Заручники ситуації чи відсутність гендерної політики. Чому медіа Дніпра з року в рік мають гендерний дисбаланс у новинах?

Чому важливо мати в медіа гендерну політику, дотримуватися гендерного балансу та дбати про кожне слово у своїх матеріалах? І чи завжди дотримання гендерного балансу це лише завдання медій? Лютневий моніторинг ІМІ на дотримання гендерного балансу в ЗМІ показав, що в дніпровських медіях є значний дисбаланс. Тільки кожну третю новину коментують експертки. Така сама ситуація з героїнями матеріалів. Вони представлені також лише в 30% текстів. Та в новинах немає очевидних чи систематичних виявів сексизму. 

Такі результати гендерного моніторингу, який ІМІ проводив у лютому. З 5 лютого 2024 року в п’яти регіональних медіа Інформатор Дніпро, 056.ua, Наше місто, Дніпро Інфо та gorod.dp.ua ми аналізували по 50 новин. Всього проаналізовано 250 новин. Завдання моніторингу – дослідити, чи дотримуються медіа гендерного балансу, як залучають експертів та експерток до коментування різноманітних тем, чи присутні в текстах стереотипи щодо жінок та чоловіків, а також до яких тем частіше залучають жінок, а до яких чоловіків.

ЕКСПЕРТКИ В НОВИНАХ ДНІПРОВСЬКИХ ЗМІ ТА ЧОМУ ГЕНДЕРНА ПОЛІТИКА ВАЖЛИВА

У дніпровських новинах, які потрапили до моніторингу, зафіксували великий розрив між кількістю експертів і експерток у матеріалах: 26% експерток проти 74% експертів. Серед п'яти проаналізованих видань Інформатор Дніпро – єдине, де ми не зафіксували жодної експертки. 100% експертів-чоловіків у цьому медіа коментували обстріли, війну та наслідки війни. Зокрема, йдеться про очільників обласної ради та військової адміністрації.

Стас Руденко, головний редактор "Інформатор Дніпро", пояснює, чому видання має такі показники.

"Якщо в нас є питання, яке нам треба прокоментувати, то ми дивимося за нашими базами контактів, хто в нас є і до кого можемо звернутися. У нас більше репортажна журналістика і не так часто є матеріали, де є експертні думки. Аналітичних матеріалів більше на "Інформатор Україна". На регіональному ж сайті експертами можуть бути представники чи представниці комунальних підприємств чи органів держвлади. Тож питання до цих установ також. Якщо в нас є запит до департаменту транспорту, а там тільки чоловіки можуть це коментувати. Тобто тут залежить не тільки від нас. Знайти експерта чи експертку в регіоні досить складно. Бувають випадки, коли важливо, щоб коментар узагалі був. У нас немає такої великої бази контактів з різних питань", – пояснює головред.

З досвіду роботи в регіональних редакціях Дніпра додам, що ЗМІ часто стають заручниками ситуації і дотримання гендерного балансу залежить не тільки від наявності чи відсутності гендерної політики в редакції. Згодна з цим і Ольга Полякова, директорка ГО Gender Stream – феміністської організації, яка, зокрема, впроваджує практики гендерної рівності. Втім, говорить Ольга Полякова, медіа мають величезний вплив на громадську думку, а отже і відповідальність.

"Саме інформаційний простір значною мірою визначає, як до того чи іншого явища ставитимуться українці та українки. Зокрема, ЗМІ можуть як допомагати долати гендерні стереотипи, так і вкорінювати ці шкідливі явища. На ситуацію впливає і контекст роботи медіа. Часто медійник/-ці просто йдуть шляхом найменшого спротиву і беруть коментарі в одного й того самого експерта роками. Це спрощує і пришвидшує їхню роботу, а гендерний баланс – це щось далеке і абстрактне. Але не завжди у цьому винні самі журналіст/-ки", – говорить Ольга Полякова.

ТЕМИ ДЛЯ ЕКСПЕРТІВ ТА ЕКСПЕРТОК. ХТО КОМЕНТУЄ ПОЛІТИКУ, А ХТО ПОГОДУ?

Як вже згадувалося, Інформатор Дніпро не залучав експерток до новин. Решта видань мали новини, де експертизу надавали жінки, проте вони всюди були в меншості. Так, найбільше експерток коментували новини gorod.dp.ua. Це видання найближче до ідеалу, адже у відсотковому співвідношенні експерток та експертів вони мають 44% та 56% відповідно. У 056.ua жінок 25% загальної кількості експертів та експерток у новинах сайту,  Нашого міста –  22% експерток, "Дніпро Інфо" – 17% експерток.

Питання війни і її наслідків, обстріли частіше коментують чоловіки. Експертки залучені до цієї теми лише в 7%. З'ясувалося, що жінки в цей період не залучалися до коментування навіть "традиційно жіночої" теми культури. А от чоловіки на цю тему говорили, зокрема в матеріалі "Як відпочивали у нашому місті 70 років тому" на сайті gorod.dp.ua. Також тему медицини та здоров'я, яка є досить актуальною в медіапросторі, частіше теж коментували чоловіки, ніж жінки (63% експертів проти 37% експерток). Утім, економічні питання для 056.ua коментувала жінка.

Порівну, 50% на 50%, коментували експертки й експерти теми криміналу, надзвичайних новин та ДТП. Наприклад, в "Інформатор Дніпро" новину про сутичку в автобусі коментував представник міськради з питань транспорту Іван Васючков. А в новині про напад на активіста на 056.ua експерткою виступила речниця поліції Кам’янського Олена Тимченко. Ще  жінки коментували новини про погоду. Як, наприклад, про град у Дніпрі для 056.ua розповідала членкиня Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (МГЕЗК) Світлана Краковська.

Утім, аналізуючи новини, складається враження, що навіть повідомлення, де є експертки, були випадковими й медіям просто пощастило, що якусь тему коментувала саме жінка.

"Коли новини коментують переважно чоловіки, відбувається викривлення суспільної думки: формується уявлення, ніби саме чоловіки ухвалюють усі рішення, мають експертність у всіх питаннях, а жінкам відводиться другорядна роль. Ми маємо тисячі жінок, які нарівні, а іноді й краще працюють у політиці, виконують дипломатичні місії, розвивають власний бізнес, роблять наукові відкриття, служать у війську та розбираються в технологіях. Проте їхня недостатня представленість у медіа робить усе це невидимим. Не тільки вибір героїв і героїнь та експертів/-ок має вплив на гендерний баланс. Так, за даними профільних досліджень, понад половину українських ЗМІ досі не використовують фемінітивів систематично. Отже, наприклад, поширене використання фраз у стилі "Наші захисники на фронті…" формує думку, що в армії служать тільки чоловіки. Внесок більш ніж 50 тисяч жінок, які також захищають нашу країну, залишається за кадром", – пояснює експертка Ольга Полякова.

До речі, ситуація з фемінітивами в дніпровських медіа досить непогана. Аналізовані медіа досить активно використовують фемінітиви. Слід зазначити, що якщо це новина про ДТП та надзвичайну подію, то це передрук із пресрелізу поліції чи надзвичайників, які також використовують фемінітиви. Це добре. Медіа, своєю чергою,  залишають це в новинах. Що теж добре.

ГЕРОЇНІ ТА ГЕРОЇ НОВИН: ПРОБЛЕМА, СФОРМОВАНА НЕ ЛИШЕ МЕДІА, А Й СУСПІЛЬСТВОМ

Коли йдеться про героїнь та героїв у матеріалах дніпровських ЗМІ, то серед них теж є дисбаланс, адже героїнь у новинах також лише близько 30% загальної кількості героїв і героїнь. Утім, сайт "Наше місто" у своїх матеріалах мав більше героїнь, ніж героїв: 12 жінок та 10 чоловіків, або ж 55% та 45% відповідно. У решти видань, навпаки, героїнь у новинах було менше, ніж героїв. Найменше їх було в gorod.dp.ua – лише 18% загальної кількості героїв і героїнь.

Найчастіше жінки представлені в новинах про здоров'я та медицину – 60% героїнь, ще більше в новинах про культуру (69% загальної кількості героїв і героїнь).  Героїв же найбільше було в кримінальних новинах та матеріалах про ДТП – 82%. Порівну героїв та героїнь зафіксували в новинах на соціальну тематику.

За словами Ольги Полякової, директорки ГО Gender Stream, на дисбаланс у доборі героїв, героїнь, експертів, експерток впливає безліч чинників, починаючи від загальної гендерної нерівності в українському суспільстві, закінчуючи банальними лінощами журналістів та журналісток.

"Великий вплив мають упередження. Так, журналіст/-ки досі частіше залучають жінок до коментування тем, які застаріло вважаються "жіночими": кулінарія, шоубізнес, освіта, родина, особисте життя. Натомість, експерти-чоловіки частіше коментують теми політики, бізнесу, спорту, технологій та міжнародних відносин. Те саме стосується і тем матеріалів. Ви не побачите багато новин із заголовками "Відомий політик прийшов на засідання в облягаючий сорочці" чи, вибачте, "Співак похизувався пружними сідницями в шортах". Натомість подібних матеріалів про жінок – сотні в українських медіа. Причин також декілька: багаторічна об’єктивізація та сексуалізація жінок, недостатня освіченість медіапрацівників та працівниць, бажання швидко і дешево набрати перегляди", – пояснює експертка.

Під час моніторингу виявили, що медіа опублікували кілька новин, де є використання емоційно забарвленої лексики щодо жінки та мови ворожнечі щодо етнічної належності жінки. Утім, зауважимо, для цих медій це не є систематичною проблемою. Так, некоректну лексику використали в новині "Дніпро Інфо" "У Дніпрі жінка загриміла до лікарні через жарознижувальні ліки". Власне, питання до слова "загриміла". Адже в новинах важливо використовувати максимально нейтральну лексику, щоб це не впливало на сприйняття читачами. Тоді як слово "загриміла" може сприйматись емоційно та зневажливо. Так, ніби героїня матеріалу зробила щось погане.

Головна редакторка сайту Катерина Шевцова в коментарі представниці ІМІ пояснила, що в новині йдеться не про негативну конотацію, а про урізноманітнення лексики.

"Це просто урізноманітнення синонімічного ряду. Так само як і вислів "загриміти до лікарні". Загриміти до лікарні може будь-яка людина, незалежно від гендерної чи статевої належності", – пояснила добір заголовка редакторка.

Експертка Ольга Полякова говорить: "Це радше не про сексизм, а доцільність використання емоційно забарвленої лексики. Чи можна було б у цьому разі написати просто "потрапила до лікарні"? Звісно, і сенс новини від цього не змінився б. Проте журналісти та журналістки часто намагаються "підсилити" ефект новини за допомогою жаргонізмів, сленгу та емоційних висловів. Мета проста: привернути увагу аудиторії, заробити якомога більше переглядів".

А на сайті 056.ua в новині "За послуги просила гроші: у Дніпрі поліцейські покарали ворожку" автори, посилаючись на інформацію Дніпровського райуправління поліції, написали "звинуваченою виявилась 40-річна жінка ромської національності". Тут і мова ворожнечі, і стереотипізація етнічних і гендерних ролей.  Водночас у пресрелізі поліції такої фрази немає. Вочевидь, уточнення додали автори матеріалу і створили прецедент порушення комплексу професійних етичних стандартів.

ЯК БУЛО РАНІШЕ?

У 2023 році результати моніторингу ІМІ показали, що ЗМІ також не дотримувалися гендерного балансу: експертки коментували всього 11% новин, експерти – 89%. З позитивного: у 2024 році ці показники змінились і частка експерток у новинах збільшилася. Втім, як і торік, зберігається тенденція безособових новин, зокрема коли в новинах про кримінал чи надзвичайні події посилаються не на конкретних людей, а використовують фрази "сказали в поліції", "повідомили у відомстві". 

За результатами моніторингу у 2023 році, героїнь у новинах регіональних медій було більше, ніж експерток (19% і 11% відповідно). Цього року експерток і героїнь у дніпровських новинах фактично порівну – 26% та 29% відповідно. Цьогорічний моніторинг фактично відтворює ситуацію 2020 року. Зокрема, тоді також експерток було втричі менше, ніж експертів.

Оля Василець, регіональна представниця Інституту масової інформації в Дніпропетровській області