Від кризи до можливостей. Як зникнення американських грантодавців вплинуло на видання Кіровоградщини

Минуло вже три місяці після доволі несподіваного рішення  зупинити фінансування всіх без винятків проєктів і програм агентства федерального уряду США USAID. Окремі медіа пережили цей період без ускладнень, інші, навпаки, ледве вирівняли своє фінансове становище. Були й ті, для кого зупинення грантової допомоги американських донорських організацій стало критичним. Ми звернулися до трьох популярних видань Кіровоградщини з проханням розповісти, що і як змінилося в їхній роботі, чи адаптувалися вони до нової реальності й чи мають дієві універсальні методи виходу з кризи, якими готові поділитися з колегами. Спойлер – універсальність будь-яких дій поставили під сумнів усі троє редакторів. 

Рекламний ринок допоможе 

Редакторка видання “Точка доступу” Олена Зима в розмові попередила: часу на тривалі розмови немає, оскільки роботи зараз чимало і вільні хвилини стали цінним ресурсом, який не так просто віднайти.

“Завершення фінансової підтримки з боку американських донорів хотілося б назвати скороченням, як ми про це говорили в січні, але це не так. Тим не менш, для нашої редакції це не стало різким падінням фінансування. Радше поступовим переходом до режиму повної відповідальності за власне майбутнє. Нам довелося переглянути й перезапустити деякі процеси всередині редакції”, – розповідає журналістка.

Найпомітнішою зміною для редакції став поступовий перехід на самостійне фінансування.

“Раніше значну частину потреб ми закривали коштами донорських проєктів. Однак американці пішли, гранти поступово завершувались, тож ми були змушені звернути більше уваги на інші джерела доходу”, – розповіла вона.

Ольга Зима наголошує, це був непростий процес. Рішення потрібні були тут і зараз. Чекати й сподіватися, що ситуація зміниться і фінансування відновлять, не було сенсу. В результаті редакція звернулася до перевірених методів, але з модифікаціями. 

“Почали з того, що змінили підходи до реклами. Тепер саме цей напрям мав забезпечити нам стабільне фінансування. Активізували роботу з локальним бізнесом, запустили пакетні комерційні пропозиції і почали розвивати формат відео. Власне, відеоконтент ми й раніше робили, і наразі саме ця одиниця контенту зацікавила рекламодавців. Тож, враховуючи, що попит є, плануємо і далі покращувати цей формат”, – поділилася планами редакторка.

Ольга Зима впевнена, що втриматися виданню допомогла націлена на результат командна робота. Попри фінансову турбулентність видання не лише втримало всіх людей, а й навіть розширило штат: команду “Точки доступу” поповнила ще одна журналістка. 

Пам'ятає редакція й про своїх читачів. У редакції планують низку активностей, щоб більше комунікувати з аудиторією наживо. Наразі готові анонсувати фотовиставку до Дня захисту дітей, а також гру про Кропивницький, яка допоможе популяризувати рідне місто і зробити його цікавим для місцевих жителів і для гостей. 

Від грантових проєктів повністю відмовлятися “Точка доступу” також не планує – працюють над новими заявками й залишаються відкритими до співпраці.

Розвиток спільноти й акцент на унікальності 

Дещо інша історія і підходи у видання Кіровоградщини “Гречка”. На кінець січня редакція мала певну фінансову подушку, однак після виходу американців із грантового ринку звернулася до перевірених партнерів – організації European Endowment for Democracy. 

Базово EED підтримує організації громадянського суспільства, рухи, незалежні ЗМІ та окремих активістів, утім це потребує певного часу. Цього разу грантодавці пішли медійникам назустріч і в екстреному порядку надали фінансування на короткострокові проєкти. Отримала необхідне фінансування і “Гречка”, а отже можна було не робити поспішних кроків і працювати над поступовою диверсифікацією доходів. 

“Наразі ми допрацьовуємо сторінку для донатів, на якій кожен охочий зможе підтримати роботу нашої редакції гривнею. Звісно ж, працюємо і над розбудовою власної спільноти, розширенням аудиторії, пошуком нових читачів, зацікавлених у якісному, а головне, ексклюзивному контенті”,  – розповіла редакторка Анастасія Дзюбак. 

За її словами, редакція продовжує працювати з наявними грантовими можливостями. “Однак ми не робимо масових розсилань проєктних заявок усюди куди можна, а працюємо точково. Оскільки команда в нас невелика, перемикатися на непритаманні виданню, однак пріоритетні для донорів теми, редакція, звісно, не буде. Шукатимемо своє”, – уточнила редакторка.

“Гречка” також поступово освоює рекламний ринок, хоча це й непросто з огляду на обмежену кількість персоналу. “Торік нас усі донори закликали розширятись, брати в штат додаткових людей. Важко сказати, пощастило нам чи ні, але за кілька тижнів до рішення США про припинення фінансування ми якраз завершили співпрацю з однією колегою. Тож зараз працюємо фактично вчотирьох: я як головна редакторка і медіаменеджерка, випускова редакторка і дві журналістки. Час від часу залучаємо колег на фрілансі. Як розумієте, часу на повноцінну роботу з пошуку рекламодавців фактично не залишається. Але ми продовжуємо вивчати ринок, намагаємося знайти точки входу і нішу, де ми будемо найбільш затребувані й зможемо надавати якісні оплатні послуги”, – наголосила Анастасія Дзюбак.

За її словами, усі розуміють, рано чи пізно історія з грантами якщо не завершиться повністю, то суттєво скоротиться. Грошей на всіх охочих точно не вистачить. Тож модель фінансування видання потрібно коригувати відповідно до наявних умов. Як багато часу на це знадобиться, редакторка не готова оцінювати. 

Нові можливості під час грантового хаосу

Друковане видання “Кіровоградська правда”, яке, крім традиційної газети, має доволі непоганий сайт і чудово розкручений популярний телеграм-канал, до цього року взагалі не працювало з грантами. Власниця і головна редакторка видання Лєна Сідорова стверджує, саме активне обговорення колегами проблем через зникнення грантового фінансування спонукало зацікавитися цією темою. 

“Раніше ми покладалися суто на власні сили. Створювали унікальне видання, яке було б міксом традиційного газетного контенту та нестандартних подач, які можна практикувати в телеграм-каналі. Зокрема, саме телеграм-канал, в якому ми маємо вже більш ніж 38 тисяч підписників, допомагав створювати рекламні інтеграції, які частково оплачували роботу видання”, – розповіла Сідорова. 

“На початку року практично всі колеги з онлайн-видань почали говорити про фінансові втрати, гранти, американців, шукати шляхи залучення фінансів, які ми вже досить давно самі використовуємо. Тож ми, навпаки, зацікавилися грантовими програмами, поспілкувалися з представником Інституту масової інформації в області й вирішили спробувати й собі долучитися до цього процесу”, –  уточнила редакторка.

Наразі газета може похвалитися двома невеликими перемогами. Перша – отримання фінансування на закупівлю енергетичного обладнання, завдяки якому редакція має потужну зарядну станцію і батареї для автономної роботи ноутбуків і роутера. Друга – підтримка заявки на закупівлю двох ноутбуків. 

“Ми в цьому маємо мінімальний досвід. Однак саме шум навколо USAID підштовхнув нас до спроб пошуку інших варіантів фінансування нашої діяльності. Ми розуміємо, якою неприємною видалася ситуація для наших колег, однак нам вона принесла лише користь”, – резюмувала Лєна Сідорова.

Різні редакції використовують різні підходи до виходу з кризи. Втім, в одному ці історії мають схожість – проактивна позиція редакторів, яка дозволяє з упевненістю сказати, що ці видання для читацької аудиторії Кіровоградщини точно не втрачені. Пошук можливостей у будь-яких обставинах та за будь-яких умов якщо не запорука успіху, то принаймні шлях до розвитку медіа.

Павло Лісниченко, регіональний представник Інституту масової інформації в Кіровоградській області