воєнним станом.

• “Кого з чоловіків не мобілізують восени 2024 року” (24 канал)
• “Як бронювати працівників – вже відомі нові правила” (Новини Live)
• “Хто з чоловіків має право на виїзд за кордон під час воєнного стану і які документи потрібні: пояснення” (Obozrevatel) 

У такий спосіб поняття “мобілізація” в інформаційному просторі набуває дедалі негативніших рис. Лише частина цього негативу є наслідком невдалих формулювань, значною мірою він зумовлений самим змістом подій, який державна комунікація наразі не здатна нівелювати.

Емоції навколо ТЦК загострюються

Моніторинг зафіксував 447 публікацій, де згадують територіальні центри комплектування. Серед них помітно зросла частка матеріалів, у яких про ТЦК йдеться в негативному контексті, до 55,9% серед досліджених. За даними дослідження ІМІ, проведеного у квітні 2024 року, частка таких публікацій становила 43,9%.

Також зросла частка згадок про ТЦК у позитивному контексті. Нині вона становить 5,8%, тоді як навесні цього року показник дорівнював лише 3,1%.

Водночас поменшало матеріалів, де про ТЦК йдеться в нейтральному контексті. Нині таких публікацій 38,3%, а на пів року раніше їхня частка становила 52,7%. Тобто тема ТЦК з часом загострюється і висвітлюється дедалі емоційніше.

Адже найістотніше змінилася кількість нейтральних матеріалів, де згадується ТЦК. Вона зменшилася певною мірою через зростання частки позитивних матеріалів, але найбільше далося взнаки зростання кількості негативних публікацій. 

Найбільше негативу навколо цієї теми пов’язано з висвітленням корупційних скандалів. Оскільки правоохоронці звітують про викриття хабарників у ТЦК по кілька разів на тиждень, то, відповідно, з такою самою частотою про це пишуть медіа. 

Скриншот ІМІ із сайту “Рубрика”

Тут редакції практично не мають вибору: негативний контекст визначається самим змістом подій.

• “У столиці затримали трьох посадовців ТЦК: під час обшуків виявили понад $1 млн готівки та елітний автопарк” (Рубрика)
• “У Києві затримали працівника ТЦК, який вимагав хабар з адвокатки – прокуратура” (Українська правда)
• “Начальник Тернопільського районного ТЦК обіцяв відстрочку бізнесмену за талони на дизель – ДБР” (Liga.net)

• “У Львові затримали співробітника ТЦК за спробу “відкупити” колегу, якого перевірка спіймала п’яним на посту, – прокуратура” (Цензор.Нет)
• “Гроші або повістка – в Одесі судили працівника ТЦК”  (Новини Live)

Як і в попередні періоди, поширеним приводом для негативних публікацій щодо ТЦК залишаються сутички з цивільними громадянами. У таких випадках правомірність дій співробітників не є визначальним фактором. Виправдане чи ні, застосування сили зумовлює негативні конотації.

• “На ринку в Одесі працівники та відвідувачі влаштували “бунт” проти ТЦК” (Апостроф)
• “Забризкали балончиком і розбили брову: у Харкові стався конфлікт із ТЦК, – соцмережі (відео)” (Фокус)
• “У Харкові розслідують імовірні хуліганські дії ТЦК. Військові ж кажуть, що це на них напали” (Гордон)

Так само відбувається і в більшості випадків, коли посадовці намагаються виправдати дії співробітників ТЦК чи обіцяють викорінити порушення законодавства в їхній діяльності. Найчастіше їм не вдається побудувати комунікацію так, щоб контекст змінився, і він залишається негативним.

• “У ТЦК відреагували на скандальне відео із газовим балончиком” (Gazeta.ua)
• “Лубінець звернувся до Харківського ТЦК через інцидент з чоловіком, якого раніше нібито помилково визнали померлим” (Еспресо)
• “Нульова толерантність”: в ЗСУ прокоментували корупцію в ТЦК під час мобілізації” (Фокус)

Темою, пов’язаною з ТЦК, де конотації певною мірою можуть залежати від редакційних формулювань, є висвітлення судових процесів чи їхніх рішень. Оскільки йдеться про покарання за порушення мобілізаційного законодавства, то негативний контекст присутній з об’єктивних причин. Водночас від редакцій залежить, як часто в матеріалі використовуватимуть абревіатуру “ТЦК”, в яких саме реченнях і який вигляд матимуть заголовки таких публікацій. Але подекуди прагнення медіа до збору легких кліків працює на демонізацію ТЦК.

• “Не з'явився до ТЦК без пояснення причин: черкащанина засудили до трьох років ув'язнення” (Суспільне)
• “ТЦК відмовив у відстрочці багатодітному батьку – що вирішив суд”  (Новини Live)

Нейтрально про ТЦК пишуть переважно в матеріалах, що посилаються на офіційні заяви та повідомлення.

Скриншот ІМІ із сайту “Новини live”

Також у нейтральній конотації подано більшість текстів, що ґрунтуються на роз’ясненнях юристами правових норм, пов’язаних з роботою ТЦК.

• “Посилення військового обліку: СБУ, розвідка та поліція тепер обмінюватимуться даними з ТЦК онлайн” (ТСН)
• “Виключені з обліку чоловіки мають з'явитися до ТЦК – причина” (Новини Live)
• “Юрист пояснив, чи можна підписати контракт з бажаною бригадою, якщо вже отримав повістку” (24 канал)
• “Чи може чоловік підписати контракт після отримання повістки” (Tелеграф)

До обмеженого переліку публікацій зі згаданими в позитивному контексті ТЦК зараховано матеріали з різних джерел та різного змісту. Але їх поєднують два фактори: відсутність відсилання до скандалів та вдалі редакційні формулювання, зокрема в заголовках.

• “Хочу жити вільно на своїй землі”. Історія військовослужбовця ТЦК, який брав участь в АТО та боронив Миколаїв” (Суспільне)
• “Блогерка Монро заявила, що більше не підпадає під мобілізацію, і назвала причину зняття з військового обліку” (Гордон)
• “Міноборони напрацювало модель “цифрової” ВЛК: що зміниться” (РБК-Україна)

Тобто навколо теми ТЦК щодалі, то більше нагнітаються емоції. Насамперед негативні. Цьому, звісно, сприяє кількість виявів корупції, яку навряд чи можливо компенсувати комунікацією, якої б вона не була якості.

Як змінюється тональність матеріалів про “ухилянтів” в українських медіа

Слово “ухилянт” у моніторинговий період присутнє в 111 матеріалах, досліджених онлайн-медіа. На відміну від квітня нинішнього року, коли не було зафіксовано вживання цього слова з позитивною конотацією, тепер з’явилися публікації, контекст яких щодо лексеми можна оцінювати як позитивний. Їхня частка становить 4,5%.

Водночас до 18% зросла частка нейтральних згадок про ухилянтів, яких пів року тому було 8,7% з усіх досліджених матеріалів.

Відповідно, скоротилася кількість публікацій, де слово “ухилянт” опинилося в негативному контексті. Нині цей показник становить 77,5%, тоді як, за даними попереднього моніторингу ІМІ, він дорівнював 91,3%.

Скриншот ІМІ із сайту УНІАН

Матеріали, в яких можна розгледіти відносний позитив щодо ухилянтів, стосуються насамперед державних ініціатив, спрямованих на зменшення відповідальності порушників мобілізаційного законодавства. 

• “Заочні” штрафи та знижки для ухилянтів: що підготували для українців у новому законопроєкті” (Obozrevatel) 
• “ВР хоче надати ухилянтам “знижку” в 50% – деталі нового законопроєкту” (ТСН)

В окремих випадках фантазія новинарів створила позитивні конотації навколо інформаційного приводу, що сам по собі не містить жодного позитиву.

• “У стилі вестерну: на Закарпатті ухилянти вигадали креативну схему втечі за кордон” (УНІАН)

Нейтральні матеріали, що відштовхуються від подібних інфоприводів, видаються значно фаховішими, адже рівновіддаленість є одним із принципів чесної журналістики. 

• “На Закарпатті ухилянтам пропонували виконати карколомний трюк” (ТСН)
• “Застрибнути у потяг на ходу: на Закарпатті викрили незвичну схему переправки ухилянтів за кордон” (24 канал)
• “У ДПСУ заявили, що найчастіше спроби незаконного перетину кордону фіксують у напрямку Молдови та Румунії” (NV)

Водночас більшість негативу навколо ухилянтів зумовлена об’єктивними обставинами. Коли йдеться про порушення закону та наслідки у вигляді покарання, призначеного судом, від державних комунікацій чи редакцій залежить не так багато.

• “У Києві ухвалили перші вироки ухилянтам: 7 чоловіків покарано, ще 19 чекають на рішення суду” (Рубрика)
• “У Чернівцях затримали організаторів схеми виїзду за кордон для ухилянтів – вимагали від 5 500 до 9 500 євро за послуги” (Цензор.Нет) 
• “Кабмін прискорює процедури, щоб обмежити право на керування автомобілем для ухилянтів, – ЗМІ” (УНІАН)
• “СБУ повідомила про ліквідацію шістьох схем для ухилянтів, серед фігурантів – лікар з паспортом РФ і гранатою” (NV)

З огляду на те що слово “ухилянт” саме по собі має негативну конотацію, але водночас були зафіксовані матеріали, що містять цю лексему в позитивному контексті, можна припустити: суспільство ставиться до ухилянтів лояльніше, ніж пів року тому.

Згадки про військовозобов’язаних у медіа: негатив зростає 

У 138 матеріалах зафіксовано використання слова “військовозобов’язаний”. Публікацій, що містять цю лексему в негативному контексті, побільшало в рази – до 39,2%, тоді як серед матеріалів, досліджених ІМІ у квітні цього року, таких було лише 13,1%.

Також до 10,1% зросла частка позитивних згадок про військовозобов’язаних. Попередній моніторинг ІМІ зафіксував цей показник на рівні 3,86%. 

Тому помітно менше стало матеріалів, де лексему “військовозобов’язаний” використано в нейтральному контексті. Нині їх 50,7% серед усіх досліджених, тоді як пів року тому було 83,1%.

Скриншот ІМІ із сайту Liga

Найчастіше лексему “військовозобов’язаний” медіа вживають у публікаціях, присвячених роз’ясненню правових норм, що стосуються мобілізаційного процесу.

• “Уряд продовжив бронювання військовозобов'язаних, але не для всіх” (Liga.net)
• “Чи може працівник ТЦК видати повістку рідним – відповідь юриста” (Новини Live)
• “Мобілізація у листопаді – кому будуть вручати повістки першими” (Новини Live)
• “Кого не призиватимуть з 1 листопада: хто не підлягає мобілізації в Україні у 2024 році” (УНІАН)
• “Федоров анонсував 6 нових послуг, які скоро з'являться в “Дії” (Апостроф)

Втім, спроби нагнітати заради клікабельності можуть перетворити такі матеріали на негативні.

• “Як перевірити, що ви у розшуку ТЦК: ресурси та посилання” (Телеграф)

Негативний контекст, коли йдеться про корупційні скандали, виникає природно. Але коли в матеріалах на таку тему використовують слово “військовозобов'язаний” просто заради розширення синонімічного ряду, примножується негатив навколо лексеми. Навряд чи це доречно.

• “Мільйон доларів і елітний автопарк”: у справі Голосіївського ТЦК суд обрав запобіжні заходи” (Українська правда)

Крім того, у моніторинговий період поняття “військовозобов’язаний” згадувалось у негативному контексті у зв’язку з темою бронювання від мобілізації. 

• “Щонайменше 40 тис. військовозобов’язаних заброньовано з порушеннями, 20% компаній втратять статус критичних, – ЗМІ” (Цензор.Нет) 

Особливо шкідливим видається нагнітання негативу навколо слова “військовозобов’язаний”  у матеріалах з ознаками джинси.

• “У зупиненні бронювання критичних працівників немає логіки, – Колесникова” (Obozrevatel)

Позитивні згадки про військовозобов’язаних присутні переважно в повідомленнях про державні ініціативи, спрямовані на зміни в системі мобілізації.

• “Менше черг та зловживання лікарями. Міноборони розробило модель цифрової ВЛК” (Liga.net)
• “Уряд частково відновив бронювання військовозобов’язаних: кого стосуватиметься” (ТСН)
• “Цифрова реформа ВЛК в Україні: у Міноборони розповіли про плани” (Апостроф)

Зростання емоційного навантаження навколо, здавалось би, нейтрального слова “військовозобов’язаний” видається неочікуваним і нелогічним. Лексема, вочевидь, стала жертвою, по-перше, кількості корупційних скандалів навколо мобілізаційного процесу, по-друге, подекуди невиправданого вживання та непродуманих формулювань.

Мінімальна увага і здебільшого позитив: як медіа висвітлюють тему демобілізації

До моніторингу було додано слово “демобілізація”. Воно, що очікувано, виявилося найменш уживаним серед інших лексем, обраних для дослідження. У моніторинговий період було зафіксовано лише 29 публікацій з цим словом. Більшість із них – 72,4% – мають позитивний контекст. Негативний зафіксовано в 6,9% досліджених матеріалів. Решту 20,7% зараховано до публікацій, що мають нейтральну конотацію.

Скриншот ІМІ із сайту УНІАН

До матеріалів з позитивним забарвленням щодо демобілізації потрапили насамперед ті, в яких ідеться про її необхідність для військових, що воюють від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну.

• “У нас величезна армія дезертирів”: Асєєв про необхідність демобілізації в лавах ЗСУ” (УНІАН)
• “Скільки ще?” – у Житомирі провели черговий мирний пікет за чіткі терміни служби” (Суспільне)

Крім того, позитивних конотацій лексемі “демобілізація” додали публікації, що повідомляють про розгляд у парламенті законопроєкту про звільнення військовослужбовців, які не досягли мобілізаційного віку.

• “Нардепи хочуть демобілізувати чоловіків 18–25 років, але за певної умови” (24 канал)

Інші публікації, де ту саму інформацію сформульовано дещо іншими словами, вже видаються нейтральними.

• “Чи відновлять бронювання і як шукатимуть ухилянтів: якою буде мобілізація в листопаді” (24 канал)
• “Скільки триває вишкіл перед відправленням на фронт” (Новини Live)

Негатив щодо демобілізації виникає радше випадково, як результат непродуманих формулювань.

• “Лише бронежилет і каска: Міноборони визначило майно, яке військові повертають після служби” (РБК-Україна)
• “Не виключено, що ці прокурори отримали інвалідність легально. Павло Ковтонюк про МСЕК, які мотивують хворіти і купувати пільги – інтерв'ю” (NV)

Вияви негативу щодо демобілізації є поодинокими, а позитивні цілком передбачуваними. Тож тут напрошується лише один висновок: мінімальна кількість матеріалів, які наводять цю лексему, свідчить про низький рівень цікавості більшості суспільства, що, своєю чергою, пов’язане з відсутністю державних рішень щодо демобілізації.

*До моніторингової вибірки потрапили 20 популярних онлайн-медіа України: “Суспільне”, Obozrevatel, “Цензор.Нет”, ТСН, РБК-Україна, “Українська правда”, “24 канал”, УНІАН, NV, “Бабель”, “Фокус”, “Новини Live”, “Гордон”, “Еспресо”, “Телеграф”, “Апостроф”, Liga.net, Delo.ua, “Рубрика”, Gazeta.ua. За допомогою моніторингового робота ІМІ з кожного сайту витягнуто матеріали, що вийшли в період із 24 до 30 жовтня 2024 року включно і містять лексеми “мобілізація”, “ТЦК”, “військовозобов’язаний”, “ухилянт” та “демобілізація”, після чого опрацювали їх вручну.

***

Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року. 

ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список якісних і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України та мережу хабів “Медіабаза” для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – “Репортери без кордонів” та Freedom House, організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).