Дилема АрміяInform: як знайти баланс між позитивом і довірою читачів

Ілюстрація ІМІ

Новини військового онлайн-медіа АрміяInform потребують підвищеного рівня якості з погляду професійної журналістики й збільшення довіри до контенту. Основними недоліками новинної стрічки сайту є надмірна емоційність, а також оцінки та судження в текстах і заголовках. Тобто йдеться про стандарт відділення фактів від коментарів. Такими є результати моніторингу Інституту масової інформації, проведеного в січні 2025 року*.

Доопрацювання насамперед потребують заголовки новин військового інтернет-видання. Серед них моніторинг зафіксував такі, що містять емоційно забарвлену лексику, оцінки, судження, припущення, евфемізми та інші вкрай недоречні в новинах прийоми, що можуть відштовхнути аудиторію. Намагання створити клікбейт на офіційному сайті видаються непрофесійними й можуть викликати недовіру в аудиторії та відштовхнути професійні медіа, які могли б використовувати новини АрміяInform як джерело. Водночас у новинах на сайті видання експерти ІМІ зафіксували доволі високий рівень дотримання стандарту достовірності. 

Крім того, непродумані заголовки новин видання шкодять клікабельності через свою невідповідну структуру: часто вони перевантажені, містять зайві подробиці, тому незрозумілі й далекі від оптимальних з погляду SEO.

Загалом цінності та цікавості АрміяInform додали б оригінальні новини з посиланням на ексклюзивну інформацію від власних кореспондентів або принаймні пресофіцерів.

Скриншот ІМІ із сайту АрміяInform

Абсолютна більшість новин на сайті АрміяInform має позитивний зміст. Про ускладнення на фронті, небезпеки для військових чи проблемні питання в армії сайт практично не повідомляє. Навряд чи така картина видається реалістичною, а отже втрачає довіру читача. 

Новинна стрічка також потребує серйозного покращення гендерного балансу. Жінки згадуються лише в 4% новин на сайті.

Найбільшу частку новин на сайті становлять новини про фронт: 26% – про успішні дії українських військових, а також 5% – зведення про загальну ситуацію на фронті.

Діяльності, рішенням та заявам Міністерства оборони, його підрозділів та представників керівництва присвячено 19% розділу "Новини" на сайті АрміяInform.

Про президента України Володимира Зеленського йдеться у 8% новин онлайн-видання.

15% новинної стрічки становлять повідомлення про обстріли російською армією мирних територій України та про їхні наслідки. Ще 6% – про підозрюваних у підривній діяльності.

Полонені російські військові є героями 4% публікацій у новинній стрічці сайту. 3% присвячено подіям на тимчасово окупованих територіях України. 

Також 3% новин повідомляють про рішення західних партнерів щодо військової допомоги, і ще 2% – про інші міжнародні події. Також по 2% матеріалів у рубриці новин АрміяInform присвячено темам повернення полонених і затримання ймовірних ухилянтів на кордоні.

Боротьбі з правопорушеннями в армії присвячено 1% новин на сайті.

Ще 4% публікацій у розділі "Новини" онлайн-видання АрміяInform не є новинами як такими, це переважно скорочені версії більших статей про історії та спогади військових. Такі матеріали під час моніторингу не оцінювалися.

Професійні журналістські стандарти

Близько третини матеріалів, розміщених у розділі "Новини" сайту АрміяInform, можна вважати такими, що порушують журналістський стандарт відділення фактів від коментарів. Більшість таких публікацій містить неприховану суб’єктивність: оціночні судження та емоційно забарвлену лексику. 

За журналістськими стандартами, нікому не атрибутовані оцінки й епітети неприпустимі в новинах. Тим паче оцінки є зайвими в заголовках новин. Вони не тільки порушують професійні підходи, а й ніби роз'яснюють читачеві очевидні речі, тобто видається, що аудиторію тримають за не надто інтелектуальну, яка не розуміє, що удар зеніткою – це як мінімум неприємно.

• "Зенітка на схилі – наші пілоти неприємно вразили ворожих мисливців за дронами" (АрміяInform) 

Такий самий сумнівний і непрофесійний вигляд мають і заголовки новин, у яких висловлюються висновки та припущення неназваного авторства: 

• "Атакують, як у радянські часи: коли і як групи росіян наступають на Сіверському напрямку" (АрміяInform)
• "Грілки розуму не додали – на Львівщині затримали нетерплячого ухилянта"  (АрміяInform) 
• "Чужа власність не перепона: російські "будівельники" заселяються до житла містян на ТОТ Луганщини"  (АрміяInform) 
• "Десятки трупів під снігом – дороги смерті на Курщині примушують росіян молитися" (АрміяInform) 

Ще непривабливіший вигляд мають заголовки новин, які містять емоційно навантажену лексику. Присутність таких лексем, як "вражаючі" чи "видовищні кадри", занурює читача в атмосферу малоякісних таблоїдів, що вкрай не личить військовому онлайн-медіа. 

Скриншот ІМІ із сайту АрміяInform

Водночас є сумніви, що такі прийоми працюють у 2025 році.

• "Свідомий удар по місту" – Президент оприлюднив вражаючі кадри з Запоріжжя" (АрміяInform) 
• "Вражаючі результати: ударні БПЛА завдають нищівних ударів окупантам" (Армія Inform) 
• "Дрони Сил оборони надзвичайно видовищно нищать піхоту, техніку та склади окупантів у районі Кремінної" (АрміяInform)

Також увагу експертів ІМІ привернули окремі матеріали, які настільки перенасичені емоціями, що втрачають новинну структуру.

• "Фатальна помилка – окупант переплутав гранату з грудкою землі та дорого за це поплатився" (АрміяInform) 
• "Удобрюю землю неадекватами" – розповідь "Пуми", який ліквідував понад 300 окупантів і збився з рахунку" (АрміяInform) 

Заголовки в цілому не є найсильнішою стороною новин на АрміяInform. Через намагання викликати емоції в читачів, деякі з них не є власне новинними, а видаються доречнішими для таблоїдних жанрів.

• "Ні укриття, ні стрільба, ні техніка не врятували окупантів від українських дронів та артилерії"  (АрміяInform) 

Частина новин має заголовки просто надто довгі та складні, які важко прочитати. Зайві подробиці можуть шкодити клікабельності.

• "Данська модель" підтримки оборонної промисловості України: ЗСУ отримали озброєння на 538 млн євро" (АрміяInform) 
• "Спецпризначенці за день вполювали одразу два розвідувальні БПЛА ворога над Кураховим" (АрміяInform) 

Отже, з низки помилок складається доволі високий рівень порушення журналістського стандарту відділення коментарів від фактів. За методологією Інституту масової інформації, за якою досліджувалися новини онлайн-видання АрміяInform:

• у новині є неприпустимими оціночні судження;
• усі коментарі власне журналіста мають бути чітко відокремлені від фактів та коментарів експертів; 
• кожна висловлена думка повинна мати конкретного автора;
• у заголовках неприпустимо подавати оціночні судження без зазначення автора думки / цитати;
• аудиторія має чітко розуміти, що певна оцінка чи висновок не є "істиною в останній інстанції" – це лише суб’єктивна думка автора матеріалу.

Контексти та конотації новин

Майже 80% новин на сайті АрміяInform мають позитивну конотацію. Більшість публікацій негативного контексту стосується наслідків обстрілів російською армією мирних територій України. 

• "В ОВА показали наслідки атаки російських дронів на Київщині" (АрміяInform)
• "Ворог атакував Запоріжжя, є загиблий та поранені" (АрміяInform)

Окремі матеріали з негативними конотаціями стосуються тимчасово окупованих територій та полонених російських військових.

• "Мобілізація під дулом: росіяни почали примусовий призов на Херсонщині та Запоріжжі" (АрміяInform)
• "Війна – не навчання: як російських строковиків кидають на фронт замість полігонів" (АрміяInform)

Новини, що стосувались би безпосередньо проблем, з якими стикаються Сили оборони, і могли б мати негативні конотації, видаються винятком. У моніторинговий період була зафіксована лише одна така публікація.

Скриншот ІМІ із сайту АрміяInform 

Тим часом про інші можливі складнощі чи проблеми в армії новини АрміяInform не повідомляють. 

• "Затримали командира роти 155 ОМБр: повідомлено підозру в СЗЧ і підбуренні на це бійців" (АрміяInform)

Про решту подій в армії та на фронті на АрміяInform пише позитивно. Ворожі сили, яким протистоять українські військові, у новинах згадуються або побіжно, або як рішуче переможені. Піднесена тональність новин із фронту певним чином відсуває на другий план зміст і значення самої інформації. 

• "Колони палають, гармати дірявляться – наші дронарі працюють на Курщині й на Донбасі" (АрміяInform)
• "Прийшов, побачили, отримав – на кордоні Сумщини уразили ворожий панцерник" (АрміяInform)

У позитивному контексті в новинах АрміяInform згадують також про органи влади та посадовців, переважно президента Володимира Зеленського та міністра оборони Рустема Умєрова.

• "Президент подякував українським воїнам за влучність й далекобійні удари"  (АрміяInform)
• "Рустем Умєров: Україна і союзники затвердили вісім дорожніх карт з ключовими цілями Сил оборони до 2027 року" (АрміяInform)

Водночас більшість новин на сайті про успішні дії українських військових на фронті розповідає про безіменних, знеособлених "бійців" та "захисників". Лише чоловічий рід цих іменників натякає, що це могли бути чоловіки.

Скриншот ІМІ із сайту АрміяInform

Детальніших описів осіб героїв таких новин не наводять.

• "Касетний "душ" – наші артилеристи зустріли ворожу піхоту на Сході" (АрміяInform) 
• "Танк і 2 БМП – "Холодний яр" влаштував "спеку" ворожій броні" (АрміяInform)

Натомість у повідомленнях про затримання силовиками підозрюваних у підривній діяльності редакція робить наголос на віці та статі затриманих.

• "Викрито подружжя російських агентів, яке збирало дані про РЕБ та ППО" (АрміяInform)

Гендерний баланс

Крім випадків із затриманням диверсанток, про жінок у новинах онлайн-видання йшлося також у контексті розмови росіян, перехопленої розвідкою.

• "Дєньгі палучают і пєрєводят в ВСУ" – у країні-агресорі підозрюють наших біженців" (АрміяInform)

Загалом жінки стали героїнями 4% новин на АрміяInform. У позитивному контексті під час моніторингового періоду згадували лише про заступницю керівника Офісу президента Ірину Верещук та заступницю міністра оборони Катерину Черногоренко. 

• "Повернутися на службу із СЗЧ можна до 1 березня: Верховна Рада продовжила термін" (АрміяInform)
• "Без повторного введення даних: в Армія+ спростили подання рапортів" (АрміяInform)

Про жінок-військових не йшлося в жодній новині серед досліджених. 

Отже, покращення показників гендерного балансу, як і балансу тем, а також дотримання стандарту відокремлення коментарів від фактів є необхідним для підвищення рівня якості новин військового сайту АрміяInform.

*До моніторингової вибірки потрапило 100 новин. За допомогою моніторингового робота ІМІ з рубрики "Новини" онлайн-видання "АрміяInform" було витягнуто по 50  матеріалів, що були опубліковані поспіль з 9:00 8 та 9 січня 2025 року. Всі відібрані для моніторингу новини опрацьовані експертами вручну на основі методології. 

***

Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року. 

ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список якісних і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України та мережу хабів "Медіабаза" для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – "Репортери без кордонів" та Freedom House, організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).