Медіабази ІМІ у вересні: майже 500 медійників відвідали 15 тренінгів
Вересень у мережі регіональних хабів Інституту масової інформації “Медіабаза” був доволі насиченим. Ми вперше провели медіафорум у Чернігові, вчили журналістів, як працювати на деокупованих територіях, правил безбарʼєрної комунікації та як розповідати про основні тренди та проблеми українських медій у 2024 році.
Загалом у вересні медіабази провели 15 тренінгів, які відвідали майже 500 медійників. Це тренінги зі штучного інтелекту в медіа, основ самозахисту, першої домедичної допомоги, написання текстів, щодо реєстрації медіа тощо. Також медійники 70 разів скористалися коворкінгом медіабази та 12 медійників отримали в користування безпекове або технічне обладнання.
Які проблеми медій озвучили на форумі прикордонних громад
Медіабаза Чернігів організувала перший у Чернігові медіафорум, який зібрав понад 45 журналістів з Чернігівської, Сумської та Житомирської областей.
Під час заходу, який тривав 26–27 вересня, учасники обговорили проблеми, з якими стикаються медіа. Крім російських обстрілів, це мобілізація, кадровий голод, недопуск на місця подій та потреба в трансформації медій.
“Цей форум планувався рік тому, ми не знали, яким він буде і чи буде взагалі, тому зараз дуже раді, що зібралися, хоч і під звуки сирен та польоти “Кинджалів”, – зазначив координатор Медіабази Чернігів Павло Пущенко.
Павло Пущенко, регіональний координатор ІМІ в Чернігівській області. Автор фото – Владислав Савенок
Попри всі виклики й труднощі українські журналісти постійно розвиваються і вдосконалюються, зазначила в промові директорка ІМІ Оксана Романюк.
“Зараз ми переживаємо дуже складний період, адже ми стикаємося з викликом війни, нових технологій, соцмереж, куди відтікає аудиторія, відтікає реклама, ми змушені трансформуватися. Також ми стикаємося з економічним викликом – немає зараз достатнього фінансування на регіональному рівні. Це змушує вас постійно виходити із зони комфорту та постійно розвиватися”, – зазначила Оксана Романюк.
Більше про те, з якими викликами стикаються медіа прикордонних громад, можна прочитати на сайті ІМІ.
Також Оксана Романюк розповіла про виклики та тренди. Вона акцентувала на:
- проблемах з доступом до інформації;
- потребі в журналістських розслідуваннях;
- необхідності розвитку та фінансування регіональних незалежних медій;
- впровадженні сучасних технологій, наприклад штучного інтелекту, в роботу редакцій;
- емоційному виснаженні журналістів.
Як журналістам працювати на деокупованих територіях
Регіональний представник ІМІ на Херсонщині та головний редактор видання МОСТ Сергій Нікітенко під час тренінгу медіабази поділився своїм досвідом роботи на деокупованих територіях.
За словами Сергія, журналістам потрібно не тільки мінімізувати всі небезпеки, а й знаходити спільну мову з людьми, адже якість матеріалу залежить від уміння спілкуватися та домовлятися.
“Мати дозвіл працювати від військових не досить. Для того щоб нормально попрацювати, треба знайти підхід до місцевих посадовців, які завжди володіють повною інформацією, що відбувається в їхній громаді. Також вам доведеться балансувати між тим, щоб виконувати свою роботу чесно, і бажанням посадовців не висвітлювати якісь неприємні для них питання. Це важко, адже це прямо впливатиме на глибину ваших матеріалів”, – зазначив регіональний представник ІМІ.
Сергій Нікітенко розповідає про роботу журналістів на деокупованих територіях. Фото – Медіабаза Одеса, Херсон
Які правила безбарʼєрної комунікації варто знати журналістам
Правила якісної та безбарʼєрної комунікації з людиною, що має інвалідність, надали тренерки з безбарʼєрної комунікації та інклюзії Марія Нікітіна та Лілія Івоняк на тренінгу “Безбарʼєрна комунікація медіа”, який організувала Медіабаза Чернівці.
- Звертайтеся особисто до людини. Журналіст має звертатися до людини, про яку готує матеріал, а не до супровідника, послуги якого використовує людина, наприклад, з порушенням зору.
- Артикулюйте чіткіше. Не гучніше, а саме чіткіше промовляйте слова.
- Не ховайте обличчя, не відвертайтесь убік.
- Не перебивайте, дочекайтесь, доки людина завершить думку.
- Не бійтеся перепитати чи уточнити відповідь.
- Говоріть звичним тоном. Не повчальним або зверхнім.
- Слова, які ви вживаєте, не мають підсилювати стереотипи.
- Важливо, щоб людина з інвалідністю відігравала таку саму роль, як і всі інші, якщо це колективне відео або фото.
Щодо коректної термінології, тренерки рекомендують журналістам звертатися до Довідника безбарʼєрності, де можна перевірити, чи правильно вжили те чи інше слово.
Тренерка з безбарʼєрної комунікації та інклюзії Марія Нікітіна проводить тренінг у медіабазі. Фото – Медіабаза Чернівці
Учасники тренінгу з безбарʼєрної комунікації медіа в медіабазі. Фото – Медіабаза Чернівці
Як відвідати медіабазу
Медіабази є в 13 регіонах України. Щоб скористатися їхніми послугами, необхідно написати відповідному координатору у фейсбуці або на фейсбук-сторінку медіабази у своєму регіоні:
- Словʼянськ – Валерій Гармаш;
- Чернівці – Таїсія Гармаш;
- Житомир – Оксана Трокоз;
- Чернігів – Павло Пущенко;
- Харків – Ольга Каплун;
- Полтава – Надія Кучер;
- Дніпро – Катерина Лисюк;
- Запоріжжя – Наталія Виговська;
- Кропивницький – Павло Лісниченко;
- Миколаїв – Катерина Середа;
- Херсон – Сергій Нікітенко;
- Одеса – Сергій Нікітенко;
- Суми – Альона Яцина.
Зверніть увагу, що:
- в Херсоні медіабаза працює лише як точка видавання обладнання;
- у Слов’янську ви можете скористатися технікою для знімання, трансляції відео- та аудіоматеріалів;
- у Чернівцях – записувати подкасти.
За потреби можна звернутися до всеукраїнського координатора медіабаз Павла Лісниченка за номером 050 594 20 58 або написати на електронну пошту [email protected].
Якщо в медійників є потреба в бронежилетах, касках, аптечках, павербанках або іншому обладнанні, можна звернутися до координатора медіабази у своєму регіоні або заповнити гугл-форму.
Help us be even more cool!
