Відстоюєш своє право на доступ до інформації? Плати!

Фото – news.dtkt.ua

Уже два роки судовий захист доступу до публічної інформації перебуває в проблемному становищі. Адже після змін 2015 р. до Закону України “Про судовий збір” судитися стало явно дорого. А після прийняття Закону України “Про виконавче провадження” в 2016 році примусити розпорядника навіть виконати присуджене судом на користь запитувача стало ще дорожче.

Наразі ситуація така:

– Закон про судовий збір (пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4) зобов'язує сплатити при поданні адміністративного позову фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, юридичною – 1 розмір такого мінімуму. Закон України “Про державний бюджет на 2017 рік” установлює розмір даного мінімуму в 1600 грн. Відповідно, таку суму доведеться викласти за подання до суду на розпорядника інформації, якщо її запитувачем виступила юридична особа, якщо ж фізична – 640 грн. Для пересічного українця, який не проживає у великому місті, – це значна сума (1/5 так званої “мінімалки”), зважаючи на рівень середніх зарплат у регіонах;

– Закон України “Про виконавче провадження” (ч. 2 ст. 26) передбачає застосування процедури примусового виконання судового рішення лише тоді, коли стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску до своєї заяви про примусове виконання рішення. Даний внесок становить за рішення немайнового характеру 1 мінімальний розмір заробітної плати з боржника – фізичної особи та два мінімальні розміри заробітної плати з боржника-юрособи. А всі суб'єкти владних повноважень – розпорядники інформації є саме юридичними особами. При цьому мінімальна зарплата становить зараз за тим же Законом про держбюджет на 2017 рік 3200 грн, тобто доведеться викласти 6400 грн для того, щоби змусити розпорядника виконати присуджене судом. Кримінальна відповідальність за невиконання судових рішень у нас, звісно, існує, але значної кількості вироків за таке діяння не спостерігається (адже може знайтися багато “відмазок”, аби судове рішення не виконувати, а всі сумніви – на користь підозрюваного).

Отримана нами статистика щодо судових справ з відстоювання права на доступ до інформації вказує на тенденцію до щорічного падіння кількості таких адміністративних позовів на 15–20 % упродовж останніх двох років, тобто після значного підвищення судового збору, а згодом й авансового внеску (судових справ з доступу: за 2015 р. – 614, за 2016 р. – 524, за І півріччя 2017 р. – 194, що означатиме прибл. 400 за весь 2017 рік). Ймовірно, що значна частина громадян відмовляється від відстоювання свого права на доступ до інформації через суд у зв̕̕язку зі значними грошовими витратами на нього та виконання його рішення.

Зважаючи на таку ситуацію, Інститут масової інформації ініціював створення коаліції за зниження судового збору в справах з доступу до інформації. ІМІ підготовував законопроект щодо змін у закони “Про судовий збір” та “Про виконавче провадження”, яким пропонується:

– знизити судовий збір в разі оскарження юрособою рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації до 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних, а фізичною особою – до 0,1 цього мінімуму;

– знизити розмір авансового внеску у виконавчому провадженні для примусового виконання рішення адміністративного суду немайнового характеру в сфері доступу до публічної інформації до 0,2 мінімального розміру заробітної плати.

Коаліція за зниження судового збору в справах з доступу до інформації наполягає на тому, що право на судовий захист доступу до публічної інформації наразі перебуває під загрозою нівелювання й дана загроза має бути усунена. Що ж до можливих бюджетних втрат від зниження ставки судового збору та авансового внеску, то це питання може бути предметом гарячих дискусій економістів. Адже наявні ставки судового збору і тим більше внеску відіб’ють у дуже багатьох людей охоту взагалі судитися і відстоювати в суді своє право на доступ. Відповідно, якщо ці ставки знизити, то охочих судитися побільшає і, хоча кожен з них заплатить менші суми збору і внеску, сумарні надходження від них можуть виявитися більшими, ніж сумарні надходження від збору і внеску за умови, коли позивачів щодо доступу в адмінсудах мало внаслідок високих ставок.

Як повідомляв ІМІ, Меморандум про створення коаліції “За зменшення фінансових бар’єрів у справах по доступу до публічної інформації” підписали Інститут масової інформації, Центр UA, Інститут розвитку регіональної преси, Центр демократії та верховенства права, Платформа прав людини, Харківська правозахисна група, Українська Гельсінська спілка з прав людини та Представництво Американської правозахисної організації Freedom House в Україні.

Мета меморандуму – зменшення судового збору при поданні судових позовів у справах про доступ до публічної інформації.

Зараз судовий збір для фізичних осіб складає 640 грн, а для юридичних осіб – 1600 грн. Збільшення розміру судового збору стало суттєвим бар’єром для громадських активістів та журналістів, які намагаються відстояти своє право на публічну інформацію в суді. Ще більше ускладнила це завдання висока вартість відкриття виконавчого примусового провадження у справах про доступ, де боржником/розпорядником є юридична особа (6 400 грн).

Меморандум відкритий до підписання, це можна зробити тут.

Роман Головенко, Інститут масової інформації