41% журналістів вважає, що гендерний баланс ускладнить їм роботу, – дослідження ІМІ

Дотримання гендерного балансу в медіа ускладнить роботу журналістів – так вважає 41% медійників, опитаних ІМІ. Ще одна перепона – це нестача жінок-експерток (таку думку поділяють 24% опитаних українських журналістів). Тільки 3% опитаних ІМІ медійників заявили, що вважають жінок менш кваліфікованими, ніж чоловіки, і тому не звертаються до них по коментарі **. 

Такими є результати анонімного адресного опитування медійників, яке було проведено ГО "Інститут масової інформації" 15–24 лютого 2021 року *.

У середньому 48% опитаних журналістів заявили, що гендерний баланс у медіа є важливим завжди, і ще 40% сказали, що він важливий тільки в окремих випадках. Лише 9% опитаних ІМІ медійників висловилися проти дотримання гендерного балансу в медіа. Водночас найбільше на підтримку гендерного балансу висловилися журналісти Києва та області (56% вважають що медіа мають його дотримуватися). А найменш важливим гендерний баланс виявився для журналістів центральних та східних областей України (39% підтримують цю ідею) **.

 

78% журналістів, які не стежать за балансом чоловіків і жінок у своїх матеріалах, аргументували це тим, що для них важливі спеціалісти, а не їхня стать. Ще 7% заявили, що не бачать проблеми, бо медіа достовірно відбивають картину з балансом у суспільстві. 5% респондентів-медійників, які не стежать за балансом, вважають, що жінки і чоловіки мають свої ролі й гендер нам “штучно нав'язує Захід”. Цікаво, що 2% медійників зазначили, що в Україні “прихований матріархат”, тому гендерного балансу в медіа дотримуватися непотрібно **.

На запитання, що б вас спонукало стежити за гендерним балансом експертів та героїв у ваших матеріалах, 37% медійників зазначили, що потрібна публічна підтримка гендерної політики на рівні держави та приклад з боку високопосадовців. На другому місці – вимога / підтримка керівництва медіа (23%). І на третьому – якщо медіаспільнота вважатиме дотримання гендерного балансу трендовим (22%). Водночас 21% медійників зазначив, що їх ніщо не спонукає дотримуватися гендерного балансу в їхніх матеріалах. І ще 15% опитаних медійників вказали, що їм бракує інформації на тему гендерного балансу, щоб зрозуміти, для чого це потрібно **.

Що стосується гендерних політик редакцій, 33% опитаних медійників зазначили, що їхні редакції мають такі політики. Ще 25% респондентів вказали, що хотіли б, щоб така політика була запроваджена в їхньому медіа. В середньому 14% медійників зазначили, що гендерні політики їхнім редакціям непотрібні. Цікаво, що проти гендерних політик у редакціях найбільше виступили журналісти київських медіа (33%). Водночас найлояльнішими до запровадження гендерних політик виявилися журналісти південних регіонів (42% за).  

На запитання щодо використання фемінітивів 63% опитаних журналістів вказали, що постійно їх вживають у своїх матеріалах. Ще 15% зазначили, що в їхніх редакціях немає жорстких вимог щодо цього і хто як хоче, той так і пише. 12% опитаних журналістів відповіли, що не до всіх професій можна дібрати фемінітив. Тільки 4% українських журналістів, опитаних ІМІ, вказали, що взагалі не використовують фемінітивів у своїх матеріалах. 

*Дослідження проводилося методом анонімного онлайн-опитування за інтерактивною структурованою анкетою, посилання на яку надсилали потенційним респондентам – журналістам і редакторам. Усього  отримано 251 відповідь від медійників. 88% – респонденти з усіх регіонів України, 12% – з міста Києва. 73% жінок, 26% чоловіків та 1% іншої статі. Дослідження проводилося протягом 15–24 лютого 2021 року. 

**Сума відповідей не дорівнює 100%, адже респонденти могли обрати кілька відповідей.

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" і необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews Network.