ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІ Подай скаргу

Методологія моніторингу якості новин в онлайн-ЗМІ

03.10.2018, 18:37

Моніторинг проводиться для аналізу якості інформації, яка публікується найвідвідуванішими новинними сайтами в Україні. До уваги беруться такі показники, як достовірність, присутність надійних чи ненадійних джерел інформації, маніпулятивний заголовок, маніпуляції з емоціями в новині, присутність мови ворожнечі, а також чи є інформація в новині фейковою.

Аналіз новин проводиться в п'ятдесяти найпопулярніших онлайн-медіа. Для моніторингу обиралися 100 новин з кожної новинної стрічки за червень 2018 року. Медіа для аналізу обиралися за рейтингами TNS та Gemius.

Показники, які беруться до уваги, тлумачаться експертами наступним чином:

Достовірна новина - кожен факт, що подається в матеріалі, повинен мати ідентифіковане та надійне джерело інформації. У разі посилання на дослідження необхідно вказувати, хто, де та коли його провів. Якщо це соціологічне опитування, то також необхідно вказати розмір вибірки та максимально допустиму похибку.

Ненадійне джерело інформації - неверифіковані акаунти в соціальних мережах або ж джерела, які себе скомпрометували. Джерела із соцмереж без лінків або джерела типу “Вася П.”. Також соціологічні дослідження, що проведені маловідомою або щойно створеною (перед виборами) компанією чи компанією, що була помічена в замовних дослідженнях. Також до ненадійних джерел інформації відноситься неперевірена інформація із соціальних мереж.

Джерело може бути анонімним, якщо це суспільно важливий факт, а оприлюднення джерела може загрожувати його життю, здоров’ю чи професійній діяльності.

Недостовірна новина - новини, в яких джерело інформації відсутнє, не вказане або чітко не ідентифіковане. Наприклад, “британські вчені”, “вважають експерти”, “на думку науковців” і т.п. Новини, в яких посилаються на дослідження і не вказується, хто та коли його провів.

Маніпулятивний заголовок - назва тексту не відповідає його змісту, містить емоційну лексику, мову ворожнечі, знаки оклику, заклики до прочитання саме цього тексту. За допомогою обурення, великих літер, викривлених фактів і хибних аргументів маніпулятивний заголовок просуває дезінформацію, пропаганду, впливає на громадську думку в необхідному маніпулятору напрямі.

Фейк - неправдива інформація, новина, в якій містяться повністю вигадані, сконструйовані кимось із метою чи ненавмисно факти. Така новина може мати достовірні цитати, цифри, назви, але використовує їх для створення та поширення дезінформації, пропаганди, маніпулятивних наративів за допомогою хибної аргументації, викривленого контексту, оціночних суджень та емоційної лексики.

Маніпуляції з емоціями - надмірна емоційність  або акцентування в новині уваги на емоційну складову є зайвими. Наприклад, застосування емоційних епітетів у заголовку чи тілі новини: жахлива, кривава, смертельна трагедія, а також використання різних художніх висловів і тропів для спотворення інформації і/або емоційного впливу на аудиторію. У новинних матеріалах не повинно бути оціночних суджень журналіста, а думки експертів та коментаторів мають бути чітко відокремлені від фактів. До цієї категорії також потрапляють новини, в яких факти підмінені оціночними судженнями та емоціями.

Мова ворожнечі - це будь-яке самовираження з елементами заперечення принципу рівності між людьми в правах. Мова ворожнечі описує, ієрархічно зіставляє різноманітні групи людей та оцінює особисті якості конкретних осіб на підставі їхньої належності до тієї чи іншої групи.

UPD. "Інститут масової інформації" також розробив окремі рекомендації щодо використання соціальних мереж у журналістських матеріалах.

Моніторинг проводиться експертами ГО “Інститут масової інформації” за допомогою робота, який було розроблено командою "TEXTY.org.ua", за сприяння Міністерства закордонних справ Чеської республіки.

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!