Президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт №11321, через 11 місяців з моменту його фінального голосування у Верховній Раді. Тепер уже закон набуде чинності на наступний день після його офіційного опублікування. Цей акт містить низку позитивних змін для професійної діяльності журналістів та загалом спрямований на ширшу реалізацію прав громадян на доступ до інформації. У чому полягають ці зміни – розповідає медіаюрист Інституту масової інформації. 

Відкритість місцевих рад

По-перше, сільські, селищні, міські, районні в місті, районні та обласні ради тепер будуть зобов’язані зберігати протоколи своїх сесій протягом необмеженого строку та оприлюднювати їх на своїх офіційних вебсайтах. На своїх вебсайтах ради також будуть зобов’язані публікувати проєкти порядку денного засідань постійних комісій рад, їхніх висновків, рекомендацій і протоколів засідань. 

По-друге, присутні на сесіях ради особи зможуть здійснювати звукозапис, кіно-, фото- і відеознімання в спосіб, що не заважає проведенню засідань, крім випадків розгляду питань, які містять інформацію з обмеженим доступом. 

Зазначені зміни потенційно зменшать випадки приховування питань, що розглядають комісії місцевих рад, а також ускладнять спроби обмежити будь-який вид знімання журналістами під час пленарних засідань. Закон вводиться в дію через місяць з моменту набрання чинності, а тому місцеві ради матимуть цей час для ухвалення відповідних змін до своїх регламентів у разі потреби. 

Відкритість Верховної Ради

Комітети Верховної Ради будуть зобов’язані оприлюднювати порядки денні їхніх засідань та проєкти запланованих для розгляду на цих засіданнях актів не пізніше ніж за 24 години до початку засідань. Ухвалені комітетом акти (підготовлені до розгляду в першому читанні законопроєкти) будуть оприлюднені не пізніше ніж через п’ять робочих днів з дати завершення засідання комітету. Протоколи й стенограми відкритих засідань мають публікуватися не пізніше ніж наступного робочого дня після їхнього підписання. Всі ці документи мають розміщуватися на вебсторінці відповідного комітету на офіційному вебсайті Верховної Ради.

Пряма трансляція відкритих засідань комітетів також буде проводитися на їхніх вебсторінках на офіційному вебсайті Верховної Ради. Там же протягом 24 годин після засідань мають з’являтися відеозаписи трансляцій, що зберігатимуться безстроково. 

Нарешті “легалізовано” можливість проведення засідань комітетів у режимі відеоконференції, деталізовано організаційні моменти проведення таких засідань. Також спрощено порядок доступу журналістів та представників громадськості до засідань комітетів. У порядку денному відкритого засідання комітету буде вказуватись електронна пошта, куди журналісти звертатимуться з проханням про відвідування засідання. Якщо засідання проводитиметься в режимі відеоконференції, то їм комітет надішле дані для доступу не менш ніж за годину до засідання. 

Зауважимо, що вказані новели не залежатимуть від правового режиму воєнного стану, однак нові вимоги щодо оприлюднення інформації обмежуватимуться виключно відкритими засіданнями комітетів. 

Загалом за журналістом закріплюється право бути присутнім на заходах суб’єктів владних повноважень, що проводяться в режимі відеоконференції. Незалежно від суб’єкта владних повноважень. Право закріплюється в Законі “Про інформацію” (частина 2 статті 25) та Законі “Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста” (пункт 2 частини 1 статті 11-1).

Розширення прав журналістів-фрілансерів

Закон України “Про медіа” в статті 117 наразі передбачає випадки, коли медіа та їхні працівники не є відповідальними за поширення забороненої інформації, а також такої, що не відповідає дійсності або порушує права і законні інтереси осіб. Раніше ця норма поширювалася лише на медіа та їхніх штатних працівників, але зараз вона діятиме і щодо журналістів, які виконують роботу за цивільно-правовим договором для медіа. 

На жаль, до фінальної версії законопроєкту № 11321 не дожила правка про те, що триденне вікно на видалення коментарів може розпочинатися не лише з моменту отримання припису чи скарги Нацради, але й з моменту отримання ухвали суду про відкриття провадження, про що ІМІ писав раніше. 

Інститут масової інформації долучався до процесу розроблення правок до законопроєкту №11321 та його адвокації. Водночас не всі наші ініціативи присутні у фінальній версії тепер уже закону. Так, серед правоохоронців, частини депутатів та журнспільноти не знайшла підтримки новела про право акредитованих журналістів та працівників медіа на вільне пересування в період комендантської години під час своєї професійної діяльності (за умови наявності документального підтвердження). Однак чинна редакція закону не лише спрощує деякі аспекти журналістської роботи, але й демонструє, що законодавчі ініціативи, спрямовані на розширення журналістських прав, можуть бути ухвалені навіть у воєнний час.