Барометр свободи слова за червень 2017 року
У червні ІМІ зафіксував 20 випадків порушень прав журналістів та свободи слова в Україні. Найбільшу кількість порушень зафіксовано в категорії “перешкоджання” – 10. Також вперше з початку року зафіксовано 1 випадок викрадення українського блогера в окупованому бойовиками “ДНР” Донецьку – Станіслава Васіна (Асєєва).
Кількість перешкоджань два місяці тримається майже на однаковому рівні (травень – 9, квітень – 8). Такі дані подає щомісячний моніторинг Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.
Загалом порушення свободи слова та прав журналістів у червні ІМІ зафіксував в 11 областях України. Зокрема, лідером таких порушень цього місяця стали Київ з областю (6 випадків) та Одещина, де зафіксовано 4 випадки.
Порушували у червні право журналістів на професію, згідно з моніторингом ІМІ, приватні особи, хакери, місцева влада, правоохоронці та СБУ.
На початку червня стало відомо про зникнення журналіста Станіслава Васіна (Асєєва) в окупованому бойовиками Донецьку. У його квартирі були виявлені сліди злому і обшуку. Як вдалося з’ясувати ІМІ, Станіслав Васін дописував для проекту Радіо Свобода “Донбас. Реалії”, “Українського тижня”, “Української правди”, ZN.ua.
Друзі, родичі і колеги Станіслава Асєєва звернулися до всіх іноземних ЗМІ з проханням розповісти про зникнення у Донецьку журналіста. Колишній народний депутат Єгор Фірсов з неофіційних джерел дізнався, що Асєєв живий і затримали його представники так званого “МГБ” в самопроголошеній “ДНР”. Водночас родичі Асєєва звернулися до “ДНР” щодо того, де перебуває Стас та що з ним, пише Фірсов, але їм ніхто не відповів.
26 червня радник голови СБУ Юрій Тандіт повідомив, що Станіслав Васін (Асєєв) включений у список українських заручників на обмін.
“Весь цей час Станіслав перебував на непідконтрольній території, оскільки вважав за свій обов'язок залишатися в центрі подій і писати про те, що там відбувається. На ризики не зважав, хоча й усвідомлював, чим це загрожує”, – повідомив екс-нардеп, друг Стаса Єгор Фірсов.
Несподіваної масштабної хакерської атаки зазнали 27 червня низка українських ЗМІ. Згодом стало відомо, що атака була спрямована переважно на Україну. Було встановлено, що запущений вірус Petya.А шифрує дані на комп’ютері та вимагає викуп, хоча після виплати грошей власники уражених комп’ютерів не отримують жодних ключів. Так, атаки зазнали медіахолдинг ТРК “Люкс”, телеканали “Київ”, ATR, “Чорноморська телерадіокомпанія”, “До ТеБе”, медіагрупа Inter Media Group. Також атаки зазнали сайти видань медіахолдингу УМХ.
Також ІМІ повідомили, що у Кропивницькому від вірусу Petya постраждали дві місцеві редакції, а також редакція рівненського телеканалу “РТБ”.
Крім того, цього місяці ІМІ зафіксував 3 випадки побиття (кількість майже не змінилася у порівнянні з травнем, коли було зафіксовано два випадки), 2 випадки непрямого тиску та по 1 випадку пошкодження майна журналістів та обмеження доступу до публічної інформації.
Таким чином, з початку року ІМІ зафіксував 10 випадків побиття, 4 випадки цензури, 44 випадки перешкоджання, 17 – обмеження доступу до інформації та 15 випадків погроз.
Детальніше з барометром можна ознайомитися нижче:
Фізична агресія
Побиття – 3
15.06.2017 В Одесі 15 червня невідомі особи напали на знімальну групі телеканалу “Академія” під час зйомки репортажу про знущання над тваринами в одній з багатоповерхівок міста. Про це повідомляє представник ІМІ в Одеській області.
Знімальна група телеканалу прибула за викликом громадських активістів, які виявили закритих у підвалі голодних кошенят. Власноруч дістати тварин з підвалу активісти не змогли і звернулися за допомогою до консьєржки, яка відмовилась і пішла з робочого місця.
За словами журналістки телеканалу Ірини Кіструги, за деякий час до будинку приїхали троє чоловіків, один з яких представився сином консьєржки. Після цього вони почали погрожувати зоозахисникам і знімальній групі.
“Один з них погрожував нам фізичною розправою, штовхався, нецензурно висловлювався і щосили хамив”, - розповіла кореспондентка.
У подальшому цей чоловік напав на оператора Андрія Яковенка, схопив його за шию та намагався крутити руки. Громадські активісти та журналісти звернулися до правоохоронних органів та написали заяву в поліцію. Наразі поліцейські встановлюють особу яка здійснила цей напад.
2.У Києві поліцейські напали на фотокора LB.ua після Маршу рівності
18.06.2017 18 червня у Києві співробітники поліції напали на фотокореспондента LB.ua Максима Требухова, повідомляє LB.ua.
Інцидент стався після Маршу рівності “КиївПрайд-2017”. Повертаючись з площі Льва Толстого, де закінчилася хода за права ЛГБТ, він вирішив подивитися на ситуацію біля червоного корпусу інституту імені Шевченка, де поліція заблокувала представників правих сил.
“Там на цю мить уже все закінчилося і люди розходилися. Я рухався з парамедиком Червоного Хреста тротуаром у бік бульвару Шевченка. Навпроти жовтого корпусу ми помітили, як копи намагаються когось затримати. Підняв камеру, щоб зняти це. В цей момент до мене підбіг представник поліції без розпізнавальних знаків, без жетона, без маркерів, у захисному спорядженні і шоломі і почав заважати мені знімати”, - розповів фотокор.
“На моє зауваження, що я журналіст - а моє посвідчення висіло на шиї - і нагадування, що його дії є порушенням ст. 171 КК, він почав бити по камері і намагався її відібрати. Я взяв у руки посвідчення, показував їм, що я журналіст, і тримав камеру, щоб її не вирвали. Інший представник поліції (в цей час) завдав кількох ударів по корпусу”, - розповів він.
Зрештою, Требухову вдалося вирватися з натовпу поліцейських (водночас він отримав від них кілька ударів ногами), після чого він написав заяву в автомобілі викликаного на місце патруля.
Безпосередньо в нападі на журналіста брали участь двоє поліцейських, інші заблокували підходи до нього і не намагалися зупинити дії своїх колег, пише видання.
24.06.2017 24 червня в центрі Одеси посеред дня двоє невідомих напали на місцеву журналістку, блогерку “Думської”, екоактивістку Світлану Підпалу. Про це повідомляє “Думська” з посиланням на сторінку журналістки у Фейсбуці.
“З півгодини тому на мене напали біля мого будинку на вулиці Тираспільській. У мене в руках був надувний дитячий м'яч і мобільний телефон, на плечі рюкзак. Нічого не вкрали. Бризнули балоном, потім били по обличчю. Я розумію, що мене попереджають, незважаючи на те, що я останні тижні перебуваю в такому шоці від того, що відбувається з узбережжям, що навіть нічого не пишу, противно”, - написала Підпала.
Як розповів виданню соратник Світлани Владислав Балинський, нападники заздалегідь підготувались до нападу. Один з них чекав біля мопеду, другий спочатку гукнув, а потім схопив Світлану за руку, обернув і забризкав їй обличчя з газового балончика. Потім заштовхав в кут арочного в'їзду і став бити кулаками по обличчю. Далі нападники зникли на мопеді в невідомому напрямку.
Цей напад журналістка пов’язує зі своєю професійною діяльністю, оскільки телефон, рюкзак і гроші злочинців не цікавили.
В лікарні у Світлани Підпалої зафіксували закриту черепну мозкову травму, забій м'яких тканин і окістя лобної частини.
Наразі одеська поліція відкрила кримінальне провадження за 125 статтею КК України - “нанесення легких тілесних ушкоджень”. Оперативники вилучили відео з камер спостереження в місці, де відбувся напад.
Світлана Підпала пише на тему екології та захищає узбережжя від забудови. Є учасником рухів “Генпротест”, “Зелений лист”.
Пошкодження майна журналістів – 1
1.Журналістці Ірині Федорів невідомі порізали шину авто
07.06.2017 Зранку 7 червня в смт Коцюбинське (Київська область) двоє чоловіків прокололи шину автомобіля Nissan Note, який належить журналістці та місцевій активістці Ірині Федорів, повідомляє сайт "Громада Приірпіння".
"Ми саме збиралися везти дитину в садок, коли помітили, що шина на місці водія спустилася через поріз. Поїхали на СТО і там нам сказали, що з першого удару ніж не взяв шину, бо вдарили не в тому місці. А з другої спроби зловмисникам таки вдалося її розрізати. Шиномонтаж тут не допоможе – треба купувати нову. Я коли перемотувала відео на камерах спостереження, то думала, що різатимуть шини о 2 – 3 ночі, коли більша ймовірність, що ніхто не побачить. А виявилося, що наші правоохоронці такі “грізні” в Коцюбинському, що злочинність у нас відбувається в білий день. 8:50 ранку, коли люди їдуть в садок, на роботу. Це якраз той час, коли ми їдемо в садок. Тобто моя сім’я абсолютно реально могла перестріти цих молодиків з ножем. Це показник того, що наша правоохоронна система через те, що роками не карає нікого за злочини, стала спільником і стимулює ріст злочинності навіть в білий день", – зазначає Ірина Федорів.
Журналістка оприлюднила відео з камери спостереження, де чітко видно, як зловмисники підійшли умисне до її автівки. Один з них дивився, чи нікого немає, а другий присів і проколов шину біля сидіння водія.
У коментарі для ІМІ Ірина Федорів, яка є співзасновницею сайту "Громада Приірпіння", сказала, що пов'язує інцидент із професійною діяльністю. Сайт кілька років відстоював інтереси створення національного парку в Біличанському лісі та порятунку його від забудови, а також знаходиться у протистоянні з локальною партією "Нові обличчя", що контролює Ірпінь, Бучу, Гостомель та Ворзель, натомість у Коцюбинському головою селища було обрано наближену до цього ЗМІ Юлію Матюшину.
У 2012 р. Ірині Федорів погрожували і вона жила під охороною, натомість рівно рік тому, 7 червня 2016 р., у під'їзді, де перебував у вікні консьєржа тираж самвидаву "Громади Приірпіння", була спроба злому з ножем цього вікна. Справа не була розслідувана.
Також навпроти будинку журналістки обписали паркан напередодні виборів у 2016 році та облили зеленкою прокурора. Навіть за такі хуліганські дії ніхто досі не відповів перед законом.
Перешкоджання – 10
02.06.2017 В Ужгороді працівники автовокзалу забороняли журналістам “21 каналу” знімати сюжет.
Інцидент стався 2 червня на території автостанції “Ужгород-1”. Охоронець та кілька працівників вокзалу в усній формі наказали знімальній групі припинити зйомку, бо це, за словами працівників вокзалу, заборонено робити без дозволу.
Як повідомила представнику ІМІ в Закарпатській області журналістка “21 каналу” Олександра Туранова, вона готувала сюжет про те, що на ужгородській автостанції продають більше квитків, ніж є місць в автобусі. Власне, коли журналісти записували коментар пасажирки, до них і підійшов охоронець. Деталі інциденту зафіксовано на відео, яке також додано до сюжету про роботу вокзалу. На відео чути і слова охоронця, що забороняє знімати, а також видно жінку, яка намагається затулити об’єктив камери рукою.
Через втручання у роботу знімальної групи сюжет не вдалося випустити у запланований день.
Журналісти викликали на місце події поліцію, а 9 червня Олександра Туранова написала заяву про факт перешкоджання журналістській діяльності на території вокзалу до Ужгородського відділу поліції.
Як повідомляв ІМІ, у 2015-2016 роках на автовокзалах Ужгорода та Мукачева зафіксовано втручання охоронців у роботу знімальних груп журналістів “21 каналу”, “М-студіо”, “Інтера” та “Тиси-1”.
12.06.2017 12 червня у Апеляційному суді Полтавської області, де розглядали справу щодо різанини біля арки “Газетного ряду”, невідома жінка вибила з рук журналістки ГО “Полтавська платформа” Анни Єгорової телефон, на який та вела відеозйомку. Про це повідомляє представниця ІМІ в Полтавській області.
Інцидент стався після закінчення судового засідання, коли між активістами і людьми, які приїхали з Кременчука на підтримку підозрюваного Анатолія Прядка, виникла суперечка.
“Бойове хрещення журналіста – це коли в суді кременчуцька тітушня вибиває твій телефон. Якийсь охоронець порадив пробачити жінку, але, мабуть, я ще не готова зрозуміти, як це приїжджі люди в моєму місті поводяться отак. Заява – в поліції, жага боротися зростає. Дякую всім, хто підтримав мене, особливе дякую для Миколи Лисогора за відео, яке допоможе в справі. Своє відео не публікуватиму в інтересах слідства (дуже сподіваюся, що воно розпочнеться)”, – написала журналістка на своїй сторінці у Фейсбуці.
У коментарі представниці ІМІ Анна Єгорова розповіла, що невідома жінка хапала її за руки, заважала знімати, а пізніше вихопила телефон з рук. “Я знімала суперечку, і саме тоді жінка вибила з рук телефон, а коли я сказала, що журналіст, вона почала сипати образи”, - розповіла Єгорова.
Після інциденту Єгорова написала заяву в Октябрський райвідділ поліції, в якій вказала, що під час виконання редакційного завдання їй перешкоджала невідома жінка
“Слідчий написав, що особа намагалася вихопити, а не вихопила. Довелося писати пояснення своєю рукою”, - сказала журналістка.
12.06.2017 У Вінниці 12 червня охоронець служби безпеки програми “Ревізор” (Новий канал) перешкоджав журналістам місцевого видання “Вежа” проводити відеозйомку ревізії кафе “Пиріжкова”, повідомляє “Вежа”.
Як пише видання, охоронець “Ревізора” забороняв кореспондентці Валерії Жовтун та головному редактору видання Андрію Качору фотографувати заклад та ведучого “Ревізора” Миколу Тищенка. Також охоронці забороняли це робити пересічним громадянам, що зібралися навколо.
“Ситуація загострилася, коли один з охоронців Тищенка почав відверто перешкоджати зйомці журналістам Vежі, які саме виконували редакційне завдання. Спочатку заборонити зйомку один з охоронців намагався нашій Валерії Жовтун, а по прибуттю на місце керівника видання Андрія Качора, намагався вибити телефон і з його рук”, - пише видання.
Качор зробив чоловіку зауваження і попередив, що його дії є порушенням ст. 34 Конституції України, ст. 307 Цивільного кодексу та ст. 171 Кримінального кодексу України. На це, пише видання, співробітник телеканалу відповів нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою після завершення зйомки та продовжив протиправні дії.
Журналісти викликали поліцію і написали заяву про перешкоджання їхній діяльності (ст. 171 ККУ), а також про погрозу насильством щодо журналіста (ст. 345-1 ККУ). Як пише видання, чоловік з оточення “Ревізору”, який намагався перешкоджати роботі журналістів, теж хотів написати зустрічну заяву, але потім відмовився.
В коментарі ІМІ Андрій Качор розповів, що охоронець хапав його за руки і намагався вибити телефон, потім дещо заспокоївся. “Силу не застосовував, але погрожував її застосувати після зйомки”, - сказав журналіст, додавши, що дехто з команди програми також ставав спиною прямо перед камерою.
За словами Качора, він та його колега представлялися журналістами, але чоловік, що перешкоджав, “вимагав роздрукованого редакційного завдання”. Заборону охоронець аргументував “порушенням авторського права” і “інтелектуальної власності”, додав Качор.
4.В Одеській міськраді на очах у мера та депутатів невідомі напали на журналіста
13.06.2017 В Одесі 13 червня на погоджувальній раді, яка проходила в будівлі міської ради, невідомі чоловіки у камуфляжній формі напали на позаштатного кореспондента видання “Ізбірком” Юрія Дяченка. Про це повідомляє “Ізбірком”.
За словами журналіста, після того, як він розпочав відеозйомку засідання, до нього підійшли невідомі, які, не представившись, почали вимагати від журналіста виключити камеру.
Через деякий час кілька людей спортивної статури в камуфляжній формі і без розпізнавальних знаків напали на Юрія Дяченка і силою винесли його з зали засідань. Всі ці дії відбувались на очах у міського голови Геннадія Труханова, місцевих депутатів та інших журналістів.
Крім того, у представника ЗМІ відібрали його речі і мобільний телефон. Через деякий час телефон повернули, проте абсолютно всі відео, які він знімав раніше, були вже видалені.
Як пише видання, міський голова Геннадій Труханов, який вів погоджувальну раду, заявив, що це - “робоча нарада”, де не потрібно знімати відео. Він пояснив, що “дозволяє бути присутнім і ставити запитання”, але “знімати не треба”, оскільки нібито потім активісти “роблять з депутатів та чиновників клоунів”.
Цього ж дня Юрій Дяченко написав заяву до правоохоронних органів про перешкоджання журналістській діяльності.
13.06.2017 В Миколаєві 13 червня на кореспондента “Преступности.НЕТ” Тараса Леонтяна накинувся з лопатою працівник дорожньої служби та погрожував йому розправою за те, що він знімає процес ремонту дороги. Про це повідомляє представник ІМІ у Миколаївській області.
Так, журналісту перешкоджав працівник ТОВ “Дорлідер”, яка виконує на замовлення Департаменту ЖКГ Миколаївської міської ради ремонт дороги на вулиці Нікольській.
Як розповів Леонтян, в редакцію надійшло повідомлення від місцевих жителів, що дорожники кладуть асфальт одразу після дощу в калюжі. Кореспондент виїхав на місце перевірити інформацію та почав зйомку.
В цей час один з працівників, побачивши його, почав погрожувати йому та переслідувати з лопатою, вимагаючи покинути місце ремонту.
14.06.2017 В Одесі 14 червня охоронці та поліція тривалий час не пускали журналістів низки видань на сесію міської ради. Про це повідомляють Ізбірком та Думська.
Вхід до будівлі міськради заблокували представники приватної охоронної фірми “Зевс”, співробітники департаменту муніципальної охорони і поліції.
Охорона міськради поводилась агресивно щодо журналістів, штовхалась та перешкоджала професійній діяльності кореспондентів. На звернення про перешкоджання журналістській діяльності співробітники поліції не реагували.
Деякі журналісти написали заяви в поліцію про перешкоджання журналістській діяльності. Пізніше радник начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області Руслан Форостяк повідомив, що за цим фактом поліція відкрила кримінальне провадження за статтею 171 Кримінального кодексу (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”).
Перед початком сесії міськради під будівлею мерії ошукані інвестори ЖК “Золотий берег” влаштували пікет.
Крім журналістів, на сесію також не могли потрапити вчасно пікетники та деякі депутати міськради.
На сесії депутати мали розглянути 37 проектів рішень, зокрема щодо земельних відносин.
Водночас міський голова Геннадій Труханов на брифінгу заявив, що суворий пропускний режим під час сесій необхідний, щоб уникнути провокацій. “Я повинен забезпечити якісну сесію. Хто хотів прийти на сесію, ті прийшли, а для громадських працівників - подавайте заявку і в зал потрапите обов'язково. Але певні заходи проти провокаторів, які хочуть зірвати сесію, будуть. З діями приватних структур, які не пустили в тому числі і деяких депутатів, ми будемо розбиратися”, - сказав він.
14.06.2017 14 червня у Дружківці (Донецька область) директор Торецького виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (ВУВКГ) Олексій Долбещенков забороняв оператору інтернет-видання “Халва” Віктору Сотнікову здійснювати відеозйомку прес-конференції. Про це повідомила журналістка видання Світлана Агаджанян, інформує “Детектор медіа”.
За її словами, прес-конференція відбулася в кабінеті Долбещенкова, в центральному офісі ВУВКГ, але без участі оператора “Халви”.
“Захід відбувся, але без нашого оператора, бо пан Олексій категорично відмовився проводити конференцію за присутності оператора “Халви”. Він вийшов зі свого кабінету. З часом вийшов наш оператор, а Олексій Долбенщиков потім повернувся і провів захід”, – розповіла Агаджанян. Вона додала, що оператор пішов на прес-конференцію без журналіста, бо редакція працює на волонтерських засадах та не має можливості сплачувати заробітну плату колективу.
Журналістка також зазначила, що прес-конференцію анонсували завчасно.
“Захід був публічним, анонсували його завчасно. Раніше ми знімали відео про роботу підприємства, про пориви, про питання підвищення тарифу на воду. Керівник підприємства за це нас і не любить”, – повідомила Агаджанян.
У свою чергу директор Торецького ВУВКГ Олексій Долбещенков повідомив, що “нікому нічого не забороняв”.
“Ніхто нікому нічого не забороняв. Я директор офіційного підприємства. Працюю із засобами масової інформації при нагоді, коли вони надають документи, що підтверджують належність до друкованих засобів масової інформації. У мене в кабінеті знаходилися три представники ось цих ЗМІ. Була призначена зустріч, були підготовлені документи. Я попросив у всіх інших подати документи про те, що вони є представниками ЗМІ. Ніхто мені більше нічого не надав”, – прокоментував Долбещенков.
Він також зазначив, що не знає видання “Халва”.
“Всі, хто у мене був, я знаю особисто, знаю, що вони працюють в цих ЗМІ. Хто така “Халва”? Якщо ви є зареєстрованим ЗМІ, ви маєте права і я з вами завжди буду працювати. Але, будь ласка, нехай присутні ті люди, які підтвердять, що вони працюють в даному представництві, ми будемо працювати і я буду відповідати на всі питання, які будуть поставлені», – додав він та порекомендував подавати письмовий запит.
У редакції “Халви” зазначили, що своє посвідчення Долбещенкову оператор Віктор Сотніков показував. Він має намір подавати заяву до поліції за перешкоджання журналістської діяльності.
17.06.2017 На Рівненщині під час зйомки сюжету про видобуток бурштину невідомий чоловік вдарив кореспондентку телеканалу “Інтер” у Рівному Інну Білецьку. Інцидент стався 17 червня, повідомляє Громадське.
Як розповіла Білецька, чоловік обурився, що оператор почав зйомку. За її словами, бурштинокопач намагався вибити телефон з її рук.
“Вдарив не сильно. По руці. Але це типова поведінка”, - сказала вона.
За її словами, це не перший випадок нападу з боку бурштинокопачів, однак ще жодного разу поліція не затримала нападників.
Як розповіла представниці ІМІ в Рівненській області Інна Білецька інцидент стався неподалік села Соломир.
За словами журналістки, один з бурштинокопачів вдарив її по руці, смикав за фотоапарат та намагався вибити з руки телефон.
Окрім Інни Білецької, на місці події був журналіст “Четвертої влади” Дмитро Бондар. За його словами, він разом з колегою отримали сигнал від власних джерел про незаконний видобуток бурштину у цьому місці. Тож поїхали пересвідчитися у цьому. Застали за роботою близько двох десятків бурштинокопачів. Журналісти до копачів близько не підходили, зупинилися метрів за 50-100 і знімали кадри загального плану.
“Побачивши камери, один з нелегальних старателів підійшов до нас і почав виражати своє обурення, – розповів Дмитро Бондар. – В певний момент спробував навіть відібрати з моїх рук камеру, взявшись рукою за об’єктив. Під час перепалки, в певний момент досить сильно смикнув за руку мою колегу, намагаючись забрати телефон, яким вона знімала. Довелося поїхати звідти.
За деякий час на місце приїхали поліцейські, однак групи нелегальних копачів та чоловіка, який перешкоджав журналістам, вже не було.
Як пояснив Дмитро, заяву до поліції він не писав, оскільки ані тоді, ані згодом необхідного на це часу він не мав, і вважає такий крок безперспективним.
“Ситуація вже класична, оскільки нелегальні старателі у більшості випадків категорично проти того, щоб їхню роботу зафіксували на камеру, – розповів журналіст. – Адже після цього “клондайк” можуть прикрити. Якщо в поліцейських спецпризначенців стріляють, перекидають їхні автомобілі, то яка мова може бути про безпеку журналістів у таких місцях”.
Вважає безперспективним скаржитися поліції на перешкоджання журналістській діяльності і Інна Білецька: “Бо не вважаю, що на таке треба витрачати час. Покарання не буде. По 171-й (статті Кримінального кодексу – Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів - ) поліція не вміє працювати”.
21.06.2017 Головного редактора Михайла Погрібного та журналістку Олену Бугай з газети “Вісник Семенівщини” (Полтавська область) селищна голова і депутати не пустили на засідання сесії Семенівської селищної ради. Заборону селищна голова Людмила Милашевич мотивувала тим, що газета “займається блювотиною”. Про це повідомляє представниця ІМІ в Полтавській області.
21 червня у селищній раді відбулася позачергова сесія, на порядок денний якої виносилося одне питання – про приєднання сільських громад до Семенівської об’єднаної територіальної громади.
“Бажання бути присутніми на засіданні виявили і кореспонденти газети “Вісник Семенівщини”. На превеликий жаль, селищний голова Людмила Милашевич різко, а головне неприязно зустріла журналістів, мотивувавши це тим, що ЗМІ, яке вони представляють, займається “блювотиною” (цитуючи дослівно). Натомість, на пред’явлені посвідчення журналістів Людмила Павлівна відреагувала, як на звичайні клаптики паперу. На думку мера Семенівки, свобода слова, гарантована Основним Законом, нехай залишається “в журналістів при собі”, – повідомляє “Семенівські вісті”.
В аудіозаписі, що виклало видання на сайті, селищна голова зазначає, що журналісти мали подавати заявку для того, щоб бути присутніми на сесії.
“Треба було через те, що ви (подавати заявку – ред.)... Ви газета, яка займається блювотиною… Є цивільний кодекс, ви повинні спитати у кожного депутата, чи хочуть вони, щоб ви їх записували, фотографували. Є право ваше, як преси, як журналісти ви повинні були письмово мені принести зранку повідомлення про те, що ви хочете бути на сесії”, – сказала Милашевич журналістам.
У коментарі представниці ІМІ Михайло Погрібний розповів, переконати голову селищної ради у тому, що журналісти мають право бути присутніми, – не вдалося.
“Нам заборонили і голова, і депутати. Наразі готуємо подання до прокуратури, чекаємо відповіді від селищної ради, але там не квапляться щось робити, тиша”, – сказав головний редактор.
Михайло Погрібний припускає, що таке ставлення від голови селищної ради “заслужили” через публікацію про децентралізацію.
“8 червня були сходки у селах Веселий Поділ і Паніванівка (В.Подільська селищна рада) з приводу приєднання до Семенівської ОТГ. У нашій статті на першій сторінці, яку додаємо, ми не позиціонували себе прихильниками чи противниками децентралізації, написавши дослівно промову В.Подільського сільського голови Інни Календарь. Ми звернулись через газету до влади (але в основному воно адресувалося місцевим жителям) з тим, чи турбує їх доля рідного краю. На сходки загалом прийшло 50 чоловік, і їхню думку взяли до уваги (проживає на території сільради 2000). 21 червня відбулася позачергова сесія ОТГ, про що далі йдеться у нашому матеріалі з аудіозаписом”, – розповів Погрібний.
22.06.2017 У Києві 22 червня група невідомих чоловіків спортивної статури напала на знімальну групу проекту журналістських розслідувань “Житлоблуд”, що виходить на телеканалі ZIK. Про це повідомляється на сайті ZIK.
Під час підготовки чергового випуску програми, знімальна група приїхала на місце скандального будівництва на Мічуріна, 44. Там невідомий чоловік спортивної статури міцно схопив ведучу Анну Закуцьку за руку та грубо виштовхав за двері приміщення. Нападник заявив, ніби дівчина сама на нього накинулась.
“Ви посягаєте на приватну власність, зараз будемо розбиратися”, – обурювався чоловік, а потім ще й додав, ніби журналісти займаються провокаціями.
Коли ж знімальна група уже сідала в машину, нападник разом із своїм спортивним товаришем накинувся на камери. Потім чоловіки ще й почали штовхати двері авто.
Анна відразу ж викликала правоохоронців, працівники ZIKу написали заяву про напад.
“Так нас ще напевно ніде не зустрічали”, – резюмувала налякана Анна Закуцька.
Цензура. Доступ до інформації
Доступ до інформації – 1
1.Міськрада Кропивницького дає відписки на запити журналістів
22.06.2017 Заступник міського голови Кропивницького у відповіді на запит журналістів повідомив, що не може надати відповідь на запит щодо паспортів прив’язки на об’єкти торгівлі. Про це повідомляє “Доступ до правди” з посиланням на місцеве видання “Рідний край”.
Запитувач просив надати інформацію про видані паспорти за весь період роботи депутатів міськради нової каденції.
Міськрада спочатку повідомила, що на опрацювання запиту потрібно 20 робочих днів, а потім надіслала відповідь, що наразі “надати запитувану інформацію не вбачається можливим”. Підстава – необхідність проведення заходів органами Національної поліції.
“З метою забезпечення доказів щодо можливого вчинення правопорушення передбаченого ст. 186 Кодексу України про адміністративні порушення групою депутатів Кіровоградської міської ради та інших невстановлених осіб, паспорти прив’язки тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності знаходяться в стані, в якому вони були залишені зазначеними особами, для проведення відповідних заходів органами Національної поліції, а тому надати запитувану інформацію не вбачається можливим”, - зазначено у відповіді на запит.
Журналісти “Рідного краю” звернулися зі скаргою про ненадання інформації до міського голови Кропивницького.
Непрямий тиск
Інші види непрямого тиску – 2
1.СБУ намагалась зняти з ефіру сюжет "Схем" про елітні авто її співробітників
02.06.2017 Редакція програми розслідувань “Схеми” (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу “UA:Перший”) заявляє про тиск з боку Служби безпеки України, яка намагається зняти з ефіру сюжет про елітні авто співробітників СБУ, повідомляє Радіо Свобода.
Так, за півтори години до ефіру, коли випуск був повністю змонтований і зміни внести вже технічно було неможливо, Радіо Свобода отримало листа за підписом голови начальника управління взаємодії зі ЗМІ Олени Гітлянської із натяком на кримінальну відповідальність у разі виходу сюжету в ефір.
Підготовлений сюжет стосується елітного автопарку працівників Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ.
“Діапазон вартості автомобілів працівників цього управління коливається у межах від 30 до 80 тисяч доларів. Зарплата з бюджету – від 8 до 30 тисяч гривень”, – повідомила головна редакторка програми Наталка Седлецька.
“Про свої спостереження завчасно за тиждень до ефіру ми повідомили СБУ, щоб отримати коментарі. Натомість в останній момент перед ефіром отримали лист-погрозу. Що це, як не зловживання поняттям секретності своїх співробітників, дані про яких вже зустрічались раніше у ЗМІ та публічних документах, яких щодня можна зустріти у публічному місці поблизу СБУ? І чи не для того це робиться, щоб спробувати приховати сумнівний спосіб їхнього заробітку з точки зору закону?” – написала вона, зазначивши, що програма, як завжди, вийде в ефір телеканалу “UA:Перший” 1 червня о 19:55.
Це вже вдруге СБУ здійснює тиск на програму розслідувань “Схеми”, зазначає Радіо Свобода.
Як повідомляв ІМІ, 15 жовтня 2015 року Служба безпеки України намагалася зашкодити виходу в ефір сюжету програми “Схеми” про елітні автівки співробітників СБУ. За декілька годин до виходу в ефір сюжету програми “Схеми”, коли випуск повністю змонтовано і передано на Перший Суспільний без можливості вносити будь-які зміни в його зміст, редакція отримала лист за підписом голови начальника управління столичного СБУ М. Глуговського із застереженням про порушення законодавства у разі виходу сюжету в ефір.
13.06.2017 Новомосковська міська рада на Дніпропетровщині зумисне гальмує процес роздержавлення газети “Новомосковська правда”, прагнучи знищити видання. Конфлікт між колективом газети та міськрадою, яка є співзасновником, триває понад рік. Про це йдеться у листі редакції до Національної спілки журналістів України, повідомляє “Детектор медіа” з посиланням на прес-службу НСЖУ.
У лютому 2016 року трудовий колектив на своїх зборах ухвалив рішення щодо участі в першому етапі реформування газети та виходу органів державної влади зі складу співзасновників. Відповідну пропозицію газета надіслала до співзасновників. При цьому зазначено, що міськрада фактично не розглянула пропозицію трудового колективу.
“Питання про роздержавлення газети не виносилося на сесію. І це при тому, що міська рада, як співзасновник, перестала фінансувати видання з 2012 року”, – сказав головний редактор колективного підприємства редакції газети “Новомосковька правда” Вадим Червоноштан.
Усе, на думку редактора, через гостру критику газети у бік влади. “Ми фактично п’ять років у вільному плаванні – самі на себе заробляємо. Але й надалі лишаємося зі зв’язаними руками, адже не можемо самостійно приймати рішення – п’ятдесят відсотків голосів за співзасновниками”, - сказав головред.
Редакція повідомляє, що звернення колективу до суду не дало належних результатів – позитивне рішення на користь газети було скасоване після апеляції міськради.
“Через два роки мали б святкувати сторіччя заснування нашого видання. Та якщо ситуація не зміниться, не буде внесено мін до Закону України “Про реформування державних і комунальних засобів масової інформації”, навряд чи видання існуватиме далі. Адже, уміло користуючись неврегульованими шпаринами в нормативних актах, можновладці нехтують законом та роблять усе можливе для знищення газети”, - сказав Червоноштан.
Виконуючий обов’язки міського голови міста Новомосковськ, секретар Новомосковської міської ради Сергій Горошок у телефонній розмові прокоментувати ситуацію відмовився. Надати інформацію погоджується лише після офіційного запиту.
Медіа-юристка ГО “Платформа прав людини” Людмила Опришко зазначила, що проблема невиконання Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації” з боку органів місцевого самоврядування дійсно існує.
“На жаль, такі випадки є непоодинокими. Відповідно до частини 3 статті 4 згаданого Закону засновники (співзасновники) друкованого засобу масової інформації та редакції зобов'язані у місячний строк після надходження пропозиції трудового колективу редакції прийняти рішення про реформування та про спосіб реформування, яке довести до відома трудового колективу та надіслати до Держкомтелерадіо”, – прокоментувала вона.
За її словами, на практиці нерідко мають місце випадки, коли місцеві ради вчасно не ухвалюють зазначені рішення, гальмуючи у такий спосіб проведення реформи.
“Звісно, такі дії чи бездіяльність місцевих рад є незаконними. Проте надійного механізму впливу, який би спонукав їх дотримуватись вимог закону та приймати рішення про реформування, наразі законодавство України не містить”, – наголосила Опришко.
Інтернет-тиск
Кібер-атаки – 3
13.06.2017 Невідомі особи спробували зламати пошту Gmail журналістки та редакторки сайту “Волиньinfo” (Луцьк, Волинська область) Мар’яни Метельської. Про це журналістка повідомила представниці ІМІ у Волинській області.
Метельська пов'язує спробу зламу пошти зі своєю журналістською діяльністю.
За словами журналістки, 13 червня о 18:05 вона отримала смс-повідомлення із текстом, що хтось ввів пароль до її облікового запису пошти Gmail.
Метельська зауважила, що вона точно не заходила з іншого акаунта. Цікаво, що хтось намагався увійти в пошту з Франції.
“Gmail пошту не так просто зламати. Більшість журналістів у світі цією поштою користуються. Я завжди вважала, що це безпечна пошта. Навіть якщо вони не зайшли в пошту, якимось чином вони отримали пароль”, - прокоментувала ситуацію Мар'яна Метельська.
Журналістка додала, що у неї сильні паролі й вона не знає, як могли невідомі дізнатися пароль до пошти.
Після отриманого смс-повідомлення журналістка змінила пароль у Gmail та увімкнула двофакторну аутентифікацію. При вході в пошту вона надалі буде отримувати смс з кодом.
Як повідомляє представниця ІМІ, Мар’яна Метельська стала у Луцьку відома завдяки розслідуванню про діяльність інтернет-борделю, яке провела у 2015 році для сайту “Четверта влада”. Вона в деталях описала схему роботи фірми ТОВ “Луцьк-Коммунікейшн”, яка заробляє на обслуговуванні забаганок іноземців. Організатори інтернет-борделю орендували для своєї діяльності будинок екс-міліціонера.
Навіть після викриття інтернет-борделю його діяльність не припинялася. У 2016 році на таку роботу запрошували через соцмережу журналістку, яка має публікації на сайті Сorruptua.org Маю Голуб. Пропозиції роботи в обох випадках були ідентичні. Це робота через “живе” спілкування з іноземцями перед веб-камерою. У працівниць компанії є свій кабінет, комп’ютер, камера.
22.06.2017 Сайт Тиждень.ua зазнав хакерської атаки, повідомляється на сайті видання.
Як пише редакція, невідомі розмістили на сайті пропагандистський матеріал антиукраїнського змісту про Збройні Сили України.
“Публікація вже видалена, просимо вибачення за тимчасові незручності. Схожої хакерської атаки Тиждень.ua зазнавав у вересні 2016 року”, - зазначила редакція.
- Низка ЗМІ зазнала атаки вірусу Petya 27.06.2017 На медіахолдинг ТРК “Люкс”, до складу якого входять “24 канал”, національна мережа радіостанцій “Радіо Люкс” та “Радіо Максимум”, а також низка популярних інтернет-сайтів, скоєно вірусну атаку, повідомляється на сайті 24 каналу.Впливу атаки зазнали редакції медіахолдингу у Києві та Львові, повідомляє канал. Атаки зазнали елеканали "Київ", кримськотатарський канал ATR, телеканал "Чорноморська телерадіокомпанія". Також сайти видань медіахолдингу УМХ не працюють через вірусну атаку, телеканал "До ТеБе". У Кропивницькому від вірусу Petya постраждали дві місцеві редакції - “Кіровоградська правда” та “Народне слово”. Також від цього вірусу постраждала рредакція рівненського телеканалу "РТБ" та медіагрупа Inter Media Group, як й інші ЗМІ, зазнала вірусної атаки.
Захист свободи слова
Реакція влади на порушення свободи слова – 3
1.У Дрогобичі за побиття журналістки судитимуть бухгалтерку комунального підприємства
06.06.2017 Дрогобицька місцева прокуратура скерувала 31 травня до суду кримінальне провадження за підозрою бухгалтерки комунального підприємства у перешкоджанні професійній діяльності редакторки дрогобицького видання LifeInfo Вікторії Лишик. Про це повідомляє представниця ІМІ у Львівській області.
Як повідомляється на сайті прокуратури Львівської області, бухгалтерку підозрюють у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”), ч. 1 ст. 125 КК України (“Умисне легке тілесне ушкодження”).
За інформацією прокуратури, 4 січня близько 16 години в приміщенні одного з комунальних підприємств у місті Дрогобичі Львівської області журналістка за фактом опечатування офісу проводила журналістське розслідування з використанням відеокамери. Бухгалтерка відібрала у неї фотоапарат та вдарила ним по столу. Після чого нанесла журналістці декілька ударів кулаком по голові та обличчю. Згідно з висновком судово-медичної експертизи, тілесні ушкодження відносяться до категорії легкого ступеня.
За вчинення вказаного злочину бухгалтерці загрожує покарання до 3 років обмеження волі.
09.06.2017 Поліція 8 червня відкрила провадження за фактом зникнення журналіста Станіслава Васіна. Про це 9 червня повідомив екс-народний депутат Єгор Фірсов на своїй сторінці Facebook та підтвердив ІМІ.
Як зазначив Фірсов, вдалося з’ясувати, що Васін живий. “Зараз ми робимо все, що тільки можливо, щоб Стаса включили в список на обмін, як заручника”, - написав Фірсов.
“Стаса потрібно рятувати. Зараз необхідна медійна підтримка і резонанс у зарубіжних ЗМІ - це може прискорити звільнення. На окупованій території зв'язок з ОБСЄ, ООН та іншими міжнародними організаціями може підтримувати мама Стаса”, - написав він.
Також він додав, що СБУ теж повідомлена про зникнення журналіста.
Як повідомляв ІМІ, 6 червня екс-народний депутат Єгор Фірсов на своїй сторінці у Facebook повідомив про зникнення в окупованому Донецьку журналіста Станіслава Васіна.
Станіслав Васін дописував для проекту Радіо Свобода “Донбас. Реалії”, “Українського тижня”, “Української правди”, “Дзеркала тижня”.
Зв’язок Радіо Свобода втратила з Васіним 2 червня. Востаннє Станіслав виходив на зв'язок з мамою в обід 2 червня.
30.06.2017 Журналісти ТзОВ “Агенція регіональної інформації та аналітики “Гал-інфо” та редактор правозахисного сайту “Правком” Віктор Корнієнко виграли апеляційний суд проти професорки права ЛНУ імені Івана Франка, доктора юридичних наук Людмили Луць. Про це повідомляє “Гал-інфо”.
Рішення на користь журналістів Апеляційний суд Львівської області ухвалив 23 червня. Після завершення розгляду апеляційної скарги представника “Гал-інфо” Володимира Клонцака на рішення Шевченківського районного суду Львова від 25 листопада 2016 року.
Дану апеляційну скаргу колегія суддів Апеляційного суду Львівської області вирішила задовольнити, рішення Шевченківського райсуду Львова – скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову Людмили Луць до журналіста Віктора Корнієнка та “Гал-інфо” відмовити.
Нагадаємо, 7 листопада 2014 року редактор львівського правозахисного сайту “Правком” та член НСЖУ Віктор Корнієнко заявив про погрози на його адресу від фігурантки його журналістського розслідування, завідувача кафедри теорії та філософії права юридичного факультету Львівського національного університету Людмили Луць. Журналіст просив Генерального прокурора Віталія Ярему відреагувати на факти щодо перешкоджання журналістській діяльності та вжити заходів для об’єктивної перевірки фактів, з’ясованих в ході журналістського розслідування (що можуть свідчити про вчинення корупційних та шахрайських дій з боку професора права Людмили Луць).
14 листопада 2014 року Галицький райвідділ міліції м. Львова розпочав досудове розслідування у кримінальному провадженні проти Людмили Луць.
У лютому 2015 року Людмила Луць подала до Шевченківського районного суду м. Львова позов проти редактора львівського правозахисного та антикорупційного порталу “Правком”, члена НСЖУ Віктора Корнієнка і проти агенції регіональної інформації та аналітики “Гал-інфо”.
Від “Гал-інфо” Луць вимагала видалити із сайту статтю Віктора Корнієнка під назвою “Львівському журналісту погрожує професор права?”. З автора - стягнути на свою користь “60000 грн моральної шкоди за розповсюдження недостовірної інформації щодо неї”. Також, за інформацією видання, другу позовну заяву Луць подала до Сихівського райсуду Львова – проти вчительки Тетяни Заячук, за зверненням якої Віктор Корнієнко проводив розслідування. Пізніше моральну шкоду Луць оцінила до 110 тис. грн. Як співвідповідачів до участі в судовій справі було залучено ЛОО НСЖУ (з якої Людмила Луць за приниження честі та ділової репутації просила стягнути 20 тис. грн моральної шкоди), “Гал-інфо” та власника домену “galinfo.com.ua” (по 10 тис. грн з кожного співвідповідача).
1 травня 2015 року львівські журналісти оголосили, що визначили кандидатом №1 на звання “Ворог преси” у Львові завідувачку кафедри теорії та філософії права юридичного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка, професорку, докторку юридичних наук Людмилу Луць.
13 квітня 2016 року в Шевченківському райсуді Львова розпочався розгляд справи (по суті) за позовом Людмили Луць до журналіста Віктора Корнієнка та агенції інформації та аналітики “Гал-інфо”. Суддя даного суду Валентина Свірідова, яка розглядала справу, у кінцевому результаті ухвалила рішення на користь Людмили Луць.
Один з керівників Львівської обласної організації Національної спілки журналістів України під час судового процесу в Шевченківському райсуді Львова заключив з Людмилою Луць мирову угоду. Її наслідком стало спростування, опубліковане на сайті ЛОО НСЖУ, яке позивач використала у суді як вагомий доказ на свою користь.
Реакція журналістської спільноти – 5
08.06.2017 На Волині журналісти підписали Меморандум “За чесну журналістику!”, текст якого затвердили учасники обласної конференції “Волинська журналістика. Виклики сьогодення”. Про це повідомляє “Детектор медіа” з посиланням на прес-службу НСЖУ.
На конференції працівники мас-медіа і факультету філології та журналістики обговорили найголовніші проблеми професії.
Першими підписалися під меморандумом керівники інтернет-видань Андрій Лучик, Наталія Пахайчук, Юрій Ричук, телерадіожурналіст і викладач Тарас Літковець, газетярі Святослав Лисюк, Володимир Данилюк.
Загалом документ підписали 28 журналістів. Далі збір підписів триватиме в редакційних колективах і в офісі облорганізації НСЖУ.
“Меморандум волинських журналістів “За чесну журналістику!”
Усвідомлюючи високу відповідальність перед суспільством, право людей на отримання правдивої інформації, ми, що нижче підписалися, волинські журналісти з теле- і радіоорганізацій, газет, журналів, інформаційних агентств та інтернет-видань, фрілансери, керівники ЗМІ та члени професійних творчих спілок, заявляємо:
- Ми вірні об’єктивній реальності, тому в творчій діяльності намагаємося бути максимально об'єктивними, правдивими, коректними, відповідальними за свою справу.
- Ми дорожимо власним авторитетом і репутацією, несемо не лише юридичну, а й моральну відповідальність перед суспільством за правдивість повідомлень і справедливість суджень, поширених за власним підписом, під псевдонімом чи анонімно, але з нашого відома та згоди.
- Ми поважаємо професійні права колег, тому відмовляємось від завдань, які принижують журналістів в очах громадськості. Водночас залишаємо за собою право на внутрішньоцехову дискусію.
- Ми поширюємо лише ту інформацію, у правдивості якої переконані. Уникаємо неповноти або неточностей при викладі інформації, навмисного перекручування фактів, поширення недостовірних даних про людину. А в разі поширення недостовірної інформації, перекручених фактів, зведення наклепів на людину, незалежно від обставин виникнення цієї ситуації, зобов’язуємось спростувати неправдиві відомості, виправити помилки і публічно попросити вибачення.
- Ми утримуємось від протизаконних способів одержання інформації, не піддаємося на провокації й самі не провокуємо опонента з метою подальшого показу його реакції широкому загалу.
- При виконанні професійних обов'язків ми не застосовуємо фізичну силу. Водночас залишаємо за собою право на самозахист, якщо виникає загроза нашому життю чи здоров’ю.
- Ми не використовуємо своє службове становище в особистих цілях. Як тяжкий злочин сприймаємо факти одержання колегами за будь-яких обставин платні (хабара) за поширення брехливої інформації.
- Заявляємо про своє право відмовитися від виконання завдання редакції із підготовки та публікації власної інформації, якщо її зміст після редакційної правки зазнав істотних змін, пов’язаних з порушенням норм журналістських стандартів і професійної етики.
- Ми засуджуємо плагіат, а кожен факт його появи у волинських ЗМІ піддаватимемо гострій критиці, оприлюднюючи імена викрадачів чужих думок і творів”.
- Радіо Свобода закликає до звільнення донецького блогера Васіна
13.06.2017 Головний редактор Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Ненад Пеїч закликав до звільнення блогера й автора Радіо Свобода Станіслава Васіна (Асєєва), який зник у Донецьку в червні. Про це повідомляє Радіо Свобода.
За словами Пеїча, якщо затримання Васіна бойовиками – правда, це протизаконно. “Він має бути негайно звільнений, і йому повинні гарантувати безпеку”, – зазначив Пеїч.
Зв'язок із донецьким блогером і автором Радіо Донбас.Реалії Станіславом Васіним (Асєєвим) зник раніше цього місяця. Першим про зникнення Васіна повідомив екс-депутат Єгор Фірсов.
За його словами, в угрупованні “ДНР” родичам Станіслава Васіна не дають інформації про його місце перебування. Відомо, що мати востаннє спілкувалася з ним 2 червня, наступного дня вони мали зустрітися в Макіївці, але цього не сталося, Станіслав просто не вийшов на зв’язок.
Станіслав Васін готував репортажі про життя Донецька для Радіо Донбас.Реалії та інших видань.
Як повідомляв ІМІ, 6 червня екс-народний депутат Єгор Фірсов на своїй сторінці у Facebook повідомив про зникнення в окупованому Донецьку журналіста Станіслава Васіна.
Зв’язок Радіо Свобода втратила з Васіним 2 червня. Востаннє Станіслав виходив на зв'язок з мамою в обід 2 червня.
Поліція 8 червня відкрила провадження за фактом зникнення журналіста Станіслава Васіна.
11 червня Служба безпеки України підтвердила зникнення Васіна у Донецьку.
Під псевдонімом Станіслав Васін, якого захопили у полон бойовики “ДНР”, писав журналіст, публіцист та письменник Стас Асєєв.
Станіслав Васін дописував для проекту Радіо Свобода “Донбас. Реалії”, “Українського тижня”, “Української правди”, “Дзеркала тижня”.
14.06.2017 Міжнародна правозахисна організація “Репортери без кордонів” стурбована зникненням донецького журналіста Станіслава Асєєва та закликає до його негайного звільнення. Про це йдеться у заяві організації, наданій ІМІ.
“Ситуація з журналістом Станіславом Асєєвим вкрай тривожна. Ми вважаємо, що самопроголошена влада “ДНР” відповідальна за його долю та його безпеку. Ми закликаємо всі політичні сили в регіоні, в тому числі присутні на місці міжнародні організації, докласти всіх зусиль для його негайного звільнення”, - заявили “Репортери без кордонів”.
Організація зауважує, що територія на сході України, яка знаходиться під контролем проросійських сепаратистів, крім того, що перетворилася в зону, де відсутня правова система, стала інформаційною “чорною дірою”. Критично налаштовані журналісти і зарубіжні спостерігачі туди практично не допускаються, зазначили Репортери.
Україна наразі посідає 102 місце у світовому рейтингу свободи преси РБГ і продовжує залишатися ареною “інформаційної війни” з Росією, зауважують в організації.
16.06.2017 Базований у Нью-Йорку Комітет захисту журналістів закликає до звільнення донецького блогера, автора Радіо Донбас.Реалії Станіслава Васіна (справжнє прізвище – Асєєв). Про це йдеться у заяві організації, поширеній 16 червня, повідомляє Радіо Свобода.
Комітет закликає українську владу використати всі можливості для пошуку й гарантування безпеки Васіна, зв'язок із яким зник на початку червня.
“Всі сторони конфлікту на сході України мають поважати важливу роль, яку журналісти відіграють у донесенні новин до громадськості”, – заявила представниця організації Ніна Огнянова.
20.06.2017 Кримська журналістка, секретар Національної спілки журналістів України Олена Юрченко розповіла про утиски свободи слова, гоніння на працівників ЗМІ в анексованому Криму і закликала світ звернути на це увагу. Про це вона сказала у Відні на конференції ОБСЄ “Свобода ЗМІ в умовах нестабільності” 20 червня, повідомляє Крим.Реалії.
За її словами, в Криму насильство над журналістами відбувається в масштабах цілого півострова.
“Російська влада в окупованому Криму створила умови, за яких роботу незалежних ЗМІ унеможливили. Окремих журналістів і цілі редакції “витискували” з Криму. Загалом із Криму були вимушені виїхати 11 редакцій. Сотні журналістів стали переселенцями. Ті, хто не можуть залишити Крим, йдуть із професії, і це велика трагедія, коли ти не можеш займатися улюбленою справою. Проти українських журналістів незаконно відкривають кримінальні справи в Росії та в анексованому Криму”, – зазначила журналістка.
Вона окремо звернула увагу на приклади переслідуваного в Криму журналіста Миколи Семени, фігуранта “справи українських диверсантів” Дмитра Штиблікова, кримської журналістки Ганни Андрієвської, яка була змушена залишити півострів, та інших.
“Ми можемо спостерігати в Криму суспільство, яке існує три роки в ситуації, коли незалежним журналістам небезпечно працювати і люди живуть у світі пропаганди й маніпуляцій. Кримчанам кажуть, що України як держави не існує. Що в Європі – крах цивілізації через біженців, теракти і сексуальну розбещеність. Що Росія є квітучою країною з розвиненою економікою, сильним лідером і найсильнішою армією в світі, яка захищає Росію від НАТО, США та інших численних ворогів. Я закликаю вас звернути на це увагу”, – додала Олена Юрченко.
Конференція ОБСЄ “Свобода ЗМІ в умовах нестабільності” відбулася у Відні 19-20 червня. Увага учасників, крім іншого, зосереджена на російській пропаганді в контексті конфлікту в Україні, свободі ЗМІ та безпеці журналістів.
Порушення прав журналістів на територіях, окупованих «ДНР» і «ЛНР» - 102.06.2017 Журналіст і письменник Станіслав Васін зник безвісти в окупованому бойовиками Донецьку. У його квартирі – сліди злому і обшуку. Про це повідомив 6 червня екс-народний депутат Єгор Фірсов на своїй сторінці у Facebook, інформує “Детектор медіа”. “У Донецьку пропав безвісти журналіст і письменник Stanyslav Vasin. Швидше за все, його схопили бойовики. При цьому його акаунт у Фейсбуці активний, з нього відправляють повідомлення і розміщують пости. Швидше за все, з нього пише не Стас, оскільки на телефон він не відповідає. Родичі не можуть його знайти, зв'язку з ним немає. Велике прохання – будьте обережні”, – написав Фірсов. Він також зазначив, що у квартирі журналіста – сліди злому і обшуку. “Весь цей час Станіслав перебував на непідконтрольній території, оскільки вважав за свій обов'язок залишатися в центрі подій і писати про те, що там відбувається. На ризики не зважав, хоча й усвідомлював, чим це загрожує”, – повідомив екс-нардеп. Як вдалося з’ясувати ІМІ, Станіслав Васін дописував для проекту Радіо Свобода “Донбас. Реалії” та “Українського тижня”. У коментарі ІМІ шеф-редакторка проекту Радіо Свобода “Донбас. Реалії” Тетяна Якубович повідомила, що зв’язок з Васіним зник 2 червня. Цього дня на сайті Радіо Свобода вийшов його останній матеріал. “Зі Станіславом зв’язок зник 2 червня, коли він підготував і начитав репортаж про Донецьк і Ясинувату. Це якраз останній матеріал, який був запощений з його сторінки у Фейсбук, але, можливо, не ним”, – розповіла вона. “Ми дуже стурбовані і намагаємося з’ясувати, що сталося”, – зазначила Тетяна. Про зникнення зв’язку зі Станіславом Васіним ІМІ повідомив головний редактор журналу “Український тиждень” Дмитро Крапивенко. За словами головреда, Васін також дописував до їхнього журналу. 7 червня Єгор Фірсов повідомив, востаннє Станіслав виходив на зв'язок з мамою в обід 2 червня. “Сказав, що під'їжджає до Донецька і приїде до неї завтра, тобто 3-го, але так і не приїхав. Мама підняла тривогу, знайомі і друзі сказали, що з ними він також на зв'язок не виходив. Звернення до місцевої міліції та безпосередньо в МГБ нічого не дали. Мати поїхала до нього додому (він жив окремо і знімав квартиру в Донецьку), там виявила сліди проникнення, а також зауважила, що відсутня частина особистих речей, в тому числі і ноутбук. У квартирі явно щось шукали”, – написав у ФБ Фірсов. При цьому Фірсов застеріг користувачів Фейсбуку бути обережними, оскільки з акаунту Васіна була розсилка повідомлень зі спробою отримати інформацію. Також Фірсов повідомив, що Васін робив багато журналістських публікацій саме після початку військових дій. “Жив у Донецьку і висвітлював події зсередини. Він писав для багатьох видань, в числі яких – Дзеркало тижня, Українська Правда, Радіо Свобода, Український тиждень. До кінця цього року він планував переїзд до Києва”, – написав він. Згодом стало відомо, що під псевдонімом Станіслав Васін писав журналіст, публіцист та письменник Стас Асєєв. Як написав у своїй статті “Земля Стаса” від 9 червня перший заступник головного редактора видання “Дзеркало тижня” Сергій Рахманін, Асєєв був постійним автором “Дзеркала тижня”. Друзі, родичі і колеги Станіслава Асєєва звернулися до всіх іноземних ЗМІ з проханням розповісти про зникнення у Донецьку журналіста. Про це у блозі на “Українській правді” написав колишній народний депутат Єгор Фірсов. “Ми впевнені, що широке охоплення загальної ситуації може врятувати життя Станиславові”, - написав Фірсов. З неофіційних джерел Фірсов дізнався, що Асєєв був живий, і затримали його представники так званого “МГБ” в самопроголошеній “ДНР”. Екс-депутат не виключає, що до Асєєва були застосовані тортури. Водночас родичі Асєєва звернулися до “ДНР” щодо того, де перебуває Стас та що з ним, пише Фірсов, але їм ніхто не відповів. Поліція 8 червня відкрила провадження за фактом зникнення журналіста Станіслава Васіна. 11 червня Служба безпеки України підтвердила зникнення Васіна у Донецьку. Про це Громадському повідомили в СБУ. “Ми знаємо цю ситуацію... Ми його шукаємо і знаємо, більш-менш, де. Більше нічого повідомити не можемо”, - сказали в СБУ. 12 червня Радіо Свобода закликало до звільнення блогера й автора Радіо Свобода Станіслава Васіна (Асєєва). 14 червня міжнародна правозахисна організація “Репортери без кордонів” закликала до негайного звільнення Станіслава Асєєва. 16 червня Комітет захисту журналістів закликав до звільнення Станіслава Асєєва. 26 червня радник голови СБУ Юрій Тандіт повідомив, що Станіслав Васін (Асєєв) включений в список українських заручників на обмін. Станіслав Васін дописував для проекту Радіо Свобода “Донбас. Реалії”, “Українського тижня”, “Української правди”, “Дзеркала тижня”.Help us be even more cool!
