ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Коронафейки та маніпуляції від політиків у медіа Волині (оновлено)

28.09.2020, 15:00
Мая Голуб

У деяких волинських медіа можна знайти в стрічці новин фейки про коронавірус. Також бачимо додуману та перекручену інформацію з інших медіа і, як наслідок, поширення брехні. 

Фейки про COVID-19 вражають. Так, опубліковано точну цифру без аргументованих доказів, скільком мільйонам українців загрожує безробіття через карантин. Інший фейк – про те, що 90% людей з COVID-19 не є заразними для оточення. Також опублікували фейковий заголовок-"страшилку" про те, що новий мутований коронавірус заразніший у 10 разів

Незалежні експерти провели аналіз інформаційного простору Луцька в межах проєкту за підтримки британської фундації Thompson Reuters та в партнерстві з Інститутом масової інформації *.

Загалом за період моніторингу було виявлено аж 39 публікацій з маніпуляціями та три фейки. Експертів надзвичайно турбує той факт, що всі виявлені в луцькому інформпросторі фейки стосувалися теми коронавірусу. 

49% маніпуляцій стосувалися місцевих виборів. На другому місці перебувають маніпуляції на тему коронавірусу і медицини (23%). Інші теми маніпуляцій – "Велике будівництво" (8%), місцева влада (5%), трудова міграція (5%), стосунки між державами (2%) тощо.

Під час дослідження важливо було з’ясувати, хто створює й поширює неправду та маніпуляції, хто публікує створену іншими брехню, хто використовує маніпулятивні технології, хто стає піар-майданчиком для політиків.

З усіх промоніторених сайтів не виявлено маніпуляцій чи фейків на момент публікації на сайті "Район.in.ua", але на ньому було три публікації з ознаками замовності про "Велике будівництво". Не було фейків та перебільшень і на сайті "Перший".

Після публікації матеріалу на сайті "Сила правди" з редакції Район.in.ua звернулися до однієї з авторів тексту стосовно того, що вони готові відредагувати й прибрати зайве у виявлених матеріалах з ознаками замовності. Станом на 18 вересня після редагування три тексти про "Велике будівництво" не мають ознак замовності. Отже, після виправлення сайт Район.in.ua у період моніторингу не має жодного "джинсового" матеріалу.

Найчастіше зустрічаються маніпуляції з викривленням фактів у заголовках. 

Також у новинах є іміджеві матеріали з політиками на фото з різних ракурсів. Політики приходять до нової відремонтованої школи й фотографуються там, щоб їх сприймали як "хороших господарників". Такі прийоми доволі часто використовують. Були також матеріали з аналізом того, хто з політиків мав би відкривати школу, а хто ні. Наприклад, у тексті із заголовком "Як Погуляйко у окрузі Рубльова школу відкривав". 

Коронафейки

Тема COVID-19 уже давно стала топовою не лише у волинських медіа, а й у всеукраїнських. Проте не всі працюють із цією темою обережно, дотримуючись журналістських стандартів і перевіряючи факти. У трьох виявлених фейках про коронавірус перекручено інформацію, взяту з інших сайтів. 

І як наслідок, читач отримує фейк, а не достовірну інформацію. 

Щоб виявити фейк у медіа, треба дивитися не лише на першоджерело, а й на переклад тексту: чи збігається передрук з оригіналом. Посилання на відоме медіа не гарантує того, що інформацію дослівно і точно передали. 

На сайті "Волинські новини" опубліковано інформацію із заголовком "Карантин загрожує безробіттям 5 млн українців". Одразу виникає думка: "Чому саме 5 мільйонів, не чотири, не три?" Чому мільйонам загрожує безробіття, а не тисячам? Звідки така впевненість щодо майбутнього з такою точною цифрою – 5 млн?

У тексті йдеться: "Подовження карантину до кінця жовтня негативно позначиться на ринку праці. За підрахунками експертів, через падіння обсягів виробництва роботу можуть втратити від двох до п`яти мільйонів українців". Але про яких експертів ідеться? У текстах з достовірною інформацією в експертів є імена, прізвища, посади, вказано організації, де вони працюють. А в зазначеному тексті цього немає. 

Як пише "Європейська правда", станом на 6 серпня 2020 року статус безробітного мали 502 тисячі українців, за період дії карантину (з 12 червня до 4 серпня) такий статус отримали 406 тисяч громадян. 

На сайті "Волинські новини" є текст із заголовком "Виявили в 10 разів небезпечніший мутований коронавірус". Це приклад фейку на коронавірусну тематику. Видання посилається на новину із сайту "Корреспондент" із посиланням на The Star. Однак у жодному з текстів цих видань не зазначено, що цей вірус удесятеро небезпечніший. Згадані видання пишуть зовсім про інше, і там немає ні слова про це. Також у заголовку "Волинські новини" не вказали, що мутований вірус виявлено в Індонезії.

Третій фейк на тему коронавірусу дає неправдиву надію. У тексті з назвою "До 90% людей з COVID-19 не заразні для оточення: дослідження" на сайті "Під прицілом" стверджують, що до 90% людей, які пройшли тестування на COVID-19 у Массачусетсі, Нью-Йорку і Неваді в липні, отримали позитивний результат і практично не мали слідів коронавірусу в організмі. Люди, які не вірять у коронавірус, тільки порадіють такій інформації на сайті, що підтверджує їхні припущення. Водночас у самому заголовку – безпідставне узагальнення про 90% та ще й без згадування країни, де проводилося дослідження. 

Медична тематика і маніпуляції

У тексті на сайті "Волинські новини" з назвою "Нехай помирає вдома": показали запис розмови медиків про пацієнта з підозрою на COVID-19" є розбіжність тексту й заголовку. Адже ніхто з лікарів не акцентував на тому, щоб пацієнт помирав удома. Новини з аналогічним заголовком є на сайті "Під прицілом" і "Твій портал". На сайті "Буг" теж про це писали, але з іншою назвою: "Не обнадіюйте його": запис розмови медиків про пацієнта з підозрою на COVID-19".

У вказаних публікаціях автори посилаються на запис, який оприлюднив журналіст Андрій Павловський, і не намагаються підтвердити чи спростувати цю інформацію. Також вони не публікують офіційної позиції МОЗ та виносять у заголовок фразу, яка вирвана з контексту цієї розмови.

Про "медичні властивості бджолиного молочка" пишуть на сайті "Твій портал" у матеріалі з назвою "Які хвороби допомагає подолати бджолине молочко". Йдеться про досить чутливу тему медицини, тому важливо встановити, чи науково доведено, що бджолиним молочком можна вилікувати якусь хворобу. 

Журналісти публікують слова бджоляра, який називає медичні та "магічні" властивості бджолиного молочка, і стверджують, що "йому під силу перемогти чимало захворювань" без жодного додаткового наукового обґрунтування таких властивостей. Без оцінювання профільних експертів та підтвердження науковими дослідженнями твердження про роль бджолиного молочка в "лікуванні" може давати людям необґрунтовані сподівання та навіть бути небезпечним для їхнього здоров’я.

У сюжеті телеканалу "Аверс" є коментар лідера партії "За майбутнє", народного депутата Ігоря Палиці про те, як визначають, з його погляду, карантинні зони в Україні. Він в ефірі ток-шоу "Право на владу" висловив своє бачення цього:

"В уряді вони беруть білий листочок і тикають точкою в карту України… А яку сьогодні зону визначити червоною зоною, а яку помаранчевою?"

Проте карантинні зони на території України визначає Центральна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій на засіданні, а політик не дає логічного пояснення того, чому вважає підходи членів комісії такими непрофесійними.

Маніпуляції на тему політики

Хоча місцеві вибори відбудуться 25 жовтня цього року, медіа вже активно висвітлюють тему майбутніх виборчих перегонів. 

Зокрема, маніпулюють у публікації на сайті інформаційного агентства "Конкурент" із заголовком "За майбутнє" і "СВІДОМІ": хто може отримати владу в Луцьку". Вона є частиною статті, передрукованої із сайту bykvu.com. Як авторку вказано головну редакторку bykvu.com Тетяну Ніколаєнко. Водночас у передрукованій частині матеріалу на сайті "Конкурент" чимало припущень щодо перебігу та результатів виборчої кампанії присвоєно "експертам", імена яких ані в статті, ані в передруці не зазначено.

Також маніпуляція міститься в заголовку, де вказано лише дві політичні сили, які нібито можуть "отримати владу". Натомість у самій статті зазначено більше учасників кампанії, а деякі політичні сили, які планують брати участь у виборах, узагалі тут не вказані. 

Ще одна поширена маніпуляція пов’язана зі згадуванням "кандидатів". Адже, відповідно до статті 216 Виборчого кодексу України, офіційне висування кандидатів у депутати, кандидатів на посади сільського, селищного, міського голови розпочинається за 40 днів до голосування і закінчується за 30 днів до виборів. Тобто на цих виборах – з 15 до 24 вересня. Тому в публікаціях про "висування кандидатів" за цей період жоден із них не міг бути висунутий як кандидат на місцевих виборах. 

Відомий луцький політик та бізнесмен Андрій Покровський представив кандидатку на посаду міського голови міста Луцька від "Свідомих" Аллу Надточій. 

У відеосюжеті на сайті "Конкурент" є цитата депутата Луцької міської ради та потенційного кандидата в депутати міськради від Громадянського руху "Свідомі" Андрія Покровського, яка стосується гендерних питань:

"У світі жінки мають на сьогодні такі самі можливості, таку саму роль, як і чоловіки. Прикладом того є Ангела Меркель, Гіларі Клінтон або та сама Тереза Мей у Великобританії".

Депутат робить безпідставний висновок про рівні можливості жінок і чоловіків "у світі" на основі того, що названі жінки були відомими політичними лідерками. Водночас сюжет не містить згадок про загальні тенденції щодо представництва і прав жінок і чоловіків у політиці та інших сферах. 

Щоб оцінити, наскільки нерівними є жінки та чоловіки, часто використовують глобальний Індекс гендерної нерівності (Gender Inequality Index), презентований Програмою розвитку ООН. За даними ПРООН, жінки та чоловіки не мають цілком рівних можливостей у жодній країні світу.

Програма "Луцьк європейський" на 12 каналі складається із сюжетів з виключно позитивним оцінюванням діяльності міської влади Луцька. У багатьох сюжетах без логічного пояснення спікером виступає радник міського голови Ігор Поліщук, який може стати кандидатом на посаду міського голови Луцька.

На ТРК "Аверс" теж є сюжети, де лише в позитивному світлі показують радника міського голови Ігоря Поліщука, він доволі часто виступає там спікером. Також на цьому телеканалі є сюжети про Благодійний фонд Ігоря Палиці "Тільки разом". Завдяки такій назві ім’я народного депутата і лідера партії "За майбутнє" звучить в ефірі телеканалу часто. Є позитив і про нардепа Вячеслава Рубльова в сюжетах "Аверсу".

На сайтах "Твій портал", "Під прицілом" є тексти з однаковим заголовком "Місту потрібен такий господар", – лучани про Ігоря Поліщука". Передрук із "Твого порталу" є на сайті "Волинські новини" зі схожим заголовком "Місту потрібен такий керівник. Або один день з Ігорем Поліщуком"

У заголовках матеріалів нав’язується думка, що всім лучанам потрібен такий керівник. У тексті старалися створити позитивне враження про героя. 

На сайті "Під прицілом" є текст із заголовком "Прагнучи перемогти, ексректор ЛНТУ Петро "Підрахуй" намагається фальсифікувати вибори". На 12 каналі – матеріал з назвою "Міносвіти просять відсторонити Савчука від посади в.о. ректора ЛНТУ" без коментарів головного героя.

У серії матеріалів автори стверджують, що очільник Луцького національного університету Петро Савчук напередодні чергових виборів ректора "здійснює адміністративний тиск на підлеглих та перевищує свої повноваження під час підготовки до виборів очільника університету". Водночас вони посилаються на ймовірних опонентів Савчука під час прийдешніх виборів та не надають йому можливості відповісти на звинувачення.

Маніпуляції соціологією

Відповідно до нового виборчого законодавства, процес висування кандидатів у депутати, кандидатів на посади селищного, сільського й міського голови та подання відповідних документів до ТВК розпочинається лише 15 вересня і триватиме протягом 10 днів. Однак деякі медіа вже публікують підозрілі дослідження, зазначаючи, хто може перемогти. 

Повідомили, хто з кандидатів на посаду мера одного з міст на Волині лідирує за даними соцопитування

За даними опитування виборців, у Володимирі лідирує Ігор Пальонка та партія "За Майбутнє", в той же час половина людей ще не визначилася 

Але якщо ще не всі зареєструвалися як кандидати, то про яку перемогу на виборах можна говорити? 

Ні в оригінальній публікації на сайті "Буг", ні в її передруці на ресурсі "Під прицілом" не вказано замовника та виконавця такого "соціологічного дослідження", похибки та інших необхідних даних, які б дозволили перевірити правдивість зазначених результатів.

Важливо, що соціологічні дослідження мають проводити незалежні установи чи інституції. 

В Етичному кодексі українського журналіста зазначено, що не допускається вибіркове цитування соціологічних досліджень, яке призводить до викривлення змісту. Журналістські опитування громадян не мають фабрикуватися для отримання наперед визначеного результату.

Крім того, на сайті "Волинь24" є маніпулятивний заголовок з назвою "Волинянина арештували за те, що поїхав за кордон на заробітки". У тексті зазначено, що волинянин, незважаючи на встановлені судом обмеження, вирішив поїхати на заробітки до Польщі. За це його арештували на чотири місяці. Але, прочитавши заголовок, може скластися враження, що волиняна арештували через те, що він поїхав за кордон. 

Ще один заголовок на тему трудової міграції був опублікований на цьому ж сайті. Зокрема, "У Польщі обмежили видачу дозволів на роботу для українців". Якщо пошукати цю інформацію на польських сайтах, то там у заголовках зазначено, що менше дозволів видано через коронавірус. 

Оцінювання маніпуляцій, прогноз і рекомендації на передвиборчий період

Що ближче дата місцевих виборів, то більше політики захочуть привернення уваги до себе та публікацій про них. Важливо не втрачати пильності та аналізувати таку інформацію. Також політики можуть активізуватись у показовій благодійності перед виборами.

  • Маніпуляції найчастіше трапляються в заголовках. Деякі сайти маніпулюють у заголовках, текстах, щоб замовники маніпуляцій на виборах набрали собі "бали". Також деякі медіа "грішать" клікабельними назвами матеріалів, що не завжди відповідають тексту новини та дійсності. 
  • Ми виявили, що деякі редакції фейки поширюють навмисно, щоб обдурити або ж привернути увагу до теми, що "сіє паніку". Щоб відрізнити такий матеріал, треба дивитися на першоджерело. Хто першим поширив чи озвучив таку інформацію? Також важливо подивитися, чи правильний переклад, якщо поширено інформацію з іноземного ЗМІ. А ще важливо, звідки поширюється інформація і чи не із сайту фейкових новин.
  • З наближенням виборів ми можемо побачити дедалі більше джинси на сторінках медіа. Джинса, або немаркована політична агітація, завжди є маніпуляцією, тому що вона покликана акцентувати на позитивному іміджі кандидата або партії. Це та сама реклама, метою якої є "продати товар". Однак цю рекламу буває складно відрізнити від реальної новини. Ми рекомендуємо журналістам і медіа, які поважають свою аудиторію, маркувати такі матеріали хоча б якимись позначками, а на сайті розшифрувати, які позначки ставлять до рекламних текстів.
  • Ми прогнозуємо, що зі зростанням кількості захворювань на коронавірус може зростати й кількість фейків на цю тему. Рекомендуємо журналістам не використовувати чужих перекладів з іноземних джерел, що, як показав аналіз, може бути причиною поширення фейків, а намагатися робити власні. Рекомендуємо використовувати такі джерела з білого списку Інституту масової інформації: зокрема, це Укрінформ, "Ліга", "Український тиждень", "Українська правда", Радіо Свобода, "Цензор", "Громадське", "Дзеркало тижня", "Новое время" та інші. 
  • Щодо теми "СOVID-19" треба читати насамперед офіційні сайти, зокрема Всесвітньої організації охорони здоров’я, UNICEF, Міністерства охорони здоров’я України, урядовий сайт covid19.com.ua, а ще можна підписатися на їхній офіційний канал у телеграмі.

Також радимо читати сторінку проєкту "По той бік новин", StopFake, VoxCheck. Варто читати незалежні видання, які не належать олігархам.

Ми рекомендуємо надавати в матеріалах лише підтверджені факти із зазначенням достовірних джерел. Інформація, що спричиняє сумніви, має бути перевірена. 

*До вибірки потрапили матеріали 10 інтернет-сайтів ("Волинські новини", "ВолиньPost", "Волинь24", Район.in.ua, "Волинь.UA", "Конкурент", "Перший", !Під прицілом", "Буг", "Твій портал") та два телеканали – 12 канал і ТРК "Аверс". Період моніторингу: 31 серпня – 6 вересня 2020 року. З методологією дослідження можна ознайомитися за посиланням.

** Проєкт реалізується ГО "Інститут масової інформації" і фінансується Фондом Thomson Reuters у межах програми підтримки незалежних ЗМІ в країнах Східного партнерства за підтримки Міністе́рства закордонних справ і в справах Співдружності націй Великої Британії. 

Мая Голуб, Антон Бугайчук, проєкт INFOCRIME Луцьк

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!