Уночі російські окупанти вдарили по будівлі філії “Суспільне Дніпро”, де також міститься редакція Українського радіо, де я працюю зараз. А ще – редакція “Суспільне Донбас”, де я працювала до російсько-української війни. Тобто до реформи Суспільного Мовлення. Тоді це була Луганська обласна державна телерадіокомпанія (ЛОДТРК). 

Був 2014 рік. Весна. Будівлю СБУ вже захопили місцеві не дуже розумні жителі за підтримки російських спецслужб. Та й представників української, теж ні для кого не секрет. Приходжу я зранку на роботу, а на території озброєні люди без розпізнавальних знаків. Керівництво пояснило, що “нас узяли під охорону”. Водночас співробітники міліції, які у великій кількості ще вчора рубали дрова на задньому дворі, кудись зникли. Вони покинули територію ЛОДТРК, як то кажуть, “без жодного пострілу”. Зараз усе це смішно згадувати, а тоді працювати в оточенні представників незаконних збройних формувань було не дуже комфортно. Йдеш коридором, а на тебе уважно дивиться один з них, і ти не знаєш, що в нього в голові, але точно знаєш – він може зробити з тобою що завгодно і ніяк не відповідатиме. 

А 4 липня 2014 року лавочку прикрили. Тобто на територію ЛОДТРК знову прийшли озброєні люди й сказали: канал закривають, послуг нинішніх співробітників більше не потребують. Мене тоді в місті вже не було – я пішла у відпустку. Тож про цей візит знаю з розповідей колег, які стали очевидцями остаточної розправи російських окупантів над мовленням у Луганську.

Мовлення в Донецьку, наскільки мені відомо, припинилося ще раніше.

У 2015 році Донецька та Луганська державні телерадіокомпанії відновили роботу на підконтрольних уряду України територіях Донецької та Луганської областей відповідно. Потім їх об’єднали в одне медіа. І це медіа Росія також атакувала і вигнала, але вже 2022-го.

Тож веду я до того, що робота українського Суспільного мовника і його філій дуже дратує окупантів. У 2022-му вони захопили та обікрали філію “Суспільне Херсон”. А тепер дистанційно скидають на її територію вибухівку, щоб унеможливити роботу технічних співробітників, які донедавна намагалися підтримувати життєдіяльність філії в Херсоні.

Тому, на мій суб’єктивний погляд, атака на “Суспільне Дніпро” була цілеспрямованою та продуманою заздалегідь. 

Так само росіяни вчора вдарили по телевежі. “Вежа стоїть, канали і радіо, які з неї мовлять, не працюють”, – розповіла “Детектору медіа” представниця Нацради в Дніпропетровській області Олена Демченко.

Мій сумний життєвий досвід свідчить про те, що Росія, обираючи територіальну ціль, спочатку зачищає або схиляє на свій бік (що вдалося провернути у 2014-му і не вдалось у 2022-му) місцевий інформпростір, а далі починається збройне вторгнення. Пропагандистів пускають першими, а далі – сунуть танки. Тому ми з колегами з Інституту масової інформації й наполягаємо на притягненні до відповідальності не тільки топових російських рупорів, а і їхніх посіпак з-поміж українських колаборантів.