ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

Ромські діти, хейтспіч та права людини: що пишуть медіа про національні меншини

28.07.2020, 11:11
Фото - coe.int
Фото - coe.int

Українські онлайн-медіа майже не згадують про національні меншини та корінні народи. Дослідження ІМІ показало, що цій темі було присвячено лише 0,3% всіх матеріалів в  моніторинговий період*. І це не дивлячись на те, що, згідно офіційних документів статистики, на нацменшини припадає цілих 22,2% від населення України. Хоча ця цифра за взята за 2001 рік, коли останній раз відбувся перепис населення, навряд чи ситуація кардинально змінилася. 

Експерти ІМІ дослідили хто і що пише про нацменшини та корінні народи в Україні, а також чи присутня мова ворожнечі чи інші токсичні лексеми, які можуть відзеркалюватися на життя певних груп населення. Моніторинг новин проходив з 15 по 28 червня 2020 року включно на предмет висвітлення національних меншин та корінних народів в 19 українських онлайн-медіа* .  

Де було найбільше згадок про нацменшини та корінні народи? 

Найбільше про національні меншини та корінні народи писали на сайті “Укрінформ”  (9,7% від загальної кількості новин на цю тему на всіх досліджуваних сайтах), “Цензор”  та “ТСН” (по 9%) та на “Знай” (6,9%). Водночас, протягом моніторингового періоду найменше новин про нацменшини та корінні народи було зафіксовано на сайті “Тиждень” - 2,1% від загальної кількості новин на цю тему.

Про кого писали?

Під час моніторингу найбільше було зафіксовано згадок про кримських татар - 46,2% (від загальної кількості згадок про національні меншини та корінні народи). У 29% матеріалів були згадки про ромів. Про росіян згадка була в кожному десятому матеріалі 9,7% (від загальної кількості згадок).

Значно менше згадок було про німців 6,9%, про євреїв 5,5%, азербайджанців та угорців по 4,1%.  Варто також зазначити, що проти цих національних груп населення в моніторинговий період не було зафіксовано мови ворожнечі або лексики, яка б могла дискримінувати та демонструвати негативний образ в медіа.

Про що писали найбільше?

Під час моніторингу прослідковується три топових теми, що стосувалися національних меншин та корінних народів:  кримінал - 35,2%, права людини - 29% та життєві історії - 13,1%. 

В кримінальних новинах траплялися згадки як і про зловмисників, так і про потерпілу сторону. Кримінальні хроніки торкнулися фактично всіх нацменшин, які увійшли в моніторинговий період

Однак, лише одна нацменшина - українських угорців - була представлена як потерпіла сторона:

На другому місці за відсотковим показником були матеріали про права людини. Найбільше згадок в цій темі було присвячено корінному народу кримських татар. Ці матеріали мали нейтральне емоційне забарвлення та не мали мови ворожнечі

Також кілька згадок  на тему права людини було присвячено євреям. 

Майже кожен п’ятий матеріал про національні меншини стосувався “лайф сторі”. Це соціальні матеріали в яких йшлося про життєві історії героїв та їхні сім’ї. Під час моніторингу потрапили новини щодо ромської родини, які назвали новонародженого малюка - Зеленський.

Це не перша згадка про ромських дітей. Так, журналісти використали прийом “нове - це давно забуте старе”. Журналісти зробили флешбек, що на Закарпатті вже не вперше називали новонароджених малюків прізвищами діючих на той час президентів.

Тому відшукали ромську родину, де десять років тому народився хлопчик на ім'я Янукович.

В категорії “життєвих історій” траплялися поодинокі матеріали і про інші етногрупи. Так в матеріалі на Суспільному йшлося про життєву історію вірнемина: 

Дещо менше писали про Крим (4,1%), шоубіз та міжнародну тему (по 2,1%). Також траплялися поодинокі матеріали про культуру та святкування дня кримського прапору.

Як писали?

У 7% матеріалів, які стосувалися національних меншин та корінних народів була присутня мова ворожнечі. Як зазначали в попередніх моніторингах експерти ІМІ, що журналісти останнім часом справді стали більше намагатися вживати коректну термінологію щодо чутливих груп населення. Ці “покращення” стають можливими завдяки персональному підходу медійників, тренінгам, матеріалам та посібникам з рекомендаціями.

Однак негативних прикладів також немало. Так, працівники порталу Знай використовують некоректну термінологію та навіть відвертий хейтспіч щодо етнічних чи національних груп осіб. Під час моніторингового періоду, експерти ІМІ зафіксували матеріали, що стосувалися ромів.

В цьому матеріалі працівники порталу Знай в заголовку використали коректну термінологію, однак в самому тексті вжито неприйняту лексему “цигани”. Варто також зазначити, що в тексті відверто розпалюють мову ворожнечі, коли зазначають, що “роми в українки просили…”. Тим самим припускають логічну хибу та накладають стереотип, що роми не можуть бути українцями.  

Ще одна “рука-обличчя” летить до іншого матеріалу працівників Знай. В матеріалі У Львові особи ромської національності їздять зайцем у транспорті, контролери закрили очі – аби не прокляли (Знай) поширюють стереотип, що контролери не брати гроші за проїзд з  ромів та не шрафували, оскільки боялися прокльонів. Ясна річ, що в тексті не було згадок від свідків цієї ситуації щодо прокльонів, що це власне тільки фантазії редакторів порталу. 

Також експерти зафіксували лексему, яка має не лише мову ворожнечі, а  також негативні патерни. Наприклад, в матеріалах, що пролінковані нижче, автори використовували лексику  “банда”, що в свою чергу має додаткову емоційно-негативну конотацію.

Якщо розглянути ширше ці кейси з мовою ворожнечі, то виникає питання  - навіщо взагалі в заголовках / в тексті згадувати національність, якщо вона фігурує в негативних новинах? Яку інформаційну вагу несуть згадки про певну етногрупу? Якщо інформація про певну національну чи етнічну групу не містить інформативного навантаження, і читач зрозумів би  всю суть новини, то варто не згадувати, оскільки всі ці негативні патерни потім накладаються на всіх представників, а також в додачу закладаються стереотипні уявлення.

Маленька інструкція як боротися з мовою ворожнечі:

  1. Якщо ви помітили мову ворожнечі - не мовчіть. Варто звернутися до авторів матеріалу або до редакції. Через мейл, соціальні мережі. Надіслати лінк і обгрунтувати чому саме певну лексему або словосполучення не варто вживати. (Можливо редактор не вичитав ретельно текст).
  2. Якщо редакція не виявила бажання виправляти або ігнорує Ваші зауваження -  звертайтеся до ініціативи #МедіаЧек, яка реалізується спільно двома медійними організаціями - ІМІ та Детектором медіа. Ви можете поскаржитися профільним ГО щодо певного прикрого інциденту в медіа. Детально про ініціативу можна прочитати тут або ж відразу подати скаргу за посиланням.
  3. І проста істина  - не читати неякісні медіа. Про те, як медіа дотримуються журналістських стандартів можна ознайомитися в  рейтингу якісних медіа від ІМІ.

*Аналіз проводився в 19 загальнонаціональних інтернет-ЗМІ (десять найрейтинговіших та дев’ять ЗМІ, що підписали меморандум Медіаруху про дотримання професійних стандартів): obozrevatel.com, segodnya.ua, 24tv.ua, tsn.ua, strana.ua, pravda.com.ua, znaj.ua, rbc.ua, unian.com, gordonua.com, nv.ua (М), liga.net (М), ukrinform.ua (М), zn.ua (М), censor.net.ua (М), tyzhden.ua (М), interfax.com.ua (М), bykvu.com (M), suspilne.media.  

Всього проаналізовано 42110 новин (в період 15-28 червня 2020 року).

Написання цього матеріалу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews.

Liked the article?
Help us be even more cool!