Надія Кучер, керівниця полтавської Медіабази: Були дні, коли Медіабаза приймала одночасно 20 журналістів

Медіабаза.Полтава. Фото – "Коло"

Полтавська Медіабаза, створена відразу після російського вторгнення у 2022 році, стала однією з перших медіабаз у всій країні. На нашу думку, вона виникла через професійну інтуїцію: журналісти опинились у ситуації, коли працювати стало надскладно, але вкрай важливо. Про те, як створювалася Медіабаза, які першочергові завдання ставили перед собою її організатори та які нові напрями роботи будуть у 2024-му, Kolo.news запитало керівницю журналістського хабу ІМІ “Медіабаза.Полтава” Надію Кучер.

– Як створювалася полтавська Медіабаза, коли?

– У листопаді 2022 року для підтримки роботи незалежних медійників у складних умовах у десяти регіонах України запрацювали журналістські хаби “Медіабаза” за підтримки ГО “Інститут масової інформації” та за фінансової підтримки Посольства США в Україні. Якщо в інших регіонах України Медіабази стартували в листопаді 2022 року, то ми теж тоді почали працювати офіційно, але насправді стартували ще в перший тиждень повномасштабної війни.

На той час у нас уже було в користуванні підвальне приміщення, яке ми підлаштували під наші потреби, поставили столи, зібрали з колегами кілька комп’ютерів. Дякую колегам з телеканалу PTV UA за допомогу! Пригадую, в перші тижні повномасштабної війни хтось приходив зі своїм комп’ютером. Стояв і “черговий” комп’ютер. Згодом завдяки Інституту масової інформації я змогла завезти до Полтави перші бронежилети та аптечки для журналістів. Усе це на той момент практично моментально розібрали журналісти, які висвітлювали війну.

Бувало, в період відключення електроенергії внаслідок атак росіян ми облаштовували до 20 робочих місць за день. Спочатку, до речі, доводилось іноді працювати при ліхтариках чи освітлюючи приміщення павербанками. Згодом, знову ж таки завдяки підтримці Інституту масової інформації я привезла в Полтаву старлінк, пізніше – генератори. Тож хаб був забезпечений безперебійним світлом та інтернетом і залишається таким надалі.

Надія Кучер, керівниця Медіабази.Полтава (праворуч) під час інтерв'ю. Фото – "Коло"

Як ми працювали: підлаштовувалися під потреби колег. Наприклад, з 8:00 і до кінця робочого дня. За потреби журналісти, повертаючись із потяга через Полтаву чи взагалі в Полтаву, могли в нас і вночі працювати чи переночувати, відпочити.

Тобто хаб – це ресурсний центр для журналістів, де вони зможуть узяти в оренду захисне обладнання, працювати, послухати цікавий тренінг, обмінятися досвідом тощо. Коли ми планували хаби, розуміли, що українські та закордонні медійники мають бути захищені та забезпечені можливістю працювати навіть за найскладніших умов.

Тож цими базовими принципами ми керувались, запускаючи мережу ресурсних центрів. Зазначу, що кожен регіон має свої особливості, специфічні потреби та вже сформовану медійну спільноту. Тобто це не є хаби “під копірку”. Приміром, десь потрібніші бронежилети, каски та аптечки, а десь – місце, куди можна прийти й спокійно працювати й не хвилюватися, що зникне інтернет.

Якщо узагальнювати, то завдання діяльності хабу – організація онлайн- та офлайн-тренінгів, інтенсив, дискусійних майданчиків, налагодження комунікації між медійною спільнотою, владою, силовиками та військовими, надання в користування засобів захисту та професійного обладнання. І це не повний перелік, оскільки ми постійно вдосконалюємося, трансформуємося під потреби регіону.

– Скільки зараз медіахабів по всій Україні й хто взагалі автор ідеї Медіабази?

– Зараз журналістські хаби є в 11 регіонах України. Окрім Полтавської області, вони працюють у Житомирській, Чернігівський, Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській, Миколаївській, Херсонській, Одеській і Сумській областях. У зв'язку з безпековою ситуацією херсонський хаб працює на базі одеського. Але періодично заходи відбуваються і в Херсоні, якщо безпекова ситуація дозволяє.

Загалом ідея створити журналістські хаби – це спільна ідея команди Інституту масової інформації. Перші хаби були створені в Полтаві й у Кропивницькому й стали прикладом, прототипом хабів в інших регіонах нашої країни. Мрію, вірю, настане той прекрасний час, коли ми відкриємо підрозділи Медіабаз у тих регіонах, які зараз є тимчасово окупованими.

Надія Кучер, керівниця Медіабази.Полтава. Фото – "Коло"

– Які першочергові завдання ставилися перед Медіабазою і чи трансформувалися вони за час роботи?

– На початку повномасштабної війни ми розуміли, що відключення електроенергії – один з найбільших викликів, з якими стикалися журналісти, продукуючи новини щодня. Тому тоді мали на меті забезпечити робочим місцем, на якому можна буде працювати в разі відсутності світла та інтернету.

Полтавський хаб з початку своєї діяльності – це захищений, надійний простір для повноцінної роботи журналістів, де можна взяти в користування засоби для роботи на фронті, а також прийти й написати репортаж чи змонтувати відео. Зараз же, крім вищезгаданого, продовжуємо працювати над тим, щоб полтавська Медіабаза залишалася сильним осередком для якісної роботи журналістів.

– На чому зараз сконцентрована Медіабаза, яку підтримку тут може знайти журналіст?

– Основні принципи хабу: безпека, комунікація, навчання. Першочергово хаб – це абсолютна безпека та комфорт для журналістів, ресурсний центр, де можна взяти в безкоштовну оренду захисне обладнання, попрацювати й передати дані, послухати цікавий тренінг, обмінятися досвідом.

У Медіабазу.Полтава можна прийти й попрацювати (якщо немає свого ноутбука, надамо), зарядити техніку павербанками (або взяти в безкоштовну оренду). Загалом це настільки френдлі-простір, що медійники можуть прийти, відпочити, випити кави чи чаю, поспілкуватися, зарядити техніку. Або просто відволіктися – помалювати, почитати.

Наприклад, наразі працюємо не лише над забезпеченням професійних потреб журналістів. Вважаю важливим турбуватись і про емоційний стан. Тому заплановано заняття з арттерапії, йоги, інших корисних відновлювальних ресурсних практик. Також є бібліотечка зі спеціалізованою медійною літературою.

Також зараз міркую над тим, аби облаштувати дитячий куточок, щоб медійники могли приходити й працювати та одночасно проводити час зі своїми дітками. Я сама мама і добре розумію, як це – працювати, коли в тебе є мала дитина. Тому мені хочеться створювати максимально комфортні умови для роботи журналістів.

– Які здобутки полтавської Медіабази за ці півтора року роботи ти вважаєш основними?

– Завдяки журналістському хабу Інституту масової інформації “Медіабаза.Полтава” місцеві журналісти отримали в безкоштовну оренду для роботи бронежилети, каски, тактичні окуляри, аптечки та іншу необхідну для повноцінної роботи техніку.

Загалом обладнання для медійників ІМІ видавав з перших днів повномасштабної війни. Редакції отримували генератори, зарядні станції EcoFlow, повербанки. З допомогою ІМІ та міжнародних партнерів ми забезпечили редакції ноутбуками та повербанками до них.

Надавали фінансову допомогу редакціям та журналістам індивідуально. Хаб забезпечено всім необхідним для безперебійної роботи в умовах відключення електрики, відсутності інтернету.

Також ми надавали десятки консультацій – юридичних, психологічних, фінансових. Журналісти отримували правові роз'яснення щодо роботи в різних випадках чи ситуаціях. Протягом року ми провели понад 25 навчальних заходів та тренінгів, участь у яких брали журналісти й з інших регіонів. Індивідуальні звернення, консультацій я навіть не рахую, їх сотні.

Ще вперше в Полтаві журналістський хаб ІМІ “Медіабаза.Полтава” організував і провів Школу безпеки журналістів за напрямами кібербезпека, перша домедична допомога, психологічна стійкість. 22 учасники та учасниці Школи безпеки журналістів отримали сертифікати про проходження навчання. Також завдяки роботі ІМІ та Медіабази.Полтава декілька журналістів отримували індивідуальні консультації психолога та продовжують отримувати таку підтримку зараз.

Чим ще пишаюся – разом з полтавськими журналістами ми продемонстрували вплив медіа, коли домоглися проведення конкурсу на посаду керівника пресслужби Полтавської міської ради. Від імені медіахабу журналісти писали до міської ради звернення, проводили зустрічі з владою та в підсумку домоглися звільнення з посади керівника пресслужби Олександра Дедюхіна і того, щоб на цю посаду відбувся відкритий конкурс.

– Скільки людей об’єднує полтавська Медіабаза?

– Щомісяця до нас приходить попрацювати чи зарядити техніку, взяти павербанк до телефона чи ноутбука в середньому 20 журналістів. На тренінги приходить орієнтовно така ж кількість. Якщо це онлайнові заходи, то учасників / учасниць значно більше. Наприклад, на деякі тренінги в нас була реєстрація до сотні охочих. І зауважу, кількість тих, хто користується послугами журналістського хабу, зростає.

Крім того, цього року ми маємо на меті бути ресурсним осередком не лише журналістам, а й блогерам, активістам, студентам – майбутнім журналістам, медійним організаціям та загалом для тих, хто цікавиться чи планує розвиватись у сфері медіа.

Повну версію інтерв'ю можна подивитися нижче: