ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІ Подай скаргу

Один день "КиївПрайду": лайнолабораторія, скандал з чиновником та провокатори

26.06.2019, 09:30

Уперше в Україні, завдяки резонансу в медіа, було порушено кримінальну справу за гомофобний допис чиновника у фейсбуці. Приблизно третина матеріалів про "КиївПрайд" стосувалася скандалів та зашкварів, але майже не було маніпуляцій чи мови ненависті щодо представників ЛГБТКІ-спільноти.

Відсотковий показник матеріалів про Марш рівності та ЛГБТ

(наведіть мишкою на значення, щоб відобразилися відсотки)

Загалом найактивніше Марш рівності висвітлювали: Укрінформ – 11,5%, "Страна" – 11,4%, "Новое время" – 9,9% та "Гордон" 9,1% загальної кількості новин про "КиївПрайд". Найменше писали про Марш рівності в онлайн-виданні “Тиждень” – 0,8%.

Експерти ІМІ майже не зафіксували в інтернет-медіа мови ненависті, дискримінаційних чи маніпулятивних матеріалів, а також некоректних термінів щодо ЛГБТКІ. Лише в одному матеріалі "Страни" було згадано “гей-парад” (хоча насправді гей-парад – це демонстрація гордості, коли в державі досягнуто рівності в правах для всіх і можна повеселитися). Варто зазначити, що цього року ЗМІ подавали у своїх матеріалах досить багато коментарів від оргкомітету Kyiv Pride.  

Чим ще відзначилося висвітлення Маршу рівності в ЗМІ, хто з журналістів спеціально шукав чого б такого “накинути на вентилятор”, а хто висвітлював збалансовано і етично – дослідили експерти ІМІ, зафіксувавши 131 матеріал у 16 провідних національних онлайн ЗМІ.*

Тематичний показник матеріалів про Марш рівності та ЛГБТ у відсотках

(наведіть мишкою на значення, щоб відобразилися відсотки)

ЩО ТАМ З МАРШЕМ РІВНОСТІ?

Найбільша кількість матеріалів (39,7%) в онлайн-медіа висвітлювала факт проведення Маршу рівності. З місця подій журналісти передавали інформацію про кількість учасників, правоохоронців та опонентів, настрої учасників та противників. 

Значна увага приділялася окремій колоні військовослужбовців, які цього року вперше взяли участь у марші (4,6% загальної кількості матеріалів, що стосувалися ЛГБТ). "Обозреватель" та "Цензор.НЕТ" поспілкувалися з бійцем батальйону “Донбас”, що йшов у колоні, та опублікували його позицію.

Усі медіа, що увійшли до моніторингу, інформували про перекриття вулиць та станцій метро, а також надавали оперативну інформацію про будь-які зміни в транспортній інфраструктурі. Частка таких матеріалів становила 3,8% загальної кількості матеріалів, що стосувалися ЛГБТ .

Переважна більшість матеріалів були збалансованими і нейтральними та використовували етичну термінологію.

ПРОТИВНИКИ, ПРОВОКАТОРИ ТА ЛАБОРАТОРІЯ ЛАЙНА

Не обійшлося без провокацій та противників Маршу рівності. Загалом 22,9% новин загальної кількості матеріалів про ЛГБТ були присвячені темі противників прайду. 

Так, провокатори хотіли вчинити напад на учасників "КиївПрайду", однак поліція протидіяла зловмисникам.

По інший бік "КиївПрайду" вийшли противники ЛГБТ. Представники “традиційних цінностей” влаштували в місцевому парку Шевченка акцію “Проти одностатевих шлюбів” та перекривали частину вулиці, де планувала йти колона Маршу рівності.

“ ̶Р̶о̶д̶з̶и̶н̶к̶о̶ю̶”  противників-провокаторів мало бути закидання учасників "КиївПрайду" презервативами з фекаліями. Однак не судилося: поліція затримала дев'ять осіб, які розібрали чотири біотуалети та наповнили 200 кондомів. 

Зі свого боку “Обозреватель” опублікував матеріал зі скрінами з твітеру. Щоправда, матеріал виявився дещо з маніпуляцією. Журналісти заскрінили твіти, які не мали суспільно важливих меседжів, однак ці пости містили мову ненависті, образливу термінологію та вислови.

А ЗАШКВАРИ БУЛИ?

Третьою за популярністю темою в онлайн-медіа був скандал щодо провокативного посту у фейсбуці від заступника мера Сум – Максима Галицького. Цій темі було присвячено 11,5%  загальної кількості зафіксованих новин про Марш рівності. 

Чиновник опублікував на власній сторінці пост із фотографією в'язнів концтабору з текстом: "ЛГБТ-прайд здорової людини".

Наразі чиновник видалив пост зі своєї сторінки, однак низка ЗМІ встигли розмістити скрін у своїх матеріалах. Лише чотири медіа з 16 не опублікували новину про цей скандал. Такі видання, як "Страна", "Новое время" та "Гордон", розмістили по два матеріали на цю тему.

Варто зазначити, що за фактом цього допису в соцмережах ГПУ відкрила кримінальне провадження  за ч. 1 ст. 161 ККУ “Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії”.

ПОЛІТИКИ: УКРАЇНЦІ vs ІНОЗЕМЦІ

Цьогорічний Марш рівності, на відміну від минулих років, не підтримали народні депутати та українські політики. На марші було помічено тільки заступника міністра економіки України Максима Нефьодова та депутата Київради Юрія Дідовця. Водночас іноземні представництва, місії, посольства та євродепутати традиційно черговий рік поспіль вийшли на український прайд. 

Загалом 9,9% онлайн-медіа написали про присутність політиків на Марші рівності. Більше писали про закордонних політиків:

І тільки шість із 16 онлайн-медіа, які підлягали моніторингу (Укрінформ, ТСН, "Українська правда", "Новое время", РБК, Інтерфакс-Україна), подали позицію Адміністрації Президента стосовно Маршу рівності, яку було опубліковано напередодні на його офіційній сторінці у Facebook. Водночас на офіційному сайті АП не було жодного повідомлення чи новини про позицію Президента Зеленського стосовно Маршу рівності.

ПРО НАПАДИ НА АКТИВІСТІВ – МЕНШЕ, НІЖ ПРО СКАНДАЛИ

Експерти ІМІ зафіксували, що 3,1% загальної кількості новин про ЛГБТ стосувалися нападів на учасників "КиївПрайду". Напади висвітлювалися рідше, ніж, наприклад, новини про скандальний пост у соцмережах заммера Сум, провокаторів або ж про “лайнолабораторію”. 

Хоч лайном учасників прайду не закидали, однак у медіа з'явилися меседжі щодо побиття активіста з Маріуполя, який приїхав на Марш рівності, щоправда напад трапився вже після заходу.

Також відомий випадок, що учаснику Маршу рівності, який ішов у колоні, влучили яйцем в око.

ЦЕРКВА ТА ЛГБТ

Хоча церкви не робили жодних заяв щодо підтримки чи засудження Kyiv Pride, "Новое время" та "Гордон" опублікували новини на основі витримки з інтерв’ю двотижневої давності, в якому Голова Православної церкви України митрополит Епіфаній відповів на питання про одностатеві шлюби в Україні. Епіфаній зазначив, що вони не будуть втілювати в життя ідею про одностатеві шлюби, яка така популярна в Європі.

ОСВІТНІ МАТЕРІАЛИ

На освітні матеріали про ЛГБТКІ припало всього лише 0,7% загальної кількості матеріалів онлайн-медіа про прайд. 

Експерти ІМІ окремо відзначають освітні матеріали, підготовлені журналістами та редакторами 24-го каналу. Ще під час попереднього моніторингу (12–18 червня) ІМІ зафіксував на сайті 24-го каналу матеріал про те, як говорити з дітьми про камінг-аут. Цього разу до вибірки моніторингу потрапив ще один освітній матеріал-лонгрід про природу гомосексуальності і гомофобію:

Загалом під час моніторингу українських онлайн-медіа про висвітлення Маршу рівності, що проходив у Києві 23 червня, експерти ІМІ не помітили в журналістських матеріалах гомофобії чи образливих коментарів, однак медіа дозволяли собі транслювати мову ненависті в цитатах. Закликаємо журналістів не транслювати гомофобних висловів, якщо вони не становлять значного суспільного інтересу.

Хочемо також нагадати, що “Точка опори” спільно з ІМІ та БФ “Гендер зед” розробили буклет коректної ЛГБТ-термінології “Як писати про ЛГБТ”, яким можуть користуватися журналісти, медійники та SMM-менеджери. Завантажити буклет можна за посиланням.

*Аналіз проводився в 16 загальнонаціональних інтернет-ЗМІ (дев’ять найрейтинговіших та сім ЗМІ, що підписали меморандум): obozrevatel.com, segodnya.ua, 24tv.ua, tsn.ua, strana.ua, pravda.com.ua, rbc.ua, unian.com, gordonua.com, nv.ua (М), liga.net (М), ukrinform.ua (М), zn.ua (М), censor.net.ua (М), tyzhden.ua (М), interfax.com.ua (М). До моніторингу потрапили матеріали з новинної стрічки, що стосувалися теми ЛГБТ 23 червня 2019 року.  Загальна кількість новин про ЛГБТ-тематику – 131 матеріали.

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID “Медійна програма в Україні”, який виконує міжнародна організація Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО ”Інститут масової інформації” та необов’язково відображає думку USAID, уряду США та Internews Network

Ірина ЗЕМЛЯНА, Яна МАШКОВА, медіаекспертки ІМІ

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!