З полтавських онлайн-медіа майже зникла джинса. Реклама політиків потроху оживає
У стрічках новин полтавських медіа майже не спостерігається джинси, хоча кілька років тому Полтава була в топі регіонів, де ЗМІ найбільше публікували матеріалів з ознаками замовності. Моніторинг п'яти найпопулярніших сайтів регіону ("Полтавщина", "Полтавська хвиля", "Коло", "Зміст", "Кременчуцький ТелеграфЪ"), під час якого аналізували наявність джинси, неналежно маркованої реклами, контрагітацію та замовників політичної джинси, свідчить про те, що рівень замовних матеріалів, у порівнянні з 2020 роком, зменшився вчетверо. Наразі кількість джинси становить 0,6% загальної кількості новин, хоча у 2020 році цей показник становив 2,4%.
Під час моніторингу з 4 до 8 вересня включно три сайти з п'яти не публікували матеріалів з ознаками замовності. Зокрема, жодної джинси, неналежно маркованої реклами, контрагітації не було на "Полтавській хвилі" й "Змісті", які розміщували рекламні матеріали з відповідною позначкою "Реклама".
Протягом моніторингового періоду полтавські сайти опублікували 478 новин. Це орієнтовно вдвічі менший кількісний показник новин, який ЗМІ мали до початку повномасштабної війни. Із 24 лютого 2022 року медіа продукують менше новин, публікуючи лише найважливіші, на думку редакції, та рахуючись із запитом користувачів і результатами пошукових систем, розповіли полтавській представниці ІМІ журналісти.
Попри це на сайтах "Коло" та "Полтавщина" разом зафіксовано три публікації з ознаками замовності. Варто зауважити, до початку повномасштабної війни на "Полтавщині" фіксували набагато більшу кількість джинси – до 19% матеріалів з ознаками замовності. Зараз її на сайті, можна сказати, практично немає. Так, "Полтавщина" протягом моніторингового періоду опублікувала новину про депутата Полтавської міськради Сергія Капліна, який, як пише видання, "разом із партією "За майбутнє" зупинили погодження щодо усіх об'єктів "Полтаватрансбуд".
До речі, за спостереженнями полтавської представниці ІМІ, "Полтавщина" додала помітну рубрику "Реклама" на початку текстів, раніше ж вона позначалася внизу дрібним шрифтом і не завжди.
"Коло" подало матеріал з ознаками замовності про заступника голови Полтавської облради Олексія Чепурка: "Олексій Чепурко: "Корупціонерів у всіх сферах міського господарства потрібно викорінювати безжально й системно", додавши на обкладинку новини допис "експертна думка". Тоді як на іншому сайті така сама стаття вийшла з позначкою "Реклама".
Також "Коло" опублікувало без маркування новину про благодійність компанії "АТБ". Про замовність матеріалу свідчить, зокрема, те, що публікацію присвячено благодійним проєктам лише одного супермаркету. Утім, з іншого боку, новину можна розглядати і як суспільно важливу, оскільки в ній ідеться про відкриття у львівській клініці дитячої онкології сучасного амбулаторного простору. Така стаття була опублікована також на інших всеукраїнських сайтах, наприклад на vsim.ua, zaxid.net, obozrevatel.com. Знову ж таки акцент у новині не на амбулаторний простір, а на те, що це зроблено "завдяки безпрецедентному благодійному проєкту АТБ", що "окрім всебічної підтримки Збройних сил України, рятівників, медичних установ, вимушених переселенців, постраждалих від ракетних ударів, волонтерських організацій тощо, загальна сума якої вже перевищила 500 млн гривень, АТБ не полишає благодійних ініціатив, які було розпочато задовго до повномасштабного вторгнення ворога на нашу землю".
Також ми зафіксували три публікації з неналежно маркованою рекламою. Рекламні публікації замість належної за законом позначки "Реклама" чи "На правах реклами" сайти "Полтавщина" і "Кременчуцький ТелеграфЪ" позначають як "Партнерський проєкт" або "Новини компаній".
Публікацію з ознаками контрагітації зафіксовано на сайті "Полтавщина". Вона стосувалася депутата Полтавської міськради, голови фракції "За майбутнє" Євгена Диканя. Стаття підписана підприємцем Іваном Сасіним, стороною в судовій справі, в якого, за версією, Дикань вимагав хабар. Зараз триває слухання справи в суді, публікація вийшла, ймовірно, щоб вплинути на рішення суду. Зокрема, наприкінці статті, яка, до речі, побудована у форматі блогу, але не має відповідної позначки й подана як звичайна новина, йдеться про те, що в автора публікації "немає сумнівів, що, якщо суддя Алла Троцька підтримає курс країни у боротьбі із корупцією і змінить графік розгляду, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини, Євген Дикань та Микола Шевельов до кінця року можуть отримати по 8 років за ґратами із конфіскацією майна".
Що ж до замовників політичної джинси, то поки що, за підсумками моніторингу, бачимо на орбіті двох – депутата Полтавської міськради Сергія Капліна і депутата Полтавської облради, заступника голови Полтавської облради Олексія Чепурка. Загалом можна констатувати, що внаслідок повномасштабної війни, коли рекламний ринок у медіа неабияк упав донизу, кількість джинси в новинних стрічках зменшилася, попри те що економічна та політична сфери поступово відновлюють свою активність. Утім, варто пам'ятати, що відповідальність за приховану чи немарковану належним чином рекламу закон покладає на розповсюджувача, та розуміти, які наслідки можуть бути для медіа за порушення вимог закону щодо маркування такої реклами.
Надія Кучер, регіональна представниця Інституту масової інформації в Полтавській області
Help us be even more cool!