В онлайн-медіа матеріали про тварин з негативним емоційним забарвленням трапляються зрідка, тоді як у Telegram це радше правило, ніж виняток. Про це свідчить дослідження Інституту масової інформації, який проаналізував контент 21 телеграм-каналу з великою аудиторією та те, як у них формується емоційний і маніпулятивний образ тваринного світу і чому це стосується не лише тварин.
Згідно з результатами дослідження, українські телеграм-канали демонструють суттєво інший підхід до висвітлення теми тварин, як порівняти з онлайн-медіа. Зокрема, в телеграм-каналах у матеріалах про тварин частіше використовується емоційно забарвлене подання, оціночна лексика та зоометафори, які формують негативні асоціації з тваринами. Також у таких публікаціях тварини постають у ролі жертв жорстокого поводження.
Аналіз ІМІ показав, що в 5,6% дописів телеграм-каналів, де згадуються тварини, вони використовуються в переносному значенні – як образливі характеристики людей. Зокрема, російських військових називають “тваринами” або “свинями”, а міністра закордонних справ РФ Сєргєя Лаврова – “конякою”. Така риторика формує негативні ярлики, які переносяться і на самих тварин.
Загалом 31% матеріалів у телеграм-каналах має негативну конотацію щодо тварин. Для порівняння: у традиційних онлайн-медіа цей показник становить лише 8%.
Суттєві відмінності зафіксовано і в тематичній структурі. Якщо в онлайн-медіа домінувала тема дикої природи (44% матеріалів, що стосувалися тварин), то в телеграм-каналах перше місце посідали домашні та безпритульні тварини – 40,2% згадок. Частка матеріалів про дику природу тут значно нижча – лише 28%.
Водночас значно ширше, ніж у медіа, представлено тему агросектору – 13,1% дописів. Також телеграм-канали частіше згадують тварин у контексті війни: 13,1% проти 3% у медіа. Натомість наукова тематика в телеграм-контенті практично відсутня.
Дослідження проводилось у два етапи: 1–10 лютого та 1–10 березня 2026 року.
Домашні тварини: другорядна роль і емоційні історії
Матеріали про домашніх і безпритульних тварин становлять 40,2% всіх згадок про тварин у телеграм-каналах. Водночас у значній частині таких дописів тварини не є основною темою. До прикладу, матеріали, де фігурували собаки, насправді стосувалися мобілізації, а тварини там згадувалися поміж іншим.
До вибірки потрапили дописи про мобілізацію чоловіків в Одесі та Дніпрі, які гуляли із собаками. Особливого резонансу ці випадки набули після смерті 55-річного мобілізованого в Дніпрі.
Подібна ситуація і з новинами про зміни до правил утримання домашніх тварин, які набули чинності з 1 березня 2026 року. Попри суспільну значущість теми самі тварини в таких дописах залишаються на периферії уваги.
Водночас окрема група матеріалів формує образ тварин як жертв. Зокрема, йдеться про дописи щодо жорстокого поводження з тваринами або їхнього порятунку. У таких випадках активно використовується емоційна лексика та оціночні судження, що підсилює драматичний ефект.
Так, телеграм-канал “Труха” поширив допис про те, як дівчина на Житомирщині стріляла з пневматичної зброї в собаку. Інший телеграм-канал “Київ ІНФО | Новини Україна” повідомляв про порятунок безпритульних щенят хлопчиком.
Незважаючи на різницю контекстів у цих новинах, і в одній, і в іншій тварина зображена в ролі жертви.
Агросектор: емоційність, маніпуляції та перекладання відповідальності
Матеріали про агросектор становлять 13,1% контенту про тварин у телеграм-каналах. Вони стосуються переважно утримання тварин на фермах або в зоопарках.
Показовим є поширення новини про нібито жорстоке утримання корів на фермі Житомирщини. У низці телеграм-каналів (зокрема, “Ukraina Сейчас” та Times of Ukraine) дописи були майже ідентичними та мали однакові формулювання – “геноцид корів”. Вони не містили альтернативної думки, що може свідчити про замовний або скоординований характер поширення.
У цьому матеріалі тварин ферми зображено в ролі жертв жорстокого поводження, і для підсилення цього ефекту використовувалися різні емоційні оціночні судження: “геноцид корів на Житомирщині”, “тварини схожі на в’язнів концтабору”, “тварини перебувають у стані дистрофії”.
Інший приклад – історія зі свинею в Китаї, яку намагалися транспортувати дроном і внаслідок чого були пошкоджені лінії електропередач. У телеграм-каналах відповідальність за інцидент фактично переклали на тварину, тоді як дії фермера, який це зробив, залишилися поза критикою.
Тварини у війні. Між трагедією і розвагою
13,1% дописів присвячено темі тварин у війні. У цих матеріалах тварини здебільшого зображуються або як жертви (наприклад, собаки постраждали внаслідок удару росіян по притулку в Запоріжжі), або як елемент розважального контенту: публічні історії про тварин-символів (Пес Патрон зустрівся з генсеком НАТО Рютте).
Такий підхід спрощує складність теми та зводить її до емоційних реакцій.
Зоометафори: дегуманізація через образ тварин
Окремою тенденцією є використання тварин як інструменту образи. У 5,6% дописів тварини використовуються як негативні метафори для позначення людей. Так, російських окупантів називали тваринами й свинями, а російського очільника МЗС РФ Лаврова – “конякою”.
Такий підхід має подвійний ефект: з одного боку, він слугує інструментом дегуманізації опонента, з іншого – формує негативний образ самих тварин як чогось “нижчого” або “гіршого”.
Розважальний контент і кримінал домінують
За результатами моніторингу, українські телеграм-канали найчастіше висвітлюють тему тварин у розважальному або кримінальному контексті.
Найбільшу частку контенту становлять розважальні новини – 40% усіх дописів, у яких згадуються тварини. Йдеться переважно про відео, курйозні історії або легкий контент, який або не має суспільної значущості, або ця значущість не є високою.
Ще 25% публікацій припадає на кримінальну хроніку. У таких матеріалах тварини часто фігурують як жертви жорстокого поводження або як елемент резонансних подій. Передусім це стосувалося мобілізації, і в цих новинах тварини не є домінівними.
Телеграм-канали формують емоційний і фрагментований образ тваринного світу, де переважають розважальні, конфліктні та сенсаційні сюжети. На відміну від онлайн-медіа тут майже відсутній науковий підхід, а стандарти достовірності та балансу часто не дотримуються.
У результаті тварини в телеграм-контенті постають не як об’єкт пізнання чи частина екосистеми, а як інструмент емоційного впливу, маніпуляцій або символічних узагальнень.
Соціальна тематика становить 15% дописів. Це, зокрема, новини про правила утримання тварин, притулки або окремі випадки допомоги тваринам. На період моніторингу припав час впровадження нових норм утримання тварин.
Тему війни представлено в 10% контенту. У цих матеріалах тварини здебільшого зображуються як постраждалі від бойових дій або як частина символічних історій.
Окрему категорію становлять дописи зі “страшилками” та елементами недостовірної інформації – 4%. Ще 3% припадає на новини про надзвичайні події та ДТП, де фігурують тварини, і стільки ж – на поширення заяв російських пропагандистів.
Загалом така структура свідчить про домінування емоційного та розважального підходу у висвітленні теми тварин у телеграм-каналах. Суспільно важливі теми, зокрема наукові дослідження або екологічні питання, залишаються на периферії уваги.
*Дослідження охопило два періоди – 1–10 лютого і 1–10 березня 2026 року.
Аналізувався 21 телеграм канал: “Труха⚡️Україна truexanewsua”; “Times of Ukraine: Новини | Україна times_ukraina”; “INSIDER UA | Україна | Новини insiderukr”; “Невероятно, но факт…n_no_f”; “Україна Сейчас | УС: новини, політика u_now”; “Реальна Війна | Україна | Новини voynareal”; “Реальний Київ | Украина kievreal1”; “Україна Online: Новини | Політика uaonlii”; “Інсайдер ЗСУ insider_zsy”; “НОВИНА 🇺🇦 Закритий канал”; “Адвокат Права Закритий канал”; “Всевидящее ОКО: Україна | Політика oko_ua”; “Київ ІНФО | Новини Україна 🇺🇦 kievinfo_kyiv”; “Україна 24/7 – новини ukraina_novosti”; “Тризуб 🔱 Закритий канал”; “Телеграмна служба новин – Україна tgsn_ua”; “Український Телеграм 🇺🇦 novini_ukrtg”; “Шабля! Закритий канал”; “Реальна Україна | Радар Тривога 🇺🇦, Закритий канал”; “Новини: Україна | Головний | Політика novynu_ukraina”; “UKR INFORM 🇺🇦 Новини Україна Закритий канал”.
