Вплив Мапи рекомендованих медіа: в регіональних ЗМІ підвищились етичні стандарти
Результати моніторингу Інституту масової інформації свідчать про помітні зрушення в дотриманні журналістських стандартів серед українських онлайн-медіа. Це вказує на посилення редакційного контролю та зростання прозорості й відповідальності серед тих медіа, які подаються для участі в Мапі рекомендованих медіа.
Такими є результати моніторингу 182 онлайн-медіа, який провів ІМІ в межах підготовки Мапи рекомендованих медіа.
За даними моніторингу, частка сайтів, де була зафіксована джинса та неналежне маркування реклами зменшилася на 11% у порівнянні з попереднім моніторинговим періодом у березні 2024 року. Окрім цього, частка сайтів, де не було зафіксовано сексизму, зросла на 8% (з 87% у першому півріччі 2024-го до 95% у другому). Контент, що шокує (18+), був виявлений лише у 2% онлайн-медіа (під час попередньої хвилі моніторингу – у 8%).
Покращення етичних стандартів у регіональних медіа свідчить про зростання важливості інституту репутації в місцевій журналістиці. Спонукання до відповідальності завдяки проєктам на кшталт Мапи рекомендованих медіа демонструє, що для багатьох регіональних медіа потрапляння до рекомендованих джерел стає стратегічним пріоритетом. Така тенденція вказує на можливість формування в журналістському середовищі стійких практик, що спираються не лише на економічні чи політичні інтереси, але й на дотримання етичних норм і принципів прозорості.
Регіональні медіа й прихована реклама: основні тренди
У другому півріччі 2024 року в 30% регіональних медіа було виявлено матеріали з ознаками замовлення, тоді як у першому півріччі цей показник становив 41%. Зниження рівня замовних матеріалів на 11% вказує на позитивну тенденцію до зменшення джинси в регіональних ЗМІ, однак проблема залишається суттєвою.
Значна частина замовних матеріалів тепер публікується у вигляді контекстних статей з вбудованими рекламними посиланнями, які ведуть на сайти для продажу товарів або послуг. Наприклад, матеріал “Коли ендопротезування кульшового суглоба стає необхідністю” на сайті “РІО Бердичів” містить активне посилання на сайт мережі клінік “Медіком”, що спеціалізується на таких операціях. Аналогічний підхід застосовано на сайті “Бессарабія інформ”, де в матеріалі “5 причин купити телевізор на андроїді” розміщено рекламне посилання на інтернет-магазин побутової техніки.
В умовах війни в Україні спостерігається ще одна тенденція: значна частина замовних матеріалів спрямована на просування фондів, які декларують допомогу військовим або іншим вразливим групам населення. Використання цих тем може слугувати як піар-інструментом, так і способом зловживання довірою громадськості.
Скриншот ІМІ із сайту svetlovodsk.com.ua
Моніторинг виявив випадки можливого впливу власників медіа на редакційну політику онлайн-медіа, зокрема під час розміщення матеріалів з ознаками замовлення. Наприклад, на сайті Lviv Media було зафіксовано низку статей, які можуть слугувати піар-інструментом для фонду Козицького. Наприклад, матеріал “Фонд Козицького профінансував виробництво передових БПЛА для знищення ворожих дронів”. Водночас як фонд Козицького, так і редакцію цього медіа зафіксовано за однією адресою: на сайті Lviv Media в розділі “Контакти” вказано адресу Січових Стрільців, 12/9, аналогічну адресу зазначено в реєстрі ЄДР щодо фонду Козицького.
Згідно із Законом України “Про рекламу”, рекламні матеріали мають бути марковані плашками “Реклама” або “На правах реклами”, інші способи маркування рекламних матеріалів законом не передбачено. Про це йдеться в роз’ясненні медіаюриста Алі Сафарова, опублікованому на сайті ІМІ.
“Частина перша статті 9 закону визначає, що реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, так, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу. Водночас частина третя статті 9 закону визначає, що інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, у якому привертається увага до конкретної особи чи товару і який формує або підтримує обізнаність та інтерес глядачів (слухачів, читачів) щодо цих особи чи товару, є рекламою і має бути вміщений під рубрикою “Реклама” чи “На правах реклами”. Використання інших позначень, зокрема “Новини компаній”, “Інформація від спонсорів” тощо, Законом України “Про рекламу” не передбачено”, – пише медіаюрист.
На думку журналістки та регіональної представниці ІМІ Валентини Троян, прихована реклама шкодить як медіа, так і аудиторії цих медіа.
“Для медіа небезпека передусім у втраті довіри до нього. Люди перестають довіряти медіа. Якщо читачі чи глядачі розуміють, що їм підсовують проплачену інформацію, вони вже не будуть вірити жодним новинам з цього джерела. Джинса – це спосіб маніпуляції аудиторією, це обман і вплив на думки. Аудиторія сприймає рекламу як незалежну інформацію, що може збити з пантелику та вплинути на рішення. Отже, джинса підриває довіру, маніпулює людьми й псує репутацію медіа”, – зазначає Валентина Троян.
Сексизм у регіональних новинах: що змінилось і чому питання залишається актуальним
Станом на друге півріччя 2024 року наше дослідження показало, що в 5% регіональних медіа зафіксовано сексизм, що на 8% менше, ніж за результатами аналогічного дослідження в першому півріччі. Це свідчить про позитивну тенденцію, проте проблема залишається актуальною.
Відповідно до нашої методології, до категорії сексизму ми зараховували матеріали, що містять словосполучення та лексеми, які дискримінують осіб за гендерною ознакою, поширюють гендерні стереотипи або ж містять фотографії, що об’єктивізують жінок. Наприклад, на сайті одеського видання “Думська” новина про погоду була проілюстрована фотографією оголених жінок, що не має інформаційної цінності та підсилює об’єктивацію.
Скриншот ІМІ із сайту “Думская”
Крім того, інший одеський сайт, “Одеське життя”, щоденно публікує анекдоти з місцевим колоритом, багато з яких містять сексистські елементи, що підсилюють гендерні стереотипи.
Скриншот ІМІ із сайту “Одеське життя”
На думку експертки ІМІ Яни Машкової, матеріали, які містять сексизм і тиражуються в медіа, посилюють гендерні стереотипи, що є негативним для суспільства явищем: “Сексизм безпосередньо впливає на якість життя жінки, адже завдяки йому в суспільстві вкорінюються гендерні стереотипи. Згодом це може призвести до “скляної стелі” для жінок, нерівної оплати праці, домагання чи патріархальних настанов у суспільстві”.
Незважаючи на зниження кількості випадків сексизму в регіональних медіа, ця проблема залишається систематичною і потребує подальшої роботи над зміною підходів у редакційній політиці. Поширення сексизму навіть у вигляді побутових жартів чи непрямої об’єктивації підсилює патріархальні стереотипи та негативно впливає на формування гендерної рівності в суспільстві. Це, своєю чергою, сприяє закріпленню соціальних бар’єрів для жінок у сфері професійного розвитку, економічної самостійності та права на безпечне середовище.
Мапа рекомендованих медіа стимулює до змін: регіональні ЗМІ позбавляються мови ворожнечі та шок-контенту
У другому півріччі 2024 року в регіональних медіа майже не зафіксовано випадків мови ворожнечі або контенту, що шокує: такі порушення виявлено лише на 2% сайтів. Це значне покращення в порівнянні з першим півріччям 2024 року, коли мова ворожнечі була присутня на 14% сайтів, а контент, що шокує, – на 8%.
Однією з ключових причин такої позитивної динаміки є бажання аналізованих регіональних ЗМІ потрапити на Мапу рекомендованих медіа, що стимулює редакції відповідальніше ставитися до професійних стандартів і прозорості. Це, зокрема, сприяє дотриманню етичних норм, адже аудиторія дедалі більше очікує на якісний і етичний контент, особливо за часів, коли суспільство переживає кризові періоди.
Загалом такі результати свідчать про ефективність впроваджених ініціатив та моніторингових інструментів, які стимулюють медіа до підвищення етичних стандартів і формування довіри до контенту. Прагнення потрапити на Мапу рекомендованих медіа відображає трансформацію підходів до медійної діяльності: ЗМІ виявляють готовність адаптуватися до вимог сучасної аудиторії та відповідати на суспільний запит щодо відповідальності і якості. Це, своєю чергою, сприяє зниженню маніпулятивного та травматичного контенту, створюючи здоровіший медіапростір.
Help us be even more cool!
