У 2024 році частка матеріалів екологічної тематики в онлайн-медіа становить лише 1,4% від загальної кількості публікацій.  Цей показник значно знизився — на 0,6% — порівняно з 2021 роком, коли він складав 2%, за даними Інституту масової інформації (ІМІ). На думку експертів ІМІ, це падіння відбулося через переорієнтацію інформаційної уваги журналістів на війну. Проте таке зміщення фокусу від екологічних проблем є небезпечним, адже екологічні питання, включаючи наслідки воєнних дій, залишаються важливими для довгострокового розвитку України.

Такими є результати дослідження ГО “Інститут масової інформації”, що охопило 10 популярних онлайн-медіа, в проводилось у вересні 2024 року*.

Росія не лише веде воєнні дії, спрямовані на геноцид українського народу протягом останніх десяти років, але й цілеспрямовано здійснює екоцид на українських землях. Один із нещодавніх гучних випадків стався в середині серпня цього року, коли росіяни отруїли річки України, скинувши відходи невідомих речовин у річку Сейм, і заподіяли масштабне забруднення водойми. Незабаром з’явилися нові повідомлення  про те, що українці масово страждали від забруднення повітря, адже навколо регіогу горіли торфяники, ліси та надходила пилова буря з Каспію.

У цьому контексті дослідники Інституту масової інформації (ІМІ) вирішили проаналізувати, як українські медіа висвітлюють сучасний екологічний стан та екологічні наслідки війни. Важливо також було проаналізувати, чи надають редакції конструктивні матеріали щодо збереження довкілля навіть в умовах війни.

В моніторинговий період експерти ІМІ зафіксували:

• найбільше матеріалів про екологію готували редакції видань “Фокус” ( 3.6% матеріалів від загальної кількості новин на сайті), “Суспільного” (2%) та “РБК Україна” (1.8%). 
• найчастіше медіа висвітлювали теми: забруднення повітря, новини про альтернативну енергетику, електротранспорт, забруднення води та  екологічні дослідження
• найменше матеріалів про екологію було зафіксовано на сайті ТСН (0.3% матеріалів від загальної кількості новин на сайті в моніторинговий період), оскільки редакція надає перевагу новинам про кримінал, війну, розважальний чи езотеричний контент, або ж матеріали з ознаками сексизму.
• географічно в матеріалах про екологію найчастіше згадується Україна (59%) від загальної кількості новин, які потрапили у вибірку.

Пожежі, бурі та забруднене повітря

Деякі результати екологічних катастроф, спричинені російською агресією в Україні, помітні вже зараз, а наслідки інших ми зрозуміємо в довгостроковій перспективі. 

В моніторинговий період, в матеріалах про екологію найчастіше згадувалася тема про стан та забруднення повітря (21,1% від загальної кількості матеріалів про екологію). Такий високий відсоток матеріалів на цю тему стосувався як із наслідків пожежі в лісах Київщини, а також з пиловою бурею, яка надходила з Каспійського регіону. 

• В Укргідрометцентрі розповіли, де очікується найбільша концентрація пилу з Каспію (Суспільне)
• У Міндовкілля назвали причину задимлення на Київщині (NV)
• Україну накриває пилова буря: громадяни скаржаться на забруднене повітря, що відомо (Фокус)

Окрім простого інформування про стан повітря з офіційних джерел, українські медіа також готували конструктивні матеріали для читачів. Так,  редакція “Української правди” підготували інтерактивний матеріал про те, що відбувається з повітрям в Києві, та подали дані щодо стану шкідливих викидів в повітря в містах “мільйонниках”. Так, можна простежити хронологію якості повітря від 2019 року по сьогодні.

^{(Скриншот ІМІ сайту “Українська правда” щодо стану якості повітря)}

Редакція “РБК Україна” зробили лонгрід по ситуації в обласних центрах України використовуючи в якості джерел інформації кілька локальних та національних медіа.

^{(Скриншот ІМІ сайту “РБК Україна” щодо стану якості повітря)}

Фокус на стані та забрудненні повітря в українських медіа є логічним, оскільки якість повітря має безпосередній вплив на здоров’я населення. В умовах війни, коли руйнування інфраструктури та пожежі стають частими явищами, ризики забруднення повітря зростають. Такі явища можуть призводити до зростання захворювань дихальних шляхів, алергій та інших проблем зі здоров’ям, що додатково навантажує систему охорони здоров’я.

Особливий інтерес до цього питання також пояснюється впливом пилової бурі з Каспійського регіону, яка погіршила і без того критичну ситуацію. Водночас ці екологічні події відображають ширший контекст глобальних змін клімату, який впливає на Україну, підкреслюючи взаємопов'язаність регіональних та міжнародних екологічних проблем.

Альтернативна енергетика на підйомі

Майже кожен сьомий матеріал (14.4%), який потрапив у вибірку стосувався теми альтернативної енергетики. Найбільше матеріалів на цю тему підготували редакції “Фокус та “24 каналу”. Втім переважно всі ці новини стосувалися запуску нових альтернативних рішень щодо додаткової енергетики. Журналісти готували матеріали щодо запуску найбільших вітрових турбін, плавучих платформ у морі, які виробляють енергію та новини про нові види вітрогенерацій. 

• У Китаї запустили найбільшу в світі вітряну турбіну - скільки енергії вона може генерувати (24 канал)
• У море запустили плавучий «острів» для виробництва енергії: чим він може здивувати (Фокус)
• Ніякого шуму: у Британії вперше встановили «нерухомий» вітрогенератор (Фокус)

Конструктивний та корисний для аудиторії матеріал підготувала редакція NV про те, як забезпечити енергонезалежність будинку взимку 2025 року, та скільки це коштує. 

^{(Скриншот ІМІ на матеріал NV щодо енергонезалежності в приватних будинках)}

Фокус українських медіа на альтернативній енергетиці свідчить про зростаючу увагу до енергетичної безпеки в умовах війни та кліматичних викликів. Розвиток відновлюваних джерел енергії є стратегічно важливим, особливо на тлі постійних атак на критичну енергетичну інфраструктуру з боку Росії. 

Неочікувано багато зафіксовано матеріалів про електротранспорт (10,3% від загальної кількості), для порівняння на цей показник у 2021 році мав близько 4% матеріалів.  У моніторинговий період переважно публікувалися новини про нові електрокари, випущені закордоном. Однак частина цих матеріалів містила ознаки замовності (джинси), зокрема через посилання на маркетплейси, де можна придбати електромобілі в Україні.

Зростання частки матеріалів про електротранспорт може свідчити про посилення інтересу до цієї тематики, що відповідає загальносвітовим тенденціям переходу на більш екологічний транспорт. Проте нагадуємо, що домінування матеріалів із ознаками замовності знижує їхню інформаційну цінність і підриває довіру до журналістики.

Окрім електромобілів, в медіа також висвітлювали тему електросамокатів. Зокрема, журналісти готували матеріали щодо заяв міського голови Івано-Франківська про обмеження швидкості та заборону переміщення електросамокатом в центральній частині міста. На даний момент в Україні відсутні чіткі загальнодержавні регуляції щодо користування електросамокатами, що надає місцевій владі можливість самостійно встановлювати відповідні обмеження.

Екологічні збитки та ініціативи відновлення

9,3% матеріалів стосувалися теми забруднення води. Найголовнішим інфоприводом стало забруднення українських річок і масова загибель риби внаслідок викидів речовин із російського заводу, які потрапили до Десни та Сейму. Найбільше матеріалів на цю тему підготували регіональні філії "Суспільного", які зверталися до експертів та офіційних джерел, висвітлюючи масштаби екологічної катастрофи.

• Як цукрова патока могла вбити рибу в Десні та Сеймі на Чернігівщині? Пояснив професор університету Фукусіми (Суспільне)

Попри те, що в одному з головних документів ООН “Конвенція про заборону військового або будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище” йдеться про те, що забороняється навмисне здійснення екологічних збитків під час війни, Росія свідомо здійснює акти екоциду. 

Крім цього інфоприводу редакція також готувала матеріали про мор риби в інших регіонах та про скид нечистот у водойму. 

Екологічна шкода, заподіяна російською агресією, має далекосяжні наслідки для українських водних екосистем. Тому важливо, щоб у матеріалах журналісти не лише констатували факт забруднення, а й детально пояснювали його довгострокові наслідки для екосистем та місцевих громад, і писали про необхідність юридичного переслідування винних у злочинах після війни.

Близько 8.2% стосувалися досліджень в сфері екології. Медіа публікували матеріали з посиланням на іноземні джерела, які стосувалися наукових досліджень щодо пластику, води, клімату або ж загально екології.

• Літаки повинні літати повільніше, аби зменшити викиди у повітря, - дослідження (УНІАН)
• Учені виміряли рівень закислення світового океану (NV)
• Учені розробили модель ШІ для контролю чистоти води (NV)

7.2% матеріалів стосувалися тварин та їх захисту. У медіа траплялися згадки про випущення до степу червонокнижних хомяків, врятування вимираючого виду рисі та безпекових заходів щодо вакцинації диких тварин від сказу.  З цікавого - редакція “Суспільного” зробили власний матеріал про те чому горобці стали символом 2024 та куди вони взагалі поділися. Насправді важливо, щоб журналісти готували більше матеріалів про зникаючі види тварин та їх захисту, особливо зараз, коли росіяни окупували значну частину України та ведуть бойові дії, внаслідок чого беззворотньо зникають унікальні види тварин.

5.7% матеріалів стосувалися пожеж, які впливали екологічний стан. Здебільшого матеріали на цю тему стосувалися  масштабних пожеж в природних екосистемах

• У селі Гельмязів на Черкащині третю добу горить торф  (Суспільне)

3.6% матеріалів стосувалися зафіксованих злочинів проти екосистеми. Найбільше таких матеріалів зафіксовано на сайті “Суспільне”, редакції готували матеріали, як браконьєри незаконно виловлюють рибу, раків, або ж незаконно вирубують ліси. 

• Зрубали майже 1500 дерев: на Закарпатті виявили незаконну рубку лісів (Cуспільне) 
• Браконьєри на Чернігівщині: 25 вересня рибоохоронний патруль виявив рибалку  (Cуспільне)

Найчастіше джерели інформації  в таких матеріалах слугували державні екологічні інспекції.

Значно менше писали про сміття (3.1%), зміну клімату (3.1%), про екологічні ініціативи та екоактивістів (2.6%). Щодо теми сміття, то переважно медіа писали про стихійні сміттєзвалища та інфопривід про зупинку будівництва сміттєпереробного заводу у Львові.

• В Україні зупинили будівництво сміттєпереробного заводу (УП)
• Сміттєзвалище біля кар'єру в Житомирі: хто смітить і має прибрати стихійні смітники (Cуспільне) 

У матеріалах щодо зміни клімату, йшлося про те, що клімат  впливає на виживання біологічного різноманіття, створює нові кордони між країнами або ж спричиняє  нові температурні рекорди. 

• Через танення льодовиків: Швейцарія та Італія переглянуть спільний кордон у Альпах (Фокус)
• Вчені б'ють на сполох: на межі вимирання опинилися чарівні істоти, що живуть в Америці (УНІАН)

Щодо екоактивізму, то регіональні філії “Суспільного” готували власні матеріали про те як локальні громади Івано-Франківщини компостять органічні відходи та про те, як парафіяни церкви спільно зі священиком  пасіку, сад та сортування сміття:

• Бджілки Крилоської гори. Як при церкві на Франківщині згуртували людей та втілюють екоініціативи (Cуспільне)
• "Компостуй. Франківськ рятуй". Як містян мотивують здавати органічні відходи на переробку  (Cуспільне)

Цікаво, що одній з найважливіших тем, яка стосується наслідків війни та шкоди, завданої росіянами українським екосистемам, було присвячено лише 2,6% матеріалів. Редакція "Суспільного" підготувала низку публікацій, де перераховували обсяги збитків, завданих російськими військовими діями на території України.

• 26 млрд збитків екології Чернігівщини від обстрілів РФ: як їх рахують та чи реальна виплата екологічних репарацій? (Суспільне)
• Найгірші умови за всю історію: які тварини страждають від російської агресії (Суспільне)
• Майже 30 тонн мертвої риби. Яка сума збитків довкіллю через забруднення річок на Чернігівщині — оцінка екологів (Суспільне)

Також траплялися поодинокі матеріали, які стосувалися шкоди для довкілля, яку завдають пластикові пляшки, про стихійні лиха, перевикористання одноразових батарейок або речей із сміття. Також серед матеріалів трапився матеріал, який стосувався шоубінесу та екології, що співачка Біллі Айліш розробила варіанти для фанів, як знайти найбільш екологічний шлях на її концерт.

Джерела інформації

Кожна третя новина (33,5%), яка стосувалась екології мала іноземне джерело інформації (медіа, агенства або інституції). Здебільшого матеріали з таким джерелом стосувалися електромобілів, досліджень та  зміни клімату.

25,3% матеріалів мали  офіційне джерело інформації від загальної кількості матеріалів про екологію. Експерти ІМІ фіксують, що найчастіше журналісти брали інформацію від офіційних представників та інституцій в соціальних мережах (верифіковані сторінки на фейсбуці або в телеграм-каналах).

Також збільшився показник власних журналістських матеріалів, які стосувалися екології (24,7%), так редакції готували лонгріди та аналітики, або ж залучали власних кореспондентів для написання текстів.

Лише кожен дев’ятий матеріал (11,3%) мав посилання на інше українське медіа.  Траплялися матеріали, які  мали  посилання на сторінки або прес-службу бізнесу (3,1%) Таке джерело інформації стосувалося презентацій  нових електромобілів. Значно менше матеріалів мали неверифіковане джерело інформації в соціальних мережах (2,1%).

Що кажуть експерти з екології?

Олексій Пасюк, виконавчий директор Екодії, в коментарі для ІМІ зазначив, що  сьогодні Україна стикається з низкою екологічних викликів. Однак, через нестачу повної інформації, що спричинено війною, складно оцінити масштаб основних екологічних проблем. Проте, на його думку, серед них можна виділити такі:

1. Руйнування та аварії на промислових обʼєктах. Через бойові дії пошкоджуються промислові підприємства, склади та інфраструктура, що призводить до масштабного забруднення повітря, води і ґрунтів. Йдеться зокрема про розлив палива та інших забруднювачів, а також пожежі.
2. Забруднення повітря у містах. Основними причинами забруднення є автомобільний транспорт, а також підприємства, які спалюють вугілля. Відсутність ефективного контролю за викидами ускладнює ситуацію, особливо у великих промислових містах.
3. Сільськогосподарське забруднення води та ґрунтів. Інтенсивне використання добрив, отрутохімікатів та неправильне поводження з гноєм на сільськогосподарських територіях спричиняє деградацію ґрунтів і забруднення води.

На думку експерта, загальна проблема – у відсутності контролю за впливом на довкілля. Частково це спричинено відсутністю міжкордонного звʼязку через війну. Наприклад, причина забруднення річки Сейм з боку росії залишається загадкою, і ми можемо лише припускати, що сталося.

Проте навіть на підконтрольних Україні територіях є проблеми з контролем задіяльністю бізнесу. Перевірки проводити заборонено. Наприклад, на звільнених територіях розмінування часто проводять самостійно, але питання про можливе забруднення ґрунтів шкідливими речовинами залишається відкритим. Місцева влада поспішала надавати місця для релокації бізнесу, не приділяючи належної уваги потенційним екологічним впливам цих підприємств. Місцеві жителі зверталися до нас зі скаргами на окремі нові підприємства.

Ця проблема зберігатиметься, оскільки уряд прагне максимальної дерегуляції для зменшення навантаження на бізнес. Однак можна очікувати, що з часом виникатимуть випадки забруднення через неналежні практики або недостатнє планування в умовах нестандартних ситуацій. Наприклад, масовий мор тварин на промислових фермах через відсутність електропостачання.

Водночас щодо експерт Пасюк зазначив, що українські медіа часто фокусуються на екологічних темах, які мають видимий і відчутний вплив на людей. Зокрема, активно висвітлювали температурні рекорди, викликані зміною клімату, та забруднення повітря, особливо під час пожеж. Також серед найбільш обговорюваних тем останнім часом — забруднення річок Сейм і Десна. Проте багато важливих тем залишаються в тіні. Наприклад, вплив війни на довкілля висвітлюється недостатньо, навіть іноземні медіа приділяють цьому більше уваги. Також українські медіа також рідко говорять про екологічні ризики, повʼязані з атомними електростанціями.

Також еколог зазначив, що ще недооцінена тема — це справедлива трансформація вугільних регіонів. Також потребує більшого висвітлення питання екологоорієнтованого управління землями, що постраждали від бойових дій, і захисту цінних природних екосистем.

Крім того, є проблеми, про які в Україні мало говорять, зокрема шумове та світлове забруднення в містах. Звичайно, при обстрілах енергосистеми та відсутності світла генератори є меншим злом. Але навіть яскраве освітлення шкільних стадіонів, неправильно налаштоване вуличне світло, яке бʼє у вікна квартир, або гучна робота обладнання в сусідів також створюють дискомфорт для мешканців.

Раніше експерти ІМІ готували рекомендації для редакцій, які хочуть писати більше про екологію:

1. Партнертеся з "екологічними" ГО, заведіть теплий контакт із експертами, щоб вони могли оперативно давати вам ексклюзивні коментарі.
2. Стежте за профільними організаціями в соцмережах, підпишіться на емейл-розсилку.
3. Екологічні проблеми стаються щодня і скрізь. Спробуйте писати не лише про екологічні проблеми, а й про екологічні ініціативи. Вони мотивуватимуть людей долучатися до екоактивізму.
4. Готуйте конструктивні матеріали, які попереджатимуть. 
5. Підглядайте за іноземними редакціями: які теми та що вони пишуть про екологію. 
6. Експериментуйте з екологічним контентом. Сьогодні ви можете почати писати про екологію більше, ніж інші медіа, водночас аудиторія запам'ятає, що саме у вас чудові та ексклюзивні матеріали на цю тему. 

*Моніторинг проведено 24–30 вересня 2024 року у 10 популярних інтернет-медіа: "Українська правда", "Цензор.Нет", "24 канал", «Суспільне», «Фокус», "Гордон", "Кореспондент.net", ТСН, УНІАН, NV. Загальна вибірка склала 13771 матеріалів.