Вибори-2012: кандидати у нардепи подали 18 позовів на журналістів

Наводимо приклади найбільш резонансних позовів за цей період.

 Так, наприкінці серпня суд зупинив вихід ірпінської газети «Особистий погляд» до завершення виборчого процесу, задовольнивши таким чином повністю позов кандидата в народні депутати по одномандатному округу №95 та депутата міськради міста Ірпінь Дмитра Войцеха проти газети. В газеті опублікували фото антиагітаційної листівки проти кандидата і припустили, що він сам міг бути замовником такої брудної технології.

14 вересня кандидат в народні депутати від Партії регіонів по 149 виборчому округу Олексій Лелюк подав позов проти полтавської редакції «Газети по-українськи» за публікацію інтерв’ю з представником Комітету виборців України Віталієм Токовим. У ньому Токовий розповів, що Лелюк нібито роздавав своїм виборцям цукерки і борошно з Держрезерву України.

5 жовтня кандидат-самовисуванець по 123 виборчому окрузі на Львівщині Тарас Батенко звернувся до Галицького районного суду м. Львова з позовом на інтернет-видання «Варіанти». Батенко вимагає спростувати нібито неправдиву інформацію про його благодійність за державний кошт і сплатити йому 50 тис. гривень штрафу «як компенсацію за завдану моральну шкоду та витрати на оплату судового збору й інші витрати».

12 жовтня лідер Радикальної партії, кандидат у народні депутати Олег Ляшко подав до суду на інтернет-видання iPress.ua за розміщення інформації, яка, як він стверджує, образила його честь і гідність. Так, 27 серпня в рубриці «Блогосфера» було розміщено матеріал «Політтехнолог: проект "Ляшко" — тонкий і розсудливий задум», що є передруком посту відомого політтехнолога Сергія Гайдая з його сторінки в соцмережі Facebook.

Експерти ІМІ відзначають, що за перші два місяці виборчої кампанії кількість порушень проти журналістів і медіа виросла на 60% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Збільшилась кількість перешкоджань виконувати професійні обов’язки та цензури. За весь період виборчої кампанії — з 30 липня по 15 жовтня, — таких випадків зафіксовано 25.

Показовим є інцидент від 8 серпня, коли кандидат в народні депутати Катерина Самойлик (Компартія) заборонила херсонській журналістці Тетяні Жученко бути присутньою на заході та проводити фото і відео-зйомку зустрічі з місцевими жителями села Мирне, Каланчацького району, Херсонської області. Самойлик сказала, що вона себе знімати не дозволяє, тому що ще діючий депутат і для проведення її фіксації потрібно брати спеціальний дозвіл. Як коментують медіа-юристи, відповідно до статті 307 Цивільного кодексу України, журналіст не потребує дозволу на зйомку публічного заходу: «Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру».

Штаби політичних партій, організовуючи публічні заходи, зокрема, прес-конференції, встановлюють спеціальні правила акредитації, чим обмежують доступ журналістів на заходи.

Так у Львові журналісти були обурені вимаганням паспорта, щоб потрапити на прес-конференцію лідера «Нашої України», екс-президента України Віктора Ющенка. А у Луцьку на прес-конференцію Ющенка не пускали «непотрібних» журналістів. Як пояснила представниця «Нашої України»: «Це – передвиборча кампанія. І ми самі визначаємо, кого з журналістів хочемо бачити на прес-конференції, а кого – ні».

У Сімферополі знімальну групу державної телерадіокомпанії «Крим» не пустили на брифінг лідера партії «УДАР» Віталія Кличка після зустрічі політика з жителями Сімферополя. Охоронці мотивували це тим, що в журналістів не було акредитаці. При цьому анонс заходу був розісланий 14 серпня з повідомленням, що акредитація завершується 31 серпня.

Ще одним тривожним сигналом цієї передвиборчої кампанії є звільнення журналістів.

Основна причина звільнень - цензура. Журналісти не витримують тиску, який чиниться керівництвом ЗМІ з вимогою подавати новини про владу та Партію регіонів лише у позитивному форматі.

Так, через цензуру та небажання обслуговувати інтереси Партії регіонів, 9 серпня звільнились журналісти Ольга Годовенко та Ольга Комарова з телеканалу «МИГ» (місто Южне, Одеська область). У своїх заявах вони написали, що звільняються, оскільки «представники засновника (телеканалу - ред.) «рекомендували» обслуговувати інтереси певної політичної сили».

З телеканалу СТБ ( належить олігархк В.Пінчуку) через цензуру звільнилася відома журналістка Наталя Соколенко.

У період виборчої кампанії ІМІ зафіксувало 8 випадків нападів на журналістів та залякувань.

Наприклад, 23 вересня журналіста телестудії ПравдаPRO Юрія Ребрика побив помічник народного депутата Віталія Барвіненка через відеозйомку депутата. Інцидент стався у селі Струмок, Татарбунарського району

Одеської області під час концерту до 200-літтю села. Сам концерт був використаний для агітації за кандидата в народні депутати від Партії регіонів Віталія Барвіненка.

Кандидат в народні депутати по 108 округу (Красний Луч, Перевальський район Луганської області) та діючий депутат Київради, лідер фракції «Блок Литвина» Валерій Мошенський вдарив у пах журналіста інтернет-видання «Molod-news», активіста руху «ЧЕСНО» Івана Жеведя. Жеведь знімав на відеокамеру зустріч Валерія Мошенського з виборцями.

У м. Бровари, Київської область, позаштатному кореспонденту газети «Громадський захист Київщини», координатору кампанії «Наступ» (з протидії фальсифікаціям на виборах-2012) Андрію Качору надійшла погроза фізичної розправи. Журналіст стверджує, що погрози надходять від охоронців голови окружної виборчої комісії №97 Максим Ситенкова через те, що Качор проводить відеозйомку засідання виборчої комісії.

?На Черкащині зафіксовано випадок, що невідомий чоловік погрожував фізичною розправою журналісту газети «Вечірня Умань» Володимиру Гамалиці. Гамалиця нещодавно опублікував в газеті матеріал «Мертві душі» робитимуть вибори?», де розкрив факти, що 28 людей без власного відома стали членами дільничних виборчих комісій.

З початку виборчої кампанії експерти ІМІ зафіксували також 8 випадків економічного, політичного та непрямого тиску.

Наприклад, 8 вересня кандидат в народні депутати, народний депутат від Партії регіонів Денис Омельянович погрожував донецькому інтернет-виданню «Новости Донбасса» технічними проблемами у роботі сайту. Йому не сподобалась новина під назвою «Підкуп або допомога громадянам? У Донецькій області кандидат-регіонал подарував школі автобус».

Резонансу набуло повідомлення від 28 серпня про обшук у редакції інтернет-видання «Главное», яке належить депутату Харківської обласної ради (фракція «Батьківщина»), кандидату в народні депутати Арсену Авакову.

12 жовтня у Луцьку міліція викликала на допит шеф-редактора телеканалу «Аверс» Наталку Московку та головного редактора газети «Аверс-прес» Андрія Лева. Журналісти проходять як свідки у кримінальній справі, порушеній за фактом хуліганських дій в офісі кандидата в народні депутати, представника Європейської партії України Олени Голєвої, хоча самі стверджують, що на місці інциденту присутні не були і знімальну групу туди не посилали. За словами Московки допит майже не стосувався кримінальної справи, а правоохоронцірозпитували про діяльність телекомпанії і роботу журналістів, по те, що саме вони знімають і кому надають матеріали. Наталка Московка трактує такі дії як втручання в роботу телерадіокомпанії і в роботу журналістів.

Більшість порушень прав журналістів (52%) у серпні-вересні були безпосередньо пов’язаними з передвиборчою кампанією та/або здійснювалися політичними партіями чи кандидатами в депутати.

Червоним виділені порушення пов"язані з передвиборчою кампаніею