Перша асоціація з Donbas Media Forum у багатьох – три дні в жовтні, коли в одному місці збираються сотні журналістів, редакторів, дослідників, громадських діячів, представників влади й міжнародних партнерів. Для нашої команди Форум – це проєкт, набагато масштабніший за три дні – ми вимірюємо його місяцями підготовки, дискусій, узгодження деталей.
І починається він у той момент, коли ми вперше ставимо собі головне запитання: про що українська медійна спільнота має говорити не лише цьогоріч у жовтні, а й найближчими роками? Форум 2026 року на рівні генерації ідей для нас почався наприкінці 2025-го, коли весь світ стежив за peace deal Дональда Трампа щодо України.
У процесі формування тем, підготовки панелей нам завжди дуже важливі думки, що лунають від медіаспільноти, громадського сектору, бізнесу. Бо кожен з нас дивиться на професію крізь призму власного досвіду. Ми добре знаємо свої теми, своїх партнерів і свої аудиторії, але неминуче маємо професійне “тунельне бачення”. Саме тому ми одразу обрали підхід, за якого програму створює не вузьке коло організаторів, і натомість зробили партнерську зустріч одним із ключових етапів підготовки заходу.
Ще до зустрічі ми мали форму, яку кожен міг заповнити онлайн, запропонувавши тему, варту висвітлення на DMF. Цьогорічна партнерська зустріч допомогла нам ці теми частково структурувати та впорядкувати.
Наразі йдеться про майже 200 пропозицій до програми від більш ніж 60 організацій та окремих учасників. Але найбільше мене вразила навіть не сама кількість ідей, а те, наскільки відповідально партнери поставилися до цього процесу.
Хтось пропонував одну чи дві теми. Були й організації, які буквально писали: “Ось дев’ять наших ідей. Допоможіть зрозуміти, які з них найкраще впишуться в програму”. Для мене це дуже промовистий приклад того, як люди ставляться до Donbas Media Forum. Вони не намагаються будь-що провести власну панель чи заявити про себе. Вони хочуть зробити програму сильнішою, шукають найкращий формат для обговорення і готові працювати разом з нами над тим, щоб Форум був максимально корисним для всієї медійної спільноти.
Цьогорічна тема Donbas Media Forum – “Я_МЕДІА: людина – для людини – про людину”. Природно, що найчастіше партнери пропонували теми, пов’язані з правами людини; інклюзією; роллю медіа в суспільстві; відновленням України та соціальною згуртованістю. Це ще раз підтвердило наше відчуття, що медіа сьогодні вже не можуть існувати як окрема професійна сфера. Ми дедалі більше працюємо на перетині журналістики, прав людини, освіти, культури, державної політики, безпеки й розвитку громад. Саме тому до формування програми ми запрошуємо не лише журналістів, а й правозахисників, експертів, представників влади, міжнародних організацій та бізнесу.
Останнім часом я багато думаю про термін “радикальна співпраця”. Мені здається, що саме він є відповіддю на ті виклики, з якими сьогодні стикається український медійний сектор.
Ми всі працюємо в умовах обмежених ресурсів. Скорочення донорського фінансування, виснаження команд, постійна конкуренція за увагу аудиторії та підтримку партнерів – усе це стало новою реальністю. Але саме тому дедалі менш ефективною видається логіка, коли кожен намагається розв’язувати свої проблеми окремо. Натомість найбільшу цінність створюють партнерства, які дозволяють об’єднати знання, людей, аудиторії та ресурси.
Про це я говорила під час Ukraine Recovery Conference, де тема незалежних медіа вперше стала частиною основної програми конференції. Для мене це був дуже символічний момент, адже відбудова України більше не розглядається лише як питання економіки чи інфраструктури. Вона неможлива без сильних незалежних медіа, а медіа, своєю чергою, не можуть розвиватись ізольовано від держави, громадянського суспільства, міжнародних партнерів чи бізнесу. Саме така взаємодія між різними секторами і є прикладом радикальної співпраці, коли всі учасники працюють не паралельно, а разом.
Ми намагаємося будувати Donbas Media Forum саме за цим принципом. Для нас дуже важливо, що співорганізатором Форуму є Міністерство культури, що в обговореннях беруть участь представники державних інституцій, міжнародних організацій, редакцій, громадського сектору та бізнесу. Це означає, що теми, які народжуються під час Форуму, не залишаються всередині професійної бульбашки. Вони можуть ставати частиною ширших дискусій, впливати на рішення і допомагати знаходити нові підходи до розвитку медійного середовища.
Минулого року ювілейний Donbas Media Forum став найбільшим за всю свою історію. Особливо важливо, що це сталося саме тоді, коли через скорочення фінансування багато професійних подій узагалі не відбулися. Ми запропонували організаціям, які не могли провести власні конференції чи дискусії, зробити це в межах Форуму. Така ідея отримала надзвичайно сильний відгук. Саме тоді ми відчули, що Donbas Media Forum остаточно виріс із ініціативи журналістів, які були змушені залишити Донецьк і Луганськ через початок війни у 2014 році, і перетворився на національну платформу, яка водночас не втратила свого регіонального серця.
Втім, цього року ми свідомо не ставимо собі за мету побити черговий рекорд. Після періоду стрімкого зростання набагато важливіше зробити Форум стійкішим і системнішим. Ми хочемо не просто збільшувати кількість учасників чи подій, а зміцнювати інституцію, вибудовувати довгострокові партнерства, працювати над якістю програми й створювати модель, яка працюватиме не один рік.
Це вже помітно навіть у процесі підготовки. Партнери дедалі частіше самі приходять з готовністю підтримати Форум, бо бачать його цінність не лише як події, а як платформи, що об’єднує всю медійну екосистему країни.
Попереду ще багато роботи – дуже багато. Нам потрібно уважно опрацювати майже 200 пропозицій, знайти точки перетину між окремими темами, провести додаткові консультації з партнерами, сформувати цілісну програму і зробити так, щоб кожна дискусія відповідала реальним запитам професійної спільноти. І це – тільки старт.
Любов Раковиця, голова DII-Ukraine та голова Оргкомітету Donbas Media Forum
