Українські журналісти та редактори окреслили перелік ключових чинників, які 2025 року вони сприймали як найзагрозливіші для роботи медіа та дотримання професійних стандартів. 

Такі дані отримано за результатами онлайн-опитування методом відкритого анкетування, проведеного Інститутом масової інформації (ІМІ) 3–20 грудня 2025 року серед медійників з усіх регіонів України.*

Аналітики ІМІ зазначають, що перелік цих факторів відображає не пошук “ворогів” у буквальному сенсі, а сприйняття журналістською спільнотою джерел системного тиску, які впливають на якість інформації, редакційну незалежність і довіру до медіа в умовах тривалої війни та фінансової нестабільності.

Перша п’ятірка “ворогів медіа” у 2025 році, за версією медійників, що брали участь в опитуванні ІМІ, має такий вигляд:

1. Найчастіше респонденти згадували Росію та повномасштабну війну проти України як системний чинник, що визначає більшість ризиків для свободи слова, безпеки журналістів і сталості медіасектору. Окрім того, опитані виокремили нову загрозу – російські FPV-дрони, які цілеспрямовано полюють на знімальні групи. Це робить роботу воєнних журналістів значно небезпечнішою, ніж у попередні роки війни.

2. Другу позицію серед факторів тиску медійники пов’язували з діяльністю Офісу президента України та окремих його посадовців, зокрема Андрія Єрмака. У відповідях респондентів він асоціювався з централізацією інформаційної політики, функціонуванням телемарафону, а також із практиками публічної дискредитації незалежних медіа, зокрема через неофіційні канали комунікації.

3. Окремим викликом журналісти назвали анонімні телеграм-канали, які, на їхню думку, мають суттєвий вплив на інформаційне середовище. Респонденти пов’язують їхню діяльність із розмиванням професійних стандартів, домінуванням клікбейтної логіки, емоційною маніпуляцією та стиранням меж між журналістикою й блогінгом.

4. Серед інших структурних проблем медійники також виокремили недостатнє фінансування, яке напряму впливає на здатність редакцій виживати. Йдеться, зокрема, про припинення або скорочення програм американської допомоги (включно з USAID), відсутність нових грантових можливостей з боку інших донорів та фактичну відсутність повноцінного рекламного ринку.

5. Ще одним фактором ризику респонденти назвали розширення ролі інструментів штучного інтелекту (зокрема, генеративних мовних моделей на кшталт ChatGPT). Журналісти пов’язують це зі зростанням кількості фейків і дипфейків, а також із появою самопроголошених “медіаакторів”, які за допомогою ШІ продукують масовий низькоякісний контент, дезорієнтуючи аудиторію та ускладнюючи відмежування журналістики від маніпулятивного контенту.

Результати опитування виявили низку інших критичних загроз, що формують агресивне середовище для роботи медійників. Зокрема, викликом стала загальна закритість органів влади. Опитані журналісти скаржаться на ігнорування запитів та зловживання поняттям “військова таємниця” для приховування суспільно важливої інформації.

Опитування зафіксувало і персональну відповідальність посадовців за занепад медіа в регіонах:

  • Народні депутати (зокрема, Ігор Фріс) отримали критику за законодавчі ініціативи, що закривають публічні реєстри та створюють прецеденти заборони на висвітлення судових процесів.
  • Дмитро Брижинський (начальник Чернігівської МВА) став лідером антипатій серед регіональних медійників, які відповідали на питання ІМІ, через блокування фінансування місцевих мовників та інформаційну ізоляцію.

Загалом, на думку експертів ІМІ, результати опитування відображають глибоку трансформацію медіасередовища, в якому питання виживання дедалі тісніше переплітається з питаннями якості, незалежності та довіри до журналістики.

*Вибірку становлять 135 журналістів і журналісток, які взяли участь у неанонімному опитуванні: під час заповнення анкети респондент_ки були ідентифіковані (залишали персональні дані, що унеможливлює анонімність і дає змогу верифікувати належність до професійної групи). За статтю у вибірці: 82 жінки (60,7%) і 53 чоловіки (39,3%). Географічно вибірка охоплює всі регіони України, що забезпечує ширше територіальне покриття та різноманітність контекстів роботи (водночас сама наявність “усіх регіонів” не означає автоматичної репрезентативності – вона радше підкреслює географічну широту залучення). Опитування проводилося 3–20 грудня 2025 року. 

Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року. 

ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список прозорих і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України й мережу хабів “Медіабаза” для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – “Репортери без кордонів”, також організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).