З міркувань сумління: як окремі тернопільські медіа борються з мовою ворожнечі читачів у коментарях

Мова ворожнечі, упередження, переходи на особистості, булінг самих журналістів – з усім цим у коментарях до матеріалів медійники зустрічаються чи не щодня. Попри те що законодавство не зобов’язує "полоти бур’яни" в коментарях у соцмережах, де обговорення відбувається чи не найактивніше, окремі медіа мають щодо цього свою редакційну політику: десь намагаються достукатися до своїх читачів, а десь все ж блокують найбільш нав’язливих та непробивних.

Що каже закон

Як пояснює юрист ІМІ Роман Головенко, Кодекс етики українського журналіста про якесь модерування коментарів безпосередньо не згадує.

Натомість згадує Закон "Про медіа". 

"Якщо говорити про мову ворожнечі, особисті образи, заклики до насильства чи повалення влади в країні, то тільки особисті образи не є явно протиправним контентом. Такий контент обмежується в медіа й на платформах спільного доступу до відео. А частина 4 статті 117 того ж закону звільняє онлайн-медіа від відповідальності за появу таких коментарів, якщо "така інформація була поширена користувачами у розділах для коментування чи розміщення користувацьких публікацій на вебсайті чи вебсторінці такого медіа, за умови що суб’єкт у сфері онлайн-медіа обмежив доступ до такої інформації впродовж трьох робочих днів з моменту отримання відповідної скарги чи припису Національної ради", – наголошує медіаюрист.

Щодо соцмереж, то, як можна побачити, в статті 36 закону вони не згадуються. Тобто, зауважує Роман Головенко, це відповідальність саме медіа, а есемемники чи якісь інші їхні працівники не є окремими суб’єктами в розумінні Закону "Про медіа" й не відповідають за них.

Медійники самі стежать за коментарями до своїх матеріалів

Регіональна представниця ІМІ поспілкувалася з очільницями двох медіа Тернопільщини, де борються з нетактовними висловлюваннями читачів, розуміючи негативний вплив таких коментарів на суспільство: якщо ці вислови залишати – вони нормують агресивну та упереджену поведінку.

На обох ресурсах немає можливості коментувати матеріали безпосередньо на самих сайтах, водночас соцмережі є активними майданчиками просування контенту. І саме там періодично розгоряються справжні битви з читачами. Попри те що законодавство звільняє редакцію від модерування, з етичних міркувань окремі медіа все ж пильнують, що і як пишуть окремі читачі про героїв публікацій цих видань.

Виконувачка обов’язків головного редактора "Суспільне Тернопіль" Соломія Струс розповіла, що в їхній редакції моніторинг мови ворожнечі в коментарях під матеріалами – колективна робота. Тобто і команда диджиталу, і кореспонденти стежать за власними матеріалами. 

"Коли помічаємо такі коментарі – обговорюємо і вирішуємо, коли вони некоректні і їх потрібно видалити. Загалом, "Суспільне Тернопіль" керується програмним документом Суспільного Мовлення – Політикою взаємодії з аудиторією на цифрових платформах Національної суспільної телерадіокомпанії. Там зафіксовано, що заради якісної дискусії ми розмежовуємо наявність конструктивних обговорень та застосування маніпуляцій", – розповідає Соломія Струс.

За її словами, колектив залишає за собою право обмежувати розмови, які переходять у "війни" на основі узагальнень та необґрунтованих тверджень. "Відбувається це у два етапи: спершу – попередження від офіційної сторінки, потім – видалення. Якщо бачимо коментарі від користувачів з ознаками роботизованого акаунту – видаляємо. У разі триразового повторення – акаунт блокують", – пояснила в.о. редактора тернопільського Суспільного.

Есемемники спілкуються з читачами

Головна редакторка онлайн-медіа "Терен" Євгенія Цебрій розповідає, що колектив стежить за коментарями на платформах медіа в соцмережах: на фейсбук-сторінці та в ютубі, телеграмі, вайбері. 

"Наші есемемники видаляють коментарі з мовою ворожнечі, образами, нецензурною лексикою, різними виявами дискримінації (расизм, сексизм, ксенофобія, антисемітизм, ейджизм). Якщо є коментарі, пов’язані з гендерними стереотипами чи, приміром, обурення з приводу фемінітивів, намагаємося пояснювати, чому потрібно долати такі стереотипи, чому фемінітиви важливі", – розповідає про редакційну політику очільниця "Терену".

За словами Євгенії Цебрій, останнім часом багато негативних коментарів у вигляді хейту, образ та нецензурних висловлювань колектив спостерігав під матеріалами про корупцію, політику, ТЦК і мобілізацію, вимкнення електропостачання. На ютуб-каналі часто з’являються російськомовні коментарі під їхніми сюжетами про прощання полеглими Героями. 

"Також із коментарів, особливо в телеграмі, неодноразово доводилося видаляти рекламну інформацію про швидкий заробіток грошей. Часто такі коментарі пишуть російською мовою. Буває, що між коментаторами розгоряються дискусії з нецензурними словами та переходами на особистості. Тоді доводиться видаляти цілу гілку такої нетактовної розмови. Приміром, нещодавно чимало негативу було під матеріалами про вбивство Ірини Фаріон, де підключалися російські боти, які доливали оливи у вогонь", – розповіла редакторка "Терену". 

Однак хвилю хейту отримують не лише герої матеріалів, а й самі медійники. Як поділилася з ІМІ Євгенія Цебрій, деякі читачі не стримуються в образливих висловлюваннях і щодо журналістів, використовуючи узагальнення та стереотипи без конкретики. 

"У таких випадках ми намагаємося комунікувати, уточнювати причину гніву, роз’яснювати. Наприклад, час від часу на фейсбук-сторінці з’являються негативні, іноді навіть агресивні коментарі до відеоматеріалів про цікаві місця Тернополя і області, краєвиди Тернопільського ставу. Мовляв, не можна показувати такого, бо після такого матеріалу сюди прилетить ракета. Ми пояснюємо, що ми не показуємо стратегічні об’єкти, ці місця не є конфіденційними й інформація про них є у відкритому доступі", – каже редакторка "Терену".

В окремих спільнотах за коментарями стежать представники медіа

Окремо також варто зауважити, що досить багато переглядів матеріали медійників отримують через поширення їх у спільнотах соцмереж, зокрема у фейсбуці. Спільнота – це не власна сторінка, тож її модерацією займаються адміністратори та модератори. Однак прикладом відповідального ставлення до такої роботи можна назвати фейсбук-спільноту "Тернопільські новини №1", де вже кілька років відповідальними за коментарі читачів на поширений матеріал є люди, які його запостили. Якщо в гілці починається "срач", то стежити за коментарями та спілкуватися з агресивними та й загалом коментаторами мають саме ті представники медіа, які цей матеріал поширили. Якщо до цієї роботи вони ставляться безвідповідально і недбало, їм обмежують право доступу до спільноти. Що в такий спосіб впливає на зменшення охоплення.

Звісно, негативні коментарі породжують дискусії в соцмережах, підвищують охоплення, а іноді – й кількість переходів на сайт. У короткостроковій перспективі це начебто працює, однак у довгостроковій погано впливає на репутацію самого медіа. Якщо воно формує імідж якісного ЗМІ, де з повагою ставляться до людської гідності, то навряд чи ігнорування зневажливих та провокативних коментарів працюватиме на цей імідж у плюс. Зрештою, підмінюючи поняття свободи слова на вільнодумство, важко сформувати вдумливу та чуйну аудиторію, бо з часом вона почне сама диктувати редакції, як їй і про що писати, – інакше її матеріали такій частині читачів будуть нецікаві. Цей процес двосторонній, однак для Тернопільщини, де на мапу рекомендованих медіа потрапили одиниці, варто було б задуматися. 

Ірина Небесна, регіональна представниця Інституту масової інформації в Тернопільській області