Світ кримінальної хроніки, ухилянства та суцільної бусифікації. Як телеги накручують негатив про ТЦК

67% українців не довіряють працівникам ТЦК, такі дані оприлюднила соціологічна група "Рейтинг" у грудні 2024 року. За даними свіжого моніторингу ІМІ, близько 60% постів мають негативний відтінок або агресивні меседжі щодо ТЦК. Найбільше таких постів зафіксовано в телеграм-каналах: "І.ШО? | Новини" (1,06 млн підписників) та "Всевидящее ОКО: Україна | Новини" (1,11 млн підписників).

Інститут масової інформації (ІМІ) провів моніторингове дослідження 10 найпопулярніших телеграм-каналів в українському сегменті, за даними Telemertrio, які працюють як новинні канали: "Труха⚡️Україна", Times of Ukraine, "Инсайдер UA", "Реальна Війна", "Реальний Київ", "Україна Сейчас | УС: новини, політика, війна", "Всевидящее ОКО", "Україна Online", "Телеграмна служба новин – Україна", "І.ШО?". Дослідження контенту проводилося з 23 грудня 2024 до 5 січня 2025 року включно.

Метою дослідження було оцінити теми й контекст згадок про ТЦК і мобілізацію на цих телеграм-каналах. 

Як показало дослідження, до п'ятірки найпопулярніших згадок про ТЦК і мобілізацію ввійшли теми, які стосуються кримінальної хроніки (32,8%), згадки про "ухилянтів" (14,3%), згадки про роботу ТЦК (10,9%), пости про бусифікацію (8,4%) та власне про мобілізацію (7,6%).

За даними дослідження ІМІ, третина повідомлень (32,8%) про ТЦК на популярних анонімних телеграм-каналах стосувалася кримінальної хроніки та кейсів про порушення прав людини. Зокрема, широко розійшлась інформація про смерть сум'янина в міському ТЦК. Анонімні канали писали, що сум'янин помер від травм, завданих у приміщенні ТЦК військовослужбовцем. Водночас поліція та саме місцеве ТЦК коментували, що чоловік помер від травм під час конфлікту та підозрюваний не є працівником ТЦК. На жаль, не всі телеграм-канали виправили повідомлення з уточненням та офіційними коментарями.

Скриншот ІМІ посту з телеграм-каналу "Всевидящее око"

Телеграм-канали також поширювали новину, що працівники ТЦК зламали ногу чоловікові, з посиланням на невстановлене абстрактне джерело "місцеві ЗМІ". У тексті було згадано ім'я жінки, яка начебто опублікувала відео, але невідомо де. Власне, з такого тексту не зрозуміло, хто ця жінка, чи є вона достовірним джерелом, чому телеграм-канали назвали її ім'я, але не спромоглися вказати першоджерело новини.

Скриншот ІМІ посту з телеграм-каналу "Україна сейчас"

Негативний образ ТЦК також будувався за допомогою повідомлень про те, що начебто працівники ТЦК "викурювали газом" чоловіків. У таких повідомленнях не вистачає більше деталей щодо цієї ситуації та офіційних коментарів. Через відсутність офіційних джерел та нарізки відео без зазначення джерела, з обривків інформації, яку дають телеграм-канали, неможливо скласти повну картину цього інциденту.

Скриншоти ІМІ з телеграм-каналів "Труха Україна" та "І.ШО?"

Українські телеграм-канали також масово поширювали новину про екскерівника одеського ТЦК Євгена Борисова та його повторне відправлення до СІЗО із заставою в 402 млн грн. Також згадували випадки, коли працівники ТЦК за грошову винагороду корегували в системі "Оберіг" дані військовозобов'язаних, щоб ті могли виїжджати за кордон. З хорошого: такі новини мали посилання на офіційне джерело інформації – ДБР.

Інші згадки про ТЦК стосувалася теми так званих ухилянтів (14,3% згадок із загальної кількості постів про ТЦК). Такі матеріали мали ознаки замовлення та мали на меті дискредитувати відомих чоловіків. Під час моніторингу ІМІ зафіксував кампанію тиску на журналіста-розслідувача Bihus.info Максима Опанасенка. Телеграм-канали постили фейки про те, що його начебто розшукує ТЦК. 

Скриншоти ІМІ телеграм-каналів "Инсайдер", "Times of Ukraine" та "Реальна Війна"

Звинувачення проти журналіста, як-от ухилення від мобілізації чи використання фальшивих документів, не підкріплено жодними конкретними фактами, документами чи офіційними заявами. Текст містить оціночні судження та емоційно забарвлену лексику (наприклад, "ухилявся два роки", "з'явився лише в травні"). Такі прийоми використовуються для формування негативного образу, а не для об'єктивного інформування. Згадка про "шабунізм" і "фальшиві документи" є типовими наративами, які використовуються для підриву довіри до громадських діячів, журналістів та активістів, особливо тих, хто працює над викриттям корупції чи інших чутливих тем. Публікація має ознаки замовності й спрямована на те, щоб викликати емоційну реакцію в аудиторії та знизити довіру до журналіста.

Ще одна деталь: усі ці замовні пости з дискредитацією "ухилянтів" мали посилання на інформаційний бачок "Закон і бізнес", які розміщував матеріали з ознаками замовлення на дискредитацію відомих чоловіків. Раніше журналісти "Бабеля" писали, що це видання пов'язували з Андрієм Портновим та його оточенням, хоча офіційно власником значиться інший чоловік.

Анонімні телеграм-канали часто використовують маніпулятивні прийоми, розділяючи людей на "своїх" і "чужих". Варто звернути увагу, що в матеріалах про роботу ТЦК або їхню взаємодію з українцями домінувало негативне забарвлення. Водночас, коли в повідомленнях згадувалися відомі чоловіки з конкретними іменами, їх одразу таврували як ухилянтів, а єдиним "справедливим" способом покарання подавалася взаємодія з ТЦК. Такі меседжі є вкрай шкідливими. Адміністратори телеграм-каналів, виконуючи замовні матеріали або публікуючи неперевірені новини про ТЦК для залучення аудиторії, формують оманливий і негативний образ цієї структури. Це підриває довіру громадян і створює хибне уявлення про ТЦК як про "злісних людоловів". До речі, ще минулого року дослідники ІМІ зафіксували, що проросійські телеграм-канали, які мімікрували під українські, називали ТЦК "людоловами".

10,9% постів у телегах стосувалися роботи працівників ТЦК. Так, анонімні телеграм-канали повідомляли про те, що в Буковелі не працює ТЦК, попри велику кількість чоловіків, та згодом публікували офіційний коментар речника Івано-Франківського ОТЦК, що "працівники ТЦК активно роздають повістки на гірськолижних курортах України". Також траплялися поодинокі пости про зупинення громадського транспорту працівниками ТЦК або ж роздавання повісток в інших регіонах. 

8,4% постів повідомляли про так звану бусифікацію українців. У моніторинговий період такі пости розміщували в телеграм-каналах "І.ШО?" та "Всевидящее ОКО". Зазначені пости публікували меседжі, що начебто існують таксисти, які мають домовленості та навмисно "здають" пасажирів у руки працівників ТЦК. Такі меседжі посилюють відчуття небезпеки та тотальної недовіри до оточення. Водночас адміни цього каналу звертаються до аудиторії, щоб вони поділилися з цим постом, та нагадують, що раніше вже була "подібна ситуація".

Скриншоти ІМІ з телеграм-каналу "І.ШО?"

Окрім того, дослідники ІМІ зафіксували випадки відвертих фейків щодо мобілізації. Один з випадків був, коли анонімні телеграм-канали писали, що начебто працівник ТЦК сказав жінці: "Якби ви не вибрали клоуна, вашого сина б не забрали". Варто наголосити, що насправді чоловік у військовій формі на відео таких слів не говорив, та й немає доказів, що він справді працівник ТЦК.

Такими повідомленнями анонімний телеграм-канал підсилює російський наратив, згідно з яким війна і мобілізація в Україні стали наслідком дій Зеленського, а не агресії Росії. Це перекладає всю відповідальність із Росії на Україну, відводячи увагу від справжніх винуватців війни. У результаті такі наративи сприяють розпалюванню внутрішньої ненависті серед громадян, послаблюють довіру до влади та сіють розбрат у суспільстві. Саме на це й спрямована російська пропаганда, яка виділяє значні бюджети для просування подібних дезінформаційних кампаній у мережі.

Скриншоти ІМІ з телеграм-каналів "Всевидящее" та "І.ШО?"

В іншому випадку адміни каналу "Всевидящее ОКО" розмістили повідомлення з посиланням начебто на "місцеві ЗМІ", що в Харкові мобілізували Санту. Щоправда, за деякий час оговталися та додали інформацію до посту, що це був "вітальний" Санта для дітей, якого супроводжували поліцейські. Утім, є підозра, що рівно нуль читачів, які прочитали такий пост, повернуться до нього ще раз та прочитають, що адміни опублікували неперевірену та відверто фейкову інформацію.

7,6% постів стосувалися мобілізації. Здебільшого телеграм-канали публікували коментар народної депутатки Ніни Южаніної щодо можливої роботи ТЦК за кордоном, і поодиноке цитування нардепа Олександра Федієнка, що начебто "тепер ТЦК може мобілізувати заброньованих працівників". Такі короткі меседжі можуть лише дезінформувати читачів та посилити недовіру, адже традиційно телеграм-канали не подають повної інформації.

Тема конфліктів між ТЦК та громадянами були зафіксована в 6,7% постів. У моніторинговий період найбільше постів стосувалося конфліктної ситуації працівника ТЦК та водія авто. 

Скриншоти ІМІ телеграм-каналів з "Тimes of Ukraine", "Всевидящее око" та "І.ШО?"

Здебільшого медіа подавали неповну інформацію щодо цього інциденту. "Труха" був єдиним каналом, який подав офіційне джерело інформації – коментар поліції, інші телеграм-канали подали неповну або викривлену інформацію.

Інші згадки про ТЦК здебільшого були другорядні й стосувалися тем перетину кордону, нових правил продажу авто та інформації, що більше не потрібно для цього відвідувати ТЦК, та інформації щодо створення нової посади "Інспектор з військового обліку", який допомагатиме підприємствам не порушувати закону щодо військовозобов'язаних та не отримувати штрафів від ТЦК.

Крім того, у телеграм-каналах також були цитування гітариста, який закликав "убивати ТЦК". Такі меседжі активно постили українські телеграм-канали, поширюючи мову ворожнечі серед українців, та підбурювали радикально налаштованих осіб до дій.

Джерела інформації телеграм-каналів: відсутні й не завжди достовірні 

Майже в половини постів (45,4%) було відсутнє джерело інформації або його неможливо було ідентифікувати. У таких випадках адміністратори каналів порушували один із ключових журналістських стандартів – стандарт достовірності. Цей стандарт є основним індикатором якості журналістського матеріалу та забезпечує довіру аудиторії.

Посилання на джерело або чітке його зазначення є обов’язковим для підтвердження точності наведених цитат чи перевірки правдивості поданої інформації. За відсутності джерела аудиторія не має змоги перевірити достовірність матеріалу, що відкриває можливості для маніпуляцій фактами чи словами з боку адміністраторів або редакторів таких каналів.

Часто замість конкретного джерела використовуються розмиті формулювання, наприклад "місцеві канали", "тг-канали", "нардепи" або "повідомляють ЗМІ". Це лише посилює невизначеність і сприяє поширенню неперевіреної інформації.

Раніше експерти ІМІ встановили, що 35% постів у телеграм-каналах указували на абстрактних експертів: "експерти говорять", "на думку експертів", "військові експерти прогнозують" – без зазначення реальних осіб чи організацій.

26,9% постів у телеграм-каналах містили посилання на сайти, які себе позиціюють як інформаційні ресурси та медіа. З цікавого: водночас 16% таких постів про ТЦК мали посилання на інфобачок "Закон і бізнес", який розміщував матеріали з ознаками замовлення для створення негативного образу відомим особам.

Телеграм-канали також публікували матеріали з посиланням на Суспільне, використовуючи це джерело як індикатор якості та достовірності інформації. Це пояснюється тим, що Суспільне входить до переліку відповідальних і якісних медіа, відомих як Білий список. Проте аналіз першоджерела на сайті Суспільного показує, що адміністратори телеграм-каналів можуть маніпулювати контекстом, прикриваючись авторитетом цього джерела. Наприклад, у випадку з постом про арешт колишнього керівника одеського ТЦК Євгена Борисова адміністратори телеграм-каналу використали посилання на Суспільне, але додали власні емоційні судження щодо "скандальності" Борисова. У реальності на сайті Суспільного таких емоційних лексем не було. Це свідчить про те, що адміністратори телеграм-каналів можуть свідомо змінювати тональність повідомлень і приписувати емоційні оцінки від імені якісного медіа, вводячи аудиторію в оману. Такі дії є прямим порушенням журналістських стандартів і підривають довіру до інформації, навіть якщо вона базується на достовірному джерелі.

Скриншоти ІМІ з тг-каналу "Труха Україна" та сайту "Суспільне". Приклад маніпуляції телеграм-каналу з посиланням на достовірне джерело

21,8% матеріалів мали посилання на офіційні джерела. Найчастіше в моніторинговий період телеграм-канали цитували поліцію, ДБР та речника Івано-Франківського ОТЦК.

Також 5,9% постів із цитуванням припали на коментарі народних депутатів. Найчастіше телеги цитували нардепів від "Європейської солідарності" Ніну Южаніну та Олексія Гончаренка. Також траплялися поодинокі цитування інших народних депутатів – Олександра Федієнка та Анни Скороход. З типового: анонімні телеграм-канали майже не зазначають повного імені та іншої додаткової інформації про народних депутатів, тому пересічному читачеві не завжди може бути зрозуміло, що це за депутати, та про їхню належність до політичних сил. 

*****

У підсумку ця ситуація демонструє серйозні виклики для репутації та сприйняття ТЦК серед українського суспільства. Висвітлення через призму кримінальної хроніки, конфліктів та маніпуляцій створює стійкий образ корумпованості та жорстокості ТЦК, що може дестабілізувати суспільну думку. Телеграм-канали активно поширюють фейки, маніпулятивні меседжі та агресивні наративи щодо ТЦК, що не тільки посилює внутрішню напругу в суспільстві, але й підживлює російські дезінформаційні кампанії. А кампанії проти окремих відомих осіб, таких як журналісти-розслідувачі чи громадські діячі, вказують на свідомі спроби використовувати тему ТЦК для політичних чи комерційних замовлень. Ця ситуація є викликом, але й можливістю для ТЦК переосмислити свої підходи до комунікації, побудувати прозору взаємодію з громадянами та забезпечити довіру до своїх дій.

* Моніторинг охопив 10 найпопулярніших телеграм-каналів в українському сегменті, за даними Telemertrio, які працюють як новинні канали: "Труха⚡️Україна", Times of Ukraine, "Инсайдер UA", "Реальна Війна", "Реальний Київ", "Україна Сейчас | УС: новини, політика, війна", "Всевидящее ОКО", "Україна Online", "Телеграмна служба новин – Україна", "І.ШО?". Дослідження контенту проводилося з 23 грудня 2024 до 5 січня 2025 року включно.