За останній рік на Рівненщині погіршилася ситуація з доступом до публічної інформації

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну чимало органів влади на Рівненщині, прикриваючись дією воєнного стану, відмовляються надавати інформацію на запити журналістів-розслідувачів. Журналісти скаржаться уповноваженому з прав людини, звертаються до поліції і судяться з органами влади. Щоправда, публічну інформацію від громадськості приховують не всі органи влади. Зафіксовано випадки, коли на запити журналістів, прикриваючись дією воєнного стану, не надавали інформації Рівненська міська рада, Рівненська обласна прокуратура та декілька міських рад і підприємств. 

У травні Інститут масової інформації перевіряв рівень відкритості ОВА. До Рівненської ОВА, як і до адміністрацій інших регіонів, були надіслані запити на доступ до публічної інформації з проханням надати дані про розмір оплати праці керівника ОВА та його першого заступника.

У Рівненської обласної державної адміністрації (Рівненської ОВА) ми просили надати інформацію з 24 лютого 2022 по 15 травня 2023 року. Ми  отримали відповідь на п’ятий день після надсилання запиту. Отже, ОВА відповіла вчасно – не пізніше ніж на п’ятий робочий день з дня отримання запиту, як і передбачено статтею 20 Закону “Про доступ до публічної інформації”.

У відповіді ОВА вказала заробітні плати не тільки голови ОВА Віталія Коваля і його першого заступника Сергія Подоліна, а й інших чотирьох заступників, щоправда не вказавши імен. У відповіді на запит, за підписом керівника апарату Рівненської ОДА Олександра Бірюкова, вказано, що розмір заробітної плати голови Рівненської ОДА за рік і майже три місяці становить 1 мільйон 155 тисяч 986 гривень. Це приблизно 79 тисяч гривень на місяць. Вочевидь, суму подано без вирахування податків.

Зарплата першого заступника голови ОВА Сергія Подоліна за вказаний період становить 836 тисяч 987 гривень – приблизно 58 тисяч гривень на місяць з податками.

Зарплати інших заступників становлять від 644 до 764 тисяч гривень за вказаний період (14 місяців).

Загалом протягом року не зафіксовано скарг на ненадання інформації Рівненською ОВА. Проблеми в журналістів виникали з іншими органами влади. Протягом року ІМІ неодноразово запитував журналістів, як змінилася ситуація з доступом до публічної інформації. Журналісти, які працюють з новинами, переважно не стикалися з жодними перепонами, окрім як заборонами на кшталт публікації фото прильотів чи іншої інформації або ж обмеженнями проводити знімання в прикордонних зонах. Загалом нові обмеження зрозумілі медійникам і не викликають спротиву.

Проблеми з доступом до публічної інформації виникали в журналістів-розслідувачів агенції журналістських розслідувань “Четверта влада”. Видання часто надсилає запити до органів влади, адже на основі відповідей готує матеріали й журналістські розслідування. Зараз на сайті “Четвертої влади” за відповідним тегом “перешкоджання журналістам” можна знайти багато публікацій, у яких описано перешкоджання з боку органів влади, які були впродовж останнього року. Йдеться переважно про випадки ненадання інформації журналістам.

Заступниця головного редактора “Четвертої влади” Антоніна Торбіч розповідає, що доступ до публічної інформації в період повномасштабного вторгнення погіршився.

“Маємо чимало прикладів, коли органи місцевого самоврядування, а також прокуратура протиправно обмежують доступ до публічної інформації, прикриваючись воєнним станом. У такому разі доводиться оскаржувати подібні відмови через скарги уповноваженому або суд. Нині, наприклад, виграли позов у суді з міською радою, яка приховувала прізвища отримувачів службового житла, прикриваючись воєнним станом”, – розповідає Анатоніна Торбіч.

Нещодавно апеляційний адміністративний суд залишив без задоволення скаргу Рівненської міської ради, яка відмовилася надавати журналістам “Четвертої влади” інформацію про те, хто з працівників прокуратури отримав службове житло. Міська рада пояснила відмову дією воєнного стану. “Розголошення публічної інформації щодо діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, прокуратури, інших державних установ, їхніх працівників (кількості, посад, ПІБ) може становити небезпеку їхньому життю та здоров’ю, бути загрозою національній безпеці, а тому підлягає обмеженню”, – йдеться у відповіді міської ради журналістам.

Видання судилося з міською радою пів року, і обидва суди, спочатку Рівненський окружний адмінсуд, а потім – Восьмий апеляційний адмінсуд, стали на бік журналістів. Судді визнали відмову протиправною і зобов’язали міську раду надати журналістам публічну інформацію.

Також у січні “Четверта влада” фактично змусила поліцейських через суд розслідувати перешкоджання з боку міської ради стосовно описаної історії.

Крім того, тривають суди з прокуратурою, яка також відмовилася надати “Четвертій владі” публічну інформацію, а саме – копію інвестиційного договору з рівненським забудовником щодо будівництва житла для прокурорів на комунальній землі.

Ще кілька резонансних випадків перешкоджань сталися в серпні  2022-го. Тоді “Четверта влада” заявила про те, що Вараська, Дубенська, Рівненська міська ради не надали інформації про зарплати керівництва, обґрунтувавши відмови чи відстрочення дією воєнного стану. Також публічну інформацію не надавали Рівненський міський суд (щодо часу розгляду конкретних справ) і Рівненський облводоканал (щодо інформації про каналізаційні мережі). У всіх випадках було приблизно однакове пояснення – до закінчення воєнного стану інформацію не надаватимуть.

Після повторних запитів, скарг уповноваженому і публічної критики цих органів влади принаймні в одному випадку видання отримало потрібну інформацію.

За словами Антоніни Торбіч, наразі триває ще два суди через відмову в наданні публічної інформації. Видання має намір і надалі відстоювати свої права і виборювати інформацію.

Ганна Калаур, представниця Інституту масової інформації в Рівненській області