ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Упередження і перебільшення: основні тренди фейків та маніпуляцій у волинських медіа

14.12.2020, 10:05
Мая Голуб

Фейки та маніпуляції все ще можна побачити в деяких волинських медіа, хоч це суперечить професійним журналістським стандартам. Є різні причини появи таких порушень у ЗМІ. У частині медіа фейки й маніпуляції народжуються через неуважність, хтось це робить спеціально заради переглядів або ж на вимогу політиків. Також впливає на контент редакційна політика видання.

Клікабельність & достовірність

На деяких сайтах маніпуляції створюють за допомогою клікабельних заголовків, у яких є перебільшення й інформація, що не відповідає дійсності. Як наслідок, читача вводять в оману, збільшуючи собі перегляди на сайті.

Так, приклад маніпулятивного заголовка "Польські банди масово вивозять українців до країн Євросоюзу" можна побачити на сайті "Волинь#infa". Ця новина була 8 грудня цього року. В ній видання посилається на відомий польський сайт Rzeczpospolita. Але якщо зайти на першоджерело та прочитати оригінал заголовка, то побачимо, що слова "масово" немає ні в заголовку, ні в тексті. На сайті Rzeczpospolita заголовок інший: "Польська мафія переправляє українців на роботу на Заході". У повідомленні йдеться про те, що наплив нелегальних українських мігрантів до Німеччини зростає з літа цього року, але про масові вивезення мови нема.

Скріншот з сайту Волинь#infa
Cкріншот із сайту Rzechpospolita

Також деякі видання зловживають заголовками про події без прив’язування до місця. Таким прикладом є новина про ситуацію, яка виникла в Японії, але із заголовка це неможливо зрозуміти, як на сайті "Волинь24". У новині "Відмова від одноразових пакетів призвела до росту крадіжок у супермаркетах" ідеться про проблему зростання крадіжок у японських супермаркетах, але з назви можна зрозуміти, що йдеться про Україну або ж будь-яку іншу державу.

У маніпулятивних заголовках часто зустрічаються не лише перебільшення, а й безпідставні узагальнення. Наприклад, з новини "Волинські школярі не отримують харчування" зрозуміло, що йдеться про Любешівський район, однак через такий заголовок інформація сприймається як така, що стосується всієї  Волині. 

Буває, що фейки з’являються випадково через неправильний переклад або ж неуважність того, хто пише новини.

Навіть коли регіональне медіа посилається на всесвітньо відомі видання, це не завжди означає, що переклад інформації є правильним. Так, у проєкті INFOCRIME Lutsk фактчекери писали про те, що на сайті "Волинські новини" в серпні цього року був опублікований текст із заголовком "Виявили в 10 разів небезпечніший мутований коронавірус". Це приклад фейку на коронавірусну тематику. Видання посилається на новину "Корреспондента" з посиланням на The Star. Однак у жодному з текстів цих видань не зазначено, що цей вірус удесятеро небезпечніший. Згадані видання пишуть про змінений штам нового коронавірусу в Індонезії, який отримав у наукових колах назву "Мутація D614G". До всього "Волинські новини" також не вказали, що мутований вірус виявлено в Індонезії.

Неперевірена інформація також може стати причиною поширення фейків. Насамперед через те, що не кожен опублікований пост у Facebook може бути правдивим і передруковувати його без перевірки непрофесійно. У листопаді цього року деякі волинські та рівненські медіа опублікували фейк про дикого кабана на плоті, що нібито пливе до Луцька. Спершу про виявлений фейк написали на сайті видання "Район.in.ua", уточнивши, що цю інформацію з фото інші сайти передрукували зі сторінки одного користувача Facebook. До фото був підпис: "Ніщо не зупинить вепря, що прямує Стиром до Луцька!". Google фото з диким кабаном знаходить у Польщі: на одному з польських сайтів є підпис авторки H. Kowalska, яка сфотографувала це в селі Вепр, і насправді вепр нікуди на плоті не плив.

Медіа, що поширили фейк
Скріншот з польського сайту

Фактчекери з "По той бік новин" з’ясували, що фото справжнє, а кабан – ні. На сторінці проєкту посилаються на слова голови Вепзької сільради Віолетти Состек. За її словами, кабан – це туристична принада, яка має сприяти розвитку краю. Зазвичай він стоїть на якорі на невеликій платформі неподалік берега, але часом його зриває з місця і він "мандрує" за течією.

Маніпуляції та фейки напередодні виборів

Напередодні місцевих виборів у деяких волинських ЗМІ були поширені маніпуляції зі статистикою щодо ймовірних "переможців" на місцевих виборах. Зокрема, на деяких сайтах не було інформації про замовника соціологічного опитування та вибірки опитаних. 

Проєкт INFOCRIME Lutsk показав: що ближче до місцевих виборів, то більше ставало маніпуляцій, "чорнухи" та фейків у низці медіа. Особливо це стосується медіа, що розміщують матеріали з ознаками замовності. За період моніторингу, починаючи з вересня та до кінця жовтня, фактчекери проєкту проаналізували 21 291 публікацію в 10 інтернет-виданнях, двох телеканалах та п’яти сторінках у Facebook кандидатів на посаду Луцького міського голови. Результат: найбільше маніпуляцій у вересні та жовтні  2020 року у волинських медіа було на виборчу тематику, а в жовтні ключовою темою маніпуляцій стали місцеві вибори – 77% усіх проаналізованих матеріалів із маніпуляціями. Найбільше контрагітації та критики у волинських медіа було проти ексмера і кандидата на посаду луцького міського голови Богдана Шиби, основного конкурента Ігоря Поліщука, чинного мера Луцька. Зокрема, в таких текстах була тільки одна сторона конфлікту, що також порушує професійний стандарт баланс думок і точок зору. Очевидно, що  по коментарі до політика Богдана Шиби не звертались. Одним з прикладів таких маніпулятивних текстів є "Богдана Шибу знімали з реєстрації на вибори мера Луцька за те, що він розсилав листівки померлим" на сайті "Волинські новини". Матеріал з аналогічним заголовком опублікували й на сайті "ВолиньPost".

Моніторинг фактчекерів проєкту "Infocrime Луцьк" виявив, що деякі редакції готові брати участь у "війнах" політиків та допомагати їм вирішувати власні питання за допомогою медіа. Загалом за два місяці у волинських медіа фейки стосувалися місцевих виборів, коронавірусу, поліції, науки, державної політики, міжнародної тематики, особистого життя і здоров’я.

Як "не вестися" на фейки та маніпуляції: прості рекомендації

Перед поширенням  інформації треба проаналізувати прочитане й побачене на фото чи відео. Одне питання: "Чи це справді так?" – допоможе зрозуміти, чи варто це поширювати.

Якщо в новині немає посилань на жодне джерело інформації, це має насторожити. Інформація може виявитися фейком.

Якщо в медіа пишуть "учені стверджують", то в дослідженнях мають бути вказані імена вчених, а також організація чи заклад, який вони представляють. "Безіменні" вчені – це маніпуляція.

Кожен факт має бути підтверджений. Професійні журналісти перед поширенням  своїх  текстів здійснюють перевірку фактів (фактчекінг).

Мая Голуб, регіональна представниця Інституту масової інформації у Волинській області

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews.

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!