^{Скриншот матеріалу, який підготували працівники “Медиазоны”}

Утім, як попередньо повідомляв ІМІ, рішення російського суду про арешт Земляної побудовано на неправдивому обвинуваченні. 

Що відбулося насправді?

Ірина Земляна була присутня на акції 9 травня 2022 року, коли посла Росії в Польщі Сєргєя Андрєєва невідомі в натовпі замастили буряковим соком. У коментарі для ІМІ Земляна засвідчила, що обливала себе буряковим соком перед послом РФ Андрєєвим. Про це також свідчить рішення польського суду про її невинуватість. Утім, влада Росії переслідує Ірину і звинувачує в тому, що начебто вона сама облила посла, оскільки серед натовпу ідентифікували лише її. 

Що не так з новиною “Медиазоны”?

Російське медіа створило власну новину з посиланням на російський реєстр “екстремістів та терористів”. Уся публікація стосувалася того, що Ірина Земляна начебто облила посла Андрєєва і тепер її заочно арештували. Утім, звинувачення та сам “арешт” – це сфабрикований російською владою меседж. “Медиазона” поширила офіційну версію російської влади, оскільки Земляна єдина ідентифікована публічна особа серед учасників акції.

Інший момент – що російська редакція “Медиазона” в бекграунді новини зробила посилання на пост у фейсбуці Ірини Земляної про те, що вона їде з Польщі через погрози росіян. Тобто росіяни мали посилання та спосіб зв'язатись із Земляною щодо коментаря для балансу думок, утім, не зробили цього. 

Про те, що цей інфопривід надуманий, свідчить і те, що російські реєстри “екстремістів-терористів” не мають офіційної фотографії Ірини Земляної, а використали її фото з акції та не вказали повної інформації, зокрема не назвали її по-батькові.

Цю новину передрукували правозахисники ОВД-инфо, онлайн-видання “Медуза”, російська філія DW та інші російськомовні та російські ресурси. Однак усі вони взяли новину з “Медиазоны” без уточнення чи додаткової інформації.

Інакше кажучи, жодне з перелічених медіа, зокрема “першоджерело” “Медиазона”, не спромоглося перевірити факти, спростувати чи якось ще попрацювати з інформацією, яку їм надали російські пропагандисти. 

Як зреагували медіа України?

Неправдиву інформацію від російських пропагандистів поширила низка українських медіа національного та регіонального значення. ІМІ налічив щонайменше 21 редакцію, яка поширила російський наратив та недостовірну інформацію щодо того, що “українка облила кров'ю посла РФ у Польщі”. Неправдиву інформацію російських пропагандистів поширили такі редакції, як “Гордон”, Укрінформ, “Еспресо”, “Телеграф”, “Межа”, “Главком”, Радіо Свобода, регіональні медіа та агрегатори новин.

Точне формулювання важливе в справі Земляної, оскільки в цьому разі зайве фантазування чи неточності лише посилюють тиск росіян та дають підстави російській владі вимагати арешту Ірини в країнах Європи. Тому українські медіа мають бути особливо уважними в написанні новин щодо чутливої теми, яка стосується українців та України, тим паче коли беруть за інформацію російське першоджерело. Утім, у цьому випадку, окрім сліпого посилання на росіян, найбільший промах українських редакцій у тому, що ніхто не звернувся до Земляної по перевірку цієї інформації, уточнення чи коментар для балансу думок, що вже є важливим маркером порушення журналістського стандарту. 

Після публічної реакції ІМІ на цю ситуацію щонайменше чотири редакції вирішили оновити свої публікації до коректнішого варіанту з доповненням. На жаль, лише одна з них додала в заголовок інформацію, що матеріал оновлювався. Решта просто переписала матеріал заднім числом, і серед таких були навіть найякісніші українські медіа.

До прикладу, редакція “Еспресо” виправила заголовок на точніший: арешт відбувався через російський фейк. Спершу матеріал мав такий вигляд:

^{Скриншот ІМІ. Зображення ще не виправленої новини з некоректним заголовком}

Вже 11 березня, після розголошення, редакція “Еспресо” оновила текст. Нині матеріал має такий вигляд:

Так само вчинили редакції Радіо Свобода та “Главкома”, виправивши заголовок та лід до матеріалу заднім числом, однак ніде не дописавши, що матеріал оновлено. 

Державна агенція Укрінформ стала єдиним медіа, яке дописало позначку “уточнено” біля заголовка після виправлення матеріалу. На жаль, перший варіант новини Укрінформу, написаний на основі інформації російських медіа, поширила низка регіональних медіа та агрегаторів без доповнень та уточнень.

Однак були й гарні приклади того, як редакції працювали над інформацією. Так, “Детектор медіа” одразу написав коректну новину про те, що Земляна не обливала російського посла, а правозахисне видання “ZMINA” додало розлогий бекграунд про справу Земляної та повну інформацію про ситуацію.

Не варто соромитися спростувань чи маркувань, які вказують на виправлення чи уточнення матеріалу. Саме такий підхід викликає довіру і є коректним щодо колег з інших редакцій та читачів. Помилки не слід просто видаляти, подаючи оновлену копію матеріалу без зазначення, яке саме виправлення зроблено. Це може призвести до плутанини, звинувачень у спробах замітати сліди й у результаті спричинити зменшення довіри між аудиторією та редакцією.