Майже ЗМІ. Як Telegram маніпулює аудиторією

Колаж ІМІ

Частка Telegram в українському інформаційному полі надалі зростає. Застосунок останніми роками набирав популярності завдяки простоті користування та рівню анонімності, вищому за більшість популярних соцмереж. Від початку повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого цього року більша частина українських телеграм-каналів, що позиціюють себе як новинні, отримали різкий приріст кількості користувачів. Аудиторія найуспішніших з них збільшилася втричі протягом двох тижнів наприкінці лютого-початку березня цього року.

ІМІ провів моніторинг 10 новинних телеграм-каналів України з найбільшою кількістю підписників. Було досліджено їхній вміст протягом доби 14 листопада 2022 року. 

Кількість підписників досліджених каналів у Telegram збільшується і понині, хоча вже і не такими темпами, але стабільно. Наразі на новинні телеграм-канали України з першої десятки підписані від майже 1 мільйона до понад 2 мільйони користувачів. Щоправда, дописи регулярно переглядають не більш ніж 45% підписників*. Але навіть з урахуванням цього факту можна говорити, що новинні телеграм-канали за кількістю переглядів наздоганяють сайти традиційних медіа.

Telegram, принаймні в Україні, став одним з основних чинників, що формують інформаційне поле в його інтернет-сегменті. Зокрема, джерелом інформації про війну для широкої аудиторії. Тож канали в мобільному застосунку набувають ролі засобів масової інформації.

Стрибок популярності телеграм-каналів можна пояснити стрімким збільшенням попиту на оперативну інформацію внаслідок раптового зростання рівня небезпек через війну. Telegram якнайкраще відповідає таким прагненням інтернет-користувачів. Утім, з цього починається перелік небезпек для інформаційної гігієни похідних уже від самих телеграм-новин.

З одного боку, жоден з топсайтів засобів масової інформації не повідомляє про оголошення повітряної тривоги чи про її звершення вже за кілька секунд. Крім того, традиційні онлайн-ЗМІ, особливо якісні, обмежені професійними стандартами, що змушують надавати точну і перевірену інформацію, та відповідними алгоритмами роботи редакцій. Тому вони не можуть реагувати на кожен гучний звук, схожий на вибух чи стрілянину, і щоразу роз’яснювати своїй аудиторії, чи то справді був приліт російської ракети, чи то луснула шина автомобіля, чи то якісь несвідомі співгромадяни запустили феєрверк.

З іншого ж боку, саме швидка реакція телеграм-каналів може бути причиною некоректності наданої інформації та вводити читачів в оману. Тим більше що спільною "хворобою" для більшості новинних телеграм-каналів, зокрема з першої десятки, є невибагливість до джерел надходження інформації. Повідомляти ж своїм підписникам про ці джерела автори каналів здебільшого не вважають за потрібне. Вони чи не знають, чи нехтують тим, що вказівка на джерело інформації потрібна не лише для підтвердження, але й для повноцінного розуміння новини читачем. Водночас такі посилання, як "заявив Байден" чи "повідомив Залужний", не видаються переконливими, адже є небезпідставні сумніви в тому, що телеграм-канал отримав інформацію безпосередньо від названої особи.

До переваг отримання новин з Telegram, з погляду аудиторії, може належати і лаконічність повідомлень. Якщо новина на сайті складатиметься з кількох речень, то телеграм-канал у повідомленні на ту саму тему може відбутися буквально кількома словами. Інше питання – як це може впливати на точність інформації, як може зміщувати акценти. Тим більше що повідомлення в Telegram майже ніколи не містять такого характерного для традиційних новин елементу, як бекграунд. За його ж відсутності нівелюється контекст новини, зникає її зв’язок з попередніми повідомленнями на ту саму тему.

Зрештою сприйняття читачем повідомлень поза контекстом, до того ж позбавлених посилання на джерело, може кардинально відхилятися від первинних змісту та суті інформації.

Особливо сумнівними видаються поширювані в Telegram фото та відео, насамперед із зони бойових дій чи зі звільнених територій. Адже без належних посилань неможливо достеменно розуміти, ким, коли й за яких обставин вони були зняті. Коментарі ж до них на зразок "наші хлопці б’ють загарбників" чи "Зеленський відвідав Херсон" аж ніяк не свідчать про правдивість зображень.

Поряд з недоліками повідомлень у Telegram, які можна пояснити тяжінням до спрощення форм, оперативності створення і розповсюдження контенту та подекуди нестачею професійності, присутні відверто маніпулятивні методи залучення аудиторії.

Серед таких – необмежена жодними нормами лексика, яку для традиційних ЗМІ слід було б розцінювати як занадто емоційно забарвлену та навіть як "мову ворожнечі". З погляду користувача, немає нічого дивного в тому, що в умовах війни російських військових чи росіян загалом телеграм-канали можуть називати "орками", "руснею" чи "лаптеногими", яких "нищать", "палять" та "змішують з чорноземом", а саму Росію "Мордором", "запоребриком" або "болотом". Але з розуміння підвищеної відповідальності за свої слова людей чи колективів, які розповсюджують контент на сотні тисяч споживачів, випливає, що таке загравання з аудиторією перетворює інформування на навіювання. Іншими словами, новини стають пропагандою. Адже немає чіткої межі між тим, де телеграм-канал намагається відповідати емоціям своїх підписників та говорити їхньою мовою, і тим, де він уже нав’язує користувачам агресивні риторику і, відповідно, емоції.

Ті ж зауваження можуть стосуватися фото- чи відеоколажів, якими подекуди ілюструють повідомлення. Оскільки очевидно, що коли, умовно кажучи, до фото Путіна прималювати бороду та символіку ІДІЛ або обличчя мемного персонажа замінити на обличчя Суровікіна, то це вплине на сприйняття текстової інформації.

Однозначною маніпуляцією емоціями аудиторії є використання емодзі: від миготливих крапок, червоних знаків оклику чи блискавок до сумних, усміхнених та лайно-смайликів. За допомогою цих невербальних знаків користувачам підказують, як вони мають реагувати на те чи інше повідомлення. Блискавки, знаки оклику і подібні знаки на початку тексту ще можна вважати такими, що покликані привернути увагу до термінового чи надважливого повідомлення. Щодо повідомлень про оголошення повітряної тривоги можна припустити, що такі методи є певною мірою виправданими.

Але коли йдеться про весь можливий набір емодзі, сам текст стає другорядним для розуміння змісту повідомлення. Видається, що дописувачі недооцінюють розумові здібності своїх користувачів та вважають їх емоційно неповноцінними. Як інакше розцінити сумний смайлик у повідомленнях про загибель людей чи руйнування внаслідок обстрілів? Не менш прикро виглядають усміхнені емодзі в жартівливих дописах, ніби читачі не здатні без них сприйняти гумор. Зрештою, важливою є не здатність аудиторії зрозуміти саме ту емоцію, яку закладав дописувач, а те, що користувачів просто позбавляють вибору. Це, так само як і емоційна риторика, перетворює контент із новинного на пропагандистський.

Також до переліку маніпуляцій, якими послуговуються телеграм-канали, слід зарахувати розміщення серед новинних повідомлень замовних матеріалів – як комерційної реклами, так і політичної джинси. Визначати такі дописи як маніпулятивні дозволяє відсутність будь-яких позначок, які вирізняли б їх серед решти.

Попри широку аудиторію телеграм-канали, навіть якщо мають умовно новинний контент, формально не є засобами масової інформації, як їхні дописувачі не є журналістами. Тому вони без жодних наслідків можуть нехтувати стандартами якості новин, не дотримуватися журналістської етики та не звертати уваги на законодавство, що окреслює діяльність медіа.

Це стосується і Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Отже, серед 10 найпопулярніших українських телеграм-каналів лише три українськомовні. На тлі війни Росії проти України, що пришвидшила процеси українізації в більшості сфер суспільного життя країни, така ситуація в Telegram видається дещо відсталою від загальних трендів.

"Труха⚡️Украина" (2 714 722 підписники; мова – російська) 

Графічний символ – емодзі присутній вже в самій назві каналу. Цей вид емоційної маніпуляції також присутній у 12 дописах із 42 розміщених тут протягом доби. Лише 17 повідомлень з усіх вказують на джерело інформації. Крім того, за цей час розміщено одну публікацію рекламного змісту. Три повідомлення містять емоційно забарвлену маніпулятивну лексику, одне проілюстровано фотоколажем.

"Украина Сейчас: новости, война, Россия" (1 817 432 підписники; мова – російська) 

Протягом доби канал видав 84 повідомлення. Майже половина з них (38) має зрозуміле посилання на джерело. Емоційні маніпуляції можна відзначити у 12 дописах, з них в одному на рівні риторики, решта використовують емодзі. Матеріалів з ознаками замовності – вісім.

"Украина Online" (1 535 170 підписників; мова – російська) 

41 пост за добу, з яких тільки 16 називають джерело належним чином. У двох дописах присутня маніпулятивна лексика. Емодзі використано 19 разів, з яких у двох випадках вони покликані не залишити сумніву в користувача, що він бачить жартівливий фотоколаж. Крім того, у стрічці присутні три замовних матеріали політичного змісту.

"Инсайдер UA" (1 526 310 підписників; мова – російська) 

51 повідомлення, серед яких 22 мають посилання на джерело. Також тут чотири публікації з ознаками замовності: по дві комерційної та політичної реклами. Графічні емоційні маніпуляції використано 22 рази, з яких у двох випадках вони супроводжують жартівливі фотоколажі. Поряд з тим жартівливий відеоколаж подібним емодзі канал не супроводжує.

"Реальная Война | Украина Новости" (1 418 511 підписників; мова – російська) 

У зрозумілий спосіб на джерело посилаються 32 дописи із 68. Протягом доби канал маніпулює текстом чотири рази, а також використовує емодзі 36 разів. Одне з них так само пояснює аудиторії, що перед нею фотоколаж-жарт. Замовних матеріалів не виявлено.

"Всевидящее ОКО ?? Украина" (1 160 045 підписників; мова – російська) 

З 84 дописів належне посилання на джерело мають 36. Замовних матеріалів у досліджувану добу розміщено не було. Канал має значну кількість емоційних маніпуляцій: 57 повідомлень супроводжуються емодзі, 23 – містять емоційно забарвлену лексику.

"Top News | (Війна, Україна, Новини)" (1 082 683 підписники; мова – українська) 

На каналі протягом доби розміщено 71 допис, з них 17 у зрозумілий спосіб вказують на джерело інформації. Реклама – як комерційна, так і політична – відсутня. Емодзі використано 37 разів, а от текстових маніпуляцій одна.

"Телеграмна служба новин – Новини Україна Війна | новости Украина Война" (1 069 421 підписник; мова – українська) 

Серед 48 повідомлень 18 мають посилання на джерело. Емоційно забарвлену риторику використано один раз, тоді як емодзі супроводжують 35 дописів. Також присутній один комерційний рекламний матеріал.

"Український Телеграм ??" (967 520 підписників; мова – українська) 

66 постів протягом доби, з яких 22 зрозуміло посилаються на джерело. Один допис є комерційною рекламою. 21 містить емодзі, 12 – емоційні маніпуляції текстом.

"Украина⚡️Новости ⚡️ Война" (989 494 підписники; мова – українська) 

Графічні символи присутні в назві каналу. На джерело відповідним чином посилаються 22 повідомлення із 68 розміщених за добу. Емодзі використано у 27 дописах, у п'ятьох – емоційно забарвлена лексика.

Понад 76% українців для отримання новин користуються соцмережами (згідно з дослідженням, проведеним КМІС на замовлення мережі "Опора" з 3 до 26 травня 2022 року, під час якого були опитані 2009 респондентів (статистична похибка вибірки не перевищує 2,4%). Але, на жаль, наразі не існує релевантних досліджень рівня довіри аудиторії до інформації, отримуваної саме з новинних телеграм-каналів. Водночас читачі, які поряд з Telegram переглядають також якісні онлайн-медіа, принаймні одне з білого списку ІМІ, мають можливість зіставити зміст, критично сприймати повідомлення, знайти їм підтвердження або спростування, а також відмежуватися від притаманних телеграм-каналам маніпуляцій. Утім, невідомо, якою є частка таких користувачів, а якою є кількість тих, хто будує своє уявлення про дійсність на одному лише телеграм-контенті. Водночас точно зрозуміло, що споживання неякісної інформації може мати негативні наслідки як найближчим часом для мислення та емоцій окремих людей, так і в глобальній перспективі для суспільства загалом.

*Кількість підписників телеграм-каналів наведено за даними ресурсу uk.tgstat.com станом на 20.11.2022.

**До вибірки моніторингу потрапили канали в Telegram: "Труха⚡️Украина", "Украина Сейчас: новости, война, Россия", "Инсайдер UA", "Украина Online", "Реальная Война | Украина Новости", "Всевидящее ОКО ??Украина", "Телеграмна служба новин – Новини Україна Війна | новости Украина Война", "Top News | (Війна, Україна, Новини)", "Український Телеграм ??", "Украина⚡️Новости ⚡️ Война".