Національні новини домінують, місцеві відходять у тінь. Тематичний аналіз новин за січень 2025-го

Моніторинг українських онлайн-медіа демонструє суттєві зрушення в структурі новин за рівнем локалізації. Найбільший приріст зафіксовано в матеріалах національного рівня, що, ймовірно, зумовлено важливими внутрішньополітичними та воєнними подіями. Водночас частка міжнародних новин зменшилася, хоч і залишається високою через глобальні політичні процеси, зокрема зміну керівництва в США.

Такими є результати моніторингу Інституту масової інформації, що охопив стрічки новин 10 популярних онлайн-медіа України: “Українська правда”, “Кореспондент”, “24 канал”, “Цензор”, РБК-Україна, Obozrevatel, NV, ТСН, “Фокус”, УНІАН у період із 13 до 17 січня 2025 року включно.

Примітною є тенденція зменшення уваги до локальних новин, що може свідчити про посилення загальнонаціонального порядку денного, але водночас загрожує зниженням поінформованості громадян про події в їхніх регіонах. Новини про Росію зберігають стабільну присутність, що пояснюється як внутрішніми процесами в цій країні, так і їхнім впливом на безпекову ситуацію в Україні.

Теми в українських онлайн-медіа

Рівень локалізації новин

Оцінювання за параметром локалізації враховувало територіальне прив’язування новини. Тут було виокремлено п'ять рівнів локалізації: 

• місцевий; 
• національний; 
• міжнародний;
• тимчасово окуповані території України; 
• Росія.

Кількість новин національного рівня в оцінюваних медіа зросла в порівнянні з попереднім моніторингом на 25% і становить 57% новин. Це може свідчити про те, що в моніторинговий період відбувалися важливі події національного рівня. Тематично новини національного рівня були пов'язані із ситуацією на фронтах та частими обстрілами з боку Росії.

Частка міжнародних новин у нинішньому дослідженні становить 30% (на 6,5% менше, ніж під час попереднього моніторингу). Рівень міжнародних новин залишається високим завдяки глобальним політичним процесам. Вони зумовлені зміною президента США та ініціативами нового очільника Білого дому.

Частка новин про Росію залишається на досить високому рівні. Вона становить 8,5% загальної кількості матеріалів, що практично відповідає показнику попереднього моніторингу. Такий рівень висвітлення зумовлений насамперед внутрішніми політичними та економічними процесами в РФ, які можуть безпосередньо вплинути на її агресію проти України. Отже, ця тема залишається важливою для українського суспільства.

Частка локальних новин значно скоротилась у порівнянні з попереднім моніторингом і становить усього 3% (було 20,3%).

Частка новин про окуповані території становить лише 1%. Це можна пояснити складністю отримання достовірної інформації з тимчасово окупованих територій. Водночас такий інформаційний дефіцит посилює розрив між людьми, які живуть на підконтрольній Україні території, та тими, хто перебуває в окупації. Це, своєю чергою, може сприяти подальшій поляризації українського суспільства.

Тематика новин

У січні чверть повідомлень у загальнонаціональних онлайн-медіа стосувалася війни. Це значною мірою була інформація про обстріли українських міст і зведення з лінії бойового зіткнення. Ця тема переважно має національну локалізацію, а також може стосуватися обстрілів з боку ЗСУ військових об'єктів на території Росії.

Наприклад, медіа інформували про обстріл аеродрому Енгельс-2: “ЗСУ підтвердили інший удар по аеродрому Енгельс-2” – пише Korrespondent.net. Також писали про вибухи в Брянську. Найбільше інформації щодо військових дій розміщував сайт “Цензор”.

На новини політичного спрямування було орієнтовано 21% матеріалів. Значна частина цих матеріалів стосувалася політичних процесів у США у зв'язку з рішеннями новопризначеного президента Трампа. 

Значного резонансу в моніторинговий період набула інформація про бажання Трампа купити Гренландію і подальші заяви причетних до ситуації осіб. Наприклад, сайт ТСН писав, що соратники Трампа в Конгресі підготували законопроєкт “про купівлю Гренландії”. “Українська правда” писала про переговори між прем'єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен та Дональдом Трампом щодо намірів останнього взяти під контроль Гренландію. Своєю чергою Метте Фредеріксен повідомила, що Трамп не відмовився від погроз запровадження високих тарифів проти Данії через питання Гренландії, пише “Цензор”.

Велика частина новин стосувалася політичних заяв Трампа щодо мирного врегулювання війни Росії проти України. Звучали в медіа як оптимістичні прогнози щодо можливостей Трампа припинити війну (наприклад, про те, що радники Трампа розробляють широкомасштабну стратегію санкцій), так і не дуже хороші для України (про те, що адміністрація Трампа відмовиться від ініціатив Байдена щодо України).

Скриншот ІМІ із сайту “Цензор”

До політичних подій, які взагалі не стосувались України, належать новини про політичне врегулювання конфлікту між Ізраїлем та ХАМАС.

Що стосується суто національних політичних новин, то тут ішлося переважно про політичні заяви Зеленського, а також про відвідування ним форуму в Давосі.

Третю позицію за кількістю новин посіла тема економіки, на яку припало 10,5% матеріалів. У межах цієї теми медіа писали про курс національної валюти, здорожчання певних харчових продуктів та про наслідки ударів по енергетичній системі України.

У цій темі була помічена і значна кількість матеріалів, що стосувались економіки Росії. Так, сайт “РБК-Україна” писав про те, що Фонд національного добробуту РФ вичерпає ліквідну частину вже до кінця цього року, а сайт “Обоз” повідомляв про зміну Росстатом методики підрахунку інфляції з метою приховувати реальні дані про зростання цін у країні. Також ішлося про економічні санкції проти РФ та методи їх обходити.

Скриншот ІМІ із сайту “Українська правда”

Всього 9% матеріалів в онлайн-медіа стосувалися соціальних питань, включно з темами медицини та освіти. Це були новини переважно національного рівня. Повідомлялося про те, як проходитиме НМТ у 2025 році, про відкриття нових освітніх проєктів та яких змін потребує військова медицина. Цій темі були присвячені й матеріали з ТОТ – так, сайт 24 каналу повідомляє, що окупанти відрядили студентів-медиків з Якутії до окупованих міст Донецької області. “Студентів з віддалених регіонів Росії окупанти заманюють на ТОТ, аби потім після інтернатури вони переїхали туди для постійного проживання та працевлаштування”, – йдеться на сайті. А про те, що на тимчасово окупованих територіях Запорізької області окупанти посилили так звані контрдиверсійні заходи, повідомляв сайт “Цензор”.

Також у межах цієї теми були зафіксовані новини з ознаками замовлення на користь Фонду Ріната Ахметова та Фонду Вадима Столара, ці матеріали були зафіксовані на сайті “Обоз”.

Скриншот ІМІ із сайту “Обоз”

На розважальний контент і на кримінал у січні припало по 7,5% матеріалів у національних онлайн-медіа. До розважального контенту були зараховані поради, рецепти, астрологічні прогнози та ін. Такі новини не мали локалізації, тому не були враховані в аналізі матеріалів щодо цього показника.

Ще 6% матеріалів мали теж розважальний характер, але стосувалися новин шоубізнесу і вже мали локалізацію. Переважна більшість таких новин стосувалася зірок світового рівня – Джей Ло, Камерон Діаз чи Бреда Піта. Такі новини традиційно містили об'єктивізацію жінок та ілюструвалися відповідними фото.

На тему спорту припало 5% новин як національного, так і міжнародного рівня.

Всього 4% новин стосувалися теми науки та техніки, і всі вони були переважно міжнародної локалізації.

Результати дослідження Інституту масової інформації (ІМІ) демонструють, що українські онлайн-медіа значною мірою зосереджуються на темах економіки, політики та війни, що відбиває нагальні потреби суспільства в умовах воєнного часу. Домінування міжнародних і національних новин указує на важливість глобального контексту та тісний зв'язок внутрішніх подій з міжнародними процесами. Проте аналіз ІМІ показав доволі низьку частку новин, присвячених темам освіти, науки та здоров’я.

*До моніторингової вибірки потрапили 10 популярних онлайн-медіа України: “Українська правда”, “Кореспондент”, “24 канал”, “Цензор”, РБК-Україна, Obozrevatel, NV, ТСН, “Фокус”, УНІАН. Аналізувалися по 100 новин з кожного ресурсу, взяті в період із 13 до 17 січня 2025 року включно.