Джинса в онлайн-медіа. Моніторинговий звіт – вересень 2022 року
Російське вторгнення в лютому 2022 року спричинило дуже різке падіння кількості замовних матеріалів в українських медіа. Величезні безпекові ризики, захоплення територій, удари по інфраструктурі негативно вплинули на компанії, які більше не були впевнені в стратегіях розвитку і ринках. Політична тематика різко пішла з медіа, а самі політики переформатовували свою діяльність. Медіа зосередилися на передаванні суспільно важливої інформації про війну, безпеці та виживанні.
Моніторинг ІМІ у вересні 2022 року показав, що ринок джинси в медіа почав відроджуватися. Станом на сьогодні він становить приблизно третину, а в окремих медіа – і половину довоєнних обсягів. Кількість комерційних матеріалів з ознаками замовлення поступово зростає. Однак негативним наслідком війни стало зменшення прозорості маркування прихованої реклами.
Такими є результати дослідження ГО “Інститут масової інформації”, яке охопило період 20–21 вересня 2022 року в 19 онлайн-медіа, повна вибірка матеріалів становила понад 7 тисяч новин *.
Згідно з даними дослідження, комерційні компанії наразі виступають основними замовниками матеріалів з ознаками джинси: на них припало 49% усіх таких матеріалів.
На другому місці – Ахметов і його компанії, на які припало 16,3% матеріалів з ознаками замовлення. Попри те що медійні ресурси Ахметова офіційно пішли з ринку, він усе ще активно піариться в медійному просторі, хоч і суттєво менше, ніж рік тому. Нагадаємо, в четвертому кварталі 2021 року Ахметов і його ресурси були основними замовниками матеріалів з ознаками джинси. На третьому місці за кількістю – матеріали із сумнівним балансом, героями яких є радники держструктур, зокрема Олексій Арестович.
Сайтами-антилідерами з розміщення матеріалів з ознаками замовлення стали “Обозреватель”, “Гордон” та УНІАН.
Найбільше матеріалів з неналежним маркуванням серед усіх сайтів виявлено на сайтах УНІАНу та 24 каналу. Загалом неналежне маркування також ставили УП, НВ, “Фокус”, ТСН, “Обозреватель”.
У моніторинговий період не було виявлено джинси на сайтах “Ліга”, “Суспільне”, “Українська правда”, “Дзеркало тижня”, “Бабель”, НВ, “Громадське”, “Радіо Свобода”, “Укрінформ” та “Фокус”.
ОГЛЯД ОСНОВНИХ КАТЕГОРІЙ ДЖИНСИ
1. Комерційні компанії
На користь джинси від комерційних компаній припало 49% усіх зафіксованих моніторингом матеріалів з ознаками замовлення.
Рік тому ми відзначали позитивний тренд: тоді майже 80% комерційних матеріалів з ознаками замовлення маркувалися (хоча б рубриками “Спецпроєкт”, “Партнерський матеріал”, “Новини компаній” тощо). Зараз маркується ледве половина всіх комерційних матеріалів з ознаками замовлення. Причому маркується нерівномірно: матеріали про одну й ту саму компанію в одному медіа можуть позначатися як реклама, в іншому не маркуватися ніяк. Наприклад, така курйозна ситуація трапилася з піаром Григорія Козловського, президента футбольного клубу “Рух”. На УНІАНі інформація про те, що його “знову відзначено медаллю, грамотами та іншими нагородами українських військових”, вийшла з позначкою “Актуально”. Водночас інші медіа ставлять цю інформацію без будь-яких позначок:
- Козловський отримав одразу кілька відзнак за допомогу ЗСУ (РБК-Україна)
- Григорій Козловський знову відзначений медаллю, грамотами та іншими нагородами українських військових (“Обозреватель”)
Так само інформація про букмекерську контору Favbet на “24 каналі” вийшла з позначкою “Спецпроєкт”, а на РБК-Україна, ТСН, УНІАНі, “Обозревателі” Favbet розмістився без будь-якого маркування.
Повномасштабна війна суттєво змінила контент прихованої реклами комерційних компаній. Тепер як мінімум половина з них піариться на власних благодійних фондах, на переданні автівок та іншого обладнання ЗСУ, на донатах у відомі фонди чи на роздаванні гуманітарної допомоги.
- В Slots City розповіли про допомогу для ЗСУ під час війни: придбано 15 авто, дрони, техніка та спорядження (“Обозреватель”)
- Favbet Foundation перерахував ще 600 тисяч гривень фонду “Повернись живим” (УНІАН)
- Легендарний воротар Шовковський став амбасадором суспільно важливого проекту “Спортивний фронт”
На всю моніторингову вибірку припав лише один матеріал з коректним маркуванням “Реклама” – на сайті “Кореспондент”.
Майже всі медіа, які потрапили до моніторингу, написали про відкриття ресторанів McDonald’s у Києві. Більшість цих матеріалів містили порушення балансу, але експерти ІМІ розцінили їх усе ж як суспільно важливі й не зараховували до джинси. Ми сподіваємося, що відомі міжнародні корпорації виявлятимуть соціальну відповідальність і повагу до громадян України й не вдаватимуться до порушення українського рекламного законодавства.
Ахметов і його компанії та фонди
За результатами моніторингу, 16,3% матеріалів з ознаками замовлення та порушенням балансу припало на матеріали, розміщені в інтересах Ріната Ахметова. Переважна більшість цих матеріалів стосувалася гуманітарної допомоги, яку надали Фонд Ахметова та його компанії:
- Фонд Ахметова відправить гуманітарний вантаж до звільнених населених пунктів Донеччини (“Обозреватель”)
- Гуманітарну допомогу Ахметова за час вторгнення РФ отримало 3,5 млн українців – Фонд (“Гордон”)
- Фонд Ахметова відправив гуманітарку на деокупований Донбас (“Кореспондент”)
- Метівест забезпечив львівські заводи сталлю для випуску бронежилетів для ЗСУ (УНІАН)
Арестович та інші
На третьому місці за кількістю – матеріали із сумнівним балансом, героями яких є радники держструктур, зокрема Офісу президента. Частина цих матеріалів є суспільно важливою і до моніторингу не ввійшла. Але все ж у медіа присутній очевидний дисбаланс у цитуванні цих експертів у порівнянні з іншими спікерами. Наприклад, медіа дуже активно цитують телеграм Олексія Арестовича, який коментує буквально всі події в Україні й у світі та водночас просуває свій відеоблог, який веде разом з російським політичним діячем і колишнім юристом Марком Фейгіним.
Наприклад, ось так інтенсивність появи коментарів Арестовича виглядає на сайті ТСН:
У коментарі ДМ Подоляк про місію Арестовича для ОП каже так: “Функція Арестовича абсолютно проста – він пояснює психологію війни. Розповідає про те, чому війна – це тяжкий процес, і водночас намагається дати надію, що ми з цим впораємося”.
Як повідомляв “Детектор медіа”, у травні 2022 року стало відомо, що Олексій Арестович позиціює себе як бренд: його прізвище та ім’я реєструють для десятків послуг.
Політичні замовники
Війна дуже суттєво зменшила кількість матеріалів на політичну тематику в онлайн-медіа. Відповідно, різко впала і кількість політичних матеріалів з ознаками замовлення. Поодинокі політики, як і комерційні компанії, зараз переважно піаряться на благодійності та коментують війну. Наприклад, Артур Палатний, колишній нардеп від ЄС, оголошує збір на дрони:
А Порошенко привозить на фронт безпілотники:
Запитання в експертів викликали також новини про ухвалення у ВР законопроєктів, джерелом яких є окремі народні депутати. Наприклад, голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк розповіла про реконструкцію житла після війни:
А нардеп від “Голосу” Ярослав Железняк – про ухвалення законопроєкту щодо військового обліку жінок:
Такі новини містять порушення балансу, і варто було б до них брати коментар і в інших фракцій, якщо йдеться про суспільно важливу інформацію.
Нагадуємо, що замовні матеріали використовуються з різними цілями: для просування своїх товарів чи послуг (комерційна джинса), для отримання додаткових політичних дивідендів (політична джинса), для відбілювання своєї репутації (іміджева джинса). Але мета в цих матеріалів єдина – маніпулювання суспільною думкою.
Моніторинг проводився 20–21 вересня 2022 року в 19 популярних інтернет-медіа: Обозреватель, 24 канал, Гордон, Українська правда, УНІАН, ТСН, RBC.ua, Ліга, Цензор, Дзеркало тижня, Кореспондент, Суспільне, НВ, Еспресо, Фокус, Укрінформ, Бабель, Громадське, Радіо Свобода. Вибірка охоплює всі новини поспіль, що вийшли на сайтах протягом вказаного періоду (понад 7 тисяч новин).
Help us be even more cool!
