Вимоги до маркування реклами – роз'яснення юристів ІМІ

Фото – slideshare.net

Реклама чи не реклама, джинса чи не джинса – це питання є темою постійних суперечок між ЗМІ і суспільством. Бо, з одного боку, рекламодавці зацікавлені, щоб їхня реклама не йшла саме як реклама, а маскувалася під інші види інформації, а ЗМІ зацікавлені в грошах рекламодавців. З іншого – суспільство хоче знати й розуміти, де саме його інформують про новини, а де розміщують замовну інформацію, отримавши яку людина споживатиме зазначений товар або зверне увагу на певну юридичну чи фізичну особу. 

Це не означає, що реклама є шкідливою інформацією, що вона не становить користі для суспільства. Проте реклама виконує трішки іншу функцію, і тому має бути відокремлена від іншої інформації і відповідно промаркована.

Вимоги до відокремлення реклами від інших видів інформації встановлено в Законі України "Про рекламу".

Зокрема, стаття 1 визначає, що реклама – це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес щодо таких особи чи товару.

Реклама відрізняється від спонсорства, яким, відповідно до визначення в статті 1 закону, є добровільна матеріальна, фінансова, організаційна та інша підтримка фізичними та юридичними особами будь-якої діяльності для популяризації виключно свого імені, найменування, свого знака для товарів і послуг. Зокрема, відповідно до частини першої статті 5 закону, у матеріалах у засобах масової інформації, які створені і проводяться за участю спонсорів, забороняється наводити будь-яку інформацію рекламного характеру про спонсора та/або його товари, крім імені або найменування та знака для товарів і послуг. Відповідно до частини п’ятої статті 5 закону, спонсор не має права впливати на зміст та час виходу в ефір програми, передачі або зміст матеріалів друкованого видання, які він спонсорує.

Частина перша статті 9 закону визначає, що рекламу має бути чітко відокремлено від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, так, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу. Водночас частина третя статті 9 закону визначає, що інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, у якому привертається увага до конкретної особи чи товару і який формує або підтримує обізнаність та інтерес глядачів (слухачів, читачів) щодо цих особи чи товару, є рекламою і має бути вміщений під рубрикою "Реклама" чи "На правах реклами". Використання інших позначень, зокрема "Новини компаній", "Інформація від спонсорів" тощо, Законом України "Про рекламу" не передбачено.

Відповідно до частини п’ятої статті 9 Закону України "Про рекламу", прихована реклама забороняється. Стаття 1 закону визначає приховану рекламу як інформацію про особу чи товар у програмі, передачі, публікації, якщо така інформація слугує рекламним цілям і може вводити в оману осіб щодо дійсної мети таких програм, передач, публікацій. Використання позначень, відмінних від передбачених частиною третьою статті 9 закону "Реклама" або "На правах реклами", може вводити в оману осіб щодо дійсної мети таких програм, передач, публікацій.