“Уряд запровадив виплату 15 тисяч гривень”, “мобільні оператори роздають по 5 тисяч”, “жінок мобілізують на передову”. Такі повідомлення поширюються у ТікТоці у відео, що зовні нагадують телевізійні новини. У кадрі – ведуча, схожа на новинну, логотип знайомого медіа, інтонація термінового повідомлення. Проте замість джерела інформації користувачеві пропонують перейти за посиланням у профілі, яке часто веде до анонімного телеграм-каналу.
Приклади, які зібрав Інститут масової інформації (ІМІ), показують повторюваний прийом. Шахраї користуються довірою до професійної журналістики, привертають увагу суспільно чутливою темою, викликають емоцію, і далі скеровують людину до іншого майданчика в телеграмі. Водночас із самих відео неможливо встановити, чи пов’язані між собою їхні автори, і хто саме отримує вигоду від переходів.
Масштаб проблеми великий. За даними DataReportal, рекламні інструменти TikTok наприкінці 2025 року показували потенційне охоплення близько 19 млн користувачів віком від 18 років в Україні. Окрім того, за даними дослідження ГО “Інтерньюз-Україна” 2026 року, 74% опитаних, які знають про існування дезінформації, впевнені у своїй здатності розпізнавати фейки. Проте під час практичного тестування лише 10% змогли правильно визначити достовірність усіх трьох запропонованих новин.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
- Дослідження ІМІ: 30 фейків за 48 годин: що TikTok підсовує українцям у топдобірках
- Експерти ІМІ виявили 30 фейкових і маніпулятивних відео про Україну в TikTok за два дні
15 тисяч гривень від “уряду”
У профілі “Операційні новини” ролик із зображенням ведучої та знаком ТСН повідомляє, що нібито всі українці із зарплатою до 25 тисяч гривень можуть отримати державну допомогу розміром 15 тисяч. Голос штучного інтелекту говорить: “Дорогі українці, уряд повідомив про новий тип допомоги (…). Зарахування відбувається автоматично на карту будь-якого банку. Форму заповнення вже прикріпили за посиланням у нашому профілі”.
Ознаки фейку тут не обмежуються штучним голосом. Відео не називає ні нормативного акта, ні органу, який адмініструє виплату, ні якогось офіційного державного сервісу. Натомість використовує візуальну айдентику відомого медіа для легітимації непідтвердженого повідомлення.
ІМІ перевірив зображення за допомогою Hive, і сервіс оцінив ймовірність ШІ-генерації цього відео у 99,9%.
А у шапці профілю каналу “Операційні новини” ведуть на сторінку одного з анонімних телеграм-каналів.
Фейк про неіснуючу компенсацію від постачальника електроенергії
Фейкові новини створюють на актуальні теми, які цікавлять українське суспільство. Через російські обстріли енергетичної інфраструктури чимало людей неодноразово не мали світла. Через відсутність електроенергії могла поламатись техніка чи побутові прилади у громадян. Цю тему використали для поширення дезінформації в соцмережах.
Наприклад, у відео на сторінці “FOM MEDIA/Новости” у тіктоці голос штучного інтелекту із зображенням телеведучої з плашкою “ТСН” озвучує неправдиву інформацію:
“Згоріла техніка через перепади? Забирай гроші, пиши заяву до постачальника електрики. Компенсація від 200 гривень. Доведи провину мережі та поверни своє. Твій гаманець у твоїх руках”.
Звісно ж, жодних деталей про те, як отримати назад свої гроші не почуєте, адже таку суму компенсації вигадали. Також це відео не є сюжетом зі справжніх новин телевізійної служби новин ТСН, адже згенеровано з допомогою ШІ.
“5 тисяч гривень” від трьох мобільних операторів
На сторінці із назвою “ЛАЙФЕСЕЛ” у тіктоці є чимало відео про те, що громадяни України, які користуються Київстаром, Vodafone або lifecell, нібито можуть отримати по 5 тисяч гривень, або оформити рік без абонплати за користування.
Наприклад, у такому відео голос штучного інтелекту з переконливою інтонацією наголошує, що, мовляв, гроші можна отримати прямо зараз на карту для тих, хто користується одним з цих операторів, або на номер мобільного телефону.
Далі “ведуча” знову закликає перейти за посиланням у профілі, яке веде у телеграм. Звісно ж, жодної такої акції на офіційних сайтах згаданих компаній не вдалося знайти. Поширена інформація в тіктоці вводить людей в оману, адже такої акції не існувало та не існує.
У відділі комунікації напряму кібербезпеки Київстару в коментарі авторці тексту зазначили, що інформація за наданим посиланням у тікток не відповідає дійсності. “Зазначена пропозиція не має стосунку до Київстар. Такі повідомлення найчастіше містять посилання на фішингові сайти, які імітують офіційні сторінки мобільних операторів, або на сторонні ресурси”, – зауважили у коментарі. “Ми завжди рекомендуємо абонентам перевіряти інформацію про акції чи спеціальні пропозиції лише в офіційних каналах Київстар і не переходити за сумнівними посиланнями”, – додали у відділі комунікації.
У пресслужбі Vodafone Україна авторці тексту також повідомили у коментарі, що компанія не проводила у 2025-2026 роках акцій, які б передбачали виплату абонентам 5 000 гривень. Інформація про такі виплати, поширена у згаданому відео, не відповідає дійсності.
“Водночас окремі твердження можуть бути спробою використати або спотворити інформацію про реальні продукти та акції Vodafone. Закликаємо користувачів перевіряти інформацію про акції, тарифи та спеціальні пропозиції виключно через офіційні канали Vodafone Україна. Шахраї часто використовують назви відомих брендів та популярні пропозиції для поширення неправдивої інформації та введення людей в оману”, ”, – зазначили у Vodafone Україна.
Авторка тексту звернулась також за коментарем до компанії lifecell щодо поширеної інформації, однак на момент публікації не отримала відповіді на питання.
Фейк про “нову” стать в Україні
Той самий формат використовується не лише для фінансових обіцянок. На сторінці ukraine.time1 у тіктоці є вигадка про так звану “третю” стать.
У відео до зображення телеведучої голос штучного інтелекту говорить, що в Україні нібито з’явилася нова офіційна стать. “Відтепер у свідоцтві про народження поруч з чоловічою та жіночою статтю поруч можна обрати ще й воно”.
Це відео обривається на словах, що це одна з вимог вступу, але без уточнення куди. Це фейкове відео позначене як згенероване ШІ.
Інший акаунт під назвою “Новини” лякав майбутньою мобілізацією жінок, обіцяючи “повний список” за посиланням у профілі. В обох випадках бракує чітких посилань на ухвалені рішення або законопроєкти. Щодо мобілізації жінок, 25 серпня 2026 року Верховна Рада повідомила, що ініціатив щодо примусової мобілізації жінок немає; долучення до Сил оборони є добровільним. Окремі вимоги щодо військового обліку не тотожні примусовому призову.
Неодноразово у тіктоці можна натрапити на фейки про закони та нововведення, яких не існує. Тому важливо розрізняти встановлені факти й можливі мотиви. Контент, який провокує обурення або страх, може залучати перегляди та переходи. Однак без даних про адміністраторів, джерела поширення та координацію некоректно називати всі такі ролики частиною єдиної інформаційної операції.
Як працює маскування під новини
У розглянутих прикладах повторюються чотири прийоми: (1) знайоме оформлення теленовин або назва бренду; (2) гостра тема – гроші, світло, мобілізація; (3) відсутність перевірюваного першоджерела; (4) заклик залишити TikTok і перейти за посиланням у профілі.
ТікТок вимагає маркувати реалістичний контент, створений ШІ, та обмежує синтетичні матеріали, що вводять в оману або видають себе за інших. Платформа пояснює, як поскаржитися на маніпулятивні медіа. Проте сам факт маркування “створено ШІ” не робить неправдиву “новину” достовірною.
Юрист ІМІ Петро Стойнов звертає увагу, що в Україні відповідальність визначається не самою технологією створення синтетичного контенту, а конкретними діями та їхніми наслідками. Якщо є ознаки заволодіння коштами шляхом обману, може постати питання про шахрайство; за неправомірного використання чужого зображення, торговельної марки або поширення неправдивих відомостей можливі окремі цивільно-правові та інші механізми захисту. Водночас ні шахрайство, ні злочин проти національної безпеки не виникають автоматично через сам факт публікації фейку.
Європейський AI Act передбачає вимоги прозорості щодо окремого синтетичного контенту, зокрема дипфейків; відповідні положення статті 50 застосовуються з 2 серпня 2026 року з визначеними винятками та перехідними правилами. Але – це регулювання ЄС, а не автоматична пряма норма відповідальності для кожного українського акаунта.
“У випадках, коли дипфейки створюються ворожими структурами для поширення паніки, зриву мобілізації чи дискредитації держави в умовах воєнного стану, такі дії підпадають під статті про поширення завідомо неправдивих повідомлень про загрозу безпеці громадян (ст.259 КК) або розцінюються як частина ІПСО, що може кваліфікуватись як злочин проти основ національної безпеки. У цивільній площині – це поширення недостовірної інформації, що тягне за собою відповідальність за шкоду, завдану честі, гідності та діловій репутації (ст.277 ЦК)”, – пояснив Петро Стойнов.
За його словами, коли творці фейків використовують логотип телеканалу та обличчя ведучої, вони вчиняють одразу два паралельні правопорушення, порушуючи як особисті немайнові права людини, так і права інтелектуальної власності.
“Відповідно до статті 307 Цивільного кодексу, фізична особа може бути знята на відео лише за її згодою. Стаття 308 ЦК йде ще далі, адже прямо забороняє публікацію, відтворення та розповсюдження фото чи відео з особою без її дозволу. Використання біометричних даних (обличчя, міміки, голосу) ведучої для генерації синтетичного медіа є грубим порушенням її абсолютного права на власне зображення та індивідуальність. Ведуча в цьому процесі є прямою потерпілою і має право вимагати вилучення такого контенту з можливістю відшкодування моральної шкоди”, – зазначив юрист.
Юрист ІМІ додав, що логотип, фірмові кольори, дизайн плашок (графічне оформлення ефіру) захищені законодавством про авторське право та суміжні права, а також Законом України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”.
“Незаконне використання торговельної марки телеканалу для надання фейку легітимності – це не просто крадіжка інтелектуальної власності, а й недобросовісна конкуренція та паразитування на діловій репутації медіа”, – підсумував він.
Петро Стойнов вважає, що боротися з цим явищем в цілому можна, хоча класичні судові механізми тут часто буксують через анонімність зловмисників та юрисдикційні бар’єри.
На думку юриста ІМІ, ефективна стратегія протидії має бути комплексною і складатися з трьох рівнів:
1. Головним полем битви є не зали суду, а алгоритми соцмереж (Meta, YouTube, TikTok, Telegram). Редакції повинні миттєво реагувати, використовуючи інструменти скарг платформи. Фейки блокуються через подання DMCA-скарг (офіційна вимога власника авторських прав видалити або заблокувати вкрадений контент в інтернеті – авт.), а також через скарги на порушення внутрішніх політик платформ щодо видавання себе за іншу особу та поширення маніпулятивного контенту. Відповідно до нових європейських правил, зокрема Digital Services Act, платформи зобов’язані швидко реагувати на скарги щодо незаконного або оманливого контенту.
2. Якщо дипфейк є частиною фінансової афери (фішингові посилання, збір даних карток), необхідно негайно фіксувати докази та подавати заяву до Департаменту кіберполіції. Навіть якщо знайти кінцевого автора відео складно, кіберполіція має інструментарій для блокування шахрайських лендінгів, доменів та транзакцій, на які ведуть посилання з відео.
3. Медіа мають розробити внутрішні протоколи кризового реагування. Щойно виявляється дипфейк, редакція повинна одразу публікувати офіційне спростування на всіх своїх верифікованих майданчиках, маркуючи фейкове відео великим червоним штампом “FAKE”. Глобально ж, юридична спільнота зараз дивиться в бік європейського AI Act, який встановлює жорсткі вимоги, що будь-який контент, згенерований або маніпульований ШІ, повинен мати чітке та зрозуміле для користувача маркування.
Як не стати аудиторією фальшивих “новин”
Перевіряйте не тільки картинку, а й першоджерело. Чи є повідомлення на сайті медіа, у держоргану або компанії, від імені яких говорять. У випадку виплат шукайте назву програми, офіційний порядок і умови; підозрілий заклик “отримати гроші за посиланням у профілі” – привід зупинитися. Не вводьте реквізити банківської картки й персональні дані на неперевірених сторінках. Якщо відео імітує телеведучого чи бренд, збережіть посилання, поскаржтеся платформі та повідомте справжню редакцію або компанію.
Для редакцій цей тип контенту – виклик не лише фактчекінгу, а й репутації. Коли впізнавані логотипи та голоси використовують для фальшивих повідомлень, аудиторії стає складніше відрізнити журналістський продукт від імітації. Тому відповідь має поєднувати оперативне спростування, скарги платформам, правову оцінку і системне пояснення аудиторії, як перевіряти джерела.
Мая Голуб, експертка Інституту масової інформації, регіональна представниця ІМІ у Волинській області
