Подолання кадрової кризи в медіа: досвід Кропивницького

Слухачі Медіашколи. Фото – Медіабаза.Кропивницький

На кадровий голод у сфері медіа редактори нарікають уже давно. Особливо відчутний брак людей у регіонах, де журналісти зазвичай починають кар’єру, а потім переходять працювати в столичних та всеукраїнських медіа. Редакція регіонального онлайн-видання з трьох працівників – реальність, у якій журналіст виконує роль і репортера, і редактора новинної стрічки, і монтажера з есемемником. Універсального розв'язання цієї проблеми, очевидно, немає, але є спроби подолати її. У цьому матеріалі мова про це.

Брак людей – проблема, що погіршилася 

Журналістський хаб “Медіабаза.Кропивницький” – один з мережі 11 хабів “Медіабаза” – створив Інститут масової інформації (ІМІ), реагуючи на виклики для роботи медійників в умовах повномасштабної війни. Окрім організації робочого місця з електрикою та інтернетом і забезпечення журналістів технікою, захисним обладнанням, хаби досліджують потреби регіональних медіа й реагують на них через спецпроєкти та освітні програми. 

За понад рік роботи на Кіровоградщині Медіабаза ІМІ кілька разів досліджувала життя регіональних медіа через опитування, фокус-групи та персональні інтервʼю. Кадровий голод – проблема, яка існувала ще до початку повномасштабного вторгнення, а зараз лише погіршилася, зазначають редактори місцевих медіа. 

"У нас у редакції троє людей. Нам фізично немає коли ходити по подіях чи нетворкінгах, бо маємо щотижня встигнути випустити газету, активно вести всі соціальні мережі й шукати мільйон креативних рішень для залучення передплатників як друкованої версії, так і наших цифрових продуктів”, – говорить директорка газети “Кіровоградська правда” Олена Сідорова.

На Кіровоградщині є два виші, де готують фахівців у сфері журналістики. Однак після отримання освіти випускники вишів не поспішають на роботу в медіа. Загалом пошук кадрів – це робота на перспективу. 

Редакторка Першої електронної газети Світлана Листюк розповідає про створення новин. Фото – Медіабаза.Кропивницький

Своїм досвідом пошуку людей у команду ділиться редакторка інформаційного порталу “Гречка” Анастасія Дзюбак:

“Якби я була Попелюшкою, то просила б у хрещеної феї закрити вакансію новинаря в моєму регіональному медіа. Бо знайти справжнє кохання легше, ніж хорошого журналіста. Принаймні в Кропивницькому. 

Як редакторка регіонального онлайн-видання я зміцнюю свій колектив як можу, проте і не перешкоджаю персональному розвитку працівників. Тому більшість тих, хто йшов від нас, згодом переїжджали до інших міст / країн і потужно зрушували свою кар’єру. Однак щоразу, коли мені доводиться оголошувати пошук журналіста, я почуваюся напружено. Затяжні пошуки можуть наштовхнути на думку, що редакція має сама виростити тямущого журналіста… Проте зараз мені дедалі частіше здається, що, аби було кого вирощувати, треба спершу його “народити”. Бо за останні два роки з місцевого університету (мова про Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка. – Ред.) самородки на практику до нас не приходили, хоча щороку заклад набирає групу журналістів”.

Медіашкола – освітній проєкт для посилення інтересу студентів до роботи в медіа

Спробою полегшити кадрову кризу в медіа регіону став освітній проєкт Медіашкола від Медіабази.Кропивницький у співпраці із сімома редакціями обласного центру:

• онлайн-медіа: “Гречка”, “Точка доступу”, CBN, “Перша електронна”;
• друковані газети “Кіровоградська правда” та “Нова газета”;
• телеканал “Суспільне Кропивницький”. 

Головна мета – обʼєднати зусилля для залучення молоді на роботу в місцевих медіа. Регіональна медіабаза ІМІ взяла на себе роль організатора проєкту, редактори видань – спікерство на заняттях та організацію стажування для учасників Медіашколи. До участі запрошували студентів різних спеціальностей та вишів. Головна умова – проходження обох етапів проєкту. 

Медіашкола безкоштовна для студентів і якісно виконує функцію профорієнтації майбутніх медійників. Своєю чергою, для медіа це гарна можливість знайти нові кадри. Медіашкола має потенціал значно зменшити проблему відсутності кадрів у регіональних медіа.

“На зустрічі з редакторами була озвучена проблема – брак кадрів. А якщо є проблема – знайдеться і рішення. Головне – долучити до процесу всі зацікавлені сторони та бути готовими, що ваше бачення проєкту відрізнятиметься від фінального результату. І нехай пілотна Медіашкола мала свої виклики, результат, як на мене, досить непоганий”, – розповідає співзасновник Медіашколи, координатор хабу “Медіабаза.Кропивницький” Павло Лісниченко.

Проєкт тривав понад місяць і складався з двох етапів: навчання та стажування в редакціях на вибір. У межах навчання редактори ділилися знаннями та досвідом створення контенту для медіа. Далі студенти могли пройти одноденне стажування в кожній з редакцій – партнерок проєкту. 

Загалом на участь у проєкті зареєструвалися 18 студентів спеціальностей “журналістика”,  “українська філологія”, “педагогіка”, “право”, “психологія”, які навчаються у вишах Кропивницького, Києва, Запоріжжя. Дванадцять із них пішли на стажування, обираючи редакції відповідно до своїх інтересів. 

“Зрідка трапляється можливість отримати стажування в стількох редакціях. Я мала можливість постажуватися в “Гречці”, “Точці доступу”, “Новій газеті”, Суспільному, і всі вони працюють абсолютно по-різному. Я вчуся на 3 курсі, йшла зі сподіваннями знайти роботу, і цей проєкт був для мене можливістю побачити, як реально працюють редакції”, – ділиться враженнями Катерина Антонюк, студентка місцевого ЦДУ ім. В. Винниченка.

Працевлаштовані студенти – якісний  результат Медіашколи 

Тісний контакт студентів із журналістами-практиками посилює мотивацію молоді долучатися до роботи в медіа. Це відзначили самі студенти й показали результати пілотного проєкту. Із 12 стажистів четверо отримали пропозиції до працевлаштування. На фінальній стадії проєкту одна студентка вже працювала в редакції місцевого видання. “Мене підштовхнула до участі в Медіашколі викладачка. Але зараз я розумію, що заповнити реєстраційну форму було дуже вдалим рішенням. Після навчального блоку Медіашколи я мала можливість потрапити в низку редакцій на стажування. Прийшла до CBN, отримала завдання, мені сподобались і робота, й атмосфера. Увечері запитала в редактора про умови співпраці, наступного дня розпочала тижневе стажування. Зараз уже працюю в редакції. Медіашкола однозначно додала знань, які також будуть помічні в навчанні. Починаються нові теми в університеті – відчуваю, що вже знаю більше, вчитися легше”, – розповідає про результати участі в проєкті Марія Кубай, студентка ЦДУ ім. В. Винниченка. 

Студенти також зазначають, що такий проєкт допомагає на етапі навчання в університеті з пошуком роботи, адже показує реальний стан справ у медіасфері, дає можливість доторкнутися до роботи в редакції і чітко зрозуміти, чи насправді це твоє. За словами студентів, для когось це ще й можливість повернути бажання працювати у сфері медіа, яке на тлі теоретичного навчання на парах в університеті швидко зникає.

“Я вчуся зараз на 4 курсі університету. Реєструючись на Медіашколу, сподівалася почерпнути чогось нового у цій сфері. А вийшло так, що я знову хочу працювати в цій професії! За чотири роки в університеті бажання розвиватися в цій сфері відпало, зараз, навпаки, захотілося йти й працювати. Бонусом від участі в Медіашколі стала ще й спільнота однодумців, адже я вчуся в Києві, і нікого зі сфери медіа в Кропивницькому не знала”, – говорить Дарʼя Коваленко, студентка  КНУКІМа. 

“Завдяки участі в Медіашколі я перестала романтизувати журналістику. Я мріяла про роботу в цій професії в 9 класі, зараз же усвідомила, що хочу повернутися до цієї мрії, адже розумію що на мене очікує у сфері медіа і що конкретно маю зробити, аби стати журналістом”, – розповідає Ангеліна Гончар, студентка педагогічної спеціальності, яка продовжує стажування після Медіашколи. 

Медіашкола – проєкт, який легко повторити

Після оцінювання пілотного проєкту Медіашколи Медіабаза.Кропивницький готується до запуску нового сезону. По-перше, говорить Павло Лісниченко, проблема з кадрами не зникла, по-друге, студентів варто мотивувати до роботи в медіа. 

“Під час організації цієї Медіашколи ми спілкувалися з викладачами журналістських спеціальностей. Вони говорять, що студенти вже з перших курсів ідуть десь працювати. І не всі біжать фрилансити в редакціях – тут ми конкуруємо з вакансіями барист, офіціантів та інших професій, де можна заробити, навчаючись паралельно. У нас були випадки на Медіашколі, коли студенти могли не прийти на стажування чи піти посеред дня, нічого не сказавши. Це про мотивацію та відповідальність, які варто посилювати. Це можуть робити й редакції, і виші, і неформальні проєкти, як наш, через партнерство та нові формати навчання”, – підкреслює Павло. 

Майданчиком для проведення Медіашколи від медіабази ІМІ став простір неформальної освіти в Кропивницькому – креативний простір “KOWO”. Освітньою платформою для таких проєктів можуть бути як журналістські хаби та університетські простори, так і приміщення самих редакцій. 

Учасники Медіашколи в Кропивницькому відвідували освітні тренінги тричі на тиждень у вечірній час. Утім, інтенсивність такого освітнього проєкту можна підлаштовувати під місцевий контекст і реалії життя молоді в тому чи іншому регіоні. Як і саме наповнення Медіашколи.

А от відбір студентів, як радять місцеві редактори, варто зробити складнішим, із проходженням додаткових тестових завдань. Тоді до проєкту вдасться долучити справді мотивованих студентів, які готові навчатись і йти працювати в медіа. 

Загалом Медіашкола виправдала очікування, зазначають у “Медіабазі. Кропивницький”, а студенти задоволені навчанням та вважають його корисним.  

Світлана Литвиненко, комунікаційниця Медіабази.Кропивницький