ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІ Подай скаргу

Чому помирають українці: медіа vs реальність

04.10.2019, 14:26

У травні цього року в США стався медійний скандал. "Амазон" вирішив найняти компанію під назвою  “Managing Editor, News” для просування безпечних дверних дзвінків. Завданням компанії було керувати командою редакторів, які мають повідомляти гарячі новини про злочини, що відбуваються по сусідству. Фактично редактори мали нагнітати тривожну ситуацію, щоб місцеві мешканці купували залізні ворота і системи сигналізації. Експерти Nieman Lab підняли дані опитувань і виявили, що американці значно перебільшують у своїй уяві кількість злочинів, а в реальності їх скоюється набагато менше. Зокрема, за даними опитування Pew Research Center, респонденти сказали, що протягом останніх 16 років кількість кримінальних злочинів у США зросла, тоді як насправді вона значно впала (що також підтверджується даними Visual Capitalist). Дослідники виявили, що місцеві медіа дуже багато уваги приділяють кримінальним новинам, і вважають, що це і є причиною такого викривленого сприйняття дійсності. В Україні, до речі, те саме: за даними ІМІ, контент місцевих медіа на 33% складається з новин криміналу.

Під час суперечок у фейсбуці люди часто закидають один одному, що опоненти не знають фактів. Але звідки ми отримуємо факти, у яких ми впевнені? Соцмережі і медіа формують фон нашого повсякденного життя, визначаючи для нас загрози і перспективи. Незалежно від наших політичних уподобань, саме з медіа ми отримуємо дані, на основі яких ми формуємо нашу картину світу. 

Експерти ІМІ вирішили порівняти реальні причини смерті українських громадян з тим, про які смертельні загрози пишуть загальноукраїнські медіа. Чи відображають ЗМІ те, від чого ми насправді помираємо, чи ми все ж маємо спотворене уявлення про ситуацію?

Від чого ми насправді помираємо?

У 2018 році в Україні було зафіксовано 587 665 смертей. Ці дані ІМІ отримав у відповідь на свій запит до Державної служби статистики України. 

Згідно з даними ДССУ, найбільше смертей минулого року сталося через хвороби, пов'язані з кровоносною системою (інфаркти, інсульти, ішемічна хвороба серця тощо) – 66,7%. У кількісному показнику ця цифра страшна – 392 060 осіб. Друге місце щодо смертельних хвороб посідають злоякісні новоутворення: 13,4% смертей в Україні спричинив рак. Третє місце у хвороб органів травлення (виразки шлунку, цирози, панкреатити тощо), на які припало 4,16% смертей.

Далі йдуть хвороби органів дихання, старість, інфекційні та паразитарні хвороби тощо. Якщо подивитися на статистику, від криміналу та вбивств щороку гине приблизно 0,28% українців. 

Спробуємо розібратися, чи відповідає картинка, створена в українських медіа, реальному життю. 

 

 

Як рахували?

Протягом двох тижнів експерти ІМІ оцінювали весь контент 16* загальноукраїнських медіа. Було зафіксовано 1217 новин, які стосувалися смертельних випадків. 

Окремо було визначено кількість матеріалів щодо запобігання хворобам, новини стосовно медичних програм, а також інформацію про те, на що вже хворіють люди.

Виявилося, що найбільшу кількість меседжів щодо смертельних випадків розміщує видання “Сегодня” – цілих 16% загальної кількості зафіксованих новин, що стосувалися смертей. Другу та третю сходинку посіли відповідно ТСН (12,6%) та "Обозреватель" (10,2%). Трішки менше меседжів було на "Знай.юа" (9,2%). На видання "Страна", "УНІАН" припало по 6,2%. Найменшу кількість новин про смерть зафіксовано у виданні "Тиждень" – 1,1%.

Хто найбільше пише про смерть?

 

 
 

Смерть: медіа проти статистики

1. ДТП. Найчастіше меседжі про смерть стосувалися ДТП. На них припав 21% загальної кількості повідомлень про загибель громадян. До цієї категорії експерти ІМІ зараховували новини щодо смерті водіїв, пасажирів, пішоходів, про автомобільні / автобусні ДТП, авіакатастрофи та нещасні випадки, пов'язані із залізницею. Для порівняння: за даними ДССУ в реальному житті на смерті від цих випадків припадає 0,59% загальної кількості причин смерті українських громадян.

2. ВОЄННІ ДІЇ. На другому місці серед кількості матеріалів щодо смертей – новини, пов'язані з воєнними діями,19,8%. Так, найбільше матеріалів про смерть, що сталася внаслідок війни, зафіксовано на "Цензорі" (13,8%). Найменше інформації про загибель українських військових – на "Страні" (2,5%). Також експерти ІМІ відзначили, що 93% згадок про смерті у виданні "Тиждень" стосувалися саме бійців ООС. У реальності на смерті внаслідок воєнних дій припадає близько 0,02% загальної кількості причин смертей українських громадян. Однак суспільно-політична вага таких повідомлень є надзвичайно високою, бо йдеться про безпеку країни загалом. 

3. УБИВСТВА. Третє місце щодо згадок як причин смертності в ЗМІ посідають убивства, на які припало цілих 15,9% інформації. Найбільше меседжів щодо випадків убивств громадян було зафіксовано на сайті "Обозреватель" (17,6%), найменше (1,6%) – на сайті "Новое время". Щоб уявити розрив із реальним життям, подивимося на дані ДССУ: згідно зі статистикою, на смерті від криміналу та вбивств минулого року припало 0,28% загальної кількості причин смерті українських громадян.

4. СТИХІЙНІ ЛИХА. Популярною причиною смертності, про яку згадували медіа, виявилися випадки, пов'язані зі стихійними лихами (6,7%). Так, до моніторингу потрапили новини щодо смертельного урагану на Багамах:

та статистична інформація щодо смертності від спеки:

Тим часом в Україні не було зафіксовано смертей від стихійних лих минулого року. 

5. ПОЖЕЖІ. На п'ятому місці серед згадок як причин смертей людей у ЗМІ виявилися пожежі, на які припало 6,6% усіх згадок. Для порівняння: у реальному житті, за даними ДССУ, на смертність від пожеж, диму та вогню минулого року припало 0,21%. 

Серед інших згадок у ЗМІ люди помирали від утоплення у водоймах (5,5% загальної кількості згадок у ЗМІ, в реальному житті – 0,28%), самогубств (4,2% загальної кількості згадок у ЗМІ, в реальному житті – 1,06%). Поміж повідомлень щодо причин смерті були випадки, коли в тілі новини або в заголовку взагалі не було зазначено причини смерті. До цієї категорії потрапило 8,6% новин.

На інформацію щодо найбільш поширеної в Україні причини смертності громадян (понад 66% гине від хвороб системи кровообігу, за даними ДССУ) – у ЗМІ припало лише 1,8% загальної кількості повідомлень про смерті. 

І лише 0,3% новин стосувалися смертей, спричинених раком (у реальному житті на цю причину припадає понад 13% смертей українців).

Чи поінформовані читачі щодо запобігання хворобам?

Найкращий спосіб бути здоровим/-ою – дотримуватися профілактики. Для цього потрібно бути добре поінформованим/-ою щодо запобігання хворобам. Експерти ІМІ проаналізували повідомлення, що стосувалися медичних програм, профілактики або містили корисні поради щодо здоров'я. 

Моніторинг показав, що кількість матеріалів про запобігання хворобам та профілактику була в 13 разів меншою, ніж кількість інформації про смертельні випадки. 

НОВОУТВОРЕННЯ. 14,3% загальної кількості матеріалів про запобігання хворобам інформували про онкологію. Однак якість частини цих повідомлень була разюче низькою. На жаль, деякі медіа поширювали меседжі про те, що продукти харчування можуть вилікувати рак або запобігти його розвитку.

Однак були й новини, які дійсно інформували про запобігання:

 

СЕРЦЕВІ ХВОРОБИ. 14,3% загальної кількості матеріалів про запобігання захворюванням інформували про хвороби серця. Оскільки хвороби системи кровообігу є основною причиною смертності українців, медіа мали б звертати більше уваги на цю тему.

Також у виданні "Ліга" було опубліковано матеріал про додаток, який за допомогою селфі може виявити наявність інсульту.

 

ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ'Я. Виявилося, що медіа приділяють значну увагу психічному здоров'ю. Експерти зафіксували на цю тему 12,1% загальної кількості матеріалів про профілактику хвороб. 

Також були матеріали щодо психічного здоров'я дітей:

 

ЖІНОЧЕ vs ЧОЛОВІЧЕ ЗДОРОВ'Я. Про чоловіче здоров'я в медіа пишуть у два половиною рази менше, ніж про жіноче. Так, лише 3,3% новин стосувалися чоловічого здоров'я.

На інформацію щодо жіночого здоров'я припало 8,8% новин. Переважно це були новини про вагітність та пологи.

 

МЕДИЧНІ ПОСЛУГИ. 8,8% загальної кількості новин про запобігання хворобам стосувалися інформування суспільства про медичні послуги. Зокрема, про те, що з 2020 року пацієнти зможуть отримувати низку послуг у медзакладах безкоштовно, оскільки діятиме програма медичних гарантій від Національної служби охорони здоров’я України. 

 

ВИСНОВОК:

Дослідження ІМІ показало, що статистичні дані про причини смертності українців суттєво відрізняються від інформації в медіа. 

Понад 90% уваги в ЗМІ приділяється тим причинам смертності, через які в реальному житті в сукупності гине до 5% громадян України. Натомість на інформацію про причини, унаслідок яких стається понад 90% випадків смертей українців, у ЗМІ припадає лише до 3%.

На нашу думку, є три основних причини того, чому медіа приділяють більше уваги кримінальним новинам чи ДТП і менше – онкології чи інсультам. Перша – це те, що світ сьогодні став більш швидким, і медіа змушені постійно генерувати нові й нові меседжі, щоб утримати конкурентну перевагу. “Кримінальні” новини в медіа часто надходять у вигляді релізів із пресслужб правоохоронних органів або від очевидців у соцмережах. Редакторам банально простіше оперативно переставити таку “готову” новину в стрічку і втримати увагу аудиторії. Друга причина – новини “з кров'ю” гарантовано дають “кліки” й увагу аудиторії. І третя причина – це самі очікування аудиторії. Дійсно, аудиторія теж диктує медіа свої умови, а їй завжди цікавіше читати про урагани чи теракти, ніж про інсульти чи інфаркти. 

Що лишається медіа в цьому разі? Шукати баланс між вимогами часу й аудиторії з одного боку і реально важливими для життя громадян речами з іншого. Наприклад, дуже важливо, щоб медіа повідомляли про профілактику хвороб та про випадки, пов'язані з актуальними в Україні причинами смертності громадян. Це могло б спонукати аудиторію уважніше ставитися до власного здоров'я: щонайменше зайвий раз погуглити інформацію про симптоми чи хоча б обговорити інформацію з друзями, колегами в соцмережах. Ми також рекомендуємо журналістам приділяти більше уваги бекграунду кримінальних новин і додавати туди дані про загальний стан, наприклад, з убивствами в Україні – щоб протидіяти створенню штучного “феномену страшного світу”. На вашу “криваву” новину і так зайде аудиторія, але хороший бек хоч трохи допоможе вирішити проблему з дисбалансом.

Аудиторії варто більш критично ставитися до фактів і перевіряти їх у кількох джерелах. Важливо розуміти, що простий перегляд ток-шоу (або споглядання серіалів) точно є недостатнім для розуміння ситуації. Варто також зайвий раз пошукати інформацію про власників медіа і постежити за емоціями в новинах: якщо присутні оцінні судження, скажімо в заголовку, – отже, на вашу картину світу намагаються якось вплинути, і подана вам інформація потребує додаткової перевірки.  

У підсумку дисбаланс між реальним світом і його зображенням у медіа є дуже складною проблемою, яка не має простих рішень. Але і журналісти, і аудиторія можуть спробувати принаймні рухатися в напрямі розвитку критичного мислення. 

 

* Моніторинг проходив із 2 до 15 вересня 2019 включно. Аналіз проводився в 16 загальнонаціональних інтернет-ЗМІ: obozrevatel.com, segodnya.ua, 24tv.ua, tsn.ua, strana.ua, pravda.com.ua, rbc.ua, unian.com, gordonua.com, nv.ua, liga.net, ukrinform.ua, newsone.ua, censor.net.ua, tyzhden.ua, znaj.ua. Загальна вибірка становила 32954  матеріалів. З методологією можна ознайомитися за посиланням.

Яна Машкова, Оксана Романюк

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!