Соціальні мережі, які диктують ритм новин. Дослідження ІМІ

Ілюстрація ІМІ

Соціальні мережі стають дедалі вагомішим джерелом інформації для українських онлайн-медіа, відбиваючи глобальну світову тенденцію. Згідно з дослідженням, проведеним Інститутом масової інформації в листопаді 2024 року*, 40% новин у 10 найпопулярніших українських онлайн-виданнях беруть свої витоки із соціальних мереж. Це значне зростання в порівнянні з 26,6%, зафіксованими під час попереднього моніторингу.

Більшість таких матеріалів (57%) посилається на дописи в телеграмі. На фейсбук припадає 17,5% новин, де джерелом інформації є соціальні мережі. Найчастіше джерелом для новин стають акаунти державних відомств і посадовців. Це свідчить про те, що телеграм є наразі ключовою платформою для комунікації влади з громадськістю. 

Джерела в українських медіа

Дедалі більша залежність медіа від соцмереж ставить під сумнів дотримання журналістських стандартів, адже редакції все частіше використовують інформацію із соцмереж без ретельної перевірки. Це збільшує ризик поширення дезінформації або неповних фактів. З іншого боку, і державні органи та посадовці, які все частіше використовують телеграм для прямого формування новинного порядку денного, потребують диверсифікації своїх комунікаційних стратегій для зменшення ризиків і забезпечення доступності інформації для різних груп населення.

На соціальну мережу Telegram припадає 57% матеріалів, у яких джерелами інформації є соцмережі. Більшість посилань у таких матеріалах (55,5%) стосується телеграм-каналів офіційних структур і посадовців. Серед них активно використовують телеграм як канал комунікації обласні військові адміністрації (ОВА), Національна поліція, Генеральна та обласні прокуратури, Державна прикордонна служба, Державна служба з надзвичайних ситуацій (ДСНС) та Служба безпеки України (СБУ).

Водночас часто медіа не вказують, що джерелом інформації є саме телеграм-канал, обмежуючись лише назвою організації і лише за посиланням зрозуміло, що мається на увазі саме телеграм цієї структури.

Так, до прикладу, у матеріалі  "Росіяни за день 33 рази обстріляли Сумщину: поранена одна людина" на сайті "Української правди" джерелом інформації є телеграм-канал Сумської ОВА без конкретизації щодо платформи. Подібна ситуація в багатьох медіа, наприклад у матеріалі "2 людини постраждали внаслідок обстрілів Харківщини, – прокуратура" на сайті "Цензор". Джерелом зазначено Харківську обласну прокуратуру, гіперпосилання веде на її телеграм-канал.

Соціальну мережу Telegram як платформу комунікації з медіа активно використовують і найвищі посадовці України, зокрема президент Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Скриншот ІМІ із сайту "Цензор"

Телеграм-канали залишаються важливим каналом комунікації для військових структур України, які активно використовують його для інформування медіа та громадськості. У 15% матеріалів українські онлайн-медіа посилаються на телеграм-канали військових організацій, таких як Головне управління розвідки (ГУР), Генеральний штаб, окремі підрозділи Збройних сил України (ЗСУ) чи конкретні бригади. 

Наприклад, у матеріалі "Підльотний час склав 15 хвилин: у ГУР розкрили дані про нову балістику, якою Росія вдарила по Дніпру" на сайті Oboz.ua джерелом інформації є телеграм ГУР. Примітно, що начальник ГУР Кирило Буданов заявляв про небезпеку використання телеграму, називаючи цю платформу загрозою національній безпеці через ризик витоку інформації та дезінформаційні кампанії. 

Телеграм також використовують військові для поширення відео та фото знищених окупантів. Такі матеріали, часто надто жорсткі з етичного погляду, зрідка з’являються на інших платформах через суворіші правила модерації. Серед активних користувачів телеграму у військовій сфері виділяються Сили безпілотних систем ЗСУ, які публікують оперативну інформацію та матеріали бойових операцій. 

Скриншот ІМІ із сайту Oboz.ua

Телеграм активно використовується українськими політиками як канал комунікації з медіа. У 10% матеріалів, де джерелом інформації є телеграм-канали, саме політики поширюють інформацію через цю платформу. 

Серед найактивніших користувачів телеграму в політичній сфері виділяється народний депутат Ярослав Железняк. Наприклад, у матеріалі "Рада розширила перелік категорій військовозобов’язаних, які матимуть право на відстрочку" на сайті УНІАН джерелом інформації є телеграм-канал Железняка. Як представник партії "Голос", він регулярно інформує медіа про ухвалення важливих законопроєктів, зокрема тих, що стосуються військових та оборонної сфери. 

Скриншот ІМІ із сайту УНІАН

Активним у телеграмі є ще один нардеп, цього разу від парламентської фракції "Європейська Солідарність" – Олексій Гончаренко. Зокрема, ТСН посилається на телеграм-канал Гончаренка в новині про ухвалення закону №12104, що передбачає можливість надання відстрочення від мобілізації цивільним, яких звільнили з російського полону. Зі свого боку нардеп Павло Фролов, який наразі є головою тимчасової спеціальної комісії ВРУ з питань захисту майнових і немайнових прав ВПО та інших осіб, постраждалих унаслідок збройної агресії РФ проти України, повідомляє про конфліктно вразливі групи та ініціативи щодо них.

Менш активно використовують телеграм як канал комунікації експертні організації та експерти загалом. На них припадає лише 5% матеріалів, де джерелом інформації є телеграм-канали. Переважно експерти надають коментарі медіа безпосередньо, а експертні організації використовують як основний канал комунікації свої сайти. Прикладом експертної організації, яка активно використовує телеграм для комунікації, є DeepState.

У 5% матеріалів, де джерелом інформації є телеграм-канали, використовуються анонімні канали. Це такі платформи, власники та адміністратори яких залишаються невідомими, що ускладнює перевірку та верифікацію опублікованої інформації. Серед анонімних телеграм-каналів, на які найчастіше посилаються українські онлайн-медіа, виділяється російський опозиційний канал АСТРА, визнаний у Росії "іноагентом". Цей канал надає інформацію, зокрема, про події у військовій сфері та порушення прав людини в Росії. Варто зазначити, що українські медіа, використовуючи інформацію з анонімних телеграм-каналів, за можливості намагаються підтверджувати її через альтернативні джерела, демонструючи відповідальність у дотриманні стандартів журналістики.

Скриншот ІМІ із сайту РБК-Україна

Експерти Центру стратегічних комунікацій вважають телеграм-канали ненадійним каналом комунікації. Голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк також заявляла, що держава повинна припинити офіційну комунікацію в телеграмі.

Від оперативних зведень до некрологів. Роль фейсбуку як джерела для медіа

Телеграм залишається домінантною платформою, на яку припадає 57% матеріалів, де джерелом інформації є соцмережі. Решта 43% розподіляється між п'ятьма іншими найпоширенішими платформами.

На другій позиції перебуває фейсбук, який забезпечує 17,5% матеріалів із соцмереж. Цю платформу активно використовують військові відомства, бригади ЗСУ та інші офіційні організації для комунікації з медіа та громадськістю. Фейсбук залишається важливим інструментом для поширення оперативної інформації, зокрема у форматі офіційних заяв, повідомлень про втрати ворога чи успіхи ЗСУ, а також для організації зборів на підтримку армії.

• "38 ворожих штурмів відбито на Покровському напрямку, окупанти намагалися просунутися вперед біля Курахового, – Генштаб", – пише Цензор.НЕТ з посиланням на фейсбук-сторінку пресцентру Генштабу. 
• "Відбили у ворога позиції та взяли полонених: у 28 ОМБр показали, як тривають бої під Торецьком", – пише "24 канал" з посиланням на фейсбук-сторінку 28 окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу.
• "Галицькі десантники в одному бою на Курщині взяли в полон 26 росіян", – пише "Українська правда" з посиланням на фейсбук-сторінку 80 окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗСУ. 

З офіційних осіб саме мережею Facebook активно користується міністр оборони Рустем Умеров.

Скриншот ІМІ із сайту "Української правди"

Фейсбук несподівано став платформою, яка широко використовується для повідомлень про загибель українських військовослужбовців. Усі новини про загибель військових, які потрапили до моніторингу, базуються саме на дописах у цій соціальній мережі.

"Йому назавжди буде 23: під час виконання бойового завдання на Харківщині загинув снайпер із Волині. Фото", – пише Oboz.ua з посиланням на фейсбук Люблинецької об'єднаної територіальної громади.

"На фронті загинув актор Петро Великий", – повідомляє Korrespondent.net з посиланням на фейсбук-сторінку заступника директора Чернігівського обласного академічного музично-драматичного театру ім. Тараса Шевченка Олександра Майшева.

Крім того, фейсбук виконує функцію неофіційного каналу комунікації українських синоптиків, які регулярно публікують прогнози та оновлення на своїх сторінках у цій мережі.

Інстаграм

Інстаграм як джерело інформації згадується в 9% матеріалів, що базуються на посиланнях на соцмережі. Основна частина цих матеріалів стосується розважальних тем, таких як новини спорту, шоу-бізнесу або кулінарні рецепти. Сама ця мережа створена для візуального контенту – фотографій, відео та коротких текстових описів. Такий формат ідеально підходить для розважальних новин. Аудиторія інстаграму переважно молодша, ніж, наприклад, у фейсбуці, і більш орієнтована на розважальний, легкий та трендовий контент. Медіа адаптуються до цієї особливості, використовуючи інстаграм як джерело для відповідних матеріалів.

Скриншот ІМІ із сайту ТСН

Ютуб

У 8,5% новин із соціальних мереж українські медіа посилаються на ютуб. Очікувано це переважно матеріали, що базуються на відеоповідомленнях. Ютуб надає готовий контент, який легко вбудувати в статтю або транслювати в новинах, наприклад, через функцію прямої трансляції. Це робить платформу зручною для медіа, які хочуть швидко отримати відеоматеріали. Окрім того, зараз ютуб в Україні використовується для висвітлення широкого спектра тем: від політичних заяв і новин з місця подій до розважальних сюжетів і освітніх відео. Це дозволяє медіа використовувати платформу для різноманітних типів новин.

Ікс

На соціальну мережу X, яка належить Ілону Маску, посилаються у 6% новин, де джерелом інформації є соцмережі. Примітно, що телеграм став основною платформою для комунікації українських офіційних осіб і політиків, тоді як ікс здобув статус основної мережі для комунікації західних політиків, особливо новообраного президента США Дональда Трампа. Наприклад, у новині "Трамп обрав кандидата у посли США при НАТО" на сайті "Української правди" джерелом інформації є ікс.

Тікток

Тікток поки не став значущим джерелом новин для українських медіа через специфіку контенту і формат платформи. Всього у 2% новин, де джерелом інформації є соціальні мережі, посилаються на тікток. Ця платформа переважно асоціюється з короткими розважальними відео, мемами та трендами, що робить її менш привабливою для медіа, які фокусуються на серйозних новинах або аналітиці. На відміну від телеграму, фейсбуку чи іксу тікток зрідка використовують офіційні установи чи політики для публікації важливих повідомлень або заяв.

Окрім того, через алгоритми, що сприяють вірусності, тікток часто поширює контент, який не має перевіреного походження. Це знижує довіру до інформації, знайденої на платформі, і змушує медіа обережно ставитися до таких джерел. 

***

Роль соціальних мереж як джерела інформації для українських медіа невпинно зростає і набуває нових форм. Водночас варто пам'ятати, що легкість і доступність пошуку та поширення інформації не завжди передбачають її якість і достовірність. Нагадуємо, що журналісти мають перевіряти кожне твердження з кількох незалежних джерел, особливо коли йдеться про анонімні або сумнівні акаунти.

*До моніторингової вибірки потрапили 10 популярних онлайн-медіа України: "Українська правда", "Кореспондент”, "24 канал", "Цензор", РБК-Україна, Obozrevatel, NV, ТСН, "Фокус", УНІАН. Зі 150 новин на кожному сайті, опублікованих поспіль від 9-ї години ранку 20 листопада 2024 року, експертка ІМІ виокремила та опрацювала матеріали, що посилаються на соціальні мережі.