ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

Сідниці замість роботи чи благодійності. Як піариться в медіа український шоу-бізнес 

Джерело – Вікіпедія
Джерело – Вікіпедія

Український шоу-бізнес – жертва стереотипів. Зірки, які могли б сяяти своєю різноманітністю, тримаються в коробочках жменьки нескладних образів у медіа. І переважно піаряться або на особистому житті, або на своїх оголених тілах.  

Це висновок дослідження Інституту масової інформації, який проаналізував, що і як пишуть про шоу-бізнес найпопулярніші українські онлайн-медіа *. 

Для дослідження відібрано всі матеріали зі згадками про знаменитостей (відомих спортсменів, акторів, співаків та інших представників шоу-бізнесу). До вибірки потрапили матеріали, де йшлося як про професійну діяльність зірок шоу-бізнесу, так і матеріали про їхнє особисте життя.

  • Гендерний баланс рахувався із загальної кількості матеріалів.
  • Окремо дано оцінку матеріалам з ознаками сексизму (тобто з упередженням чи дискримінацією людей через їхню стать або гендер). 

Уже на самому початку результати дослідження ІМІ показали дивний перекіс: у  75% матеріалів про шоу-бізнес і зірок фігурують особи жіночої статі, тоді як на чоловіків припадає лише 10% (і ще 15% – на зіркові пари). Здавалося б, у шоу-бізнесі панує матріархат. 

Але насправді це не так. 

Майже половина матеріалів про шоу-бізнес (а саме цілих 43%) – це матеріали про оголені тіла жінок. Наприклад, про "вивалила пишні груди", "привабила чоловіків пікантним декольте", "похизувалася звабливою фігурою" тощо. На 101 матеріал з голими й напівоголеними жінками припало лише два матеріали, де були оголені торси чоловіків (до того ж там ішлося про мужність і творчість). Це свідчить про те, що шоу-бізнес не тільки не оцінює свого впливу на аудиторію, але навіть не розуміє, для якої саме цільової аудиторії його контент продукується. 

Ще 35% матеріалів про шоу-біз – це особисте життя. Переважно це матеріали про лікування або те, що хтось отримав травму, інший / інша полежали в ліжку з "короною". Сюди ж ми зарахували інформацію про те, що хтось розлучився чи заручився, про інші родинні події. Частина новин про особисте життя стосувалася хвороб публічних людей, вагітності, народження дітей чи відзначення свят:

Лише 18% загальної кількості матеріалів про шоу-біз хоч якось стосувалися власне роботи зірок шоу-бізнесу. Хоч якось, бо до цієї категорії ми змушені були зарахувати, наприклад, участь зірок у різних шоу як суддів чи джинсу Поплавського про відкриття його кафе. Були поодинокі матеріали про церемонію вручення "Оскара" з оглядом доробку номінантів. 

Якщо підсумувати, то шоу-бізнес у медійному полі виглядає приблизно так: гола співачка Х. поплавала в басейні, потім топлес почистила апельсин, водночас зламавши ногу, а її чоловік вакцинувався без неї. Про все це співачка Х. розповіла на телешоу. Бо таке враження, що тільки три опції доступні для вітчизняних зірок: роздягнутися, розповісти про щось особисте і взяти участь у ТВ-шоу. 

До вибірки дослідження взагалі не потрапили новини про громадську чи благодійну діяльність українських зірок шоу-бізнесу. 

Про кого писали?

Українські журналісти в таблоїдних новинах віддають перевагу українським зіркам. Понад половину новин (58%) шоу-бізу стосувалося наших селебрітіз. На російський шоу-біз припало лише 10% таких новин, і ще 32% висвітлювали інших іноземних зірок.

З українських селебрітіз найбільше згадують про Настю Каменських, Лесю Нікітюк, Тіну Кароль та Alyonu Alyonu. Переважно такі матеріали побудовано на дописах із соціальних мереж. Наприклад:

Деякі з таких новин доповнювалися коментарями з дописів:

Тіна Кароль виставляла фото в пристойніших образах.

Але намагалася підсилити інтерес до себе за допомогою чуток про особисте життя.

Alyona Alyona повторювала образи своїх відоміших колег.

Щодо іноземних зірок, українські медіа полюбляють писати більше про жінок, ніж про чоловіків. Найбільше згадували Дженіфер Лопес, Анджеліну Джолі та Кім Кардаш'ян. Причому останню українські сайти вже знеособили й перетворили на символ усіх жінок "зі спокусливими формами":

На думку експертів ІМІ,  один з найвищих ступенів знецінення жінок – це називати їх не власними іменами, а копією якоїсь всесвітньо відомої селебрітіз, як, наприклад, це зроблено у вищенаведених новинах.

Новини про іноземних зірок пишуть переважно з посиланням на закордонні глянці:

За спостереженнями експертів ІМІ, українські зірки шоу-бізу значно охочіше за іноземних піаряться на оголених тілах. Ймовірно, що такий вид піару для них є цілком прийнятним і вони не вбачають у цьому негативних наслідків. І навряд чи вдумуються в цінності, які вони транслюють для аудиторії. Насправді зірки шоу-бізнесу часто є прикладом для наслідування. Так, антрополог Джеймі Теграні вважає, що "слава – потужний культурний магніт. Як істоти гіперсоціальні, ми отримуємо більшу частину своїх знань і навичок, копіюючи інших, а не за допомогою спроб і помилок. І водночас звертаємо більше уваги на поведінку відомих людей, аніж пересічних членів спільноти".  Така поведінка відомих людей може призводити до наслідування їх дівчатками-підлітками, а це, своєю чергою, може становити загрозу для дітей стати жертвою педофілів.

Жінки чи чоловіки? 

Дослідження показало, що в новинах шоу-бізу жінка зображується переважно як сексуальний об'єкт. Майже половина матеріалів про шоу-бізнес містить об’єктивацію, де жінка розглядається не як особистість, а як конструктор з певного набору тілесних деталей. 

Ці новини транслюють, що головна цінність жінки в тому, щоб бути сексуально привабливою для чоловіка і мати ідеальне тіло. Наприклад, такі матеріали, як Софія Стужук показала груди 4-го розміру після операції – відео, можуть спонукати жінок звертатися до пластичних хірургів і комплексувати через власну зовнішність.

Для порівняння: в новинах про чоловіків шоу-бізнесу медіа переважно пишуть про їхні професійні здобутки:

– чи надзвичайні події, що з ними трапилися:

Таке спотворене зображення статей посилює гендерні стереотипи. Оскільки медіа формують норми та стверджують стереотипи, то поширення сексизму через медіа і соціальні мережі безпосередньо впливає на суспільство. Сексизм є небезпечним для суспільства, оскільки може призводити, наприклад, до насильства над жінками.

Шоу-біз і непрофесійна журналістика 

Більшість новин про шоу-бізнес, які потрапили до вибірки, були написані з порушеннями професійних журналістських стандартів. Наприклад, порушуючи стандарт відділення фактів від коментарів, такі матеріали містили нікому не атрибутовані оціночні судження та емоційні епітети (приміром, “апетитні форми”, “спокусливі вигини”, “апетитний вигляд”):

Хоча додавання емоційних епітетів до матеріалу – це відповідальність журналіста, за зміст інформації відповідають і самі герої матеріалів. Експерти виокремили два основних джерела інформації про шоу-бізнес – це соціальні мережі публічних осіб і пресрелізи, які вони розсилають. Відповідно, медіа часто транслювали ту форму подання, яку їм пропонували самі зірки і їхні піарники. Це також указує на те, що професійно писати про шоу-бізнес у топових українських медіа поки що мало хто може.

Найбільше шоу-бізнесового контенту міститься на сайті "Політека": на цей ресурс припало 28% всіх таблоїдних матеріалів, зафіксованих під час дослідження.

Сайт зловживає маніпулятивними заголовками. Практично весь контент, який стосується шоу-бізнесу, на сайті "Політека" містить сексизм і об'єктивацію жінок.

Які лише епітети не придумують співробітники видання в описі жіночих форм. Це і "диньки", і "персики", і "пагорби". 

Такий контент не має жодної інформаційної цінності й лише помножує знецінення жінок. 

На другому місці за кількістю новин про зірок перебуває сайт ТСН, на який припало 15,5% всіх новин, що потрапили до вибірки.

Редактори цього ресурсу також зловживають об’єктивацією жінок і маніпулятивними заголовками, які містять оціночні судження:

На сайти "24 канал" та "Обозреватель" припало по 15% новин шоу-бізу, які потрапили до вибірки.

Що стосується матеріалів 24 каналу, то хоча редакція додає емоційні епітети до заголовків, проте новини цілком пристойні й фото оголених жінок значно менше в порівнянні з іншими сайтами. Цей сайт переважно намагається уникати сексизму та приниження жінок:

Натомість на сайті "Обозреватель" присутня як об'єктивація жінок, фото з оголеними жінками, так і маніпулятивні заголовки  й емоційні епітети в матеріалах. 

Такий контент також є небажаним для дітей. Проте на сайті "Обозреватель" відсутні відповідні позначки.

***

Дослідники медіа виділяють розважальну функцію як одну з ключових функцій засобів масової інформації. Наприклад, дослідник Ч. Райт у своїй роботі "Mass Communication. A Sociological Perspective" називає розважальну однією з основних функцій мас-медіа. Згідно з дослідженням "Детектора медіа", розважальний контент посідає провідне місце в структурі медійного споживання. Багато громадян мають потреби в розважальному контенті в інтернеті, особливо молодь та люди середнього віку. Водночас постає три питання: які цінності транслює такий контент, на яку аудиторію він спрямований і чи можна його робити професійно, відповідно до журналістських стандартів. 

Схоже, що над цими питаннями ні виробники контенту, ні самі медіа, які його розміщують, поки не задумувались. 

Експерти ІМІ підготували базові рекомендації, що стосуються підготовки матеріалів про шоу-бізнес. 

  1. Новини мають хоча б мінімальну суспільну вагу. Якщо хтось загоряв на пляжі – це не новина, а, найімовірніше, джинса. Підказуємо: якщо нема що сказати про творчий доробок, то зірки могли б піаритися на благодійності, соціальних ініціативах, та хоча б на читанні книжок. В Україні є досить багато активних громадських ініціатив, які потребують піару.
  2. У новинах не мають міститися оціночні судження та емоційні епітети, якщо вони нікому не атрибутовані. Коментарі повинні бути відділені від фактів. Бо іноді, читаючи новини про шоу-біз, складається враження, що їх пишуть сексуально стурбовані журналісти чи піарники. 
  3. Журналістські матеріали не мають посилювати гендерні стереотипи й містити сексизм та об'єктивізацію. Жінка – це не лише її "принади", жінка – це особистість. Детальніше про це можна почитати тут.
  4. Не варто доповнювати новини випадковими коментарями із соціальних мереж.  
  5. Якщо ви пишете про дітей публічних людей, вони все ще залишаються дітьми. І їхні права повинні бути захищені. 

Що робити, якщо дратує сексизм, стереотипи та знецінення жінок у медіа 

  • Комісія з журналістської етики – орган саморегуляції роботи журналістів та редакцій, який дозволяє обговорювати та пропонувати шляхи розв'язання конфліктних ситуацій, ґрунтуючись на Кодексі етики українського журналіста. 
  • Медіачек – ініціатива, яку організували ІМІ та "Детектор медіа". Скаргу можна залишити в електронній формі. Розгляд проводитиметься на предмет порушень законодавства, а також базових професійних стандартів журналістики та журналістської етики.

* У межах дослідження ІМІ проаналізував 11 найрейтинговіших сайтів: УП (Таблоїд), Цензор, 24 канал, НВ, Страна, Обоз, РБК-Україна, ТСН, Гордон, Політека, Сегодня. Вибірка становила 237 матеріалів

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews Network.

 

Liked the article?
Help us be even more cool!