ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Реформа СБУ. Що пропонують законопроєкти

17.05.2021, 14:00
Алі Сафаров
Фото – СБУ
Фото – СБУ

Служба безпеки України є одним з органів влади, які мають величезні повноваження й мінімальний контроль з боку громадськості. З часів радянського КДБ відбулося багато змін, однак СБУ і досі залишається дуже закритою системою. Тому реформа СБУ є вкрай важливим кроком, особливо на тлі агресії з боку Російської Федерації та провадження нею спеціальних операцій, спрямованих на руйнацію України. У таких умовах дуже важливо мати баланс між повноваженнями, які дозволять СБУ виконувати свої функції, та контролем, що не дозволить їй перетворитися на нове КДБ. 

У світлі цього законопроєкти, присвячені СБУ, викликають особливу увагу з боку суспільства. Зокрема, у медійному середовищі. Ми не здійснювали аналізу всіх аспектів реформи СБУ, зосередивши увагу на профільному для ІМІ напрямі – інформаційному.

Аналізуючи питання реформи СБУ, варто згадати не тільки ті законопроєкти, які зараз на розгляді у Верховній Раді України, а й ті, що передували їм, заради розуміння загальних тенденцій. 

За чинним законодавством України СБУ має право проводити досудові розслідування за злочинами проти держави, здійснювати оперативно-розшукові заходи, зокрема прослуховування телефонів, зняття інформації з інших каналів комунікації тощо. СБУ є одним з ініціаторів накладання санкцій відповідно до Закону України "Про санкції". Згідно з чинним Законом "Про Службу безпеки України", діяльність СБУ, її органів і співробітників ґрунтується на засадах законності, поваги до прав і гідності особи, позапартійності та відповідальності перед народом України. Президент призначає керівництво СБУ та здійснює інші повноваження, але не є прямим начальником над нею.

Проєкт Закону про Службу безпеки України (3080 від 18.02.2020), внесений на розгляд Верховної Ради народними депутатами Бурміч А. П., Кожем'якіним А. А., Мамкою Г. М., Чорним В. І., Цимбалюк М. М., передбачав надзвичайно широкі повноваження для СБУ, зокрема надавав право визначати порядок роботи інтернет-провайдерів та здійснювати контроль за з’єднаннями до точок обміну інтернет-трафіком. Окрім охорони державної таємниці на СБУ також планувалося покласти контроль за обігом службової інформації. Відповідно до законопроєкту, СБУ підпорядковувалася безпосередньо Президенту України. Проте 1 вересня 2020 року цей законопроєкт був знятий з розгляду Верховної Ради. 

10 березня 2020 року Президент України вніс на розгляд Верховної Ради законопроєкт 3196 "Про внесення змін до Закону України "Про Службу безпеки України" щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України", позначений як невідкладний. Проєкт передбачав створення нової редакції Закону України "Про службу безпеки України". Законопроєкт розширював повноваження СБУ порівняно з чинним законодавством, проте в порівнянні з проєктом закону №3080 мав вужчі можливості СБУ, зокрема не передбачав прямого контролю з її боку над провайдерами інтернету, контролю над службовою інформацією тощо. Проєкт передбачав підпорядкування СБУ президенту і підконтрольність Верховній Раді. 24 березня 2020 року народні депутати Устінова О. Ю., Железняк Я. І., Рудик К. О., Стефанишина О. А. та Цабаль В. В. внесли альтернативний законопроєкт 3196-1 "Про внесення змін до Закону України "Про Службу безпеки України" щодо реформування діяльності Служби безпеки України". Законопроєкт народних депутатів встановлював додаткові гарантії незалежності в діяльності СБУ та додаткові можливості контролю з боку громадськості, а також обмеження повноважень вимогами чинного законодавства. Альтернативний законопроєкт залишав безпосереднє підпорядкування СБУ Президенту України. 

Для повного розуміння ситуації варто пам’ятати, що одночасно з внесенням проєкту закону №3196, того самого дня, 10 березня 2020 року, президент вніс також законопроєкти № 3197 "Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з новою редакцією Закону України "Про Службу безпеки України" та №3198 "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України у зв'язку з новою редакцією Закону України "Про Службу безпеки України". Ними президент фактично унеможливлював контроль за видатками СБУ з боку громадськості, зараховуючи цю інформацію до інформації з обмеженим доступом. Наразі зазначені законопроєкти з розгляду не знято.

За результатами доопрацювання з двох законопроєктів, № 3196 та 3196-1, був створений один доопрацьований Проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про Службу безпеки України" щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України (3196-д від 26.10.2020). 28 січня 2021 року цей законопроєкт Верховна Рада ухвалила в першому читанні й зараз готується до другого читання. Проєкт так само викладає Закон "Про службу безпеки України" в новій редакції". Так само зазначається, що  СБУ підпорядкована Президентові України, водночас підконтрольність Верховній Раді обмежено. В законопроєкті декларується незалежність СБУ у своїй діяльності й обов’язок дотримуватися прав людини, не втручатися в передбачені законодавством права і свободи без нагальної потреби. Водночас СБУ надаються дуже широкі повноваження з відстежування інформації, прослуховування фізичних і юридичних осіб, передбачено можливість зняття інформації без початку кримінального провадження і внесення відомостей до ЄРДР без чіткого визначення підстав і процедур. Законопроєкт визначає, що споживачами інформації, здобутої або створеної Службою безпеки України під час виконання завдань, передбачених цим законом, є президент, голова Верховної Ради, прем’єр-міністр, секретар Ради національної безпеки і оборони, а також державні органи зі складу сектору безпеки і оборони України. Після доопрацювання суспільство має можливість здійснювати певний громадський контроль за діяльністю СБУ, зокрема законопроєктом забороняється встановлювати обмеження на інформацію щодо загального бюджету Служби безпеки України, її компетенції та функцій, а також випадків протиправних дій або бездіяльності співробітників відомства з урахуванням особливостей, встановлених цим законом. Нагляд за негласними та розшуковими діями підрозділів Головного управління і територіальних органів Служби безпеки України, що ведуть оперативно-розшукову діяльність, здійснюється генеральним прокурором та уповноваженими ним прокурорами в порядку, визначеному законом. 

Варто зазначити, що на відміну від попереднього варіанту законопроєкт не передбачає можливості блокування сайтів з боку СБУ, не передбачає прямого контролю за провайдерами інтернет-послуг тощо. Загалом порівняно з попередніми проєктами, запропонованими на розгляд Верховної Ради, законопроєкт №3196-1 є значно збалансованішим. Основними ризиками, які залишаються в законопроєкті, є пряме підпорядкування СБУ Президентові України, що зосереджує в його руках дуже широкі можливості та порушує наявну систему балансу влади, створює небезпеку виникнення авторитарного режиму управління Україною. З огляду на те що підпорядкованість СБУ безпосередньо президенту згадувалася також в усіх попередніх законопроєктах, можна вважати це принциповою позицією влади, а не випадковістю чи помилкою. Також до ризиків можна зарахувати недостатню врегульованість підстав збирання інформації про приватне життя з боку СБУ та зняття інформації з каналів комунікації. 

У медіаекспертів викликало багато запитань запропоноване в законопроєкті внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення". Раніше стаття 6 цього закону визначала, що "не допускається використання телерадіоорганізацій для закликів до розв’язування агресивної війни або її пропаганди та/або розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті". Тепер же туди пропонується додати формулювання "не допускається використання телерадіоорганізацій для... пропаганди тероризму, сепаратизму, диверсійної чи розвідувально-підривної діяльності або інших дій, спрямованих на порушення недоторканності державного кордону України, проти основ національної безпеки, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку". Водночас відсутнє визначення, що розуміється під "пропагандою тероризму, сепаратизму, інших дій". На відміну від кримінального провадження, де наявність або відсутність таких дій має підтверджуватись експертизою або іншими доказами, у разі здійснення контролю Національною радою з питань телебачення і радіомовлення таких вимог немає. Розмитість і неконкретність понять без обов’язку доводити ці обставини можуть становити загрозу свободі слова і потребують переформулювання. Наприклад, новини про події в так званих "ЛНР / ДНР" та в окупованому Криму є суспільно важливою інформацією. Водночас законопроєктом пропонується додати до статті 37 нову підставу для анулювання ліцензій: подання СБУ щодо ведення ліцензіатом сепаратистської, терористичної, диверсійної чи розвідувально-підривної діяльності або інших дій, спрямованих на порушення недоторканності державного кордону України, проти основ національної безпеки, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. І хоча таке подання Служби безпеки України може бути оскаржене в судовому порядку, саме по собі визначення самого подання СБУ як підстави анулювання ліцензії створює загрозу припинення діяльності телерадіоорганізацій без рішення суду і належної процедури перевірки. 

Підсумовуючи, можна зауважити, що законопроєкт №3196-д не становить таких значних ризиків для прав і свобод людини, як попередні, однак усе ж таки потребує доопрацювання. Можна сподіватися, що за умови ухвалення в другому читанні запропонованих поправок вдасться знайти баланс між виконанням функцій СБУ з гарантування безпеки України як держави та правами й свободами людини, дотриманням загальних принципів правової держави.

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!