Узагальнення та стигматизація: як представники нацспільнот стають "героями" кримінальної хроніки тернопільських онлайн-медіа

Регіональна представниця ІМІ в Тернопільській області проаналізувала новинні стрічки кількох онлайн-медіа Тернопільської області за останні два роки. З побаченого можна зробити такий висновок: найбільше "дістається" ромам. Саме представників цієї спільноти зазвичай виносять у заголовок, щоб акцентувати на особах підозрюваних чи обвинувачених.

Так з’являються новини із заголовками "Відчула погану енергетику та почала викачувати яйця: як жінка ромської національності знімала пороби" або "У Тернополі розшукують жінку ромської національності, яка видурила гроші в 96-річної пенсіонерки". 

У цих новинах національність використовують для більшої клікабельності. Хоча в такий спосіб створюють негативний стереотип щодо ромської громади. Зрозуміло, що ЗМІ не пишуть у заголовках національність, коли підозрюваним є українець. Найімовірніше, таке повідомлення взагалі обійдуть увагою, натомість крадіжка чи випадок шахрайства стає сенсацією, якщо в цьому підозрюють людину іншої національності. Так у новинних стрічках формується штучне уявлення, що до певних злочинів начебто більш схильні представники певних нацспільнот, а окремі злочини чи порушення є системою або взагалі способом життя.

Джерело: скрін із сайту teren.in.ua

Нагадаємо, в Кодексі журналістської етики вказано: "Ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання. Вказувати на відповідні ознаки особи (групи людей) слід лише у випадках, коли ця інформація є неодмінною складовою матеріалу. Необхідно утримуватися від натяків або коментарів, що стосуються фізичних недоліків чи хвороб людини, уникати вживання образливих висловів, ненормативної лексики".

Тож акцентувати на національності ромів чи інших спільнот є неприпустимим, коли йдеться про злочини чи правопорушення, адже не вона є для цього причиною.

Тим часом деякі ЗМІ активно пропагують такі новини, "підсилюючи" заголовки узагальненнями чи подаючи один випадок як систему.

Як, наприклад, "На Тернопільщині особи ромської національності обкрадають людей" або "На Бучаччині "десант" ромів наробив біди: у жінки пропало майже 20 тисяч гривень". Останній приклад – за 2019 рік, і слово "десант" узяли з повідомлення Нацполіції. Дослівно там також подали й цитату "випадки, коли в село заїжджають особи ромської національності і після їхнього візиту хтось втрачає майно, трапляються доволі часто". У новині "Непрохані гості обікрали пенсіонерку на Тернопільщині", де також ідеться про крадіжку, в якій підозрюють "жінок та чоловіка ромської національності", скопіпейстили з повідомлення Нацполіції і речення "Більшість з них справжні психологи та маніпулятори, зокрема особи ромської національності".

Джерело: скрін із сайту galas.te.ua

Начальник відділу комунікації Головного управління Нацполіції в Тернопільській області Сергій Крета пояснює: намагаються не акцентувати на національності у своїх повідомленнях.

– У нас є вказівки від департаменту комунікацій не вказувати національність людини, натомість можемо вказати місце реєстрації. Наприклад, "жителі сусідніх держав Кавказького регіону" або "жителі Закарпатської області". Тож якщо підозрюваними є роми, які мають документи, і там вказано, звідки вони, то вказують саме це, а не їхню національність. 

Що ж до інцидентів, на які вказала регіональна представниця, Сергій Крета прокоментував, що надалі ретельніше звертатимуть на це увагу. Однак  відстежувати, як поданою пресслужбою інформацією скористаються ЗМІ, – тут уже керівники відділів комунікацій безсилі, пояснив він.

Речниця обласної прокуратури Леся Гурецька також запевнила: у них дотримуються стандартів журналістської етики. Тож про національність підозрюваних чи обвинувачених ніколи не йдеться, вказують лише громадянство. 

Але й у таких випадках медіа часто акцентують, що злочин скоїли саме іноземці, виносячи це в заголовки. Як, наприклад, у новині "Іноземець обікрав тернополянина в ресторані" чи "Африканець вирвав з рук неповнолітньої смартфон".

Медіаюрист Роман Головенко зауважує стосовно уточнень про громадянство підозрюваних та обвинувачених.

– Який стосунок має як одна, так і друга ознака до ймовірного злочину? Це породжує негативні стереотипи й ворожість уже за іншою ознакою, які до того ж пов'язані, й, знаючи одну, вже можна приблизно вирахувати й іншу ознаку, – коментує Головенко. 

Так, читаючи про шахрайство, в якому підозрюють "жительок Закарпатської області", чи злочин, з яким пов’язують громадян країн Кавказького регіону, неважко припустити, про які національності йдеться.

Окремо варто вказати, що час від часу видання ще й не дотримуються коректної лексики, вживаючи в новинах не самоназву етнічної спільноти. Також використовують недоречні зображення, де представники спільноти, про яку пишуть, танцюють і співають, коли йдеться про крадіжку.

Джерело: скрін із сайту ternopolyany.te.ua

Підсумовуючи, варто нагадати, що у 2018 році Україною прокотилася серія погромів у ромських таборах, один з них трапився в Тернополі. Тож місцевим медіа варто відповідальніше ставитися до посилів, які вони транслюють. Зокрема, не акцентувати на національності підозрюваних та обвинувачених і не використовувати мови ворожнечі, згадуючи про національні спільноти, щоб не формувати упередженого до них ставлення. Грати на емоціях читачів, протиставляючи одну нацспільноту іншій, не менш небезпечно: у такий спосіб закріплюються негативні стереотипи щодо певних громад. 

Дотримання цих рекомендацій допоможе не підсилювати штучно та не поширювати ксенофобських настроїв у суспільстві.

Ірина Небесна, регіональна представниця Інституту масової інформації в Тернопільській області 

Матеріал підготовлено в межах проєкту "Мережа медіаспостерігачів", який виконує ІМІ за підтримки Freedom House