Хто формує негативне сприйняття ЄС в інформаційному просторі України. Моніторинг ІМІ

Ілюстрація ІМІ

Більш ніж третина згадок про Європейський союз в українських онлайн-медіа є негативними. Найменше серед матеріалів щодо Європи тих, що мають позитивне емоційне забарвлення. Водночас у більшості лишаються нейтральні згадки про Європейський Союз. Такими є дані моніторингу онлайн-медіа*, який у лютому провів Інститут масової інформації.

Основними джерелами негативу щодо ЄС стали американські можновладці та самі європейські політики. До того, що вони самі наговорили, додалися песимістичні оцінки експертів. Негативу дещо додали й представники української влади. Втім, вони ж стали й одним з основних джерел інформації в позитивних матеріалах про Євросоюз. Самі європейці також дали приводів для низки позитивних публікацій. Більшість досліджених матеріалів у моніторинговий період стосувалась економічних суперечок між Європою та США, війни Росії проти України, спроб організувати переговорний процес для її припинення, а також фінансової та військової допомоги з боку Заходу.

Згадки ЄС в українських онлайн-медіа

Кількісна перевага публікацій нейтральної тональності щодо ЄС свідчить, що українські журналісти у своїй більшості залишаються професіоналами. Вони намагаються дотримуватися журналістських стандартів та не нагнітати зайвих емоцій у ситуації, що об’єктивно є складною для України. 

Зберігати спокій нині складно більшості українців, їхній морально-психологічний стан не може не підривати російська агресія і спроби адміністрації президента США схилити Україну до капітуляції. На такому тлі зважені тексти та заголовки публікацій у медіа мають особливу цінність. 

Утім, створити такі матеріали вдається не завжди. Українські журналісти також люди, вони відчувають емоції, і час від часу це відбивається на результатах їхньої роботи – у новинах та інших матеріалах з’являються недоречні оціночні судження та емоційне забарвлення. Гірше, коли медіа вдаються до свідомих маніпуляцій і насичують тексти та заголовки емоційною лексикою. У виборі між морально-психологічним станом аудиторії та клікабельністю окремі видання, на жаль, роблять вибір на користь останнього.

Водночас частина публікацій стосується подій, що загрожують значно ускладнити становище України, практично поставити її на межу виживання. Тобто сам контекст інформаційних приводів є негативним. Надскладно виготовити такі матеріали, зберігаючи повністю нейтральну тональність. Але це не звільняє редакції від обов’язку прагнути до зваженості та збалансованості свого контенту.  

Негативні згадки ЄС

Понад третину публікацій в онлайн-медіа України, що згадували Європейський Союз у моніторинговий період, мали негативне забарвлення. Здебільшого це було зумовлене контекстом подій. Водночас окремі медіа до цього додали емоційно забарвленої лексики, щоб зробити заголовки своїх публікацій просто крикливими. 

Насамперед хвилю негативу спровокували заяви президента США Дональда Трампа. Ледве почавши свою каденцію, він став висувати економічні претензії Європі. Звісно, медіа зарясніли новинами, що створювали не надто приємний контекст для образу ЄС.

• “Трамп заявив про намір запровадити мита на продукцію з Євросоюзу” (Цензор.Нет)
• “Трамп заявив про плани ввести мита на продукцію з ЄС” (NV)

Ще одним джерелом негативу проти ЄС стала тема “миру” у війні Росії проти України. Посадовці адміністрації Трампа активно робили заяви, принижуючи та знецінюючи Європу. Одним із прикладів стало висвітлення Мюнхенської безпекової конференції:

• “Мюнхенський холодний душ: чому Європі та Україні більше не варто сподіватися на лідерство США” (ТСН)
• “Віцепрезидент США: Америка не допомагатиме Європі, бо та бореться з пропагандою” (Українська правда)
• “США не вважають, що мирні переговори з Росією мають включати європейців – Келлог” (Українська правда)

Окремої уваги заслуговує ще одне джерело негативу щодо ЄС. Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан в один голос з американськими можновладцями активно обвинувачував Євросоюз у хибній політиці щодо України. 

Скриншот ІМІ із сайту Oboz

• “Орбан заявив, що Україна може стати “Афганістаном Євросоюзу” (ТСН)
• “Орбан дорікнув чиновникам Євросоюзу: звинуватив у витратах на “безнадійну війну” в Україні” (УНІАН)
• “Орбан поскаржився, що “Європу знищено”, а гроші направляють на “безнадійну” війну в Україні” (OBOZ.UA)

Не додали позитиву до сприйняття ЄС в Україні й заяви інших європейських лідерів. Як щодо митних суперечок зі США, так і щодо війни Росії проти України. Притому що вони нібито й не критикували Європу, не намагалися налякати її населення, як Орбан, заяви звучали доволі песимістично. 

• “У МЗС України різко відповіли Анджею Дуді, який побачив загрозу в українських військових” (24 Канал)

Висловлювання влади України в цій ситуації були здебільшого стриманими та спрямованими на донесення меседжів про важливість ЄС для України насамперед у протистоянні Росії. Втім, окремі заяви таки містили негативні прогнози щодо можливого майбутнього Європи. 

• “Без допомоги США Путін поступово “з'їсть” нас, а без України – окупує всю Європу, – Зеленський” (24 Канал)
• “Зеленський назвав країни, на які може напасти Путін улітку” (24 канал)
• “Європа може не вистояти проти Росії без України, – Шмигаль” (РБК-Україна)

Вочевидь, уникнути цього було важко, адже в моніторинговий період повідомлення з Європи не демонстрували її рішучості в допомозі Україні. Очікувано, що і тут окремі онлайн-видання заради клікабельності додали негативної лексики від себе. 

• “Слідами Трампа: в ЄС планують скасувати деякі програми міжнародної допомоги” (OBOZ.UA) 
• “Європейські лідери посварилися на саміті у Парижі через відправлення миротворців в Україну – FT” (NV)
• “Європейські держави розділилися щодо питання відправлення миротворців до України – The Times” (ТСН)

Такі новини видаються песимістичними в очах української аудиторії, навіть коли їхні заголовки та текст є зваженими й не нагнітають зайвих емоцій. Разом з тим джерелами значної кількості таких публікацій стали іноземні медіа. 

• “РФ створила новий таємний підрозділ для диверсій у Європі, – WSJ” (РБК-Україна)
• “Переговори Трампа і Путіна: в ЄС попередили про можливу “брудну угоду”, – Reuters” (Фокус)
• “Військовий бюджет РФ перевищив витрати на оборону країн ЄС разом узятих, – FT” (УНІАН)

Радикально песимістична тональність оцінок перспектив Європейського Союзу припала до смаку й українським знавцям військової справи. 

Скриншот ІМІ із сайту ТСН

Деякі медіа додали матеріалів з посиланням на такі “коментарі експертів” до загального переліку негативу щодо ЄС.

• “Якщо Україну залишать поза західним периметром безпеки – це вирок для Європи – аналітик” (ТСН)
• “Маск і Трамп: завоювання Європи – як і чому нова влада США буде впливати на ЄС” (Фокус)

Завершують картину новини, що не стосуються ані економічних відносин ЄС зі США, ані війни Росії проти України. Такі матеріали поодинокі, але на загальному тлі вони помітно підсилюють негатив навколо Європи в медіапросторі України.

• “Ціни на газ в Європі на максимумі за два роки” (Кореспондент.net)
• “У Європі більшість поверхневих водних об'єктів забруднені хімікатами, – звіт комісії ЄС” (УНІАН)
• “Дальність 3 000 км: Іран розробляє ядерні ракети, здатні досягти Європи, – NCRI” (Фокус)

Крім того, негатив помножився в бекграундах, що посилаються на вже згадані та наведені публікації. Тому, зрештою, частка негативних згадок про ЄС в онлайн-медіа України в моніторинговий період становила 35,1% всіх досліджених. 

Позитивні щодо Євросоюзу матеріали

Позитивні згадки про Євросоюз в українських інтернет-виданнях становлять менш ніж третину вибірки. Медіа знайшли обмежену кількість приводів та джерел для таких матеріалів. Певна частина позитиву щодо ЄС ґрунтується на заявах президента України Володимира Зеленського.

• “Зеленський заявив про план скликати саміт союзників у Києві 24 лютого” (24 Канал) 
• “Зеленський закликав створити спецпредставника Європи з питань України” (NV)

Втім, значно більше поширення в медіа отримали висловлені прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем пропозиції щодо співпраці з ЄС у видобуванні корисних копалин.

• “Україна пропонує ЄС спільний видобуток рідкісноземельних металів – Шмигаль” (ТСН)
• “Шмигаль почав пропонувати корисні копалини України Євросоюзу” (УНІАН)
• “Україна готова співпрацювати з ЄС в питаннях корисних копалин – Шмигаль”  (NV)

Також медіа активно поширювали у своїх матеріалах позитивні для України обіцянки президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн щодо прискорення постачань озброєнь.

• “Фон дер Ляєн: Європа потребує сплеску в обороні” (Українська правда)
• “В ЄС зробили заяву про постачання зброї Україні” (ТСН)
• “ЄС протягом наступних тижнів зосередиться на поставках Україні, – Урсула фон дер Ляєн” (РБК-Україна)

Певної частки позитиву щодо Європи додала й очільниця зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас. Її заява про потребу підтримки України також потрапила в онлайн-медіа.

• “ЄС застерігає від “брудної угоди” Трампа з Путіним: Кая Каллас обіцяє Україні підтримку” (ТСН)
• “ЄС повинен робити більше для військової підтримки України, щоб посилити її у війні з Росією, – Каллас” (Цензор.Нет)

Українські медіа знайшли й інші інформаційні приводи для позитивних повідомлень на тему військової допомоги з боку ЄС. У цьому переліку опинилась інформація про можливе спрямування європейських військових до України. 

• “Авіація і великі сухопутні війська: ЄС по-тихому розробляє план відправлення військ в Україну, – AP” (Фокус) 
• “Миротворчий контингент: Умєров розповів, коли розмістять в Україні іноземні війська” (УНІАН)

Крім того, позитивну тональність мають повідомлення щодо порад Україні генерального директора Єврокомісії з питань сусідства й переговорів про розширення Герта Яна Копмана стосовно режиму воєнного стану.

• “В ЄС рекомендують Україні пом'якшити воєнний стан” (Українська правда)
• “В ЄС рекомендують Україні пом'якшити воєнний стан “уже зараз”: про що йдеться” (OBOZ.UA)

Також серед позитиву щодо підтримки України Європейським Союзом – публікації стосовно підрахунків обсягів міжнародної допомоги у 2024 році. 

Скриншот ІМІ із сайту “24 канал”

Разом з тим у цьому переліку інформація про взаємну торгівлю та співпрацю у сфері безпеки цивільного населення. 

• “Європа надіслала більше допомоги Україні, аніж США, – Кільський інститут”  (24 канал) 
• “Рекордний обсяг торгівлі. Яку агропродукцію Україна імпортує з ЄС” (NV)
• “Україна та ЄС посилюють співпрацю у сфері гуманітарної допомоги” (РБК-Україна)

Водночас позитивними щодо ЄС є низка новин, не пов'язаних з Україною. Серед них найбільшого поширення в медіа набуло повідомлення про досягнення країнами Балтії енергетичної незалежності від Росії. 

• “Часи політичного тиску закінчилися”: Країни Балтії остаточно синхронізували свої енергосистеми з Європою” (Українська правда) 
• “Країни Балтії остаточно синхронізувалися з енергомережею” (Цензор.Нет)
• “Країни Балтії відключилися від енергомережі РФ” (РБК-Україна)

Джерелами позитиву щодо Європейського Союзу в моніторинговий період також змогли стати країни, що не є членами ЄС, але декларують свої наміри інтегруватися до євроспільноти: Молдова та Вірменія. Таких матеріалів небагато, але вони таки є.

• “Придністров'я отримало світло і тепло завдяки ЄС” (РБК-Україна)
• “Парламент Вірменії підтримав початок вступу до ЄС” (Кореспондент.net)

Отже, переважна більшість позитивних згадок Європейського Союзу є такими не через маніпуляції з використанням емоційно забарвленої лексики, а стосуються справді добрих для України подій чи принаймні публічних заяв. Позитив щодо ЄС зафіксовано у 27,1% матеріалів з усіх досліджених.

Нейтральні матеріали щодо Європи

Найбільшу частку становлять матеріали з нейтральними згадками про ЄС. Такі публікації стосуються переважно кількох тем. Серед них – присвячені закликам Володимира Зеленського до європейських лідерів. 

• “Зеленський про безпекові гарантії: Потрібне членство в ЄС, велика армія та значна кількість ракет” (Цензор.Нет) 
• “Зеленський закликав створити спецпредставника Європи з питань України” (NV)
• “Потрібно, щоб Євросоюз приєднався до санкцій проти тіньового флоту РФ, – Зеленський” (Цензор.НЕТ)

У нейтральній тональності онлайн-медіа переповіли частину заяв Урсули фон дер Ляєн, що вона зробила під час Мюнхенської безпекової конференції.

• “Фон дер Ляєн оцінила, чи зможуть країни ЄС дати Україні гарантії безпеки без США” (УНІАН)
• “Путіну доведеться показати, що він не бажає знищити Україну, – голова Єврокомісії” (РБК-Україна)

Так само емоційного навантаження не мають новини щодо зусиль європейських лідерів знайти спільну мову й напрацювати алгоритми взаємодії зі США та політики стосовно України. 

Скриншот ІМІ із сайту “РБК-Україна”

• “Макрон терміново скликає європейських лідерів, щоб обговорити дії Трампа – Сікорський” (NV)
• “Лідери ЄС обговорять тарифну політику Трампа і захист від Росії” (РБК-Україна)
• “До Парижа на саміт прибули керівники ЄС, НАТО та глави урядів семи країн – фото” (NV)

Менша частка нейтральних згадок про ЄС міститься в новинах, не пов’язаних напряму з Україною. 

• “ЄС планує масштабну зміну міграційної політики – ЗМІ” (Кореспондент.net)

Також згадки Європейського Союзу в нейтральній тональності зафіксовано в публікаціях, де ЄС згадується побіжно, а тому лаконічно.

• “Спецпредставник Дональда Трампа прибуде з візитом до України: деталі” (ТСН)
• “Келлог розповів союзникам про тактику США щодо України, – Сікорський” (24 Канал)

Крім того, до переліку потрапили згадки про Євросоюз у бекграундах новин. Отже, матеріали, що мають нейтральну тональність щодо ЄС, становлять 37,8% досліджених експертами ІМІ. Такий показник навряд чи варто вважати високим, але він усе ж є найбільшим у порівнянні з негативом та позитивом. Цей факт видається свідченням того, що українські журналісти намагаються зберегти розум холодним у складній ситуації для України.

*Моніторинг відбувався з 1 до 16 лютого 2024 року (включно). Експерти ІМІ опрацювали майже 900 публікацій, що вийшли в зазначений період у 10 найпопулярніших українських онлайн-медіа (за даними SimilarWeb): “Українська правда”, NV, УНІАН, Цензор.Нет, Oboz.ua, ТСН, “Кореспондент.net”, РБК-Україна, “24 канал”, “Фокус”. За допомогою моніторингового робота ІМІ з кожного сайту витягнуто матеріали, що містять лексеми та словосполучення: “Євросоюз”, “ЄС”, “Європейський Союз” та “Європа” в тому самому значенні. Всі відібрані для моніторингу новини опрацьовані експертами вручну на основі методології. 

***

Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року. 

ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список якісних і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України та мережу хабів “Медіабаза” для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – “Репортери без кордонів” та Freedom House, організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).