Як чернігівські журналісти висвітлюють воєнну ситуацію в області

У Чернігівській області допуск журналістів до висвітлення ситуації в прикордонному регіоні регламентується згідно з поділом на зони, і відповідно до цього визначаються правила роботи представників медіа на певній території.

Про це повідомили представнику ІМІ в Чернігівській області в пресслужбі ОК “Північ”.

“Червона зона” – це прикордоння з російською федерацією, де постійно є “прильоти” ворожої артилерії та мінометів. Тут роботу представників ЗМІ заборонено. В прикордонній “червоній зоні” Чернігівщини небезпечно працювати журналістам з тої причини, що обстріли відбуваються хаотично – в будь-який час та в будь-якому місці можна потрапити під обстріл, заявляють військові пресофіцери.

До “жовтої зони” належить територія, яка межує з білоруським кордоном, і тут працівники медіа можуть працювати лише в супроводі пресофіцерів.
А до “зеленої зони” належить територія, що розташована на відстані 20–30 кілометрів від кордону ворожих держав. Тут ЗМІ дозволяється працювати самостійно після попереднього погодження з військовими – тоді відбувається попередження на блокпостах про роботу такої журналістської групи.

У пресслужбі ОК “Північ” кажуть, що визначаються в кожному випадку індивідуально після звернення представників ЗМІ.

Як повідомляв ІМІ, 27 лютого внесено зміни до наказу №73 Головнокомандувача Збройних сил України щодо взаємодії зі ЗМІ під час воєнного стану. Згідно зі змінами, акредитація журналістів здійснюватиметься тільки на строк до шести місяців, і для перебування медійників на фронті відтепер передбачено три зони: “зелену”, “жовту” та “червону”.

Крім поділу на зони змінами до наказу запроваджено прескарту нового зразка зі встановленим строком дії до шести місяців. Зауважимо, що попередньо видані прескарти діятимуть до 1 травня 2023 року.
 
Чернігівські редактори, з якими вдалося поспілкуватися на тему співпраці з військовими відомствами щодо висвітлення ситуації в регіоні, кажуть, що особливих проблем чи перешкоджання в доступі немає: навпаки, дякують за допомогу та розуміння.

Водночас окремі журналісти в приватних розмовах наголошують, що процес погодження відбувається в “ручному” режимі й багато чого залежить від суб'єктивного настрою чи ставлення пресофіцерів до конкретних ЗМІ чи їхніх представників.

Одним з результатів співпраці чернігівських журналістів та військових пресслужб є фіксація злочинів російської армії в Чернігівській області й низка великих проєктів з відображення подій захисту обласного центру.

Шеф-редакторка “Суспільне Чернігів” Алла Скорик розповідає про один з таких проєктів:

“Наш проєкт “Битва за Чернігів” – це якраз приклад дуже вдалої співпраці з пресофіцерами і ОК “Північ” загалом. Щоб зібрати більш-менш повну картину бойових дій, щоб зробити аналіз, ми шукали героїв, які дотичні до ухвалення рішень, і справді без допомоги наших пресофіцерів ми б не впоралися. Знімання відбувалися влітку та восени. Наше медіа завжди зацікавлене знімати там, куди дістатися не так і просто. Тому, звісно, зараз є плани, які ми просто чекаємо нагоди реалізувати. Розуміємо, що в селах, які росіяни регулярно обстрілюють, а це і є “червона зона”, ще живуть люди. Важливо показувати, як вони живуть. Залежно від кожної історії, від наших побажань і реальних можливостей, від ситуації на кордоні намагаємося домовитися з військовими. Але, знову ж таки, кожна історія індивідуальна”.

Додамо, що нововведення щодо взаємодії військових зі ЗМІ під час воєнного стану викликали неоднозначну реакцію в медіасередовищі.

20 березня Медіарух, українські та іноземні журналісти заявили про неприпустимість нових надмірних обмежень роботи медіа під час дії воєнного стану і закликали негайно нормалізувати ситуацію з доступом до висвітлення бойових дій і їхніх наслідків.
Зняти обмеження для журналістів щодо доступу до висвітлення бойових дій закликала і міжнародна правозахисна організація “Репортери без кордонів”.

Представники медійної спільноти виступили з ініціативою створити робочу групу при Офісі президента для вдосконалення того, як регулюється їхня взаємодія з військовими, та надали свої пропозиції до Генштабу ЗСУ щодо покращення комунікації між журналістами та військовими.

Згодом пресофіцери пояснили, що зонування прифронтових та прикордонних територій для роботи журналістів на “червону”, “жовту” та “зелену” переглядатиметься щотижня. Також оперативно розглядатиметься питання щодо доступу ЗМІ до конкретної ділянки “червоної зони” для висвітлення ситуації, яка того потребує.

Павло Пущенко, регіональний представник ГО “Інститут масової інформації” в Чернігівській області