Після удару безпілотників по Москві в російських пропагандистів було два варіанти – визнати проблему або забалакати її. Звісно, вони обрали друге. Московський НПЗ, що палає, та 17 постраждалих у Підмосков’ї було важко заховати, тому російські державні медіа та провоєнні телеграм-канали обрали іншу стратегію – подати атаку як ювілейне досягнення. “Найбільший за два роки наліт” звучить майже як комплімент, а тисяча нібито збитих дронів – як привід для гордості.
Експерти Інституту масової інформації проаналізували, як головні російські пропагандистські онлайн-ресурси* відпрацьовували атаку дронів на Москву, і виявили злагоджену роботу однієї машини на кілька голосів. Головні висновки:
1. Провал продали як рекорд. “Тисяча збитих дронів” і “знімаю капелюха перед ППО” – масштаб атаки подавали в тональності спортивного коментаря, перетворюючи загрозу життю на привід для гордості.
2. Цифри навмисно подавали так, щоб вони не сходились. Від “майже тисячі” в Газеті.ру до 555, 194, “понад 190” – числа живуть кожне своїм життям. Їхня мета не інформувати, а заколисати читача відчуттям невпинної роботи ППО.
3. Влада звітувала про містян, але не попереджала їх і не давала порад з безпеки. Канал мера Собяніна за всю атаку не видав жодного попередження про небезпеку чи інструкції для містян – лише постфактумні зведення “для начальства”.
4. Ворога підмінили на “соліднішого”. Україна раптом стала не досить великою загрозою: “це робить не Зеленський, це робить НАТО” / “воюємо ми не з Україною, а із Заходом”.
5. Пропагандистська машина дала збій. Пропагандист Мєдвєдєв випадково визнав, що масований залп продавлює російську ППО – і тут же почав готувати росіян до того, що атаки стануть рутиною.
Кінцева мета всього цього пропагандистського різноголосся одна – зробити продовження війни психологічно прийнятним для будь-якого типу російського читача.
Рекорд, яким хочеться пишатися
Цього разу пропаганда не намагалася вдати, що нічого не сталося. НПЗ у вогні важко сховати за словосплетіннями, тому російські глашатаї вирішили врочисто зареєструвати подію.
ТАСС заявляє, що “попытка атаки вражеских БПЛА на Москву стала крупнейшей за два года”. Тут уже відчувається присмак спортивного коментаторства, ніби йдеться не про прорив повітряної оборони столиці, а про нові досягнення олімпійців. Lenta.ru в тій самій тональності повідомляє, що атака була “крупнейшая за два года”, й одразу додає, що “военкоры отметили важную особенность налета”. Тобто масштаб обстрілу подають як цікаву, але зрозумілу і прийнятну ситуацію.
Якщо подію не можна заперечити, її потрібно втопити в цифрах – у різних, бажано великих. Російські пропагандисти вкторе вдалися до цього прийому. Заголовок Газети.ру звітує, що Росія “сбила почти тысячу украинских дронов за сутки”, і ця тисяча зависає окремим фактом, ніяк не пов’язаним із сусідньою новиною про 17 постраждалих у Підмосков’ї. Цифри наводяться лише заради відвернення уваги: що грандіозніша кількість збитих дронів, то менш імовірно, що читач замислиться про ту частину дронів, яка все ж таки долетіла до нафтозаводу і будинків.
Але головний трюк продемонстрував пропагандист Алєксандр Коц. Описуючи 555 збитих за ніч дронів і 180 над столичним регіоном він не втримався від пафосу. “Снимаю шляпу перед ПВО”, – пише телеграм-канал Kotsnews, а інші канали та сайти розносять цей коментар – ще один схожий на спортивний. Так загрозу життю перетворюють на привід для овацій уболівальників. Атаку, яку не вдалося відбити, продають аудиторії як виставу.
Арифметика, яка не має сходитися
Якщо використовувати цифри як інструмент відвернення уваги, мало того, щоб вони були разючими. Бажано, щоб вони не сходилися, щоб читач рахував якомога довше і так нічого й не зрозумів. Принаймні так роблять російські пропагандисти.
У випадку атаки дронів на Москву зіставити цифри з різних джерел – заняття не для слабкодухих. Газета.ру пише про “почти тысячу” збитих дронів за добу. Kotsnews нарахував 555 за ніч і окремо 180 над Москвою “на эту минуту”, тут же зізнаючись, що решта, “не сомневаюсь”, теж летіла на столицю, просто впала десь не там, де планувалося рахувати. РИА Новости фіксує “более 190” над регіоном. Readovka розповідає про 194 дрони, що атакують Москву. Жодна з цих цифр не суперечить іншій напряму – вони просто живуть кожна своїм життям.
Найкраще це видно прикладі на телеграм-каналу “Мэр Москвы Сергей Собянин”, який працює як генератор випадкових чисел. Спочатку він повідомляє про 15 збитих БпЛА. Потім – про ще 43. Потім – про 14, що летіли на Москву. Підсумувати ці цифри й отримати фінальну неможливо. Тому вона з’являється окремо, ніби хтось інший рахував якісь інші дрони.
Власне, аудиторії і не пропонують зводити цифри, натомість пропонують відчути їхню вагу. Числа, що ритмічно зростають, не інформують, а заколисують читача створенням відчуття невпинної, потужної роботи протиповітряної оборони. Вся конструкція тримається на лінивій довірі аудиторії, яка навряд чи замислиться над цифрами й щось перевірятиме.
Собянін каже все, крім головного
Телеграм-канал Собяніна взагалі нагадує не канал комунікації від місцевої влади, а максимум журнал консьєржа, який записує тих, хто входить. За весь час атаки канал встигає повідомити про збиті дрони, про пожежу на МНПЗ, про роботу спецслужб на місці падіння уламків – тобто фіксує і звітує перед начальством. Але він не пише нічого, що могло б стосуватися заходів безпеки під дронами. У каналі мера Москви не з’являлося жодного попередження про повітряну небезпеку, жодної інструкції, куди йти, де ховатися, чи варто залишатися вдома. Канал інформує не містян, а про містян, постфактум, уже як вийшло.
І саме цей канал став джерелом для цілої низки пропагандистських сайтів та телеграм-каналів, які взяли звідси “факти” про атаку дронів на Москву і вже самостійно домалювали навколо них оцінки й висновки, перетворивши сухе зведення на повноцінний наратив. Собянін – постачальник сировини, а Соловйов, Коц, РИА Новости та інші – переробний цех. Тим часом росіянин, який сподівається знайти безпекову інформацію, отримує перепакований ідеологічний продукт.
Хто насправді намагався захистити москвичів
На тлі цих маніпуляцій російської пропаганди особливо комічно, що єдина практична рекомендація для жителів Москви та передмістя знайшлася в телеграм-каналі “Неофициальный Безсонов”, у який дописує колишній очільник бандформування “Народная милиция ДНР” Даниїл Безсонов. Він пропонує обкладати мішками з піском АЗС та інші об’єкти, бо “чем больше будет таких простых укрытий, тем меньше пострадает людей”.
Показово, що автор формулює мотивацію цієї поради як урок “з досвіду війни на Донбасі”, тобто досвіду, який можна було б застосувати трохи раніше, до того як дрони вже долетіли до Москви. Це видається неусвідомленним зізнанням у тому, що в Росії системи захисту цивільних не існує навіть у проєкті, і її доводиться вигадувати нелалеким бойовикам.
Москву атакувала дронами не Україна
Російські пропагандисти не втримались і від одного зі своїх улюблених прийомів. Найулюбленішого прийому будь-якої імперської пропаганди – після болючого удару підмінити противника на вищого за рангом. Соловйов ледь не пустив сльозу від образи: “Это делают подонки типа Зеленского и Фёдорова? Нет, это делает НАТО”. Україна, яка вчора, за словами пропагандиста, становила загрозу, раптом стала не досить солідною, щоб бути ворогом Росії. Для виправдань потрібен масштабніший супротивник.
Воєнний злочинець, який брав участь у війні проти країни, пропагандист Андрєй Мєдвєдєв розгортає ту саму тезу до історичних глибин, нагадуючи про війни минулих століть, ніби атака дронів на нафтозавод – це їхнє продовження, а не наслідок агресії Росії проти України. “Воюем мы не с Украиной, воюет против нас Запад в целом”, – пише він у телеграмі. Так Мєдвєдєв не лише заперечує суб’єктність України, а й знімає з Москви відповідальність за небажання припиняти війну, адже супротивник непримиренний, історичний і безособовий.
На довершення пропагандистської конструкції Lenta.ru прямо зв’язує удари по Москві з постаттю президента США Дональда Трампа, вписуючи атаку в актуальний геополітичний контекст. “Удары ВСУ по Москве связали с Трампом”, – кричить заголовок публікації на сайті.
Зізнання, якого не мало бути
Але пропагандистська машина Росії починає давати збої. Той же Андрєй Мєдвєдєв, відповідаючи на питання, яке, за його ж словами, ставлять “многие” – чому дрони все ж долітають до Москви, – дає відповідь, що геть не вписується в наратив про непробивну російську ППО. “Потому что враг не идиот… мощность залпа 180 дронов. Очевидно, что где-то перегрузили ПВО, что-то да долетело”, – пише він у своєму телеграм-каналі. Тобто, свідомо чи ні, він визнає, що масований залп здатний продавлювати російську оборону. Тобто щось не в’яжеться зі “шляпою” Коца, яку він “знімає перед ППО”.
Але й це визнання не закликає росіян схаменутися, а зводиться до заспокоювання та нормалізації війни. “Враг будет продолжать атаки по Москве. Да и по другим регионам тоже”, – пише Мєдвєдєв. У такий спосіб він готує аудиторію до того, що подібні атаки стануть рутиною. Аудиторії залишається тільки приготуватися, а не вимагати пояснень.
Страх, перепакований у гордість
Слабше, але все ж прозвучали й кровожерливі заклики до знищення українців. Російським пропагандистам важко від такого втриматися. Соловйов після кількох заспокійливих абзаців про пожежу на МНПЗ раптом переходить до зовсім іншого тону: “эти террористы должны быть уничтожены… должны быть установлены и уничтожены”. Але його перевершує телеграм-канал “Старше Эдды” який по-дитячому наївно і відверто прагне ескалації та закликає знищувати українців масово. Він пише про “праздник” у Києві через горіння Московського НПЗ і одразу мріє про прорив дамби вище Києва, яка б “смыла мерзость” разом з мостами через Дніпро.
Але геноцидна риторика цих пропагандистів, бюрократична стриманість Собяніна чи ТАСС, азарт Коца й вразливість Мєдвєдєва та інші помічені виверти російських пропагандистів – це не вияви плюралізму думок, це просто різні гвинтики однієї машини. Кожен у своїй тональності обслуговує свою частину аудиторії, якій продають ілюзію контролю, або відчуття історичної правоти, або просто дозвіл ненавидіти. Саме цим скерованим різноголоссям і намагаються досягти основної мети пропагандистської кампанії, спрямованої на відбиття атаки дронів на Москву, – зробити продовження війни психологічно прийнятним для будь-якого типу російського читача.
Кремль працює над тим, щоб війна стала для росіян звичкою. Звичкою до того, що дрони долітатимуть і надалі, що мер не зобов’язаний попереджати, а ворогом завжди виявляється хтось великий і страшний. Звичкою до того, що навіть найбільша атака дронів на Москву не причина замислитися над припиненням війни. А російські пропагандисти так стараються, що самі встановили головний рекорд – у швидкості, з якою провал можна перепакувати в привід для гордості.
*Експерти ІМІ проаналізували публікації за 18 червня 2026 року, розміщені на російських пропагандистських сайтах “Газета.ру”, “РИА Новости”, “Лента.ру”, “ТАСС”, а також у телеграм-каналах “Мэр Москвы Сергей Собянин”, “Соловьёв”, “Старше Эдды”, “Андрей Медведев”, Kotsnews, Reedovka, “Неофициальный Безсонов”.
