Свобода слова під час воєнного стану на Волині: з погрозами в листах та DDoS-атаками

sylapravdy.com

Після повномасштабного вторгнення росії в Україну медіа зіткнулися з новими викликами та правилами роботи під час воєнного стану. Зокрема, були DDoS-атаки, погрози на електронні пошти з рф, виконання професійних обов’язків під час воєнного стану.

Про атаки й погрози з рф

Так, 25 лютого Інформаційне агентство "Конкурент" зазнало DDoS-атак  із території росії та Німеччини. Головний редактор сайту ІА "Конкурент" Андрій Лучик та його колеги кілька годин не могли зайти на адмін-сторінку сайту.

А у квітні волинським журналістам почали надходити на електронні пошти погрози з росії. Декілька листів з "попередженнями" у квітні отримали редакції сайту "Конкурент", телеканалу "Конкурент TV", "Волинь Online" та сайт "Ракурс.ua". У листах були "рекомендації" про відповідальність за висвітлення дій країни-агресора та її армії. Всі листи були російською мовою.

Згаданим редакціям надіслали своєрідні "попередження" такого змісту:

"Всі співробітники українських ЗМІ та сайтів, які поширюють фейки та неправду на тему дій російських збройних сил в Україні й покривають бандерівців, будуть притягнуті до кримінальної відповідальності найближчим часом. Ніхто не піде непокараним". 

Як розповів редактор ІА "Конкурент" Андрій Лучик, перед отриманням такого  повідомлення йому телефонував чоловік з московського номера і пропонував певні послуги щодо сайтів. На це редактор відповів: "Що тобі, москалику, треба?" – та відправив його в бік російського воєнного корабля.

Листи редакціям почали надходити орієнтовно із середини березня цього року. Журналіст сайту "Racurs.ua" Юрій Конкевич впродовж місяця отримав аж 11 листів від представників "руского міра".

Редакторка сайту "Волинь Online" Мар’яна Метельська отримала сім листів із погрозами з росії. Передостанні два листи їй написали у віршованій формі такого змісту:

"Готуйся міняти мікрофон, готуйся міняти фотокамеру на блатний тюремний жаргон і тюремну брудну камеру". 

15 квітня редакційну пошту сайту "Волинь Online" надійшов інший віршований лист:

"Російська армія – визволителі, ведуть операцію, щоб життя спасти. А вам, пропагандонам-поширювачам, від кримінальної відповідальності не піти".

Цього дня журналіст сайту "Racurs.ua" Юрій Конкевич уперше отримав віршовані погрози від користувача "Алексея Сазонова" такого змісту:

"Обманюючи населення, фейками пропагандуючи, не закрадається у вас сумнів, що Зеленський брехун? Чи готові ви, капітулюючи, у виправні заклади іммігруючи, прийняти такий ганебний кінець?"

Речниця поліції Волині Ольга Бузулук розповіла регіональній представниці ІМІ, що після 23 лютого до поліції через перешкоджання журналістській діяльності чи стосовно погроз ніхто з журналістів не звертався.

Про акредитацію

У березні Збройні Сили України ввели акредитацію для ЗМІ, що висвітлюють воєнні злочини росії. Юрист Інституту масової інформації Роман Головенко зазначив, що термін "акредитація" використовується в законодавстві переважно стосовно режиму сприяння роботі журналістів. Зокрема, про це є в статті 26 того Закону України "Про інформацію". Тоді акредитація проводиться при певному органові й не є дозвільною процедурою.

Наказом Головнокомандувача ЗСУ № 73 від 3 березня 2022 року затверджено Порядок акредитації представників ЗМІ на період воєнного стану. Юрист пояснив, що із 7 пункту випливає, що це радше саме акредитація при ЗСУ, а не право на роботу взагалі будь-де в Україні, яка дає доступ у райони бойових дій на та військові об’єкти.

Водночас варто не забувати, що  акредитації можуть позбавити за передання прескарти іншій особі та за недотримання Правил роботи представника ЗМІ в районі бойових дій. Уже був такий випадок. Наприклад, з України СБУ видворила іноземного журналіста Роберта Дулмерса Едвіна Луїча Марє. Його позбавили акредитації та видворили через порушення вимог щодо публікації фото та відео за результатами ракетного обстрілу Одеси, що відбувся зранку 3 квітня.

"На практиці ми бачимо чимало випадків, коли на наявність акредитації практично не зважають військові й поліція, а звичайні громадяни агресивно ставляться до журналістів, які проводять зйомку. Тут реалії розходяться із законодавством", – підсумував юрист.

Про комендантську годину

На Волині немає спеціальних перепусток для журналістів для роботи під час комендантської години. Перепустки на пересування дають громадянам, яким потрібно через роботу пізно потрапити додому.

Медіаюрист Роман Головенко відповів на питання, чи може журналіст працювати на вулиці в той час, коли триває комендантська година.

"Питання роботи під час комендантської години на вулиці формально залишається неврегульованим, але фактично ми бачимо, що це робити не бажано через явну загрозу для життя, зважаючи на офіційні повідомлення, що будь-хто на вулиці без дозволу пересуватися під час комендантської години вважатиметься диверсантом", – зауважив він.

Крім того, журналістам зараз треба дотримуватися рекомендацій Служби безпеки України, щоб не стати "коригувальником" вогню за допомогою публікацій фото чи відео. Служба безпеки України рекомендує не фотографувати та не знімати: блокпости, аеропорти, залізничні вокзали, нафтобази, об’єкти нафтогазопроводів, електростанції, українських військових, українську бойову техніку, перебувати в місті під час комендантської години.