На тлі втрати соцмережами звання головних майданчиків для новин та дискусій і заміну їх Telegram український YouTube, навпаки, поступово перетворився на платформу для суспільно-політичних дебатів та незалежної журналістики. Традиційні медіа дедалі частіше стикаються з недовірою, натомість відеоконтент приваблює глядачів відкритістю формату та можливістю почути “живий голос” місцевих авторів. Тут обговорюють політичні рішення, воєнні виклики, проблеми громад і життя на деокупованих територіях.
На Херсонщині невелика кількість YouTube-каналів, але їхній контент доволі різноманітний: від аматорських ініціатив, де автори беруть інтервʼю, знімають непрофесійні репортажі, діляться думками, до повноцінних редакційних проєктів, які готують аналітику та репортажі. Одні канали роблять ставку на гумор і блогерський стиль, інші – на глибоку експертизу. У будь-якому разі аудиторія цих каналів поступово зростає. А найпопулярніші місцеві YouTube-канали належать місцевим медіа.
YouTube херсонських медіа
Найбільші з медійних YouTube-каналів належать “Херсон плюс”, “Вгору” та Суспільному.
“Херсон плюс” – це канал місцевого однойменного телеканалу, який після окупації Херсона припинив мовлення та не поновив його після звільнення міста. Тож сайт, YouTube та соцмережі є основною платформою телеканалу. Їхній однойменний YouTube-канал має 60 тисяч підписників та майже 6 тисяч відеороликів. Створили його наприкінці 2010 року. Основну аудиторію канал набрав до повномасштабного вторгнення, бо зараз його активність значно зменшилася, а перегляди роликів доволі скромні – по 200–300. З десяти останніх відео три – це звіти директора телеканалу Володимира Косюка про реалізацію благодійних проєктів. Схоже, що це матеріали для медіазвіту в грантових проєктах.
Ще три ролики зняті та змонтовані військовими про свої підрозділи, про що кажуть логотипи бригад на відео. Інші ролики – це короткі відеосюжети про життя в Херсоні та історії мешканців міста. Зняв ці пʼять сюжетів телеканал за пів року.
Медіаплатформа “Вгору” веде однойменний канал дещо активніше. Засновано його в січні 2013 року. Тут майже 57 тисяч підписників, а ролики виходять кожні два-три дні. Контент каналу – сюжети з вулиць міста, інтервʼю та репортажі. Переглядів у цього контенту не дуже багато – від кількох сотень до кількох тисяч переглядів, але репортажі з місць обстрілів та з вулиць міста набирають доволі багато переглядів – від кількох до десяти тисяч. Весь контент автори перепаковують у короткі shorts, які мають значно більше переглядів.
З періодичністю три-чотири дні канал веде прямі трансляції, в яких журналісти спілкуються з різними гостями, зокрема спікерами відомств та експертами. Як для такого специфічного контенту в нього багато переглядів – у середньому від кількох сотень до пʼяти тисяч. Весь контент у “Вгору” авторський.
“Суспільне Херсон”, найстаріший у нашому огляді, створено ще 29 жовтня 2009 року. Очевидно, що це перейменований канал Херсонської обласної телерадіокомпанії “Скіфія”. На каналі 14 тисяч відео та 53,5 тисячі підписників. Контент тут доволі одноманітний – новини чи інтервʼю. Очевидно, що контенту команда Суспільного виготовляє багато, адже має для цього технічні та людські ресурси. Сюжети на каналі зʼявляються майже щодня та мають від кількох сотень до кількох тисяч переглядів.
Найпопулярніші сюжети на каналі – про наслідки підтоплення Херсона у 2023 році.
Слід зазначити, що всі перелічені канали не монетизують контент прямою рекламою, заробляючи на показі рекламних обʼяв сервісом.
Блогери та інфлюєнсери херсонського YouTube
Насправді блогери та інфлюєнсери представлені на Херсонщині доволі скромно. А як порівняти з херсонським блогером-рибалкою Владиславом Сисуном, або Капітаном Гаком, який має на каналі понад 161 тисячу підписників, і поготів.
Так, найпопулярнішим із суспільно-політичних коментаторів є колишній речник, а нині заступник начальника Херсонської ОВА Олександр Толоконніков. Канал він створив 2012 року, але не наповнював його контентом 10 років. У грудні 2022 року він почав викладати туди записи своїх ефірів на телеканалах та короткі сюжети з Херсонщини.
Щоправда, над авторським контентом тут переважають саме записи ефірів, і канал є радше збіркою виступів автора на телебаченні. У заступника ОВА понад 6 тисяч підписників, а ролики набирають до 2–3 тисяч.
Не менш популярними є відразу двоє блогерів з однієї партії – активіст “Європейської солідарності” Іван Сімочкін та депутатка Херсонської міськради від тієї самої політсили Оксана Погомій.
Сімочкін має в YouTube-каналі, який він веде з 2007 року, 5,4 тисячі підписників. Завів він його, ще мешкаючи в Москві (Росія). Наприкінці 2000-х – на початку 2010-х років Сімочкін вів блог у Livejournal, а YouTube-канал майже не використовував.
У січні 2022 року він повернувся до Херсона і вже в березні почав публікувати відео з мітингів проти російської окупації. Повноцінно свій відеоблог він почав вести з початку 2024 року, публікуючи свої думки про політику, війну та Херсон.
Наразі контент каналу – це записи думок автора на фронтальну камеру телефона, репортажі про стан вулиць міста й політичні влоги. Набирають ці ролики від кількох сотень до кількох тисяч переглядів. І якщо раніше це були майже повністю перепости вертикальних відео з ТіkТоk автора, то останні два відео на каналі вже записано професійніше і для YouTube. Очевидно, як активіст партії “ЄС” він активно критикує президента Зеленського, хвалить експрезидента Порошенка і його прибічників та інколи вдається до конспірології, переважно про Володимира Зеленського.
Депутатка міської ради Оксана Погомій багато років була активною в соцмережах, але власний YouTube-канал почала розвивати не так давно – у травні 2024 року. Наразі там 2650 підписників та 300 відео. Як і в Сімочкіна, переважну більшість відео становлять ролики з ТіkТоk з яскравою політичною забарвленістю. Це критика влади, вихваляння партії “Європейська солідарність” та афілійованих з нею волонтерських ініціатив. Також на каналі Погомій збирає всі записи її ввімкнень в ефіри телеканалів, переважно на Прямому та “Еспресо”. Переглядів на каналі депутатки – від кількох сотень до кількох тисяч, але є й такі, які набирають 30–40 тисяч.
А нещодавно Сімочкін та Погомій почали разом записувати спільні ролики, в яких підсумовують новини тижня.
Оглядачі: хто показує світу, який вигляд має зараз Херсон
Окремо стоять канали, автори яких зрідка висловлюються на суспільно-політичні теми, але мають популярність та певний вплив на аудиторію. Це так звані оглядові канали, автори яких роблять огляди Херсона, знімають вулиці, двори та визначні місця. Їхня популярність почалася ще 2022 року, після окупації Херсона. Спочатку аудиторія таких YouTube-каналів складалася з людей, які цікавилися подіями в окупованому місті, але що більше людей виїжджало з міста, то частіше саме вони дивилися ці канали, що чітко було видно за коментарями.
Деякі канали та блогери робили навіть відео на замовлення, коли людина, яка вже певний час не жила в Херсоні, просила зняти її вулицю чи район.
Наразі таких каналів залишилося не більш ніж десять, адже їхні автори поступово покинули місто, що постійно перебуває під обстрілами.
Одним з найпопулярніших з них є місцевий блогер Олександр Хайтас, який працює в сервісному центрі та ремонтує електроніку. На його каналі 19,5 тисячі підписників, а відео набирають десятки, а інколи й сотні тисяч переглядів.
Він на постійній основі знімає огляди міста, результати прильотів та інші важливі для аудиторії події в Херсоні. Власне, архів автора часів окупації Херсона може стати цікавим і важливим джерелом для вивчення того періоду.
Канал “Наш Херсон” з більш ніж 72 тисячами підписників засновано ще 2019 року. Його автор точно не відомий, але, найімовірніше, має стосунок до Херсонської обласної військової адміністрації. Більшість контенту дублюється або зроблена з відео, опублікованих на каналах Херсонської ОВА. На каналі публікують перепаковки інтервʼю, ролики про наслідки обстрілів та подібний контент.
Тут зрідка буває оригінальний контент, але свої 5–10 тисяч кожен ролик набирає.
Найпопулярніші сюжети були зняті для каналу ще влітку 2023 року, під час затоплення міста після підриву Каховської ГЕС. Вони мали від 2 до 3 мільйонів переглядів.
Проросійські YouTube-канали про Херсонщину
Проросійських каналів про Херсонщину і для Херсонщини не так багато. Ще менше їх стало після фактичного блокування YouTube у Росії та на ТОТ, хоча певні канали досі активні й публікують контент.
Популярний колись канал херсонського колаборанта Костянтина Шульги Konstantin S не оновлюється понад два роки. Сам Шульга зайнятий формуванням та керівництвом груп навідників, які діють у Херсоні, тому блог закинув. Хоча канал був популярним і має наразі понад 28 тисяч підписників.
Подає ознаки життя канал Victoria S. До повномасштабного вторгнення це був типовий канал місцевої блогерки, вже немолодої жінки, яка знімала на телефон десятки роликів про місто, свою собаку, ціни на ринках та інші важливі речі. На каналі зараз 32 тисячі підписників, а відео набирали в середньому 1–2 тисячі переглядів. На початку повномасштабного вторгнення Вікторія вже прощалася з життям, очікуючи, що росіяни стиратимуть з лиця землі Херсон та її заразом.
Але потім поступово повернулася до звичних тем, під’єднавши до знімання свого чоловіка Миколу Журо. Вже наприкінці весни 2022 року херсонські блогери змінили риторику на проросійську і почали пропагандистську роботу. За проросійські заклики та вихваляння незаконного референдуму СБУ порушила проти Журо справу, і 2024 року він отримав заочний вирок і строк 10 років.
На той час родина блогерів-колаборантів уже жила в окупованій Керчі, куди втікла разом з росіянами в листопаді 2022 року. У Криму блогери отримали якесь житло та продовжили знімати свої блоги. Журо почав носити Z-символіку, а його дружина за кадром продовжує займатися пропагандою.
До звичайних прогулянок і своїх оцінок ситуації, очевидно навіяних російським телебаченням, жінка додала й інші види контенту. Нещодавно колаборантка почала начитувати новини з російських медіа під відеоряд. Подружжя блогерів активно просить гроші в аудиторії, і, за їхніми ж словами, часто їх отримує.
Найпопулярніші ролики на каналі знято під час окупації, але мільйон переглядів набрав тогорічний репортаж про ціни в тимчасово окупованому Криму.
У 2022 році увага була прикута до окупованого Херсона, і всі блогери, які виробляли контент із міста, отримували непогані перегляди. Наразі контент колишніх херсонців на фактично заблокованому в Росії й на ТОТ YouTube зʼявляється дедалі рідше й дивляться його все менше людей.
Загалом маємо констатувати, що YouTube у Херсоні – це новий майданчик суспільно-політичної журналістики, який поступово формує локальний інформаційний порядок денний. Попри обмежені ресурси та небезпеку роботи в умовах війни тут з’являються і редакційні проєкти, і авторські блоги, і аматорські ініціативи.
Важливо, що аудиторія зростає: люди шукають альтернативу офіційним каналам, оперативну інформацію та живий голос земляків. Саме це робить локальний YouTube унікальним явищем у медіаландшафті регіону.
Майбутнє цієї ніші залежить від того, наскільки авторам вдасться балансувати між професійною журналістикою, блогерством і потребами громади, яка нині особливо жадає достовірних і близьких до життя джерел інформації.
Сергій Нікітенко, регіональний представник Інституту масової інформації в Херсонській області
