Під знаком мозоля, або Гендерний баланс у новинах Львівщини

ybr.com.au

Одна з тем, що спричиняє запеклі баталії і суперечки, – гендерний баланс у новинах. Експерти й споживачі контенту ламають списи, чи потрібно стежити за тим, щоби кількість героїв та героїнь, експертів та експерток була рівною або бодай співмірною, чи треба орієнтуватися на ситуацію. І якщо про жінок говорять у контексті шоу-бізнесу та соціальної тематики, то впливати на реальність не варто, бо так "історично склалося". 

Ми промоніторили контент п'яти львівських онлайн-видань (Zaxid.net, Zik.ua, "Вголос", "Твоє місто" та "Варта1") у період з 10 лютого (по 50 новин підряд у кожному виданні), щоби побачити, яке реальне співвідношення жінок та чоловіків, що є героями або експертами в новинах. А також проаналізували, яким є гендерний баланс в окремих темах (політика, економіка / бізнес, військова тематика, кримінал та надзвичайні ситуації, соціальна тематика, екологія, корупція, культура, права людини, спорт тощо). 

Результати виявилися показовими: присутність жінок є непропорційною до гендерного складу українського суспільства, в якому жінок трохи більше, ніж чоловіків (за даними Держстату, жінок в Україні 53%). Жінки в новинах становлять 22% героїв новин і 26% загальної кількості експертів. На окремих ресурсах співвідношення є ще більш разючим. Наприклад, жінок-експерток усього 5% у матеріалах zik.ua, 8% на "Вголосі" та 15% на "Твоєму місті". Найнижчі показники кількості героїнь на сайті varta1.com.ua (17%), на інших ресурсах цей показник становить 20–30%. 

Але не тільки в кількості річ. Жінки як героїні й експертки присутні в соціальній тематиці, політиці, культурі, темі спорту. А от у питаннях економічних та військових їх немає взагалі. Принаймні в моніторинговий період ці теми залишилися без жіночої експертизи, і героїнь у цих матеріалах також немає. У чому тут річ: у стереотипах, що жінка не здатна воювати чи вести бізнес? Чи, можливо, медіа бракує інформації про експерток у цих сферах? Проєкт "Спитай жінку" було запущено 2017 року. Тож, можливо, ЗМІ варто робити більше зусиль у залученні жінок до коментування таких стереотипно нежіночих тем. 

Цікаво, що медіа загалом уважно ставляться до використання фемінітивів. Означення телеведуча, співачка, журналістка, продюсерка, інструкторка, керівниця, директорка, канцлерка, прокурорка, волонтерка, депутатка, чиновниця цілком поширені. Але жінку-політика називають політиком, авторку законопроєкту – автором тощо. 

Найбільше експерток, які коментують процеси і дають свою оцінку в матеріалах, пов'язаних із криміналом та надзвичайними ситуаціями (42% експерток із загальної кількості в новинах були саме в цій тематиці). На другому місці – соціальна тематика (майже 16%). По 10,5% експерток були задіяні в матеріалах на політичну, культурну та спортивну тематику. Втім, якщо подивитися на співвідношення кількості експерток і експертів, то жінки коментують політичну ситуацію лише в 14% випадків. 

Жінка як героїня найбільше представлена в матеріалах, пов'язаних з політикою та культурою (по 23% всієї кількості героїнь). ЗМІ пишуть про призначення жінок на керівні посади чи звільнення з них ("Маріанна Вільшинська пішла з посади керівниці апарату ЛОДА", "Наступниця Ангели Меркель відмовилася стати наступною канцлеркою Німеччини" тощо). Не бракувало героїнь і в матеріалах про спорт та надзвичайні ситуації (по 17%). 

Не надто показово, однак у моніторинговий період жінки становили левову частку героїв публікацій на спортивну тематику (86%). У чому причина? Інтенсив від Школи альпінізму, де була задіяна інструкторка Вікторія Петрів, виступи українських гімнасток на гран-прі в Москві, перемога велоспортсменки Олени Старікової та успіхи львівських гандболісток. 

Утім, якщо порівнювати з чоловіками, то в політичній тематиці жінка є героїнею у 20% усіх матеріалів, а в культурній – удвічі більше, у 42%. Та є питання щодо якості цих культурних публікацій. Наприклад, значна частина публікацій ресурсу "Вголос", героїні яких – жінки з шоу-бізнесу, є перепостами з інстаграм-сторінок зірок. 

"Яка соковита": Леся Нікітюк у ванній запалила мережу" – підставою для новини стало "звабливе фото" телеведучої у ванній кімнаті;

"Лобода жорстоко оскандалилася і розізлила мережу: фото" – новина про те, що "артистка виклала фото мозоля та поскаржилась, як "тяжко працює". "Цим дописом Лобода спробувала самозакохано дорікнути всім, хто не співчуває їй. У коментарях до допису підписники співачки залишили багато обурених коментарів. Юзери нагадали, що у світі існує багато робіт, набагато важчих за її – і притому таких, які оплачуються копійчаними гонорарами". І так, видання перепостило фото мозоля (!) співачки.

Крім того, жінки влаштовують публічні сварки ("Це вже перебір": Настя Каменських та Тіна Кароль влаштували публічну сварку (відео)") і, поки "курс валют розчаровує українців", дозволяють собі відпочивати на дорогих курортах ("Не всім по зубах: донька голови НБУ похизувалася розкішним відпочинком за десятки тисяч (фото)"). А за скандальні висловлювання жінка-чиновниця може дістати відповідь нецензурною лексикою, і це буде винесено в заголовок публікації. 

"Вголос" постійно вдається до скандалізації та провокацій, не зважаючи на те, пише про жінок чи про чоловіків. Утім, приклади цього видання дуже показові в тому, як ЗМІ стереотипно підходять до образу жінки. Чомусь вони не перепощують інстаграм-сторінок відомих чоловіків та їхні звабливі фото, натомість подібні публікації від жінок сприймаються як належне. Експерти радять уникати гендерних стереотипів і не перетворювати жінку на ілюстрацію, а деякі ЗМІ вперто їх культивують. 

Написання цього матеріалу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконує міжнародна організація Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відображає думку USAID, уряду США та Internews.