Чи вигадав сайт ТСН "лікарку Шевченко"?

Один з таких матеріалів стосувався репродуктивного здоров'я: “Плануємо стать дитини: як зачати хлопчика”. У матеріалі за підписом “лікарки Кристини Шевченко” перелічено методи визначення статі майбутньої дитини, що не можна зарахувати до доказової медицини: “китайський гендерний календар” та народні прикмети. На додачу “лікарка” пропонує читачкам поради, як скорегувати стать майбутньої дитини за допомогою “дієтичного методу”. Обґрунтовуючи це  тим, що “…є також вчені, які бачать зв'язок між дієтою і зачаттям дитини певної статі. Одним з них є професор Джозеф Столковськи, творець так званого дієтичного методу”. Ясна річ, у матеріалі немає посилання на першоджерело такого дослідження та достовірності такої інформації. Після таких рекомендацій виникає питання, чи дійсно згадана лікарка розуміється на доказовій медицині, якщо пропонує відверто антинаукові методи.

Час від часу в матеріалах, підписаних “Кристиною Шевченко”, все ж можна натрапити на лінкування англомовних джерел. Здебільшого такі тексти схожі просто на якісний переклад з англійської.

Матеріали на ТСН, що готує та коментує “Кристина Шевченко”, здебільшого стосуються діагностики та симптомів різних хвороб, інформації щодо вітамінів, бадів, розповідають, що робити з опіками та укусами тварин, і надають рекомендації щодо їжі. До жодного з таких матеріалів не було додано дисклеймер з повідомленням, що статті на ТСН не є медичними рекомендаціями, а містять лише довідкову інформацію.

Експерти ІМІ також помітили, що зазначена “лікарка” співпрацює лише з ТСН, а іншим медіа не давала ексклюзивних медичних коментарів. Тим часом ТСН, посилаючись на “Кристину Шевченко”, лінкує пешоджерело – інстаграм-акаунт, що начебто належить “лікарці”. Втім, це закритий акаунт “автора медичних статей”. Сторінка не має ознак того, що її веде реальна людина, тим більше лікарка-практикиня, яка не ховається за абстрактною картинкою і має свою аудиторію.

Що кажуть медичні експерти?

Щоб оцінити якість та достовірність матеріалів, які готує для ТСН “лікарка сімейної медицини Кристина Шевченко”, ІМІ звернувся по коментар до фахівців. Лікар-анестезіолог Іван Черненко в коментарі ІМІ зауважує, що авторка використовує для копірайту англомовні джерела, нерелевантні щодо українських реалій. До прикладу, в матеріалі “Загальна та місцева анестезія – чим відрізняються, коли застосовуються і як працюють” йдеться про практику, яку в Україні не використовують, і навряд чи середньостатистичний анестезіолог нею володіє.

Також Черненко зазначає, що статті на ТСН від імені “лікарки сімейної медицини Кристини Шевченко” радше схожі на “середньостатистичний копірайт, у якому відсоток адекватної інформації, на щастя, переважає недоказову”, але дипломований лікар не може припуститися навіть натяку на пропагування недоказових методів лікування.

“Формат подання інформації і сама інформація – це не те, що мала б писати лікарка. Оскільки лікар не може собі дозволити, навіть трішки недоказових публікацій”, – каже Іван Черненко в коментарі для ІМІ.

Поряд з тим коректні статті про здоров'я можуть писати не тільки лікарі, наголошує медична журналістка, біологиня Дарія Озерна. Вона нагадує, що надійну інформацію медичної тематики слід шукати в офіційних наукових публікаціях. Натомість, зауважує Озерна, коли медіа цього не роблять, а обмежуються лише коментарями окремих лікарів, то ризикують дезінформувати аудиторію. 

“Писати про вакцинацію, укуси собак та бади можна якісно і не бувши лікаркою. Для цього існують офіційні та наукові джерела інформації, які проходять рецензування і перегляд час від часу. Але існує дивний примат експертів над джерелами. Вигадувати лікарку, щоб валідувати свої статті, – це негарно і шкідливо. Негарно, бо обман, шкідливо, бо має значення не хто каже, а звідки в людини та інформація”, – зазначає в розмові з ІМІ Дарія Озерна.

Як про один із прикладів маніпуляцій темою здоров’я в медіа без посилань на надійні джерела Озерна нагадує про самопроголошених нутріціологів, які часто рекомендують безпідставні або й шкідливі методи зміцнення людського організму, аргументуючи такі поради лише “своїм досвідом”. Утім, в очах частини аудиторії такі “фахівці” можуть видаватися переконливішими, ніж автори статей, які посилаються на перевірені джерела.

Фактчекінг не працює

“Лікарку сімейної медицини Кристину Шевченко” цитували інші українські медіа, які без жодної зміни копіювали матеріали ТСН. Експерти ІМІ знайшли щонайменше 165 таких передруків, поширених після 2021 року. Притому що такі матеріали подекуди не посилаються на сайт ТСН, “лікарку Шевченко” вони завжди називають. Навіть сайт державної установи “Донецький обласний центр контролю та профілактики хвороб” без посилання на ТСН, без фактчекінгу, без перевірки наявності медичної освіти в авторки або хоча б реальності її особи запозичив матеріал авторства “Кристини Шевченко” “Ускладнення грипу: чому не можна недооцінювати хворобу”. Статті, підписані “Кристиною Шевченко”, в ТСН крали й кілька російських сайтів-помийок. Крім того, досить часто статті авторства “Шевченко” публікують в одному з анонімних Telegram-каналів.

ІМІ звернувся по коментар до ТСН із проханням підтвердити чи спростувати інформацію, що Кристина Шевченко реальна особа, яка має медичну освіту за напрямом “сімейний лікар”. Утім, на момент виходу матеріалу ІМІ не отримав відповіді від редакції ТСН. 

Окрім того, ІМІ звернувся із запитом до Міністерства освіти і науки України щодо ідентифікації та наявності диплома медичного вишу за спеціальністю “сімейна медицина”. Якщо ІМІ отримає відповіді на свої запити, цей матеріал, відповідно, буде доповнено.

ІМІ підготував поради, як писати про здоров'я конструктивно 

1. Звертайте увагу на повідомлення МОЗ. Команда МОЗ щодня готує нові, конструктивні рекомендації та матеріали.
2. Надавайте повну інформацію про експерта / лікаря, якщо берете коментар у фахівців з медицини, щоб читачі могли її перевірити.
3. Уникайте узагальнень на кшталт “як вважають лікарі”, “експерти”, “медики”. Будьте максимально точними та ідентифікуйте, кому належать ті чи інші думки.
4. Не вживайте емоційної лексики, маніпулятивних формулювань та напівправди, коли готуєте матеріал про здоров'я. Ці матеріали зараховують до чутливих тем, оскільки читачі можуть погіршити свій фізичний стан через неякісну роботу журналістів.
5. Лінкуйте першоджерело, коли публікуєте інформацію про медичні дослідження. Читачі повинні мати можливість самостійно дізнатися більше та перевірити факти.
6. Залучайте до співпраці представників доказової медицини, щоб поширювати достовірну та конструктивну інформацію серед населення.
7. Перевіряйте дипломи, сертифікати та наявність медичної освіти, якщо залучаєте фахівців до коментування тем медицини та здоров'я.
8. Уникайте створення та публікації матеріалів, що не мають інформаційної цінності або мають “сенсаційні” факти лише заради збільшення кількості переглядів. Інакше ви порушуватимете етичні та журналістські стандарти.
9. Публікуйте дисклеймер з наголосом на тому, що матеріали про здоров'я мають лише інформаційний характер, а в разі поганого самопочуття слід звертатися до медичних установ чи сімейного лікаря.