Військовослужбовці і право на збір та поширення інформації: новий законопроєкт

У Верховній Раді України 4 грудня зареєстровано законопроєкт 10313, яким передбачається внесення різноманітних змін до правового статусу військовослужбовців. Окрім цікавих і корисних змін, наприклад щодо відпусток, законопроєкт містить обмеження для військовослужбовців на поширення інформації. Деякі засоби масової інформації подали цю новину як майже суцільну заборону військовослужбовцям користуватися медіа, викладати відео в TikTok і таке решта. Військовослужбовці цю новину сприйняли як чергову спробу заткнути їм рота й позбавити можливості говорити із суспільством, що вже відбувалось і раніше. Насправді ж у законопроєкті зміну інформаційних можливостей військовослужбовців викладено ось так:

"Стаття 8-2. Реалізація права військовослужбовців на інформацію 

Військовослужбовці мають право вільного одержання, використання, поширення інформації відповідно до Закону України "Про інформацію" та інших законів України з урахуванням обмежень, встановлених цим Законом. 

Військовослужбовці не мають права поширювати в медіа, інформаційних системах загального доступу (в мережі Інтернет та інших телекомунікаційних мережах загального користування) інформацію, яка дозволяє визначити (зокрема, шляхом обробки, аналізу та узагальнення за допомогою спеціального програмного забезпечення): геопросторові дані про військові об’єкти, військові частини (підрозділи) та військовослужбовців під час виконання покладених на них завдань; характер цих завдань та сили і засоби, що залучені до їх виконання".

Тобто варто зауважити, що насамперед пропонується прямо зазначити в законі право військовослужбовців на отримання, поширення інформації, зокрема через засоби масової інформації – те, про що раніше законодавство говорило лише опосередковано і що під тим чи іншим приводом намагалися постійно заборонити. Якщо ця норма набере законної сили – будь-яка заборона військовослужбовцю з боку його командира або інших осіб спілкуватися з журналістом буде прямим порушенням закону.

Але формулювання про те, яка саме інформація не може поширюватися військовослужбовцями, є дуже широким, а отже дуже невдалим. Бо навіть проста позначка в профілі соціальної мережі, що особа служить в армії, – у разі оброблення інформації програмними засобами – дозволяє визначити "сили і засоби, що залучені до їх виконання". Тобто, якщо формулювання залишиться в незмінному вигляді, це дозволить будь-якого військовослужбовця притягати до відповідальності просто за повідомлення, що він військовослужбовець. Водночас цілком зрозумілою була б конкретна заборона розміщувати фото і відео з даними геолокації, визначати місце розташування військових частин тощо. У такий спосіб так, законопроєкт у тому вигляді, як є, суттєво обмежуватиме інформаційні права військовослужбовців – але є сподівання, що народні депутати після обговорення виправлять ситуацію, особливо якщо ситуація контролюватиметься суспільством. 

Іванка Мельник, експертка ІМІ