Від компліментів до "вигнання бісів": медійна траєкторія УПЦ Московського патріархату

Ілюстрація ІМІ

Ще кілька років тому згадки про Українську православну церкву Московського патріархату траплялися зрідка, зазвичай мали нейтральне або позитивне забарвлення. До прикладу, ще в третьому кварталі 2018 року аналітики ІМІ фіксували, що 50% джинси в українських медіа становили матеріали на користь УПЦ МП. Тоді найчастіше новини та компліментарні репортажі стосувалися Хресної ходи та святкування чергової річниці Хрещення Русі. Війна все змінила. Нині життя Української православної церкви Московського патріархату дуже насичене: починаючи від новин про особисте життя священників і до розслідувань про обласні єпархії. 

Новий моніторинг ІМІ показав, що найбільше про Українську православну церкву Московського патріархату писали: "24 канал" (15,5% загальної кількості матеріалів про УПЦ МП в досліджуваних медіа*), ТСН (11,1%) та "Главком" (9,3%). Водночас найменше згадок було у виданнях "Обозреватель" (3,3%) та "Ліга" (3,1%).

Водночас понад 82% матеріалів, які стосувались УПЦ МП, в онлайн-медіа мали негативне емоційне забарвлення. Здебільшого тексти супроводжувались емоційною лексикою, мали ознаки мови ворожнечі та порушення журналістського стандарту відокремлення фактів від коментарів.

Що наразі відбувається з УПЦ МП

У 2022 році СБУ почала проводити безпекові заходи по всіх єпархіях УПЦ МП. Саме під час таких перевірок у будівлях, які належать УПЦ МП або священникам, було виявлено друковані матеріали російської агітації, російську літературу, книжки з образливими вигадками про інші національності та релігії. І навіть знайшли людей з російськими паспортами на територіях монастирів та храмів УПЦ МП. Паралельно СБУ перехоплювала телефонні розмови представників церкви й збирала докази про причетність УПЦ МП до росіян, докази їхнього виправдовування і заперечення збройної агресії РФ проти України та твердження, які мають ознаки мови ворожнечі щодо інших релігійних груп. Представники УПЦ МП стверджують, що не мають жодного стосунку до росіян і що розірвали з ними будь-які відносини. Юридичний відділ УПЦ МП коментує, що навесні 2022 року зі Статуту про управління Української православної церкви "були виключені всі норми, які хоч якось натякали або говорили про зв’язок з Москвою". Тобто публічно УПЦ відсторонила себе від зв'язків з Росією. Втім, уже в січні 2023 року незалежна релігієзнавча комісія дійшла висновку, що оновлений Статут УПЦ свідчить про те, що "не відбувся розрив церковно-канонічного зв’язків Української Православної Церкви із Російською Православною Церквою. Статус УПЦ як структурного підрозділу РПЦ, що користується певними правами самостійності, але не утворює автокефальну Церкву, залишається незмінним". Простіше кажучи, формальна зміна статуту не змінила нічого, насправді розірвання зв'язків не відбулося. 

Дев'ятий рік іде війна, росіяни щодня вчиняють воєнні злочини, катують українців, убивають родини та зачищають цілі населені пункти. На всі ці вбивства російських військових благословляє патріарх Кіріл (керівник РПЦ). ІМІ підготував аналітику з цитатами, які свідчать що Кіріл сакралізує російську війну проти України та є одним з головних фігурантів у розпалюванні ненависті до українців. В Україні в цей час місцеві жителі обурені, що УПЦ МП продовжує перебувати у відносинах з РПЦ, а священнослужителі УПЦ МП продовжують згадувати патріарха Кіріла в молитвах (це підтвердив у прослуханих розмовах митрополит Павло). 

Небайдужі громадяни виходять до церков УПЦ МП і вимагають законного передання храмів до ПЦУ (колишня УПЦ КП). Зрозуміло, що вірян, які все ще залишилися прихильниками УПЦ МП, такі вимоги обурюють, і через це трапляються сутички між українцями. До речі, держава сприяє швидкому переходу храмів УПЦ МП до ПЦУ.

Своєю чергою українські журналісти, коли готують матеріали про всі напружені моменти, які наразі трапляються зі священниками та вірянами УПЦ, використовують емоційну лексику, подекуди мову ворожнечі та маніпуляції.

Навіть якщо ця тема дуже не подобається журналістам і вони мають свою чітку думку щодо очільників певної релігійної структури, медійники все одно мають дотримуватися Кодексу журналістської етики та журналістських стандартів.

Етика у висвітленні чутливих тем

Митрополит Павло VS Паша Мерседес. Одним з найчастіших героїв публікацій став митрополит Павло Лебідь, намісник Києво-Печерської лаври. Він був героєм майже третини публікацій (28%) у моніторинговий період. Павло став героєм такої великої кількості матеріалів, оскільки СБУ знайшла достатню базу доказів, щоб висунути підозру та призначити домашній арешт. Разом з цим у його будинку відбувались обшуки й було зафіксовано чимало речей, які привернули увагу СБУ.

Найбільше матеріалів про Павла опубліковано на ТСН, "24 каналі" та "Главкомі". Сім із п'ятнадцяти медіа йменували у своїх текстах митрополита Павла як "Пашу Мерседеса": "Телеграф", ТСН, НВ, "Еспресо", "24 канал", УНІАН та "Обозреватель". У цих матеріалах герой згадувався щодо вручення повістки до суду, в новинах з оглядом щодо дорогого одягу та аксесуарів і розкішних маєтків, автівок, які перебувають у користуванні очільника лаври.

• У мережі обговорюють шарф "Паші Мерседеса" від Louis Vuitton / "24 канал"
• Розкішні авто "Паші Мерседеса": в які скандали він втрапляв через них (фото, відео) / УНІАН
• Історія з "кримінальним душком": як "Паша Мерседес" відібрав землю у чоловіка, який вижив під час бомбардування фашистами Києва / "Обозреватель"
• Прощальна гастроль "Паші Мерседеса": парафіяни УПЦ МП у сльозах проводжали владику під домашній арешт (фото, відео) / "Телеграф"

У матеріалах про митрополита Павла журналісти також вдавалися до емоційної лексики, хейтспічу та подекуди маніпуляцій. До прикладу, в заголовку до матеріалу на "Главкомі" журналісти написали, що начебто викрили та мають сенсаційні подробиці щодо приватних стосунків Павла і його іподиякона. Втім, у самому тексті не було жодного викриття.

• Журналісти змусили знітитися митрополита Павла – заскочили його з молодим іподияконом

Окрім самого намісника лаври журналісти вживали емоційну лексику та мову ворожнечі, щоб позначити інших представників УПЦ МП:

• "Вигнання російських бісів: що і чому відбувається в Лаврі" / УНІАН
• "Гідра, яка причаїлася". Російський піп боїться Москву більше, ніж СБУ. Ми програємо, якщо Україна не позбудеться нечисті – Денисенко" / НВ
• "Проросійську гідру треба виганяти з української Лаври: скільки ще триватиме спротив УПЦ МП" / 24 канал
• "Вигнання бісів: чому Україна має зачинити портал у пекло, який відкрили попи УПЦ МП" / 24 канал
• "Московський піп залишив після себе "свинарник" у храмі на Буковині, де не впускав відспівати військового" / Еспресо

Парафіяни храмів УПЦ МП. Окрім представників УПЦ МП, медіа також порушували етичний кодекс та  журстандарти, коли згадували про парафіян цієї церкви. Результати опитування КМІС свідчать про те, що до парафіян УПЦ МП у 2022 році себе зараховували лише 4% українців, до прикладу у 2021 році цей показник становив 18%. Помітно, що війна вплинула на українців, і тому вони не хочуть асоціювати себе та мати належність до церкви, яка має зв'язок з росіянами. Водночас серед українців усе ще є люди, які потребують більше інформації та розуміння, чому УПЦ досі має зв'язок з росіянами.

Українські редакції здебільшого дотримуються журналістських стандартів та етичного кодексу, коли неупереджено та без емоційної лексики висвітлюють чутливі теми. Втім, у випадку з висвітленням теми УПЦ МП багато редакцій вдавалися до осудливих, емоційних заголовків щодо самих вірян, а не лише щодо очільників УПЦ МП. До моніторингового періоду потрапили матеріали, які висвітлювали парафіян УПЦ МП, що зібралися біля Києво-Печерської лаври під час виселення УПЦ. Журналісти фіксували все, що відбувалося біля лаври, та записували коментарі мітингувальників. Так, у медіа потрапив спіч неповнолітньої дитини, яка є прихильницею та вірянкою УПЦ МП. Утім, не всі медіа турбувалися про її безпеку та конфіденційність. Наприклад, журналісти "Телеграфу" ледь заблюрили обличчя дитини, зазначивши її вік та ім'я, що дозволить читачам з легкістю розпізнати дівчинку.

• "Я хочу бути з Богом!!! А не з Дияволом!!!": дівчинка з надривним криком захищала УПЦ МП під Лаврою і цим вразила мережу (відео) / "Телеграф"

У редакції "Главкома" в матеріалі про цю саму геройку вже якісніше блюрили обличчя дитини. Однак журналісти опублікували в тексті посилання на свій телеграм, де обличчя дитини на відео вже не заблюрене, та додали емоційну текстівку. В результаті таких дій редакції читачі залишили емоційні негативні коментарі щодо цієї дитини. Нагадуємо, що в Кодексі журналістської етики зазначається, що журналіст має бути особливо обережний під час висвітлення питань, пов’язаних з дітьми. 

• Як Московська церква зомбує українських дітей. Шокуюче відео з-під Лаври / "Главком"

Щодо інших парафіян УПЦ МП, медіа публікували матеріали, в яких згадували дивні та безглузді історії про них. Такі матеріали  лише висміюють вірян УПЦ МП як не дуже розумних людей. 

• "Україноговоряшки" і "Галушка, яка врятувала Київ": вислови прихильників УПЦ під Лаврою розсмішили мережу (відео) / "Телеграф"
• Галушка врятувала Київ: у що вірять прихильники Московського патріархату (відео) / "Главком"
• "Якщо останній монах піде з Лаври, то по Хрещатику будуть плавать кораблі": віряни УПЦ МП видали феєричні "лякалки". Відео / "Обозреватель"
• Вигнання ченців з Лаври "спровокує потоп": віряни УПЦ МП лякають киян феєричними вигадками / "24 канал"

Щодо священників УПЦ МП, згадки в українських медіа про них траплялися лише з негативним забарвленням. Зазвичай священники були героями матеріалів про сутички міжконфесійні, сутички на території храму та напади представників УПЦ МП на цивільних.

• "У Житомирській області священник УПЦ МП нібито вдарив хлопчика з прапором України. Поліція відкрила кримінальне провадження" / Гордон
• "Сутичка під Лаврою: нападнику-священнослужителю світить штраф або позбавлення волі" / ТСН
• "Давали ляпаси, душили": боєць ЗСУ озвучив свою версію інциденту з УПЦ МП у Хмельницькому" / Фокус

Хоч хтось дотримувався журстандартів, коли писав про УПЦ МП?

Так, 5 з 15 редакцій дотримувалися кодексу журналістської етики та журстандартів, коли висвітлювали чутливу конфліктну тему УПЦ МП. Такі редакції, як "Гордон", "Корреспондент", "Ліга", "Українська правда" та "Цензор", не вживали емоційних цитат, мови ворожнечі та маніпуляцій у текстах, коли інформували про УПЦ МП.

Рекомендації для медіа, як етично висвітлювати матеріали, що стосуються чутливих тем, зокрема релігійних

1. Українським редакціям необхідно уникати емоційної лексики, кличок, прізвиськ щодо певної релігійної групи, навіть якщо в суспільстві її не респектують.
2. Нагамайтеся не висвітлювати неповнолітніх осіб у чутливій темі, особливо не заблюривши їхнє обличчя або іншу інформацію, яка дозволить ідентифікувати їх.
3. Уникайте коментарів від людей з порушенням ментального здоров'я. Уникайте узагальнень ("усі парафіяни вірять, що дамба-галушка врятувала Київ").
4. Підготуйте для аудиторії конструктивні матеріали, ймовірно такі матеріали допоможуть краще розібратися в питанні щодо певної групи осіб, які згадуються в чутливій темі, і, головне, допоможуть розібратися парафіянам, які могли стати жертвами маніпуляцій або залякування.
5. Якщо не знаєте, як писати на чутливу тему, звертайтеся до Кодексу журналістської етики. 

*Моніторинг відбувався з 1 до 5 квітня включно в українських онлайн-медіа: УП, Цензор, РБК-Україна, ТСН, 24 канал, Кореспондент, НВ, Фокус, УНІАН, Гордон, Главком, Обозреватель, Еспресо, Телеграф, Ліга. До вибірки потрапило 548 новин, які стосувались УПЦ МП.