ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Гендерний дисбаланс у дніпровських онлайн-медіа: експерток утричі менше, ніж експертів

Експертів у дніпровських онлайн-медіа більше майже втричі, аніж експерток. Героїв, аніж героїнь, більше вдвічі. Водночас варто додати, що в 75 % проаналізованих новин узагалі немає експертів чи експерток, а герої та героїні відсутні в більш ніж половині матеріалів.

Такі результати моніторингу, який провели представники Інституту масової інформації. Метою дослідження було з’ясувати показники гендерного балансу в регіональних онлайн-медіа. У Дніпрі аналізувалися п'ять найвідвідуваніших дніпровських ресурсів, згідно з даними ресурсу Similarweb: opentv.media, nashemisto.dp.ua, dnpr.com.ua, dp.informator.ua, gorod.dp.ua. Усього було проаналізовано 250 матеріалів зі стрічок новин на цих ресурсах – по 50 перших на кожному ресурсі починаючи з 10 лютого.

Відповідно до методології досліджувалася кількість експертів і експерток та героїв і героїнь у новинних матеріалах. Також фіксувалися проценти залучення експертів / експерток та героїнь / героїв у різних темах: політика, економіка та бізнес, новини ООС, кримінал / надзвичайні події / ДТП, соціальна тематика, екологія, корупція та антикорупція, культура, права людини, спорт та інше (усе, що не ввійшло до перелічених категорій.

Не аналізувалися аналітика / статті, журналістські розслідування, комерційна / політична джинса не у формі новини, авторські колонки / блоги, офіційні анонси про вимкнення води / світла, концерти та пресконференції тощо.

Нестача експерток та героїнь

Експерток у дніпровських медіа майже втричі менше, аніж експертів: експертки є у 20 новинах, а експерти – в 55 із 250 проаналізованих новин.

На всіх ресурсах кількість експертів значно перевищує кількість експерток, за винятком "Днепровской панорамы": тут жінки дають оцінку ситуаціям та явищам у семи новинах: двічі в соціальних, по одному разу в криміналі та екології, двічі в економіці (у матеріалах з ознаками замовності – тут і тут) та один раз у категорії "інше" (прогноз синоптика). Чоловіки на сторінках "Панорами" є експертами у двох новинах.

Найбільше експерток на gorod.dp.ua – у восьми новинах із 50, а найменше на "Інформаторі" – в одній новині.

Якщо подивитися на тематику новин, то найчастіше жінки виступають експертками в соціальній тематиці (медицині, освіті, соціальній роботі тощо): 25 % експерток із загальної кількості жінок-експерток коментували ситуації саме тут. Чоловіки ж найчастіше були експертами в кримінальних новинах і повідомленнях про надзвичайні ситуації та ДТП – загалом у 12 новинах, або 67 % загальної кількості експертів та експерток.

З героїнями ситуація краща: загалом їх 60 проти 107 героїв. Найбільше їх у кримінальній хроніці, аваріях і ДТП – 28, або 47 % загальної кількості героїнь у новинах. Чоловіків у цій категорії 50 – це також найбільший тематичний показник серед чоловіків. Такі показники можна пояснити традиційно великою кількістю кримінальних новин і повідомлень про аварії та надзвичайні події в українських новинах загалом.
Також героїнь багато в соціальних новинах – 63 % всіх героїв і героїнь у цій категорії.

Безособові новини

Метою гендерного моніторингу ІМІ було дослідити гендерний баланс у новинах Дніпра, утім під час аналізу з’ясувалася додаткова особливість новинних стрічок міста – низька кількість експертних оцінок у матеріалах загалом. Так, із 250 проаналізованих новин коментарів експертів не було в 75 % матеріалів. Найбільше таких новин у стрічках "Інформатора", "Днепровской панорамы" та "Відкритого". У цих медіа їх порівну: 41 новина з 50 проаналізованих на кожному з цих ресурсів не мала коментарів експертів чи експерток.

Найчастіше безособові новини можуть з’являтися, коли журналісти посилаються у своїх матеріалах на повідомлення пресслужб без уточнення конкретної особи. Залежно від інформаційної політики видання така практика може бути припустимою або вимагати зазначення конкретної особи в пресслужбі.

Утім, є випадки, коли відсутність експертної оцінки призводить до порушення повноти інформації та її збалансованості. Наприклад, у новині "Днепровской панорамы" "В Днепре собаки искусали мать и ребенка: не убили, пожалели, но уже допекло, что делать" журналістка посилається на допис дніпрянина в соцмережі "Фейсбук":

"Собаки на втором Соколе искусали ребенка, который шел домой со второго, перед Новым годом покусали мою жену, сильно!!! Не убили их только из гуманных побуждений!!!! Посоветуйте, как гуманно от них избавиться?!!".

Відсутність коментаря ветеринара або зооактивіста однієї з місцевих організацій, що працюють над проблемами безхатніх тварин, робить цю новину незбалансованою та може сприяти поширенню паніки серед мешканців житломасиву.

А в новині "Відкритого" "Всемирный день хиджаба: в Днепре все желающие могли примерить мусульманскую одежду" не вистачає коментаря експерта з гендерних питань, який міг би нагадати читачам, що використання хіджаба в східних країнах має дещо складнішу історію, аніж зазначене в матеріалі: "чтобы защититься от песка, летящего в лицо".

Загалом результати моніторингу щодо Дніпра співпадають із загальною українською тенденцією: у 10 українських регіонах, де досліджувався гендерний баланс у місцевих онлайн-медіа, жінки згадуються вдвічі-втричі рідше за чоловіків. 

Експертка Інституту масової інформації Яна Машкова дала кілька порад, як дотримуватися гендерного балансу в медіа: "За умови, що журналісти мають двох експертів з однаковим бекграундом, краще взяти жінку, оскільки дослідження ІМІ показують, що жінки значно менше дають експертну думку в медіа. Ще одна ідея – розробити медіаплан для редакції, де запланувати матеріали про жінок (експерток та героїнь). Чудово, якщо редакція візьме собі за правило вживати фемінітиви".

Також експертка нагадала, що медійники можуть використовувати гендерно-збалансовану базу експертів expert4.media або створити власну базу для редакції, де будуть і жінки, і чоловіки.

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відображає думку USAID, уряду США та Internews.

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!