У вересні експерти Інституту масової інформації зафіксували дев’ять випадків порушення свободи слова в Україні. Такими є дані щомісячного моніторингу ІМІ “Барометр свободи слова”.
За вересень ІМІ зафіксував п’ять злочинів проти медіа та журналістів, які скоїла Росія. Це випадки вбивства та поранення журналістів, юридичного тиску.
У вересні стало відомо про загибель чотирьох медійників, які захищали країну в лавах ЗСУ. Один з них із жовтня 2024 року вважався зниклим.
- Олександр Голяченко – колишній журналіст радіо “Київ FM” та видання “Наш Київ”, військовослужбовець. Загинув 3 вересня 2025 року на запорізькому напрямку.
- Денис Пономаренко – оператор-постановник компанії Starlight Media та військовослужбовець. Загинув 7 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання на Харківщині. Був оператором, оператором-постановником на багатьох проєктах, зокрема “Битва екстрасенсів”, “Х-фактор”, “Україна має талант”, “Танцюють всі”, “Феномен”, КУБ, “Детектор Брехні”, “Серця трьох”, “Крот”, “Слідство ведуть екстрасенси”, до 2021 року.
- Ярослав Левицький – військовий, колишній телеоператор 5 каналу та медіаагенції АСС. З жовтня 2024 року вважався зниклим. Про загибель стало відомо 9 вересня 2025 року. Наприкінці жовтня 2024 року його перевели до військової частини на покровському напрямку (Донецька область). За кілька днів після переведення Ярослав зник безвісти.
- Богдан Будай – колишній журналіст вінницького онлайн-медіа “Вежа” та офіцер Збройних сил України. Загинув 26 вересня 2025 року в районі виконання службових обов’язків.
З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули 112 медійників, серед них 12 — під час виконання своїх професійних обов’язків.
Поранені медійники:
- У центрі Херсона на російській міні “Пелюстка” підірвався головний інженер “Суспільне Херсон” Вадим Хоменко. Він дістав серйозні поранення ноги, але завдяки оперативним діям колег був швидко госпіталізований і прооперований – його стан наразі стабільний. Як з’ясувалося пізніше, вибух стався на території філії Суспільного, де працівники періодично з’являлися через наявність техніки та обладнання. Російські війська мінують територію херсонської філії Суспільного, скидаючи з дронів протипіхотні міни, зокрема типу “Пелюстка”. Це стало відомо після огляду ДСНС, яка виявила ще кілька мін на території медіаоб’єкта. Хоча після деокупації приміщення було очищене, нові закладки свідчать про прицільну атаку на журналістську інфраструктуру. У відповідь філію тимчасово закрили з міркувань безпеки, а Суспільне посилило захист своїх працівників у прифронтових регіонах.
- Під час одного з виїздів поблизу Покровська (Донецька область) група з кореспонденткою 5 каналу Ольгою Калиновською натрапила на магнітну міну, яка здетонувала під автомобілем. Внаслідок цього всі четверо членів групи зазнали контузій, один із членів екіпажу дістав поранення ноги (окрім великого забою, у нього переламані на нозі верхні кістки). Авто було понівечено.
Кіберзлочини РФ:
- Російські спецслужби зламали блог дописувачки “Української правди” Яни Матвійчук і розмістили від її імені фейкову публікацію, в якій намагалися дискредитувати ЗСУ, звинувачуючи їх у нібито ударах по цивільних об’єктах у Форосі (окупований Крим). За словами Матвійчук, фейк був повністю вигаданий і спрямований на підрив довіри до українських військових та її особисту репутацію. Публікацію оперативно видалили, але її встигли розтиражувати російські пропагандистські медіа. Авторка пов’язує атаку з ударом ЗСУ по об’єктах у Форосі, включно з “дачею ФСБ”. Злам розслідують IT-фахівці та відповідні служби.
Судові вироки українським медійникам:
- У вересні російські окупаційні суди засудили двох українських медійників – Георгія Левченка та Владислава Гершона – до 16 і 15 років ув’язнення відповідно. Обидва були адміністраторами українських телеграм-каналів “РІА Мелітополь” та “Мелітополь – це Україна”, які продовжували роботу після окупації Мелітополя. Їх затримали ще 2023 року, тривалий час утримували в невідомих місцях, а потім висунули звинувачення в “держзраді”, “шпигунстві” та “тероризмі”. Справи розглядалися в закритому режимі, а судові вироки базувалися на звинуваченнях, які РФ висуває лише своїм громадянам. Наразі, за даними Інституту масової інформації, РФ незаконно утримує щонайменше 26 українських медійників як політичних заручників. Ув’язнені журналісти зазнають тиску, тримаються в нелюдських умовах і фактично позбавлені правового захисту.
Водночас ІМІ зафіксував чотири випадки порушення свободи слова, що не пов’язані з російською війною проти України. Це випадки перешкоджання, погроз та переслідування журналістів.
Перешкоджання журналістській діяльності:
- У Кривому Розі депутатка міської ради Вікторія Самойленко (Третяк) перешкоджала роботі журналістки Першого Криворізького Єлизавети Макарчевої на концерті гурту “Жадан і Собаки”. Вона фізично заважала зніманню, штовхала, хапала журналістку за руки й особисті речі, мотивуючи це тим, що нібито та заважала їй дивитися концерт. Самойленко заперечує провину, однак на відео видно посвідчення журналістки.
- У Рівному журналісту “Четвертої влади” Сергію Туровичу перешкоджали під час знімання в приймальні партії “Рівне разом”, де пенсіонерам роздавали макарони в обмін на персональні дані. Після представлення журналістом співробітниці офісу звинуватили його в “провокації”, почали виганяти, а натовп – штовхати. Один із чоловіків погрожував і вимагав “іти на фронт”. Журналіст вирішив не викликати поліцію, щоб не нашкодити людям, які чекали допомоги.
Погрози:
- Редакція The Kyiv Independent повідомила про тиск і погрози з боку керівництва компанії Fire Point після публікації розслідування про можливі зловживання на держзакупівлях дронів. Компанія вимагала спростування й погрожувала заявою до СБУ за “держзраду” та “пособництво державі-агресору”. Редакторка Ольга Руденко назвала це спробою залякати журналістів і вплинути на незалежну редакційну політику.
Непрямий тиск (стеження):
- У Києві виконавчу директорку The Kyiv Independent Дарину Шевченко переслідували біля її будинку. Невідомий чоловік опитував сусідів, показував її фото та фотографував вхід до помешкання. За словами редакторки видання Ольги Руденко, його привели працівники ЖЕКу, які стверджували, що чоловік показав якесь посвідчення, однак не розкрили, яке саме. Шевченко подала заяву про переслідування. Редакція повʼязує інцидент із професійною діяльністю Шевченко та розслідувальною роботою медіа.
Повний перелік порушень свободи слова дивіться нижче:
ЗЛОЧИНИ РФ
Поранені журналісти – 2
1. Під Покровськом авто з воєнкоркою 5 каналу підірвалося на міні
19.09.2025 Під час одного з виїздів поблизу Покровська (Донецька область) група з кореспонденткою 5 каналу Ольгою Калиновською натрапила на магнітну міну, яка здетонувала під автомобілем. Про це повідомляється на сайті телеканалу.
За словами журналістки, окрема загроза під Покровськом – мінування доріг. Під час одного з виїздів група натрапила на магнітну міну, яка здетонувала під автомобілем. Внаслідок цього всі четверо членів групи зазнали контузій, один із членів екіпажу дістав поранення ноги (окрім великого забою, у нього переламані на нозі верхні кістки). Авто було понівечено.
“Слава Богу, всі живі, здорові. Всі четверо мають тільки контузії… Найбільше постраждав водій”, – зазначила Калиновська.
Після підриву машини росіяни почали шукати екіпаж. Група мала завдання знайти найближчий бліндаж і заховатися в ньому. Для цього вони пересувалися пішки (200–400 метрів йшли понад годину) невеликими відрізками – 20–30 секунд руху, потім лежати, ховатися в зелені, доки над ними кружляли дрони.
“Ми 200–300 метрів йшли більш як годину. Це було так: 20–30 секунд ми рухаємося, потім лежимо. Хто лежить, хто падає, хто обіймає дерево”, – розповіла Ольга.
Боєць батальйону БС “Шершні Довбуша” 68 окремої єгерської бригади ЗСУ “Хотаб” звернув увагу на тактику ворога: ударні FPV-дрони працювали “каскадом” – один заходить на ціль, інший контролює влучання, третій фіксує результати, і все це повторюється нескінченно.
Воєнкорка також зазначила, що погода впливає на активність ворога – у дощ росіяни можуть активізувати атаки й штурми малими групами, одночасно намагаючись блокувати логістику та постачання боєприпасів, дронів і підкріплень.
“Вони намагаються перебити нашу логістику, не дати можливість дістатися бійцям на зміну, не дати підвезти дрони, підвезти боєприпаси… І вчора їм це вдалося”, – підсумувала Калиновська.
2. У Херсоні на російській міні підірвався головний інженер “Суспільне Херсон”
22.09.2025 У центрі Херсона 22 вересня близько 11:00, на російській міні “пелюстка” підірвався головний інженер “Суспільне Херсон” Вадим Хоменко. Про це повідомив керівник філії Михайло Сваричевський на своїй Facebook-сторінці.
За його словами, колеги, які були поряд, вчасно та оперативно надали першу медичну допомогу – наклали турнікет та оперативно доставили його до лікарні.
“Внаслідок детонації Вадим Леонідович отримав вибухову травму, ураження шкіри, інших частин ноги та уламкове поранення ноги (перелом кістки)”, – зазначив Сваричевський.
Він додав, що операція пройшла добре, стан Вадима Хоменка стабільний.
Головна редакторка Суспільне Херсон Тетяна Яременко розповіла, що Вадим Хоменко перебуває у лікарні у стані середнього ступеня тяжкості. “Його прооперували. Нога ціла, лікарі кажуть, що йому пощастило і що він народився у сорочці. Ту міну не побачив, бо була у купі листя”, – розповіла Яременко, повідомляє корпоративний сайт Суспільного.
Кіберзлочини – 1
1. Спецслужби РФ зламали блог дописувачки “Української правди” та розмістили фейк
21.09.2025 Російські спецслужби 21 вересня зламали блог підприємиці, громадської діячки та адвокатки вільної економіки Яни Матвійчук на сайті “Українська правда” (УП) та розмістили від її імені фейкову публікацію. Про це Матвійчук повідомила у своєму блозі на УП, який уже знову працює.
За словами Матвійчук, у тексті пропагандисти намагалися дискредитувати дії Збройних сил України, заявивши нібито про удари по мирних цивільних об’єктах у Форосі на півдні окупованого Криму. У такий спосіб вони намагалися створити враження, ніби сама авторка засуджує українську армію.
“Цей матеріал був вигаданий від початку до кінця. Він мав єдину мету – підірвати довіру до українських військових і скомпрометувати мене особисто”, – пояснила Матвійчук.
За її словами, завдяки оперативній роботі УП та адміністраторів сайту підроблений запис видалили менш ніж за 30 хвилин після публікації. Попри це його встигли підхопити ключові російські медіа, серед яких RIA, URA, RG та Rambler.
“Їхні тексти були написані під копірку, що вкотре доводить: операція була спланованою заздалегідь”, – додала вона.
Матвійчук вважає атаку реакцією на ймовірний удар ЗСУ по об’єктах у Форосі, серед яких – санаторій “Форос”, відомий як “дача ФСБ”, та пансіонат імені Терлецького, де могли перебувати високопоставлені представники російських спецслужб. Подія продемонструвала провал російської ППО, яка не змогла захистити стратегічні об’єкти на відстані понад 300 км від фронту.
Наразі IT-фахівці “Української правди” та компетентні органи розслідують злам.
Юридичний тиск – 2
1. РФ засудила до 16 років колонії адміна телеграм-каналу “РІА Мелітополь” Георгія Левченка
02.09.2025 Окупаційний суд Мелітополя (Запорізька область) 2 вересня засудив до 16 років колонії суворого режиму адміністратора телеграм-каналу РІА “Мелітополь” Георгія Левченка, якого Росія з 2023 року утримує у заручниках.
Інформацію про вирок розмістили на сайті окупаційного “Запорізького обласного суду” 2 вересня, повідомляє представниця Інституту масової інформації у Запорізькій області Наталія Виговська.
Росіяни визнали Георгія винним у державній зраді та публічних закликах до здійснення екстремістської діяльності з використанням інформаційно-телекомунікаційної мережі “Інтернет”.
За інформацію окупантів, Левченко винуватий у тому, що з лютого 2022 року працював адміністратором одного з інформаційних телеграм-каналів та з початком окупації частини території Запорізької області “не залишав місто, продовжуючи свою роботу”. Окупанти зазначили, що Левченко “негативно ставився до СВО (повномасштабної війни РФ проти України – ред.), представників російських державних органів влади регіону та зовнішньої політики, що ними проводиться” і “вирішив використати телеграм-канал для антиросійської та проукраїнської пропаганди, а також для передачі представникам спецслужб України відомостей про розміщення підрозділів Збройних сил РФ на території Запорізької області”.
У рішенні окупаційного суду говориться, що Левченко “у 2023 році організував роботу мережі “кореспондентів”, які надсилали йому інформацію, що містить заклики до терористичної діяльності та насильства щодо військовослужбовців та представників влади РФ на території Запорізької області, яку він розміщував у телеграм-каналі”.
Також окупанти звинуватили його у тому, що він передав “спецслужбам України” дані про місця дислокації російських військових, за якими “згодом готувався ракетно-бомбовий удар з боку ЗСУ”.
Георгія визнали винним за статтями, за якими може бути звинувачені тільки громадяни Росії. Суд призначив йому 16 років позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму із забороною діяльності, пов’язаної з адмініструванням сайтів, строком на рік, і з обмеженням волі на рік.
Георгій Левченко є одним з 26 цивільних заручників, яких незаконно утримує РФ, список яких веде Інститут масової інформації.
Як повідомляв ІМІ, в ніч на 21 серпня 2023 року російські окупанти зламали телеграм-канал українського видання “РІА Мелітополь”, який працював і після тимчасової окупації Мелітополя (Запорізька область). У цей же період співробітники російського ФСБ провели в окупованому Мелітополі рейд і заарештували адміністраторів двох українських телеграм-каналів “РІА Мелітополь” і “Мелітополь – це Україна”. Серед них були Георгій Левченко, Максим Рупчов, Яна Суворова, Марк Каліуш, Олександр Малишев, Владислав Гершон. Також окупанти заарештували журналістку “РІА Мелітополь” Анастасію Глуховську, яка працювала на сайті до повномасштабного вторгнення.
У жовтні 2023 року окупанти показали відео їхнього затримання на центральних російських пропагандистських медіа та у телеграм-каналах. У сюжеті вони розповідали про затримання “трьох великих агентурних груп, контрольованих українськими спецслужбами”.
Протягом двох років медійників тримали в різних місцях і було неможливо дізнатися, де вони знаходяться.
У серпні 2025 року стало відомо, що мелітопольські журналісти та адміни перебувають у СІЗО Росії й окупованої Донецької області. Так, Георгій Левченко перебував у СІЗО окупованого Маріуполя Донецької області, а пізніше міг бути вивезений до однієї з в’язниць на території окупованого Криму.
У березні 2025 року окупаційна прокуратура Запорізької області висунула Левченку звинувачення “в державній зраді та публічних закликах до екстремістської діяльності”.
За інформацією РІА Південь, Георгій має 13-річного сина, дружину і батьків, які залишаються в окупації.
2. РФ засудила до 15 років тюрми адміна телеграм-каналу “Мелітополь – це Україна” Владислава Гершона
03.09.2025 Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону (Росія) засудив до 15 років ув’язнення адміністратора телеграм-каналу “Мелітополь – це Україна” Владислава Гершона, якого Росія з 2023 року утримує у заручниках.
Такий вирок суд виніс 3 вересня 2025 року, повідомили “Репортери без кордонів” з посиланням на інформацію, надану його родиною.
Як повідомляє представниця Інституту масової інформації у Запорізькій області Наталя Виговська з посиланням на сайт російського суду, справу проти Владислава відкрили у травні 2025 року. Його звинувачували за трьома статтями кримінального кодексу РФ:
- шпигунство,
- організація терористичного співтовариства та участь у ньому,
- терористичний акт, вчинений групою осіб за попередньою змовою чи організованою групою.
Справу вів суддя Гурген Довлатбекян, призначений на цю посаду розпорядженням президента РФ Владіміра Путіна у 2021 році. Крім судійської кар’єри, з вересня 2022 року він також є доцентом кафедри “Кримінальне право та публічно-правові дисципліни” Донського державного технічного університету (Росія).
Згідно з даними суду, рішення щодо справи Гершона суддя виносив одноосібно. За інформацією російського суду, 2 вересня пройшло останнє засідання у справі і суд “пішов у дорадчу кімнату для ухвали вироку”. Винесення вироку було заплановано на 3 вересня 9.30 ранку. Нині на сайті немає офіційної інформації щодо винесеного вироку.
Втім, вирок з посиланням на пресслужбу Південного окружного військового суду Ростова-на-Дону (Росія) підтвердила і російська правозахисна організація “Меморіал”, яка займається підтримкою політув’язнених. За їх інформацією, прокурор просив для Владислава Гершона 18 років ув’язнення. Справа розглядалася в закритому режимі через “наявність держтаємниці в матеріалах”.
За даними російського видання “Медіазона”, 27-річного Владислава звинувачували в тому, що за завданням ГУР він і інші затримані адміністратори телеграм-каналів просили передплатників повідомляти через бот зворотного зв’язку про скупчення російських військових та техніки, а потім передавали інформацію українським розвідникам. Гершона звинувачували в тому, що разом з іншими адмінами він навів українські ракети на будівлю мелітопольського коледжу на проспекті 50-річчя Перемоги, де розташовувалися управління Росгвардії і ФСБ.
Владислав Гершон є одним з 26 медійників, яких незаконно утримує РФ, список яких веде Інститут масової інформації.
Як повідомляв ІМІ, окупанти у ніч на 21 серпня 2023 року зламали телеграм-канал українського видання “РІА Мелітополь”, який працював і після тимчасової окупації Мелітополя (Запорізька область). У цей же період співробітники російського ФСБ провели в окупованому Мелітополі рейд і заарештували адміністраторів двох українських телеграм-каналів “РІА Мелітополь” і “Мелітополь – це Україна”. Серед них були Георгій Левченко, Максим Рупчов, Яна Суворова, Марк Каліуш, Олександр Малишев, Владислав Гершон. Також окупанти заарештували журналістку “РІА Мелітополь” Анастасію Глуховську, яка працювала на сайті до повномасштабного вторгнення.
У жовтні 2023 року окупанти показали відео їхнього затримання на центральних російських пропагандистських медіа та у телеграм-каналах. У сюжеті вони розповідали про затримання “трьох великих агентурних груп, контрольованих українськими спецслужбами”.
Протягом двох років медійників тримали в різних місцях і було неможливо дізнатися, де вони знаходяться.
У серпні 2025 року стало відомо, що мелітопольські журналісти та адміни перебувають у СІЗО Росії й окупованої Донецької області. Так, за інформацією “Репортерів без кордонів”, Владислав Гершон з телеграм-каналу “Мелітополь – це Україна” спочатку утримувався в маріупольському СІЗО, а пізніше його перевели до Ростову (Росія), де він чекав суду. Його оточення повідомляло “Репортерам без кордонів” про “жахливі та нелюдські” умови утримання. Після етапування його листи стали рідшими, останній датований червнем 2025 року. Суд над ним тричі відкладали, востаннє, без пояснення причин, його перенесли з 13 серпня на 2 вересня.
КРИМ – 1
1. Окупаційний суд Криму оштрафував журналістку Лутфіє Зудієву як “іноагентку”
16.09.2025 Окупаційний Джанкойський районний суд Криму оштрафував журналістку видання “Ґрати” й правозахисницю Лутфіє Зудієву на 30 тисяч російських рублів (близько 15 тисяч гривень), визнавши винною в порушенні російського адміністративного законодавства про “іноземних агентів”. Про це повідомляє видання “Ґрати”.
За версією суду, вона, нібито маючи намір вести діяльність “іноагента”, не повідомила про це владу для внесення себе до відповідного реєстру.
Журналістка планує оскаржити це рішення. Справу розглядала окупаційна суддя Олена Ніколаєва.
Як зазначили в редакції, протокол про адміністративне правопорушення на Зудієву, що вона вела діяльність “іноземного агента”, не перебуваючи в реєстрі, склало 27 серпня окупаційне управління міністерства юстиції в Криму. Підставою стала ч. 1 ст. 19.34 КпАП РФ.
Як “політичну діяльність” мін’юст РФ розцінив її журналістську роботу для “Ґрат”, а також роботу правозахисниці – авторські колонки та інтерв’ю міжнародним медіа і правозахисним організаціям про порушення прав людини, які чинить Росія в Криму.
15 вересня підконтрольний РФ Джанкойський районний суд розглянув цей протокол. Хоча відповідачка мала можливість надати пояснення, її однаково визнали винною та призначили штраф у 30 тис. рублів (приблизно 15 тисяч гривень).
У своїй промові на засіданні Зудієва заявила, що розглядає цю справу як продовження багаторічного тиску на неї через громадську та журналістську діяльність у Криму. За її словами, мета російської влади – змусити замовкнути тих, хто повідомляє про порушення прав людини на півострові. Проте припиняти свою правозахисну діяльність вона не збирається.
“Це питання не просто особистої відповідальності, це питання моєї совісті як людини. Я не можу спокійно дивитися, як після численних обшуків, які постійно відбуваються в Криму, діти залишаються без батьків, літні батьки – без опіки, а жінки – без чоловіків”, – наголосила вона.
За словами журналістки, ці дії зазвичай супроводжуються грубими порушеннями з боку силовиків та ознаками зловживань під час слідства й судових процесів.
“Наприклад, під час обшуків людям підкидають [заборонену] літературу, фабрикують аудіозаписи, застосовують тортури електричним струмом, щоб вибити свідчення. Я вже спілкувалася з десятками людей, які пройшли через підвали, де до них застосовували такі методи. І я переконана, що можливість публічно говорити про це – моє право. Тому я вважаю, що в моїх діях немає адміністративного правопорушення. Я не зверталася до мін’юсту з проханням внести мене до реєстру “іноземних агентів”, бо мені не потрібно перебувати під чиїмось впливом, щоб бачити ці процеси навколо себе й говорити про них”, – зазначила Зудієва.
Як повідомляв ІМІ, у травні 2025 року міністерство юстиції РФ внесло Зудієву до реєстру “іноземних агентів”. У коментарі ІМІ Зудієва зазначила, що для неї це не стало несподіваною новиною. Вона пояснила: коли людина займається захистом людей у Криму, розповідає і пише про обшуки, арешти, про дії російських правоохоронних органів і спецслужб, які виходять за межі посадових повноважень, та відкриває альтернативну картину всього, що відбувається в Криму, і вона відрізняється від тієї картинки, яку створює російська пропаганда, то внесення до такого списку заборонених, небажаних людей стає лише питанням часу.
У серпні 2025 року Лутфіє Зудієва отримала повідомлення від окупаційного мін’юсту з вимогою з’явитися для складання адміністративного протоколу. Зудієвій інкримінували порушення законодавства про “іноземних агентів” (ч. 1 ст. 19.34 КпАП РФ).
У вересні 2025 року Замоскворецький районний суд Москви не змінив рішення міністерства юстиції РФ про визнання журналістки та правозахисниці Лутфіє Зудієвої “іноземною агенткою”.
22 лютого 2024 року представники російського “Центру протидії екстремізму” провели обшук у будинку Лутфіє Зудієвої. Після обшуку її відвозили до центру, але згодом відпустили.
На неї склали протоколи щодо скоєння адміністративних правопорушень, передбачених частинами 2 та 2.1 ст. 13.15 Кодексу про адміністративні правопорушення РФ (“зловживання свободою масової інформації”). Вона у своєму дописі на фейсбуці щодо незаконного переслідування ймовірних учасників “Хізб ут-Тахрір” не зазначила, що цю організацію визнано в РФ терористичною, а також, посилаючись на статтю Радіо Свобода, не вказала, що цю організацію визнано “іноземним агентом”.
У березні 2024 року підконтрольний РФ Київський районний суд у Сімферополі оштрафував Зудієву на 2500 рублів (1 тис. гривень). Протокол на неї за статтею про “зловживання свободою масової інформації” склав співробітник російського “Центру протидії екстремізму” (ЦПЕ) Роман Філатов.
У квітні 2024 року окупаційний суд Криму оштрафував Зудієву, визнавши винною в “зловживанні свободою масової інформації”.
7 травня 2024 року Зудієвій вручили застереження від окупаційного “Центру протидії екстремізму”.
У червні 2024 року окупаційний Київський районний суд Сімферополя розглянув апеляційну скаргу на штраф Зудієвої та залишив рішення про притягнення її до адміністративної відповідальності чинним.
СИТУАЦІЯ ЗІ СВОБОДОЮ СЛОВА В УКРАЇНІ, ЩО НЕ ПОВ’ЯЗАНА З РОСІЙСЬКОЮ ВІЙНОЮ ПРОТИ УКРАЇНИ
ФІЗИЧНА АГРЕСІЯ
Перешкоджання – 2
1. У Кривому Розі депутатка міськради перешкоджала журналістці “Першого Криворізького”
02.09.2025 Онлайн-медіа “Перший Криворізький” повідомляє, що депутатка міської ради Кривого Рогу Вікторія Самойленко (Третяк) перешкоджала журналістці видання Єлизаветі Макарчевій 2 вересня на концерті гурту “Жадан і Собаки” у новому Хартія-хабі.
Про це медіа повідомило 3 вересня на своєму сайті, команда якого теж відвідала захід.
Як пише медіа, під час виступу гурту депутатка, яка представляє “Блок Вілкула “Українська Перспектива” вийшла до мікрофону із промовою про відкриття хабу у місті та висловила жаль з приводу відсутності на концерті сина в.о. міського голови Кривого Рогу Юрія Вілкула — Олександра, який називає себе головою Ради оборони міста.
Редакція зазначає, що з відповіді на свій запит дізналася, що 25 лютого 2022 року виконком Криворізької міськради створив Раду оборони міста на чолі з Олександром Вілкулом. Видання зазначає, що невідомо, хто висунув його кандидатуру, чи було голосування, немає й документа, що визначає склад та діяльність Ради.
Відвідувачі та відвідувачки концерту відреагували на цю промову скандуванням “Ганьба”!
Після промови Вікторія Третяк, яка називає себе заступницею голови Ради оборони Кривого Рогу, відійшла у частину імпровізованої сцени, де працювали медійники та медійниці та, зауважує редакція, почала штовхати та заважати журналістці “Першого Криворізького” виконувати роботу.
“Під час зйомки я рухалася, щоб зловити гарні кадри, і, вочевидь, цим заважала Вікторії дивитися концерт. Вона кілька разів відштовхувала мене, хапала за сумку, за руки, під груди. Казала: “Що ти собі дозволяєш?”, після чого сфотографувала мене.
Мені було неприємно, бо я просто виконувала свою роботу. Я не хотіла конфліктувати, бо звикла вирішувати різні ситуації не штурханиною, а словами. Мені хотілося просто допрацювати на концерті та послухати пісні. Я відчувала несправедливість та відразу”, – розповіла Єлизавета.
Редакція розцінює дії депутатки як тиск на медіа та наполягає на розгляді її поведінки на постійній комісії з питань законності, правопорядку, депутатської діяльності, регламенту, етики та свободи слова.
Виконавча директорка “Першого Криворізького” Софія Скиба повідомила, що редакція днями направить відповідне звернення до міськради.
“Така поведінка неприпустима для людини, яка нібито представляє інтереси громади Кривого Рогу. Наше медіа постійно опиняється під тиском місцевої влади та незрозумілих органів. Ми звикли, що наші запити ігнорують – відсутність відповіді – теж відповідь. Але неетичну поведінку, словесну, а тим паче фізичну – ми не толеруватимемо. Ми вимагаємо публічних вибачень”, – зазначила Софія Скиба.
Водночас депутатка Вікторія Самойленко в коментарі “Детектору медіа” стверджує, що журналістка сама штовхалася та провокувала конфлікт. Крім того, за її словами, на концерті було неможливо ідентифікувати як журналіста “якусь дівчину серед декілька сотень присутніх”, які одночасно знімали на телефон.
“Документи вона не предʼявила, дозволу не питала, реєстрації не проходила, відеокамери та фотоапарата в неї не було. Всі заяви даної особи вважаю провокаціями, як і її прихід на захід в наше приміщення”, – сказала Самойленко.
На відео, опубліковане “Першим Криворізьким”, видно, що у момент конфлікту на шиї журналістки висіло посвідчення. Водночас Вікторія Самойленко сказала, що не запитувала додаткових документів у Макарчевої, “а вона не предʼявляла”.
За словами журналістки, вхід на концерт був за попередньою реєстрацією, підтвердження та адресу події вона отримала на електронну пошту.
2. Журналісту “Четвертої влади” перешкоджали під час фіксації роздавання макаронів пенсіонерам
04.09.2025 Журналісту “Четвертої влади” Сергію Туровичу 4 вересня перешкоджали та погрожували насильством під час знімання процесу роздавання гуманітарної допомоги в приймальні партії “Рівне разом”. Про це повідомляє “Четверта влада”.
Як пише видання, журналіст побачив, що біля громадської приймальні партії в.о. міського голови Рівного Віктора Шакирзяна “Рівне разом” стоїть черга з людей, які прийшли, щоб отримати безкоштовні макарони. За спостереженнями журналіста, у черзі були переважно пенсіонери, які розповіли йому, що інколи тут роздають і олію.
Сергій Турович з’ясував, що для отримання гуманітарної допомоги пенсіонери мають надати в приймальні партії “Рівне разом” пенсійне посвідчення та номер телефону. Як зауважує медіа, хоча люди в черзі розуміли, що в такий спосіб партія збирає їхні персональні дані, нікого з них це особливо не бентежило. Люди пояснили журналісту, що для них дуже важливо отримати безкоштовні продукти, оскільки їхні пенсії є дуже низькими, і така допомога полегшує їхнє життя.
“Дані, які зібрані зараз, у подальшому можуть бути використані для того, щоб, наприклад, когось привітати з днем народження. Комусь розіслати нагадування про якісь там свята і тому подібне”, – пояснив виданню керівник Громадянської мережі “Опора” в Рівному Андрій Токарський.
За словами журналіста Сергія Туровича, зайшовши в приймальню, він продемонстрував присутнім свою прескарту і пояснив, що виконує роботу. Йому вдалося зафіксувати, як керівниця приймальні Іванна Одейчук записує дані людей у ноутбуці, а інша жінка приносить макарони. Згодом жінки почали виганяти журналіста з приміщення, звинувачувати в тому, що він займається провокацією та не дає їм можливості виконувати роботу.
“Ви можете подивитися, як себе поводять журналісти “Четвертої влади”, – заявила Іванна Одейчук перед натовпом. Після цього аудиторія почала виганяти та штовхати журналіста. Чимало присутніх також запитували його про те, чи він військовозобов’язаний.
Згодом одна з двох жінок, які працювали в приймальні, Олена Симків, вимагала, щоб журналіст залишив приміщення, і повідомила, що видавання макаронів продовжать лише тоді, як він піде. Тоді Туровичу довелося покинути приймальню, адже натовп став агресивним.
“Зрештою – співчуваючи людям у черзі – виходжу з приймальні. Одразу за порогом чую, що я “козел”. На мене кричить якийсь кремезний чоловік років під сімдесят. […] Каже, що мені треба “на передову”, а не займатися “провокаціями”. Пояснюю, що служив. Реакція на мої слова – доволі байдужа: “Я теж служив!” – розповів Сергій Турович.
Також журналіст пояснив, що через співчуття до присутніх, які прагнули отримати безкоштовні макарони, та небажання “влаштовувати виставу” він вирішив не викликати поліцію. Нагадаємо, у квітні та в червні цього року поліція закрила два кримінальні провадження, пов’язані з перешкоджанням діяльності журналістів “Четвертої влади”.
Погрози – 1
1. Kyiv Independent заявило про тиск від Fire Point за матеріал про розслідування НАБУ щодо компанії
03.09.2025 Головна редакторка видання The Kyiv Independent Ольга Руденко заявила про погрози з боку керівництва компанії Fire Point після публікації матеріалу про розслідування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) щодо діяльності компанії. Про це Ольга Руденко повідомила на своїй Facebook-сторінці.
За її словами, редакція отримала лист від керівника Fire Point Єгора Скалиги з вимогою спростувати матеріалу про те, що НАБУ веде розслідування щодо діяльності компанії.
“За інформацією наших джерел, в рамках цього розслідування в тому числі перевіряється можливість того, що компанія завищувала ціни на дрони, які постачала державі, а також версія про зв’язок компанії з Тимуром Міндічем — бізнесменом, близьким до президента”, – написала Руденко.
Вона зауважила, що причин для спростування у листі немає.
“В якості головного аргументу надано лист з НАБУ, який жодним чином не спростовує факти, вказані в нашій статті. Лист говорить про наявність розслідування, але не каже, чи фігурує в ньому компанія Fire Point, посилаючись на таємницю слідства. Все. Жодного спростування не було”, – зазначила Руденко.
Також журналістка повідомила, що керівник Fire Point поінформував редакцію, що подасть заяву до СБУ щодо вчинення виданням злочину.
“По статтям про державну зраду і пособництво державі-агресору. Бо наш матеріал, за його оцінкою, “спрямований невідомими замовниками” і “покликаний зірвати ракетну програму України”, – процитувала вона.
Ольга Руденко наголосила, що це є спробою тиску.
“Цю погрозу я вважаю нічим іншим, як спробою тиску на редакцію – при чому з метою не лише налякати нас, але й інших журналістів, які можуть зацікавитись діяльністю компанії”, – зазначила головна редакторка медіа.
Руденко додала, що робить цю інформацію публічною “враховуючи те, з ким може бути пов’язана ця компанія, і як ці зв’язки можуть вплинути на готовність СБУ почати таке розслідування”.
29 серпня редакція The Kyiv Independent опублікувала матеріал про те, що компанія Fire Point – виробник дронів і ракет “Flamingo” нібито зловживає на держзакупівлях через можливе завищення цін. Також йшлося про можливі зв’язки з бізнесменом із оточення президента Тимуром Міндічем та є одним із найбільших отримувачів оборонних контрактів.
Після появи публікацій НАБУ поширило 29 серпня офіційне повідомлення: “У відповідь на численні запити медіа повідомляємо, що НАБУ та САП не здійснюють розслідування щодо згаданої у медіа ракети “Фламінго”.
НЕПРЯМИЙ ТИСК
Стеження – 1
1. Виконавча директорка The Kyiv Independent Дарина Шевченко заявила про переслідування
30.09.2025 Виконавча директорка The Kyiv Independent Дарина Шевченко повідомила про інцидент біля свого місця проживання, який вона розцінює як переслідування. Про це повідомила головна редакторка медіа Ольга Руденко на Facebook-сторінці.
За її словами, 30 вересня до будинку, де живе Дарина Шевченко, прийшов невідомий чоловік та почав збирати про неї інформацію. Він опитував сусідів, показував їм її фотографію, фотографував двері під’їзду та спільні двері на поверсі.
“В будинок цього хлопця привели працівники місцевого ЖЕКу. Працівники кажуть, що він показав посвідчення, але не зізнаються яке. Вони очевидно налякані. Далі їх буде питати поліція. Дарина написала заяву про переслідування”, – зазначила Ольга Руденко.
Вона зазначила, що виконавча директорка видання не має особистих конфліктів чи справ, яких може стосуватися цей випадок.
“Єдина версія – це пов’язано з її діяльністю як виконавчої директорки The Kyiv Independent та з нашою журналістською роботою. Такий збір інформації може бути однією з дій в рамках досудового розслідування або просто способом тиску”, – пояснила Ольга Руденко.
Вона також додала, що не хоче звинувачувати когось голослівно.
“Але є не дуже багато посвідчень, які можуть налякати людей так, як налякали цих працівників ЖЕКу”, – написала Руденко.
Також головна редакторка The Kyiv Independent оприлюднила скриншот з відеокамер із зображенням чоловіка, який збирав інформацію про Дарину Шевченко, з проханням допомогти зʼясувати його особу.
Аудіоверсія цього матеріалу створена за допомогою штучного інтелекту.
